За два місяці Україна має показати європейцям свій варіант розміру зменшення викиду парникових газів в межах Паризької угоди – Тарас Качка
За два місяці Україна має показати європейцям свій варіант розміру зменшення викиду парникових газів в межах Паризької угоди – Тарас Качка

Фінальний проект розміру Другого національно визначеного внеску (НВВ-2) в межах підписаної Україною Паризької кліматичної угоди буде презентовано міжнародним партнерам у липні 2021 року. Про це повідомив Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Торговий представник України Тарас Качка під час обговорення проекту розміру НВВ-2 в межах Паризької кліматичної угоди із галузевими об’єднаннями та бізнес асоціаціями.

Тобто за його словами, на розробку проекту НВВ-2 є ще два місяці.

Тарас Качка нагадав, що Міндовкілля спільно з ЄБРР підготували проект з моделювання потужностей економіки і можливостей для скорочення показника НВВ-2. При цьому наразі ця модель ще обговорюється і кінцевого варіанту немає.

«На щастя Україна є одним із лідерів зі зменшення викидів протягом останніх 30 років. Ми наразі знаходимося на рівні трохи більше 38% і це той рівень, який є більш амбітний, аніж декларує ЄС. Однак такий показник досягнули не за рахунок екологічних заходів. І в цьому є найбільший виклик для нашої кліматичної політики. Адже ми розуміємо, що це скорочення далося або ціною зменшення ВВП (тобто збідніння людей), або окупацією і фізичним знищенням виробничих об’єктів. Для нас НВВ-2 є не тільки амбіція для зменшення і надалі. Це амбіція трансформації і кліматичної, і економічної політики, аби вони забезпечували економічне зростання та протидію кліматичним викликам», – каже він.

При цьому Качка не назвав конкретних цифр щодо НВВ-2, які наразі обговорюються.

Ми плануємо у липні визначити показники НВВ-2 з точки зору зменшення цифр викидів і головне – за рахунок чого це будемо досягати. Ми працювали над кільком варіантами. Найбільше що нас цікавить і непокоїть – як досягати цього результату. Саме тому ми наразі спілкуємося з бізнесом, профільними асоціаціями, аби скорегувати цю позицію і зробити її комфортною для всіх та не порушити бізнесові та соціальні аспекти», – каже він.

Нагадаємо, що раніше Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України 1 квітня 2021 р. представило проєкт Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди» та розпочало процедуру електронних консультацій з громадськістю щодо нього. Паралельно представники українських бізнес-асоціацій та 14 асоціацій аграрного сектору в особі уповноваженої ними Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центру економічного відновлення звернулись до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля із пропозицією детально прорахувати показники НВВ-2 на галузевих рівнях із залученням представників відповідних міністерств, експертів, галузевих об’єднань та бізнес-асоціацій.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

До теми

20 січня 2021
У Кабміні хочуть боротися із змінами клімату, саджаючи ліс
Під головуванням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання...
13 листопада 2020
В Україні створять кліматичний  фонд
В Україні буде створено Український кліматичний  фонд: це необхідно для можливості акумулювання всіх екологічних податків. Про це...

Вибір редакції

3 січня 2025
Як «Земельний банк» змінює управління державними землями: підсумки 2024  і плани на 2025 рік
Генеральний директор ТОВ «Державний земельний банк» Ярослав Ярославський розповів про підсумки минулого року та плани земельного...
14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...