Французький винороб розповів, чому на українській землі важко розвивати власний бізнес
Французький винороб розповів, чому на українській землі важко розвивати власний бізнес

Через відсутність прав на землю у винограднику французького винороба Крістофа Лакарена з села Шабо на Одещині господарювали бульдозери. І він відмовляється від подальших інвестицій у справу. Про це пише Сегодня.

Нагадаємо, мораторій на продаж землі знецінює її орендну вартість.

«Чинний мораторій на продаж земель стримує інвестиції, гальмує розвиток аграрного ринку і позбавляє значну кількість громадян України можливості реалізувати конституційне право розпоряджатися своєю земельною власністю», – місяць тому на засіданні Національної інвестиційної ради Петро Порошенко підтримав скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Зі словами Президента радісно погодяться багато підприємців, які намагаються розвивати власну справу на українських полях, але через нездорову конкуренцію або рейдерські атаки змушені відмовлятися від справи свого життя. 

Наприклад, Крістоф Лакарен, винороб із Франції, переїхав до села Шабо Одеської області 2005 року і був одним із перших, хто почав розвивати екологічно чисте виробництво вина в Україні.

В Шабо унікальна земля, яка за своїм складом найкраще підходить для вирощування винограду. На цьому місці вирощували виноградники споконвіку. З морським кліматом і родючою землею Україна має всі шанси випередити багато європейських країн у виробництві вина. Тому Лакарен, розуміючись на цій справі, офіційно взяв у сільраді в оренду на 25 років землю, купив у лізинг 130 га виноградників, які 2013 року офіційно викупив, а 2007-го купив 10 будівель та один великий підвал колишнього колгоспу імені Леніна. Він каже, що там не було інфраструктури, придатної для виробництва вина або для проживання з сім'єю. Він самостійно все влаштував і став робити біле, рожеве, червоне органічне вино за рецептами з Бургундії, Бордо, і шампанське за старовинною технологією Дом Періньйон. У сезон до нього стали приїжджати туристи. Він вирощує овець, кіз, курей, щоб його сім'я завжди могла їсти натуральні яйця, молоко, сир, бринзу тощо. Також у нього є коні й собаки.

Читати до темиВласник найбільшого агрохолдингу країни: земельна реформа запустить банківську систему

Щоб почати працювати і отримати ліцензію на виробництво і реалізацію вина, потрібно пройти чимало бюрократичних процедур. Лакарену для цього знадобилося більше 10 років. Але виноградарство в цілому вимагає значних довгострокових інвестицій. Виноградник тільки після 15 років починає давати дійсно цінну сировину для виробництва вина високої якості.

Для того, щоб посадити 1 га нового виноградника, потрібно $8000 – $12 000. Якщо земля не належить власникові виноградника, він легко може втратити фінансові інвестиції та результати роботи протягом цих років. Як і сталося зі мною", – говорить Лакарен.

Через кілька років після того як фермер запустив бізнес, почалися конфлікти за землю з місцевими жителями. Їх розпалювали земельні корупціонери, які намагалися знищити виноградники та на їх місці побудувати котеджне містечко. 2009 року деякі власники землі захотіли забрати свою землю, яка була в оренді, тож звернулися до суду, щоб винороб швидше звільнив її від своїх виноградників. 2012 року суд не задовольнив їхній позов. Після Майдану вони знову звернулися до суду. Але в листопаді 2016-го перед першим засіданням суду 11 га 50-річних кущів винограду було знищено бульдозерами. Це повторилося знову 28 червня 2017-го, тоді бульдозери знищили вже 12 га дуже продуктивних виноградників. Понад18 000 нових саджанців виноградної лози, які садив Лакарен, і які в майбутньому могли б давати хороший врожай, були знищені.

Поліція, яку я викликав, навіть не поворушила пальцем, щоб їх зупинити. Вони просто стояли, спостерігаючи. Згодом Апеляційний суд відмовив мені в задоволенні мого позову і скасував дію всіх моїх угод на землю, укладених із власниками. Як після такого я можу інвестувати в розвиток цього бізнесу?", – розповідає Крістоф Лакарен.

Тож сьогодні виноградники належать йому, але земля – не його, він не висаджуватиме нові сорти винограду, які коштують чималих грошей, оскільки не впевнений, що їх не знищать.

Як я можу думати про якісь перспективи і організувати бізнес-план на найближчі 5 або 10 років, якщо не знаю, не проженуть мене з землі її власники завтра, – говорить винороб.

За його словами, Україна, яка хоче йти європейським шляхом розвитку, повинна розвивати малий і середній бізнес, адже саме він збільшить кількість робочих місць у сільській місцевості та зупинить трудову еміграцію, яка вже досягла катастрофічних масштабів. Але для цього потрібен ринок землі. Якщо він буде прозорим, фермери зможуть брати кредити під заставу землі або врожаю, і таким чином інвестувати в розвиток своєї справи.

Поки що, попри всі перепони, винороб продовжує займатися улюбленою справою і сподівається, що після зняття мораторію на землю зможе безперешкодно працювати на своїх виноградниках. Уже на своїй землі.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

29 червня 2018
В Україні стрімко зростає вартість оренди земель
Розмір орендної плати за землі по Україні зріс до 19,28% від нормативної грошової оцінки, що на 43,95 млн грн дозволить додатково наповнити...