Раді запропонували прийняти закон про організацію водокористувачів та розвиток гідротехнічної інфраструктури

Парламент повинен невідкладно прийняти в цілому закон про організацію водокористувачів та розвиток гідротехнічної інфраструктури, аби застрахувати аграріїв від повторення негативних наслідків від посухи як це було в 2020 році. Такий проноз зробив керівник Придніпровського Кластеру компанії «Кернел» Михайло Петров в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com для матеріалу про головні виклики (та шляхи їх вирішення) для України на 2021 рік.

За його оцінками, небачена досі посуха — ключовий «подарунок» природи аграріям Центральної України за 2020 рік.

Керівник Придніпровського Кластеру компанії «Кернел» запропонував шлях вирішення цієї проблеми, який лежить у законодавчій площині врегулювання питання користування іригаційними каналами.

Зараз Україна має велику інфраструктурну спадщину у вигляді іригаційних каналів, водосховищ, насосних станцій і одну з найбільших водних артерій Європи — річку Дніпро. Для агровиробників існує великий потенціал використовувати її води для сільгоспвиробництва в посушливих регіонах. А з кожним роком все більша частина площ країни відноситься до таких. Як показує практика, держава не найефективніший власник», — каже Михайло Петров.

На його думку є три варіанти поводження з цими каналами:

1. Приватизація
2. Концесія
3. Спільне управління користувачами (за типом ОСББ).

Потрібна рішучість депутатів, не затягувати полеміку в комітетах і ухвалити закон про організацію водокористувачів та розвиток гідротехнічної інфраструктури з початку нового сезону зрошення», — озвучує першу частину своєї пропозиції керівник Придніпровського Кластеру компанії «Кернел» Михайло Петров.

Друга – розвиток зрошення. Петров каже, що наразі «це дороге задоволення» для аграріїв.

В середньому ціна «апгрейду» гектара коливається від $2000-2500. З нових систем в Україні переважають американські. Політика держави з відшкодування частини відсотків за кредитами при угодах з українськими виробниками якнайкраще підтримала б національне машинобудування і збільшила б площі під зрошенням в перспективі», — пропонує він другу складову для страховки від посухи для АПК.

Нагадаємо, аграрії отримали від посухи збитків у 2020 році щонайменше 6,5 млрд грн. Держава за рік так і не спромоглася нічого зробити для них. Натомість ринок запропонував Кабміну та парламенту ряд заходів для протидії наслідкам посухи: агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія та багато іншого.