Земельна реформа Росії – дослідження
Земельна реформа Росії – дослідження

AgroPolit.com спільно з EasyBusiness.in.ua продовжує серію аналітичних матеріалів про те, як у різних країнах світу відкривали ринок землі сільськогосподарського призначення.

Цього разу ми аналізували країну з числа пострадянських – Росію. У 1990 році в Росії розпочалася третя земельна реформа за останні 100 років. Після розпаду Радянського союзу, людям було запропоновано взяти паї в колгоспах де вони раніше працювали. Але відриватись від колективного виробництва агропродукції більшість землевласників не стала. На сьогоднішній день близько 72% с/г землі все ще використовується великими корпоративними господарствами. Як правило, сільські домогосподарства володіють невеликими ділянками середнім розміром 0.43 га і часткою в корпоративному господарстві. Іноземці та юридичні особи, особи без громадянства в установчому капіталі яких частка більше 50%, можуть володіти земельними ділянками с/г призначення лише на правах оренди. Інша форма користування с/г землями іноземцям заборонена.

Мінімальний розмір земельної ділянки сільськогосподарського призначення — 2 га. Максимальний розмір земельної ділянки у власності встановлюється регіональними органами влади, але не може бути більше 10% площі сільськогосподарської території даного регіону

За результатами дослідження ринок с\г земель Росії отримав тип – закритий. Детальну графіку земельного ринку та особливості земельних відносин цієї країни читайте у матеріалі на AgroPolit.com.  

Читати до теми: Земельна реформа країн Північної Америки — досвід США 

Нагадаємо, в дослідженні під назвою «Створення вільного ринку землі с/г призначення в Україні» експерти EasyBusiness.in.ua виділяють кілька груп країн, які схожі між собою за територіальною ознакою: старі країни-члени ЄС та інші розвинені країни; нові країни-члени ЄС; країни-кандидати ЄС; пострадянські країни; країни Латинської Америки; країни північної Америки; країни Азії; країни Африки.

Автори дослідження при класифікації земельних відносин у конкретних країнах (всього 60) до уваги брали наступні дані: Ретйтинг Doing business від Світового банку, Index of Economic Freedom від Heritage Foundation, Global Competitiveness Index від World Economic Forum тощо.

Дослідження дає відповіді на такі питання:

Чи сформована приватна власність? 
Чи мають іноземці право на купівлю?
Чи є інші обмеження? 
Чи є цінові обмеження? 
Чи є кількісні обмеження?

Проаналізувавши ринок с/г земель, країни було поділено на 4 типи: 

1) Закритий ринок – передбачає відсутність можливості повної реалізації права приватної власності. 
2) Закритий для іноземців – іноземці та юридичні особи на ринках даного типу не можуть бути власниками та купувати с/г землю, але можуть користуватись на правах оренди.
3) Відкритий з обмеженнями – вони торкаються навіть резидентів країни, наприклад такі як максимальна ділянка, вимог освіти, досвіду роботи та інше. 
4) Відкритий ринок – абсолютно відкритий та лібералізований.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

15 жовтня 2019
Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв
Аграрії потерпають від ревальвації гривні та прогнозують мільярдні збитки сектору до кінця року. Зміцнення гривні, яке почалося влітку поточного року...
14 жовтня 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...
10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...