Експерт розповів про першочергові кроки для збереження економіки України

Сьогодні Україні загрожує подальше згортання інвестиційних програм, погіршення умов економічної діяльності, вихід інвесторів з українських цінних паперів. Про це в коментарі Укрінформу сказав директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. 

За його словами, ми передусім маємо розуміти, що в нинішній ситуації зміни невідворотні: так, як було раніше, не буде — ні для держави, ні для бізнесу. Відповідно, маємо якнайшвидше перебудувати всі економічні процеси з урахуванням нових умов.

«Поміж загроз, на які ми повинні невідкладно реагувати, — згортання певних інвестиційних програм, погіршення умов економічної діяльності, вихід інвесторів з українських цінних паперів у зв’язку з підвищенням ризиків, збільшення витрат на транспортне страхування — насамперед, у сферах авіаційних, залізничних і морських перевезень. Відповідно, зростуть витрати бізнесу. Також можливі обмеження щодо діяльності й отримання замовлень за кордоном — через ризики їх несвоєчасного виконання», — наголосив економіст.

Він назвав першочергові кроки, які має зробити держава для мінімізації цих ризиків і втрат для національної економіки. Зокрема, Несходовський застерігає від спроб підвищувати податковий тиск на бізнес і громадян.

Навпаки — для бізнесу, який в нових умовах зазнаватиме збитків, треба впроваджувати податкові пільги та забезпечувати інші форми державної підтримки. Якщо такої підтримки не буде — на нас чекає реальне падіння економіки», — вважає експерт.

Друга позиція (держава уже почала працювати у цьому напрямку) — страхування ризиків.

Тобто, має наповнюватись спеціальний державний фонд, за рахунок якого страховим компаніям компенсуватимуть втрати, пов’язані з логістикою, а також страхуватимуть підприємницькі ризики та бізнес загалом — аби він не втратив контрактів, які має», — каже Несходовський.

Третій крок, за його словами, — використання всіх можливостей для зовнішніх запозичень. Щоб забезпечити належний рівень витрат, треба або їх скорочувати, або ж більше позичати для виконання державою своїх зобов’язань.

Вважаю другий варіант — збільшення бюджетного дефіциту — цілком прийнятним. Як і звернення до міжнародних інституцій та до інших країн з проханням надавати Україні різноманітні форми фінансової підтримки для покриття цього дефіциту. Натомість краще уникати кроків, які ведуть до погіршення відносин з міжнародними партнерами — на кшталт зменшення міжнародного представництва в наглядових радах наших державних підприємств», — вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації.

Також, за його словами, треба розуміти, що війна призведе до скорочення торговельного обороту з РФ. Завдання — компенсувати бізнесу перенаправлення векторів його міжнародної співпраці з російського ринку на інші.

Що до доходів і погіршення купівельної спроможності населення, Несходовський не погоджується з твердженнями деяких політиків та колег-економістів стосовно того, що нинішні події спровокують черговий виток інфляції.

Навіть, якщо курс долара підвищиться до позначки 30+ (в чому я сумніваюся), це не спровокує значного зростання цін», — заспокоює експерт.

Нагадаємо, що у ЄБА розповіли, як вплинуло «визнання» ОРДЛО на український бізнес.