Тваринницькій галузі готують план реанімації
Тваринницькій галузі готують план реанімації

Реанімація тваринницької галузі можлива, але для цього потрібно вирішити три основні проблеми. Про це пише AgroPolit.com  у своєму матеріалі «Товарний безвіз для АПК. Як підняти з колін тваринництво?» за результатами виїзного засідання аграрного комітету в м. Нововолинськ Волинської області. Тема засідання — «Розвиток експортного потенціалу національних виробників продукції тваринного походження. Шляхи для досягнення мети, роль держави в процесі диверсифікації експортних ринків».

«42,5% від валютних находжень країни за результатами 2016 року — частка АПК. Але частка продукції тваринного походження в цих валютних надходжень незначна — лише 6%. І тут є величезний потенціал, над яким маємо працювати», – пояснює реальний стан тваринницького  експорту заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Розвиток зовнішньої торгівлі продукцією тваринництва стримує кілька факторів, кажуть присутні на зібранні депутати та експерти галузі.  

Перша проблема – якість готового продукту. «Щоб отримати торговельний «безвіз» для продуктів тваринництва, слід переходити на міжнародні стандарти якості та сертифікацію, які визнаються в країнах ЄС», — пише видання. Вирішити проблему можна, говорить Ковальова: для цього всі виробники продукції тваринництва повинні за 1,5 року адаптуватися до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування HACCP

Друга – робота митних органів та прикордонників.

Наш завод знаходиться всього в 15 кілометрах від кордону з Польщею, що дозволяє експортувати продукцію не тільки в замороженому, а й в охолодженому стані… На проходження україно-польського кордону водію вантажівки в середньому необхідно 8–12 годин. Термін придатності охолодженої продукції – 96 годин і споживач вимагає, щоб 2/3 терміну придатності в нього залишалось на реалізацію. Тож практично ми не встигаємо і залишаємось неконкурентоспроможними там. Європейцям вигідніше купити в Польщі, аніж у нас, адже українська птиця витрачає на дорогу в Європу понад 24 години. Затримка лише з боку України, польська сторона не створює проблем. Ми там розмитнюємо товар і їдемо далі в Іспанію, Литву, Нідерланди. Як були там затримки, то ми навіть викликали поліцію – і вона наводила лад», – розповідає в.о. директора ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» Володимир Львов.

Третя – робота з ветлабораторіями. В.о. директора державного наукового-дослідного Інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Юлія Новожицька пояснює, що експортер має добре вивчити ветеринарні правила країни, куди буде продавати, і також знати, що, наприклад, країни ЄС іноді окремо вводять додаткові заходи перевірки та сертифікації товарів тваринного походження, щоб захистити внутрішніх виробників.

На думку народного депутата («Самопоміч») Івана Мірошніченка, враховуючи тенденції на ринках (внутрішньому, зовнішньому, фінансовому, споживчому), сподіватися на швидкі зміни в тваринництві, окрім напрямку м'яса птиці та свинини, не доводиться.

Це підтверджують і цифри. Так, наповнюваність внутрішнього ринку м'ясом та м’ясною продукцією зменшується: у січні—травні 2017 року бачимо скорочення на 5%. Продажі яловичини зменшилися на 3,8%, свинини – на 5,3%, м'яса птиці – на 5,3%. За оцінками експертів, кожен українець за ці 5 місяців спожив у середньому 20,5 кг м'яса, тобто майже на 5% менше, аніж було у 2016 році», – говорить він.

«Тож народний депутат Мірошніченко дає дві поради, як наростити експорт цієї продукції. Перша – збільшувати обсяги виробництва продукції  всередині країни. Друга – паралельно вирішувати проблеми окремих сегментів тваринництва. «Наприклад, для птахівництва – це відкриття нових ринків (арабських країн, Близького Сходу, квот у Європу тощо). Адже зараз в Україні виробляють 1,2 млн тис. т м'яса в рік і 250—300 тис. т експортуються. Для свинарства ключовим є питання боротьби з АЧС, решта проблем – вторинні. Для інших напрямків виклик №1 – нарощення виробництва. І звичайно, одна загальна біда – дефіцит довгих кредитів і доступ до них. Без таких позик розраховувати на окупність за 7—10 років інвест-проектів галузі не доводиться», – підсумував Іван Мірошніченко.

«Підсумком цього засідання стане підготовка й голосування аграрним комітетом практичних рекомендацій для Мінагрополітики. За нашими даними, розглянути їх планується на наступному засіданні аграрного  комітету. Тож чи отримає тваринництво «другий» шанс і який – побачимо  вже за тиждень», – пише видання.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus