Чому в Україні низькі ціни оренди землі

Ціни оренди української землі низькі тільки тому, що за неї не конкурують мільйони фінансово спроможних сільських господарств. Таку точку зору висловив народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко в своєму блозі на «Новое время».

Нагадаємо, що озвучено дату зняття мораторію на землі.

За словами Івченка, середній розмір орендної плати в більшості областей сьогодні ледь перевищує тисячу гривень.

«Отже сім'я, скажімо з 4 людей, може розраховувати на виплату до 4 тисяч гривень на рік. Мізерні кошти. За них навіть не можливо сплатити комунальні платежі за декілька місяців», — зазначив нардеп.

І наголосив, що села, де люди виживають лише за рахунок зданих паїв за такими цінами, приречені на вимирання.

Ціни оренди української землі, перша проблема, низькі тільки тому, що за неї не конкурують мільйони фінансово спроможних сільських господарств, як це відбувається у розвинених країнах, а лише купка великих підприємців, все менше й менше сільського походження, які мають доступ до дешевих кредитів», — сказав Івченко.

На його думку, великої кількості спроможних конкурувати за оренду землі у нас серед селянських господарств немає. Адже всі вони мають низькі доходи і кошти від здачі в оренду своїх паїв жалюгідно малі, щоб підвищити продуктивність присадибного господарства, вийти на якусь механізацію праці чи просто розширити його.

Ситуація в сільському господарстві неоднозначна не тільки через незавершену земельну реформу, однак наявним характером цих самих орендних відносин стає ще більш складною. А що дасть селянину можливість купити-продати землю? Він стане заможним? На деякий час — можливо. Продавши свої паї, зможе отримати кілька тисяч доларів. Гроші на купівлю навіть одного паю, скоріш за все, зможе знайти не більше 1% жителів села. І, продавши свою землю, він уже не матиме стимулу залишатися в селі. Роботи там обмаль. Аграрні корпорації, які й купуватимуть землю, робочих місць надають обмаль. Отже залишиться виїжджати до міст та шукати роботи за наймом ще далі. Зупинити катастрофічне зубожіння селян можна лише за рахунок повернення значної їх частини до господарчої активності та до підвищення ефективності їхніх господарств за пріоритетної підтримки держави», — підсумував Вадим Івченко.