Ліквідація Мінагрополітики – це диверсія проти країни, яка призвела до втрати часу, – Роман Лещенко
Ліквідація Мінагрополітики – це диверсія проти країни, яка призвела до втрати часу, – Роман Лещенко

Напрацювання агростратегії до 2030 року необхідно розглядати через призму розвитку аграрного сектору попередніх років. Таку думку висловив міністр аграрної політики Роман Лещенко під час публічного обговорення проекту Національної економічної стратегії-2030.

За словами Лещенка, в першу чергу, необхідно говорити про системну помилку, яка була допущена Урядом Гончарука, а саме ліквідацію Мінагрополітики. Це була абсолютна диверсія по відношенню до країни, яка призвела до того, що сьогодні агросектор повинен доводити свою необхідність і значимість, втрачаючи час на різного роду переговори, комунікації, відновлення дипломатичних відносин та абсолютного розуміння, що профільне міністерство необхідне країні.

Які можуть бути красномовні факти про необхідність відновлення профільного відомства? Момент найбільш історичної відповідальності для країни, коли стоїть питання відновлення ключової галузі, коли найбільш важлива стратегічна реформа за останні 30 років – земельна немає інституційної основи для реалізації, коли йде процес втрати експортних ринків, коли агросектор немає комунікаційної платформи – у нас є чітке розуміння, що 2019 і 2020 роки були передумовою падіння всіх базових показників АПК в силу всіх перерахованих обставин. Ключова галузь країни не може залишатися без інституційного регулювання!», – наголосив Роман Лещенко.

Він навів приклади, коли за підсумками 2020 року обсяг с/г продукції скоротився на 11,5% у порівнянні з 2019 роком. Виробництво продукції рослинництва впало на 13,6%, а скорочення виробництва галузі тваринництва триває роками.

«Проведений аналіз десятків стратегій, написаних за останні 30 років по кожній галузі, вказує, що кожна з них написана краще за попередню. І всі вони починаються зі слів: «Величезна аграрна країна з року в рік втрачає показники у порівнянні з 1991 роком…». Сьогодні з точки зору, візії агросектору у нас немає опонентів. Всі ми об’єднанні єдиною метою – аграрний сектор має бути базовим драйвером росту економіки держави. Через аграрний сектор мають залучатися інвестиції, створюватися додана вартість на кожному етапі виробництва. І саме це основа майбутнього процвітання країни», — підкреслив Лещенко.

За словами міністра, за 2 місяці з моменту його призначення, в країні до сих пір не відтворено профільного міністерства.

Ми до сих пір знаходимось в системі координат якихось погоджень, дискусій, пошуку варіантів. Сьогодні не повинно бути предмету дискусій. Є Міністерство аграрної політики та продовольства України з відповідним діючим положенням від 2015 року і цей документ є правовою основою функціонування агродержави. І коли ми говоримо про розвиток сектору, напрацювання стратегії – у нас немає мети говорити про стратегію заради стратегії, як це відбувалось останні 30 років. Нам потрібні інституційні регулятори, щоб ми показали конкретний план заходів і рухались відповідно до нього», – резюмував Роман Лещенко.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 лютого 2021
Мінагрополітики та Асоціація ОТГ підписали Меморандум про співпрацю
Розпочинаємо новий етап співпраці з Асоціацією ОТГ, спрямований на реалізацію дієвої аграрної політики на місцях — виробництва, розвитку сільських...
22 лютого 2021
Положення про діяльність Мінагрополітики: Ігор Петрашко таки «віджав» собі контроль за Держпродспоживслужбою
Міністерство аграрної політики та продовольства України отримало у своє підпорядкування Держрибгосп, Держгеокадастр, а от контроль за...
16 лютого 2021
Держпродспоживслужбу має контролювати Мінагрополітики, аби агросектор у 2030 році став основою сталого розвитку держави – Лещенко
Сьогодні відбувається публічне обговорення проекту Національної економічної стратегії – 2030 на тему «Розвиток агросектору...

Вибір редакції

1 березня 2021
Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн...
2 березня 2021
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2015-2020 роках: експорт, імпорт, квоти, економічні досягнення та провали
Ключові економічні показники дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 2015 по вересень 2020 року – Європейський Союз все більше стає...
23 лютого 2021
Іван Чайківський: Першочергове завдання для парламенту – ухвалити пакет земельних законів, аби дати старт безпечній земельній реформі
Парламент якнайшвидше має прийняти два важливі земельні закони (2194 та 2195), аби з 1 липня 2021 року стартував цивілізований вільний ринок землі....