Найбільше завдання і виклик для України в рамках програми декарбонізації – реалізувати на практиці програму Національного визначеного внеску
Найбільше завдання і виклик для України в рамках програми декарбонізації – реалізувати на практиці програму Національного визначеного внеску

Реалізувати на практиці кліматичні зобов'язання, які взяла на себе Україна в рамках Національного визначеного внеску, можна лише за умови системної і скоординованої співпраці між всіма міністерствами і відомствами, які задіяні в цьому процесі. Таку заяву під час круглого столу «Життя після Глазго», організованого Ukrainian Business and Trade Association (UBTA), зробила голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко.

«Сьогодні дуже важливо, щоб ті запити, які розіслало Міністерство захисту довкілля на цілу низку міністерств, щодо подання даних, інформації і планів з реалізації Національного визначеного внеску (НВВ) були заповнені і подані. Лише за умови координованих спільних зусиль ми зможемо досягти результату. Буде дуже прикро, якщо на наступний СОР Україна приїде лише з деклараціями і до нас виникнуть запитання про вже зроблені кроки», – заявила Леся Василенко.

За словами Василенко, діалог на СОР-26 у Глазго за участі представників уряду, бізнесу, парламенту та громадськості, який був налагоджений і проведений на паритетних умовах, має  продовжуватися і посилюватися. Основою цього діалогу має бути принцип одного на всіх довкілля і однієї на всіх планети. Плану «Б» у нас немає.

Для бізнесу це важливо, адже ми говоримо про стале використання ресурсів. Якщо ресурси будуть вичерпані, бізнес не зможе розвиватися за своїми звичними планами. Тому мова заходить про стале використання ресурсів і про стале ведення бізнес-моделі. Реалізація цього задуму можлива завдяки доступу до новітніх технологій, які ми можемо використовувати. Але щоб бізнес отримав доступ до цих технологій, цей перехід має теж бути сталим та контрольованим, а для цього потрібні ресурси. Наше спільне завдання – вибудувати надійні партнерства із зовнішніми контрагентами. Екологізація бізнесу, суспільства та країни можливі у тому випадку, якщо ми налагодимо сталі фінансово-економічні та торгівельні партнерства з представниками як країн ЄС так і з іншими країнами світу», – заявила Леся Василенко.

Як заявила Василенко, парламент має зіграти особливу роль у цьому процесі, адже він повинен створити регуляторну інфраструктуру для того, щоб всі інші кластери працювали в координованих та виважених умовах. В першу чергу, мова йде про прийняття низки законопроектів про зменшення промислового забруднення, також це мають бути законотворчі ініціативи про екологізацію інвестицій (в тому числі і зміни до закону про промислові парки), законодавчі ініціативи направлені на підвищення енергоефективності і законопроєкти про добровільне кліматичне декларування та планування кліматичних бюджетів.

Нагадаємо, представники уряду України та бізнесу (аграрного у тому числі) на початку листопада представили порядок денний з декарбонізації до 2030 року на саміті ООН з питань глобальної політики щодо зміни клімату. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 листопада 2021
Україна не отримає кошти з кліматичного фонду, необхідно залучати інвестиції з інших джерел – експерт
Низка країн-учасниць Рамкової конвенції ООН (СОР26) пообіцяли у 2023 році виділити на кліматичні програми $100 млрд країнам, що розвиваються. Однак...
26 листопада 2021
Компанія МХП вже працює за чітким алгоритмом дій з метою досягти вуглецевої нейтральності до 2030 року
Компанія МХП вже сьогодні працює за чітким алгоритмом дій з метою досягти вуглецевої нейтральності до 2030 року. Про це заявив голова правління...
24 листопада 2021
Країни Великої 20-ки не готові виділяти $100 млрд на декарбонізацію країн, що розвиваються
Під час проведення круглого столу «Життя після Глазго», організованого Ukrainian Business and Trade Association (UBTA), заступниця...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...