Планується розширення ринків збуту для продукції тваринного походження
Планується розширення ринків збуту для продукції тваринного походження

Держпродспоживслужба проводить роботу над відкриттям нових ринків збуту з урахуванням запиту бізнесу. Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Активна позиція суб’єктів господарювання у формуванні чітких пріоритетів дозволить ефективніше будувати політику держави у питаннях експорту української продукції на міжнародні ринки. Про це йшлося під час круглого столу «Розвиток виробництва та експорту м’яса в Україні» за участю голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи.

За його словами, у 2017 році завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу відбулося розширення географії експортних постачань продукції тваринного походження. Зокрема, кількість українських підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження, збільшилася до 728.

Зокрема за ‎2016–2017 роки було відкрито та відновлено експорт до країн ЄС (молочні продукти), КНР (молочні продукти, яловичина), Ізраїлю (столове яйце, корми для домашніх тварин), Об’єднаних Арабських Еміратів (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівства Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипту (яловичина), Гонконгу (столове яйце), Чорногорії (м'ясо птиці, мед), Сербії (м'ясо птиці), Боснії та Герцеговина (м'ясо птиці), Лівану й Танзанії (м'ясо птиці та продукти з нього).

На сьогодні Україна може здійснювати експорт продукції до країн-членів ЄС з 281-го українського підприємства. Із цієї кількості 100 підприємств – виробники харчової продукції.

Водночас Держпродспоживслужбою ведуться перемовини з 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

За словами Володимира Лапи, це досить прийнятні результати, які необхідно постійно покращувати. У цьому процесі потрібен зворотний зв'язок із бізнесом та бізнес-асоціаціями. Окрім того, прогресивний бізнес повинен займати активну позицію і в процесі адаптації українського законодавства до норм та вимог Європейського Союзу.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...