Україна має імплементувати понад 250 актів Євросоюзу до кінця 2021 року – Мінагрополітики  
Україна має імплементувати понад 250 актів Євросоюзу до кінця 2021 року – Мінагрополітики  

Виконання Угоди про асоціацію в частині СФЗ (санітарних і фітосанітарних заходів) СФЗзалишається пріоритетом роботи Мінагрополітики. До кінця року потрібно завершити роботу над імплементацією понад 250 актів ЄС. Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Глущенко під час публічного обговорення проєкту Національної економічної стратегії – 2030 на тему «Розвиток агросектору України».

«У 2020 році ми зосередились на комплексних і системних змінах, замість точкових вдосконалень. В результаті розробили 4 важливих проєкти законів:  №4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами», №4600 «Про захист рослин»,  №4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами», №4554 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС», – повідомив він.

За його словами, в цілому в минулому році у сфері СФЗ було розроблено 10 проєктів законів, 16 актів Кабміну і близько півсотні наказів Мінекономіки. З них прийнято 10 актів уряду і 16 наказів Мінекономіки.

Він додав, що плани у сфері СФЗ на 2021 – прийняти те, що вже знаходиться у Парламенті і завершити розробку ще 4 нових великих за обсягом проєктів Законів:

– щодо контролю за ГМО;

– двох проєктів Законів в сфері географічних зазначень (один стосується сільгосппродукції, інший – спиртних напоїв);

– щодо комплексного врегулювання сфери СФЗ.

Головна наша стратегічна мета до 2030 року – зробити Україну надійним виробником і експортером безпечної, здорової сільськогосподарської і харчової продукції», – наголосив Глущенко.

За його словами, потрібно створити належні умови в трьох сферах:

1. Виробництво і обіг безпечних харчових продуктів;

2. Забезпечення здоров’я і благополуччя тварин;

3. Забезпечення належного рівня фітосанітарної безпеки.

Найгостріші проблеми, які потребують системного та комплексного врегулювання: недосконалість державної політики і законодавства; надмірне регуляторне навантаження на бізнес; нестача фахівців та відсутність сучасних IT рішень; непрозорість державного нагляду і контролю, відсутність довгострокової реалізації. Лише комплексно вирішивши ці проблеми, ми зможемо досягти наших стратегічних цілей! Продовжуємо працювати», – зазначив заступник міністра.

Нагадаємо, що у контексті законотворчої роботи, направленої на виконання Угоди про асоціацію, найбільш важливою і вимогливою є сфера безпечності харчових продуктів, вважає Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 березня 2021
Озвучено динаміку торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС у січні-вересні 2020 року
У січні-вересні 2020 року товарообіг між Україною і ЄС склав $42,4 млрд. Про це ідеться у матеріалі на AgroPolit.com. Експорт з України склав $18,66...
4 березня 2021
Шмигаль назвав основні завдання відновленого Мінагрополітики у 2021 році
Відновлення повноцінної роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України у 2021 році є одним із пріоритетів уряду. Про це...
3 березня 2021
Названо п’ятирічні досягнення агросектора в рамках ЗВТ з ЄС
Названо основні досягнення українського агросектору в рамках ЗВТ з ЄС. Про це ідеться у матеріалі за АgroРolit.com.  Зазначається, що Україна...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...