В Україні майже провалено реформу харчової безпеки
Україна близька до провалу реформи харчової безпеки

Поширення спалахів АЧС із геометричною прогресією, все частіші отруєння продуктами харчування, зниження стандартів у закладах громадського харчування і, на додачу до всього, відміна обов’язковості національних стандартів — свідчать про неефективність проведеної роботи. Про це йдеться у спецпроекті AgroPolit.com «Bon appetit!? 4 промахи реформи харчової безпеки в Україні».

Перший промах — відомства та міжнародні стандарти на словах.

У вересні 2014 року Кабмін прийняв постанову №442 і об’єднав старі контролюючі органи (Держветфітослужбу, Санітарно-епідеміологічну  службу та Службу з питань захисту прав споживачів) в один — Держпродспоживслужбу. Проте за бортом нової структури опинилися решта важливих контролюючих органів — Державна інспекція з контролю за цінами та Інспекція сільського господарства.

Другий промах — вакуум контролю і плачевні наслідки.

Понад дворічний перехідний період призвів до погіршення санітарного контролю в країні. Як приклад — масові отруєння та невідповідність санітарним нормам третини закладів громадського харчування в Україні.

Рівень харчової безпеки в Україні надзвичайно низький, про що свідчать серії масових отруєнь, є навіть летальні наслідки. За зерном ніхто не спостерігає, за вмістом пестицидів — також. Раніше державні лабораторії перевіряли зерно, а тепер ніхто цього не робить», — каже голова ВГО «Фумігаційна асоціація» Тамара Підберезняк.

Третій промах — скасування обо’язковості державних стандартів.

Погіршення якості продуктів харчування, збільшення випадків обману покупців та поширення небезпечних хвороб не завадили уряду скасувати застосування національних стандартів. Відтепер в Україні відсутня система адекватного контролю і ситуація може перетворитися на незрозуміло що.

Четвертий промах — санітарно-ачсний.

Україна стала заручницею спалаху АЧС. Саме через недореформованість і вакуум санітарного контролю відбувається спалах за спалахом. Голова «Союзу свинарів України» Артур Лоза в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com відзначає, що спалах збігся саме з реформою Держпродспоживслужби.

Справа в тім, що розповсюдження АЧС припало на період реформування. Напевно, були зроблені якісь помилки: в період, коли був 1 керівник служби, без штату, якраз і відбувалося поширення», — каже він.

Таким чином ре(х)форма, яка задумувалася як європеїзація санітарно-ветеринарної системи, за своєю ефективністю деградувала настільки, що не дотягує навіть до старої радянсько-української.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Вибір редакції

29 грудня 2025
Вступ України у ЄС: а про довкілля і фермерів не забули?
ЄС спільно з Україною знайшли спосіб обійти угорське вето і запустити процес реформ по трьом кластерам («Основи» – питання щодо...
15 грудня 2025
Аграрні закони 2025 року: виплатна агенція, земля, тваринництво, рибальство та хміль
Парламент прийняв п’ять важливих аграрних законів протягом 2025 року. Ще чотири законопроекти чекає на схвалення від ВРУ. Як оцінити річну...
10 грудня 2025
Аграрний бюджет 2026: що отримав АПК та звідки кошти?
Уряд схвалив бюджет на наступний рік і заклав 14,1 млрд грн видатків на підтримку аграріям. Мінекономіки відзвітувало, що це аж на 4,5 млрд грн...