Держбюджет-2018 не передбачає програми підтримки промислового садівництва як окремої галузі, що ставить під загрозу створення інфраструктури галузі промислового садівництва. Про це повідомляє Інфоіндустрія.

Ми будемо підтримувати прибудинкові господарства, сімейні ферми, що не дозволить якісно відновити експортний напрямок і забезпечення торгівельних мереж продукцією галузі, які сьогодні повністю покривають виключно промислові господарства», — йдеться у коментарі асоціації "Укрсадпром".

«Розвиток кооперації», який декларується, треба брати в лапки, бо стимулу до їхнього створення немає. Ніхто сьогодні не дасть 1 млн євро на фінансування кооперативу, а за менших коштів він фізично не функціонуватиме: без власного фруктосховища, сортувального й пакувального обладнання, логістики та постійного кваліфікованого персоналу.

Із припиненням у 2012 році програми підтримки промислового садівника, площі під садами у плодоносному віці скоротилися на понад 10%, а будівництво якісних фруктосховищ майже припинилося. Крім того, чомусь взагалі ніхто не згадує про наявність заборгованості у сотні мільйонів гривень перед промисловими садівниками за цією програмою за попередні роки, в результаті чого сьогодні маємо здорожчання українських яблук на внутрішньому ринку більш ніж у удвічі.

Показовою є ситуація із трудовою міграцією українців у Європу, що після відкриття безвізу набуло стану епідемії. Отже, маємо цілу низку системних проблем галузі, які неможливо вирішити без державної підтримки. Її треба не скасовувати, а слід реформувати шляхом зміни механізму її надання, визначення правильних пріоритетів, а головне — звільнення хабарників і «садівників» — непрофесіоналів із профільного міністерства, які навіть за збереження програми просто її розкрадуть.

Розвити українське село без розвитку промислового садівництва неможливо. Це залишиться декларацією на папері…