Аграрний сектор не є пріоритетним з точки зору зменшення викидів СО2 в рамках Європейської зеленої угоди
Аграрний сектор не є пріоритетним з точки зору зменшення викидів СО2 в рамках Європейської зеленої угоди

Аграрний сектор не є пріоритетним з точки зору зменшення викидів СО2 в рамках Європейської зеленої угоди. Так прокоментував для AgroPolit.com ситуацію з перспективами українського АПК в рамках EU Green Deal ексголова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа.

Нагадаємо, наприкінці 2019 року Єврокомісія опублікувала Європейську зелену угоду (EU Green Deal) – документ, який повинен зробити європейський континент нейтральним до зміни клімату. AgroPolit.com з’ясував, які наслідки для АПК України та інших галузей несе нововведення ЄС. Значну частину програми займає трансформація сільського господарства: стратегія зі сталого використання хімікатів та зменшення викидів СО2 у повітря. В рамках цієї стратегії передбачена низка трансформацій, зокрема для сільської місцевості, модернізація та зміни в підходах до роботи аграрних підприємств, пакет кліматичних законів, розвиток біоенергетики, відновлюваної енергії та екопродукції. Окрім цього, навесні 2020 року представники ЄС презентували стратегію «Від ферми до виделки» (Farm to Fork), яка передбачає трансформацію харчової політики та суттєве збільшення частки органічного господарства.

Стейкхолдери (зацікавлені сторони, – Ред.) усвідомлюють, що кліматичні зміни не підуть на користь нікому, в тому числі, це усвідомлюють і сільськогосподарські виробники України. Тому, коли мова заходить про програми зменшення викидів – це швидше про формат взаємодії з ЄС, а не про саму участь. Відповідно, по-перше, сьогодні Європейський зелений курс та участь України починає більш предметно обговорюватися, а по-друге, певні рішення ЄС (наприклад, у питанні введення податку за СО2 при виготовленні продукції) мали б регулюватися в межах двосторонньої угоди і розглядатися на рівні переговорних позицій, а для цього нам потрібно чітко розуміти стартові позиції сторін. Наприклад, якщо брати останні дані, вони демонструють, що в Україні рівень викидів вуглецю зменшився на 50 % у порівнянні з 2019 роком, а в Євросоюзі аналогічний рівень викидів скоротився набагато менше, ніж у нас. Тому нам варто говорити про спільне розуміння темпів скорочення викидів під час переговорів з цього питання», – заявив Володимир Лапа.

Також, у якості прикладу, він навів низку показників виробництва та ресурсної бази України та провідних країн світу, які ми сприймаємо у якості певних орієнтирів.

Буквально декілька цифр для розуміння, в якій системі координат знаходиться Україна у порівнянні з ЄС та США. Наприклад, врожайність кукурудзи в Україні складає 7,8 т/га, в той час як у США – 11,8 т/га, а у ЄС – 8,4 т/га. Це означає, що продуктивність аграрного виробництва можна екстраполювати на інші види продукції, там, приблизно, аналогічна ситуація. Продуктивність аграрного виробництва в Україні від 10 % до 50 % нижча, ніж в тих країнах, які ми сприймаємо у якості певних орієнтирів.

Що стосується використання аграрних ресурсів. Якщо ми говоримо про азот, то Україна вносить (в середньому) 42 кг/га, США – 73 кг/га, ЄС – 90 кг/га. Якщо говорити про використання пестицидів, то Україна – 0,75 кг/га, США – 2,5 кг/га, ЄС – 3,1 кг/га. Отже, ми маємо ситуацію, коли у нас продуктивність до 50% нижча, а використання ресурсів – в 2-3 рази менші. А це означає, що станом на сьогодні, в частині екологічного навантаження на довкілля, я думаю, що аграрний сектор України виглядає досить непогано. Але тут виникає інше питання – чи ми маємо ресурси, для того, щоб суттєво покращити показники і за рахунок чого це має відбутися?

Я хочу сказати, що аграрні компанії застосовують чималі зусилля, щоб оптимізувати технології виробництва, але, як і в інших галузях – це великі інвестиції і, як в нашому випадку, досить обмежений вплив на довкілля. Тому подальші сценарії розвитку подій мають базуватися на реаліях, які мають бути верифіковані з галузевою експертизою», – повідомив Володимир Лапа.

Детальніше про це читайте у матеріалі: Зелена угода Європи, або основи Green Deal: що принесе агросектору України курс на екологічність

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

7 вересня 2020
Шанси реабілітуватися після кліматичних наслідків є не у всіх аграріїв
Шанси реабілітуватися після кліматичних наслідків є не у всіх аграріїв. Про це в матеріалі AgroPolit.com., присвяченому наслідкам боротьби з...
25 серпня 2020
Кліматологи ООН озвучили прогноз урожаю пшениці в Україні до 2040 року
Кліматологи ООН спрогнозували урожай зернових в Україні до 2040 року. Як повідомляє Перший діловий із посиланням на експертів зі зміни клімату...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...