Мінагро провалило агроекспортну стратегію для малого та середнього бізнесу

Частка української агропродукції у загальному ВВП країни зростає і становить сьогодні 17%. Із них 12-13% – сировина та 4% забезпечує перероблена продукція. Збільшується й агроекспорт: так, за  січень-травень 2018 року продажі до  країн ЄС  зросли на $13 млн (0,6%) і становлять $2,3 млрд. 

Детальніше читайте у спецтемі: Мінагро провалило агроекспортну стратегію для малого та середнього бізнесу. Причини й наслідки

Загалом же найбільшим покупцем української продукції зі сфери АПК стали країни Азії  з часткою 43,2%, друге місце – Європейського Союзу – 30,4%, а третє – Африки – 14,6%. Але чи змінюється структура цього експорту й задіяні до нього гравці? Традиційно пальму експортної першості тримає великий бізнес, який постачає сировину. Що з  цією тенденцією за останні роки? Чи виріс вклад  у експортний кошик малих і середніх агропідприємств? AgroPolit.com проаналізував статистику і з’ясував цікаву інформацію.

Передусім ми очікували отримати відповідь від  Мінагрополітики. Але майже за місяць з моменту запиту Мінагрополітики так і  не спромоглося надати жодної відповіді. Єдину відповідь,  яку вдалося отримати “в полях” (читай – на прес-конференції) від  заступниці міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої: загальні фрази про перспективні експортні напрями для України, про НАССР і мінімум про дрібних експортерів.

Якщо говорити про мікровиробників, то умови для них залишаються не такими простими, але малий і середній бізнес вже «підтягуються» до зовнішніх ринків. Тим більше, якщо глянути на євроінтеграційний процес та адаптацію нашого законодавства до відповідних міжнародних норм (впровадження НАССР тощо), ситуація з виробниками змінюється: норми стають однаковими і для зовнішнього, і для внутрішнього ринку», – заявила Ольга Трофімцева. Втім, конкретних результатів  «підтягування» середніх та дрібних виробників АПК на експорт не надали ані Мінагрополітики, ані Ольга Трофімцева (хоча й обіцяла)".

Схожі відповіді отримали і з інших установ. Про дрібних і малих – zero. Так, Мінекономрозвитку (МЕРТ) показало загальну експортну агромапу.

Як держава збирається виправляти ситуацію і чи збирається виправляти взагалі? З високих заяв мінагрополітівських чиновників говорити на цю тему не доводиться.  Надто декларативна риторика. Судіть далі самі.  «Україна може забезпечувати продовольством не тільки себе. Адже у нас немає «продовольчої загрози». Ми можемо бути досить вагомим гравцем на експортних глобальних ринках. До того ж, ми маємо заробляти на експорті якомога більше. Це питання дуже важливе і для мене особисто, як для представника влади та профільного міністерства. Але більше заробляти ми зможемо лише тоді, коли збільшимо кількість продукції з високою доданою вартістю. Коли будемо поставляти на ринки продукцію глибокої переробки під брендом «Made in Ukraine», – заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Водночас вона так і не повідомила, які конкретні кроки зробило Мінагрополітики, щоби посилити  експортні тили середніх  та дрібних агропідприємств.

Судячи  з  того, що  Мінагрополітики  проігнорувало ці питання (як на рівні офіційного запиту, так і під час особистої зустрічі з Ольгою Трофімцевою) напрошуються невтішні висновки – або не хочуть, або не  вміють, або не знають як, або просто не  цікаво. Список варіантів можна продовжити. Якщо ми щось пропустили  у цьому списку й у Мінагрополітики є що додати – будь ласка. Ми готові подискутувати.

Тим часом реальну, хоч і точкову підтримку українські агроекспортери середньої та дрібної ланки отримують, на жаль, від інших країн. Про один із таких проектів нам розповів менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) Дмитро Ніколаєв. За його словами, наразі понад 37 тис. аграріїв беруть участь у канадському проекті, направленому на розвиток плодоовочівництва та підвищення прибутків. «Близько 80 % учасників – це дрібні фермерські господарства, які обробляють ділянки менше 50 соток», – пояснив він. За його словами, цей проект стартував ще у 2015 році й охоплює представників Херсонської, Одеської, Миколаївської та Запорізької області.