Україна у Глазго презентує свої проекти з декарбонізації
Україна у Глазго презентує свої проекти з декарбонізації

Представники уряду України та бізнесу (аграрного у тому числі) на початку листопада представлять порядок денний з декарбонізації до 2030 року на саміті ООН з питань глобальної політики щодо зміни клімату. Одне з ключових питань – джерела фінансування на українські бізнес-проекти зі зменшення викидів СО2 викидів. Про це заявили учасники круглого столу «Життя до Глазго напередодні надважливих рішень світової спільноти зі зміни клімату», організованого UBTA.

«Ми як країна, з перехідною економікою, претендуємо на отримання фінансування від інших країн чи міжнародних фінансових фондів… Важливо, щоб міжнародні банки розвитку фінансували проекти з трансформації – хоч вугілля стає темою табуйованою у кліматичному контексті і фінансовому світі. Але проекти трансформації вугільних регіонів є правильними і ця лінія є найголовнішою для нас», – каже заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка.

Експертка з охорони довкілля UBTA Тамара Кутонова, його доповнила:

Оскільки Україна — це країна, що розвивається, не зрозуміло чи дійдуть до України кошти із фонду фінансування країн, що розвиваються. Його обсяг має складати $100 млрд щорічно, але найбільше наповнення відбулось у 2018 р. – $79 млрд, з них 74% – займи (не гранти), цього року є вже $90 млрд».

За її словами, тренд декарбонізації зачепить кожну країну у світі і Україна не стане винятком.

Як повідомила Кутонова, на сьогодні із 191 Сторін Паризької угоди:

  • лише 113 подали оновлені НВВ (Національно-визначений внесок)
  • не подали оновлений документ: Китай, Індія, Саудівська Аравія та Південна Африка
  • кліматичні плани, представлені на сьогодні означають, що до 2030 року викиди фактично зростуть на 16%, що може призвести до підвищення температури на 2,7°C вище доіндустріального рівня.

За словами експертки з охорони довкілля UBTA, низка країн вже сьогодні може отримати проблеми через недотримання необхідних для зменшення викидів кроків.

Градація країн має наступний вигляд:

  • Чорний список (критично недостатньо дій) – РФ, Саудівська Аравія та Сингапур
  • Червоний (дуже недостатньо дій) – Бразилія, Австралія, Китай, Індія, Південна Корея та Україна
  • Помаранчевий (недостатньо дій) – ЄС, Японія, США
  • Зелений – тільки африканська Гамбія.

Нагадаємо, що UBTA Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центр економічного відновлення (ЦЕВ) від імені українського бізнесу надали Денису Шмигалю, Прем'єр-міністру України та відповідним Міністерствам «Звіт щодо визначення Другого Національного визначеного внеску (НВВ-2) України до Паризької кліматичної угоди» та підготували пропозиції до проєкту НВВ-2 із використанням Міжнародної методики та актуальних показників галузей.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 листопада 2021
Український бізнес вже втілює проекти в рамках угоди про декарбонізацію виробництва
Україна взяла участь у кліматичній конференції в Глазго вже з оновленим Другим національним внеском, де наша країна задекларувала зобов’язання...
4 серпня 2021
Україна завершила торговельну місію до Грузії: названо результати
За підтримки Мінекономіки України, МЗС України, за сприяння Посольства України в Грузії, Офісу з розвитку підприємництва та експорту та Центру...
14 травня 2021
У законі про екологічний контроль потрібно збалансувати приватні та публічні інтереси –  UBTA
Поточна версія проєкту Закону України «Про державний екологічний контроль» №3091 не може бути підтримана. Причина  –...

Вибір редакції

21 листопада 2022
Галина Янченко: DFC готова страхувати воєнні ризики та кредитувати український бізнес на $1 млрд
Українська агропереробка попри війну розвивається. Бізнес поступово запускає проекти, влада підготувала Концепцію великої агропереробки та шість...
15 листопада 2022
Військові втрати агросектору – російська агресія завдала непрямих збитків у $34,25 млрд
Структуру $34,25 млрд збитків агросектору через війну росії проти України презентували у «Огляді непрямих втрат від війни в сільському...
14 листопада 2022
Мінімальне податкове зобов’язання на гектар землі
Що таке мінімальне податкове зобов'язання з. 1 га сільскогосподарської землі і як його сплачуватимуть орендар та власник паїв? Про це у...