Олександр Бакуменко: Я ніколи не лобіював ні інтереси МХП, ні Бахматюка, ні будь-яких інших великих виробників
Олександр Бакуменко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин

До кінця травня парламент має призначити нового керівника парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Як стверджують джерела AgroPolit.com, наразі є три претенденти (детальніше про це читайте згодом). Один  із  фаворитів — перший заступник голови агрокомітету, БППівець Олександр Бакуменко. Він — доволі відома постать в українському бізнес-істеблішменті.  У велику політику потрапив після багатьох років управління однією з найпотужніших галузевих асоціацій — «Союз птахівників України». Через це його пов’язує з багатьма виробниками  курятини, в тому числі, і з найбільшим  — власником МХП Юрієм Косюком. Чи лобіюватиме Бакуменко його  інтереси, якщо таки сяде в крісло голови аграрного комітету? Чим повинен займатися комітет сьогодні? Та як правильно підтримувати агросектор? Про це та інше в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів сам Олександр Бакуменко:

AgroPolit.com: У Раді активно обговорюють Ваше майбутнє призначення на посаду голови аграрного комітету. Ви до «крісла» придивляєтесь?

Олександр Бакуменко: Я ставлюсь до цього дуже спокійно. Найважливіше для мене, щоб у комітеті (Ви бачите, що він працює професійно, немає політичних заангажованостей) залишився той дух професіоналізму, аргументації, а не політичної доцільності, і найголовніше — нам потрібно розв’язати кілька глобальних завдань. Перше — вирішити питання із землею. Наразі цю тему активно обговорюємо через створення законів про емфітевзис, про обіг землі. Друге — до кінця доробити питання дерегуляції, ефективної приватизації і децентралізації.

AgroPolit.com: Якщо все-таки призначать, то чи не виникне конфлікту з міністром Тарасом Кутовим? Адже Вас вважають людиною, яка відстоює інтереси більше «великого бізнесу», у той час як міністр виступає за підтримку фермерів.

Олександр Бакуменко: Не зовсім правильно мене асоціювати з великим бізнесом, бо я очолював 2 великі галузеві асоціації до Верховної Ради (птахівників та комбікормників). У них були як великі, так і малі підприємства… Інтереси тих і тих завжди захищались. Я противник того, коли люди співставляють великі та маленькі. У моєму розумінні є правильні (платять податки) та неправильні підприємства.

AgroPolit.com: Ви розумієте, про що я кажу: Вас асоціюють чітко з Юрієм Косюком, власником «Нашої Ряби», бо Вас з ним пов’язують дружні й робочі стосунки. І всі вважають, що Ви будете його лобістом на посаді голови.

Олександр Бакуменко: Це не правда. Я вже майже 2 роки в парламенті, Ви побачили хоча б один закон, який би стосувався якоїсь компанії? Я завжди займав і займатиму позицію всього аграрного ринку. Я також є співголовою Аграрного форуму, куди входять фермери, великі, малі і середні. Моя життєва позиція: ні в кого не повинно бути преференцій і конфронтацій, які штучно приносяться.

AgroPolit.com: Щодо законів. Саме Ви асоціювались із лобіюванням повернення спецрежиму ПДВ для великих. І в процесі гонитви за ПДВ для великих забули про маленьких.

Олександр Бакуменко: Це не правда… Я не стою на позиції великих чи дрібних. Це влада, навпаки, штучно роздувала цю тему. Перекривали дорогу не великі, а середні і дрібні виробники, фермери.

AgroPolit.com: Адже про їх інтереси забули.

Олександр Бакуменко: Нічого подібного. Моя позиція була — повернути усім. Конституція дає всім рівні права.

AgroPolit.com: А в підсумку отримали лише великі.

Олександр Бакуменко: Ніхто нічого не отримав. Хотіли забрати у всіх і залишити 25 %.

AgroPolit.com: Усім?

Олександр Бакуменко: Так. Ми домоглися і залишили всім: 80 % повернення суми отримали ті, хто вирощує ВРХ, 50 % — тваринництву (дрібним, середнім і великим). Ми зберегли 4 групу податків, яку теж хотів прибрати уряд…
Я ніколи не лобіював інтереси МХП, ні Бахматюка, ні будь-яких інших великих виробників

AgroPolit.com: Тобто Ви не будете на посту голови комітету лобіювати інтереси ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП)?

Олександр Бакуменко: Я ніколи не лобіював ні інтереси МХП, ні Бахматюка, ні будь-яких інших великих виробників. Я до них ставлюся з повагою. Особливо до Юрія Анатолійовича. Він мій близький друг... Я це не приховую. Ми з ним знайомі 20 років, і не тільки з ним, а й з керівниками ще 70 середніх і дрібних компаній.

Рослинництву допомогли, тепер залиште тваринництву 100 % ПДВ

AgroPolit.com: Як ставитесь до пропозиції 50 % суми ПДВ платити фермерам?

Олександр Бакуменко: Мій підхід зовсім простий. Повернення ПДВ при експорті — правильно, адже раніше по суті запровадили «мито» для АПК. Від повернення цього податку закупівельна ціна на зернові піднялась на 12-14 % і виграли виробники, тваринники – втратили. Тепер приберемо усю політичну риторику і розглянемо лише економіку, починаючи з 1990 року. Дані про рентабельність виробництва тваринництва і рослинництва вказують на одну цікаву річ: тваринництво працює практично у збиток — свинарство виробляє у 4 рази менше, ніж у 90 році. Тому я кажу — рослинництву допомогли, тепер залиште тваринництву 100 % ПДВ.

AgroPolit.com: Всьому тваринництву?

Олександр Бакуменко: Так, бо воно працює на внутрішньому ринку.

AgroPolit.com: А навіщо залишати спецрежим тим же птахівникам, вони себе і так нормально почувають.

Олександр Бакуменко: Хто Вам це сказав? Візьміть собівартість їх продукції і подивіться. Перегляньте статистику, яка була рентабельність із виробництва м’яса птиці? 4 %.

AgroPolit.com: А за рахунок інтеграції ця частка у багатьох виробників, особливо великих, значно більша, за оцінками експертів ринку, сягає 14-20 %.

Олександр Бакуменко: Інтеграцію мають не всі. Інтеграція — це різні бізнеси. Якщо говоримо про землю, це один бізнес, і Ви б те, що виробляєте на землі, продавали на ринку.

AgroPolit.com: Я це добре розумію. Але й Ви як економіст зі стажем маєте розуміти, що вертикально-інтегровані холдинги того ж Бахматюка і Косюка спокійно можуть обійтися без усяких пільг спецрежиму, а дрібні й середні — ні. 

Олександр Бакуменко: З чого Ви це взяли? Я Вам як професіонал доводжу протилежне. Знаєте чому? Тому що Ви не бачите іншої сторони медалі. Подивіться, де зараз «Авангард». Розберіться, скільки у нього боргів і що відбувається з цією компанією... Для того, щоб щось створити, потрібно було вкласти, щоб вкласти — взяти валютні кредити. Подивіться, які кредитні навантаження і валютні портфелі у тих же Бахматюка і Косюка. Вони вкладали ці гроші в розвиток і створили робочі місця: в одному холдингу 40 тис., в іншому — близько 40 тис. робочих місць. Замість того, щоб казати, що ці люди допомогли нагодувати вітчизняною продукцією, їх критикують.

AgroPolit.com: Ніхто не критикує! Нехай годують, я кажу про принцип справедливості для всіх виробників в умовах дуже дефіцитного бюджету. Це різні речі.

Олександр Бакуменко: Так це і є принцип справедливості. Вони взяли цей валютний ресурс, вклали у розвиток, у 3 рази збільшився курс долара, а торгівля на 90 % відбувається на внутрішньому ринку за гривню. А фінансове навантаження у них — у доларах. Коли люди цього не розуміють до кінця, тоді на цьому грає влада.

AgroPolit.com: У бюджеті реально не має грошей, треба вибирати, кому допомагати, кому справді критично важлива ця підтримка. Новий міністр за те, щоб її отримували ті, у кого немає сьогодні доступу до кредитних ресурсів, це — середні виробники.

Олександр Бакуменко: А хто проти? Є програма компенсації кредитної ставки.

Що таке нормальна підтримка? Це не вкрасти у держави, а дати виробнику дешевий кредитний ресурс, щоб він його ефективно використовував.

AgroPolit.com: А Ви знаєте, скільки на неї виділено ресурсів?

Олександр Бакуменко: Одну секунду — річ про інше. Ви ж кажете про «допомагати». Я вважаю, що дрібний бізнес і фермери повинні мати окремі системи фінансової підтримки. На це потрібні не такі вже й великі кошти. Що таке нормальна підтримка? Це не вкрасти у держави, а дати виробнику дешевий кредитний ресурс, щоб він його ефективно використовував.

AgroPolit.com: В Україні єдиний безкорупційний спосіб одержати державну підтримку для аграріїв — це спецрежим ПДВ.

Олександр Бакуменко: Це суперправильно.

AgroPolit.com: Саме тому є сенс залишити його для дрібних, середніх.

Олександр Бакуменко: А як тоді забезпечити принцип конституційної рівності?

AgroPolit.com: Давайте будемо чесними й об’єктивними. У великих є вертикальна інтеграція…

Олександр Бакуменко: Подивіться за 2014 і 2015 роки міжнародні оцінки українських компаній, які котуються на глобальних майданчиках, і Ви побачите збитки. Ви бажаєте, щоб і це все закрилося? Тепер треба розібратися, скільки неефективно виділяли державних коштів через ДПЗКУ, Аграрний фонд, скільки пропадало фірм і контор. Може, у цьому наведемо лад? І ще подивіться, хто приносить валютну виручку в країну?

AgroPolit.com: Агросектор.

Олександр Бакуменко: А який? Ефективний!

AgroPolit.com: Той, у якого є доступ до фінансів. 

Олександр Бакуменко: Справа не у фінансах. 

AgroPolit.com: Але ж частина великих гравців виросли на державних коштах. Наприклад, птахівники, якими Ви опікувалися в асоціації, отримували тривалий час дотації.

Олександр Бакуменко: Це не так. Птахівники отримували 15-20 коп., свинарі — 1 грн, ВРХ — 2 грн. Тобто всі галузі отримували дотацію. Залежно від швидкості обороту капіталу. Система дотацій була лише зеленою лампочкою для розвитку, не більше. Адже вона займала у структурі собівартості лише 5 %, решта 95 % — кредити, які брали на міжнародних ринках…

Треба не дрібного стимулювати, а загалом виробництво продукції

AgroPolit.com: Я за те, щоб український агробізнес процвітав. Але в умовах дефіциту бюджетних коштів треба розуміти, як стимулювати дрібного виробника, щоб він укріплював економічний фундамент країни. Саме так роблять у ЄС та США.

Олександр Бакуменко: Треба не дрібного стимулювати, а загалом виробництво продукції. Коли ми почали аналізувати 16 тис. підприємств, які працювали на спецрежимі, з них 507 — виробляють 59 % товарної продукції. Що важливо українцю: кількість підприємств чи те, що вони виробляють? Мабуть, кількість продукції, а не підприємств.

AgroPolit.com: Малі теж можуть виробляти і брати кількістю. І їм треба дати «кисень».

Олександр Бакуменко: Ми з Кутовим у цьому питанні маємо один і той же підхід, правильний: дрібних треба підтримати окремими програмами розвитку.

Якщо залишати спецрежим ПДВ тваринництву, потрібно 4,5-5 млрд грн. Натомість треба запровадити податок на 1 га сільськогосподарських земель, який міг би принести в бюджет 5 млрд грн

AgroPolit.com: А гроші є?

Олександр Бакуменко: Звісно є, але куди вони ідуть. Якщо залишати спецрежим ПДВ тваринництву, потрібно 4,5-5 млрд грн. Натомість треба запровадити податок на 1 га сільськогосподарських земель, який міг би принести в бюджет 5 млрд грн. Наразі 40 % землі обробляється в тіні. Люди просто не сплачують податки. Але ж Яресько взагалі не розуміла цього. Ми пропонували взяти цей ресурс і через некорупційний спецрежим віддати тваринництву, виробникам ягід, садів та цукрового буряка ПДВ.

AgroPolit.com: Вашу ідею зараз влада підтримує?

Олександр Бакуменко: Зараз будемо зустрічатися з головою податкового комітету Ніною Южаніною, з прем’єром Володимиром Гройсманом — будемо говорити, що далі робити. Люди завтра знову почнуть виходити (маленькі та середні). Вони не закінчили війну за своє. Адже для них скасування спецрежиму — це розорення. Для тваринників — це шлях до вирізання корів. Наприклад, гендиректор АМК Алекс Ліссітса виріже корів, бо йому це економічно не вигідно. Так вчинять й інші. Так само зі свинарством. 

Поки що ніякої розмови про моє призначення з Президентом не було 

AgroPolit.com: Повернемося до Вашого можливого призначення: кажуть, що Ви зібрали в комітеті 23 голоси своїх колег. Чи була розмова з Президентом?

Олександр Бакуменко: Поки що ніякої розмови про моє призначення з Президентом не було. 23 голоси членів комітету з 28, котрі підписалися за підтримку моєї кандидатури, збирали комітетські люди, не я. Зараз має вирішитися, чия це буде квота — БПП чи «Народного Фронту». Якщо БПП, то далі буде виставлено на голосування в нашій фракції, і люди приймуть рішення.

AgroPolit.com: А коли?

Олександр Бакуменко: Поки не знаю. Це довга процедура. Далі — через Верховну Раду, комітет. Коли завершиться — не знаю. Важко сказати. Я розмовляв з головою регламентного комітету, у Раді 7 нових депутатів, котрі ще по комітетам не розподілені, є 4 комітети, в яких треба вибрати голів. Тому як це буде відбуватися — не знаю.
Власники земельного паю не мають права його продати і цим ми порушуємо конституційне право людини

AgroPolit.com: Одним із пріоритетів комітету Ви назвали завершення земельної реформи. Законопроект «Про обіг сільськогосподарської землі» мали б подати ще до березня, але його немає. Натомість Кутовий пропонує законсервувати цю проблему за допомогою довгострокової оренди, емфітевзису. Це окозамилювання. А люди не можуть розпорядитися своїм майном.

Олександр Бакуменко: У Вас правильне питання, на яке немає простої відповіді. Чим глибше в нього вникаю, тим більше це починаю розуміти, спілкуючись зі своїми колегами із Західної Європи, які пройшли цей шлях. Він потребує багато часу, пов’язаний з певними соціальними речами. І Ви праві в тому, що не можна заганяти це питання в часі. Щодо емфітевзису, я вважаю його ефективним механізмом, який на 10-30 років може забезпечити використання землі за високою ціною із збереженням форми власності на земельний пай. З іншого боку, Ви правильно кажете, що власники земельного паю не мають права його продати і цим ми порушуємо конституційне право людини.

AgroPolit.com: Ви будете ініціювати збереження такого порядку речей, коли порушується це право?

Олександр Бакуменко: Ми повинні законодавчо все зробити правильно і прийняти закон про емфітевзис, «Про обіг землі» (ринок землі — один із його елементів), покращити орендні відносини і визначити у законі, у який період ми будемо це вводити.

AgroPolit.com: Ви за те, щоб максимально оперативно відкривати ринок землі чи й далі тягнути кота за хвіст, як попередні 25 років?

Олександр Бакуменко: Я за те, щоб відкривати ринок землі, але із системою обмежень, що будуть зв’язані передусім з правом іноземців та юросіб купувати землю, зосередження землі в одних руках і так далі. У нас багато політичних баталій і непрофесійних розмов довкола цього. Треба перейти в професійне русло, проводити комітетське слухання, круглі столи, зближувати позиції і йти поетапно, впроваджуючи цей ринок, щоб не спровокувати соціального бунту.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

13 червня 2019
Олег Бахматюк: Зупинити трудову міграцію допоможе політика економічного протекціонізму
Щоби зупинити відтік трудових кадрів, уряду потрібно впроваджувати політику економічного протекціонізму та розробити дієву систему позиціонування...
4 лютого 2016
Неприйняття змін до Податкового кодексу банкрутить фермерів — Бакуменко
Серед основних результатів діяльності влади у 2015 році потрібно назвати провал податкової реформи, від ефективності проведення якої залежить не...
1 лютого 2016
Потрібне негайне вирішення проблем в аграрному секторі — Бакуменко
Проблеми аграрного сектора потрібно вирішувати негайно для забезпечення продовольчої безпеки країни. Про це повідомив заступник голови Комітету з...

Вибір редакції

16 червня 2021
Порядок та напрямки отримання держпідтримки українським виробникам зрошувальної техніки – офіційно
Представникам АПК відвоювали фінансову підтримку українських виробників зрошувальної техніки з бюджету на 2021 рік. Це випливає із аналізу проекту...
4 червня 2021
Виноробство в Україні: сучасний стан і перспективи
Голова громадської спілки «Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України»  Володимир Печко розповів про сучасний стан...
8 червня 2021
Нові інструменти та процедури у процесі просторового планування та впорядкування земель
Якщо вести мову про комплексні плани просторового розвитку громад, які вже сьогодні передбачені новим земельним законодавством і будуть...