Оприлюднено результати місцевих виборів по партіях
Оприлюднено результати місцевих виборів по партіях

Згідно з оприлюдненими результатами місцевих виборів, на першому місці – партія «Слуга народу» (14,62%), друга серед партій – «Батьківщина» (10,28%), на третьому місці – ОПЗЖ (9,70%), на четвертому – «За майбутнє» (9,50%), «Європейська солідарність»(8,90%) – на п'ятому. Про це у facebook написав політолог Олег Саакян.

«Перше що ріже око – вони різко розходяться з медійною картинкою. Взагалі, таке враження, що політичний процес, телевізор і плин життя пересічного українця розбіглися в різні сторони світу і забули один про одного. Для пересічного читача, який отримує інформацію не з першоджерела, може бути повно здивувань», – написав Саакян.

Далі – без змін.

Якщо поглянути саме на результат партій (з огляду на вимоги Вибочого кодексу, яким запроваджено надмірну партизацію) то на першому місці – Слуги Народу (14,62%). Здавалося би перемога, перше місце, але не тут то було. У більшості партій на цих виборах мало місце загострення однакової хвороби – франшизації (продавали свої бренди «багатим і впливовим»). Та у Слуг, в наслідок нулячого партбудівництва, це носило татальний характер. На тлі загальнонаціональних рейтингів та самого факту, що це партія влади — цей результат виглядає посередньо. І близько не вичерпали той стартовий потенціал довіри громадян, який було задано парламентськими виборами. Це не катастрофа, як говорять на деяких каналах (все ж таки перше місце) але це її початок.

Друга серед партій – Батьківщина (10,28%). Сказати, що це перемога також складно, бо ще минулі вибори в ОТГ повсюдно були перші місця. Та перше місце серед опозиційних сил і рівнорозподілена підтримка по країні – це хороший заділ на новий електоральний цикл. Особливо, якщо буде приділено значно більше уваги з виборцями у містах. Ситуація з активною підтримкою ФОПів та конструктивною позицією щодо заходів боротби з пандемією може частково переломити цей тренд і дати друге дихання, але це потребує системної роботи. Знаходження між ЄС і ОПЗЖ – це потенційний заділ на стабілізуючу силу. Партійна машина «Батькіащини» підтвердила свою ефективність на виборах, тож тим, хто в чергове списував Тимошенко, на Турівській залюбки випишуть персонального облизня.

ЗаЖОП (9,70%), – третє місце. Звучить кепсько, але рівно до того моменту, поки не спустилися до рівня громад, а там виявляється, що присутність дуже розпорошена і монополії майже ніде нема. Тобто, фактором боротьби за ресурси (формування виконкомів та голосування за бюджет) будуть. Хитати ситуацію також. Але взяли значно менше ніж сподівалися і консолідувати електорат ПР (персональну грамоту всім, починаючи з Ахметова і до Труханова) — не змогли. Тож, реванш застряг в електоральному болоті і в найближчий час не очікується.

Четверті – ні не ЄС, а «ЗаМайбах» (9,50%). Сам в шоці. Проєкт для всіх ображених та вільнодумців, де всі сам себе, крім групи орієнтованої на палицю. Ставка Ігора Валерійовича на партію акціонерне товариство, де немає (підкреслю, що поки що) «лідерського єдіноначалія» – вистрелив. Подивимось як далі буде розвиватися, і як використовуватися.

І нарешті ЄС (8,90%) – п'яті. Зараз скажуть, що я знову не люблю Порошенка, але ж то не я, а виборці Мої симпатії чи ні, це не привід, казати що це поразка. Навпаки, жоден з екс-президентів не мав такого результату, тим паче, що вдалося взяти місця у всіх облрадах. А це вже ресурс з яким можна працювати. Звісно це не перемога, про яку розповідають на підконтрольних каналах, це скромний результат і отриманий завдяки витисканню максимум із власного електорального гетто, куди себе загнали минулою президентською кампанією.

Саме вихід за рамки націонал-консервативного виборця — ключовий виклик, який поки виглядає нездоланним. На його шляху лежить шлакоблоком антирейтинг лідера.

Далі зі значним відривом ідуть Наш край (4,23%), Свобода (2,18%), Стратегія Гройсмана (1,45%), Пропозиція (1,36%), і інші локальні проєкти, ім'я яким легіон. І там, хто вмре, а хто житиме розсудить тільки час і український виборець.

Якщо і є переможець цих виборів, то це колективний самовисуванець (16,80%). Якби не було штучної партизації, то певен — цифра була би жо непристойності більшою. Це привід задуматися всім партіям, що претендують на загальнонаціональну підтримку. P.S. колеги в коментарях слушно зауважили, що вага мандатів різних рівнів і від громади до громади може різнитися. Додам від себе: тому з точки зору реальної впливовсті кожної з політ сил, варто дивитися розподіл відсотків у кожному органі окремо, – написав Саакян.

Нагадаємо, що представники агросектору не зайняли перших місць на місцевих виборах.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 листопада 2020
Голова ВАР Андрій Дикун програв боротьбу за крісло мера Умані
Мером Умані Черкаської області обрано Ірину Плетньову, яку висунула партія «За майбутнє». Згідно з даними Центральної виборчої...
19 серпня 2020
На місцеві вибори витратять 2,3 млрд грн, – Шмигаль
На місцеві вибори витратять 2,3 млрд грн. Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на брифінгу. «Всього на місцеві вибори буде...
15 липня 2020
Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня
Верховна Рада ухвалила постанову «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році (25 жовтня 2020 року)». Про це йдеться на...

Вибір редакції

1 березня 2021
Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн...
2 березня 2021
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2015-2020 роках: експорт, імпорт, квоти, економічні досягнення та провали
Ключові економічні показники дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 2015 по вересень 2020 року – Європейський Союз все більше стає...
23 лютого 2021
Іван Чайківський: Першочергове завдання для парламенту – ухвалити пакет земельних законів, аби дати старт безпечній земельній реформі
Парламент якнайшвидше має прийняти два важливі земельні закони (2194 та 2195), аби з 1 липня 2021 року стартував цивілізований вільний ринок землі....