Тарас Кутовий подав у відставку
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий

Сьогодні міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий складає свої повноваження. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, Тарас Кутовий очолював Мінагрополітики з 14 квітня 2016 р.

Причину своєї відставки політик не вказав.

Наступним кроком має бути внесення подання прем'єр-міністром на голосування до Верховної Ради України.

 

Вибір міністра про відставку є абсолютно природнім процесом для будь-якої європейської країни та традиційною світовою практикою. Йду з посади з вдячністю за висловлену мені довіру всім аграріям, народним депутатам з коаліції та фракції БПП, членам аграрного комітету, Президенту Петру Порошенку, Прем’єру Володимиру Гройсману, групі «Удар» та особисто Віталію Кличку! Дякую прем'єру та колегам по Уряду за спільно реалізовані кроки на користь аграрної галузі, а особливо за підтриману новелу щодо системи державної підтримки на наступні 5 років, завдяки якій аграрії вже цього року почали отримувати від держави гроші загальною сумою у 5,5 млрд гривень. Завершується 5 рік моєі роботи на політичній ниві. Дякую всім, з ким разом нам вдалося змінити бачення на світоглядні питання! Вважаю, що маю достатньо знань, енергії та сили зробити для України ще більше і найближчим часом планую зосередитись на питаннях залучення інвестицій в економіку України. Прошу колег по Парламенту поставитися до заяви із розумінням і проголосувати її», — зазначив Тарас Кутовий.

Як писав AgroPolit.com, у матеріалі «1 рік Тараса Кутового на посту аграрного міністра» основними досягненнями Мінагрополітики були: затвердження на 5 років держпідтримки аграріїв 1% ВВП, розвиток нових експортний ринків та основних напрямків органічної продукції, зміщення бюджетної підтримки в бік фермерів.

За час роботи Кутового Мінагрополітики подало до Верховної Ради 12 законопроектів.

Найважливіші законопроекти для агросектору є:

№5445 «Про демонополізацію та впровадження ринкових засад функціонування спиртової галузі»;

- №6017 «Про Державний земельний кадастр» щодо порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері ведення Державного земельного кадастру»;

- №5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»;

- №4589 «Про внесення змін до деяких законів України щодо безпечності харчових продуктів»;

- №5293 «Про дитяче харчування».

Після впровадження нової для України моделі виділення коштів агросектору було зафіксовано різке зростання — у 15 разів: 1% ВВП протягом 5 наступних років. Цьогоріч обсяг дотацій склав 5,5 млрд грн. З них — 4 млрд грн прямі дотації. Решта 1,5 млрд грн спрямовується на підтримку галузі — машинобудування (500 млн грн), здешевлення кредитів (300 млн) і у фонд гарантування (700 млн грн).

Під час його робои, вперше за 19 років капітальні інвестиції в АПК сягли 44,1 млрд грн. Отримано 400 млн євро від Європейського інвестиційного банку.

Ратифіковано угоду про зону вільної торгівлі з Канадою.

Крім того, була проведена уніфікація законодавства с Європейським Союзом, що дала змогу впровадити принцип регіоналізації. Відтепер, якщо в Україні фіксується АЧС чи пташиний грип, то експорт до ЄС припиняється лише з тієї області, де виявлено факт хвороби, а не зі всієї України, як це було раніше.

Були збільшені квоти на мед, овес, виноградний сік, крупи та оброблене зерно, оброблені томати, ячмінь, пшениця, кукурудза.

Загальний експорт зріс на 4,5% і склав $15,4 млрд. Частка поставок агропродукції до ЄС склала 27,5%.

Саме ж виробництво у сфері АПК збільшилось майже на 3%. Тільки збір зернових склав 66 млн т.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Вибір редакції

6 січня 2026
Ефективність торгів Земельного банку — 80%: що стоїть за цифрами та чому деякі землі не приваблюють аграріїв
Перший пул державних сільськогосподарських  земель, переданий «Державному земельному банку», складає понад 90,9 тис. га, із яких...
1 січня 2026
Основні податкові та законодавчі зміни: чого чекати аграріям у 2026 році?
Зниження ставки соєво-ріпакового мита, зміни у вартості пального через збільшення ставки акцизу, біоетанол у бензинах та штрафи за невиконання для...
7 січня 2026
Ціна землі та оренда землі: чого чекати аграріям та власникам паїв у 2026 році?
Ринок землі та оренда сільськогосподарських земель – яких цін та тенденцій варто очікувати у 2026 році? AgroPolit.com зібрав найповнішу...