В парламенті ініціюють створення міжвідомчої робочої групи для боротьби з наслідками посухи
В парламенті ініціюють створення міжвідомчої робочої групи для боротьби з наслідками посухи

В парламенті ініціюють створення міжвідомчої робочої групи за участі представників Мінекономіки, Мінфіну, НБУ, народних депутатів, експертних кіл та аграрних асоціацій задля напрацювання спільної дорожньої карти у боротьбі з наслідками посухи. Про це у коментарі для AgroPolit.com повідомив народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу Олег Тарасов.

«Цей рік неприємно вразив аграріїв не лише через пандемію коронавірусу і економічне падіння. До цього «набору нещасть» додався ще й загрозливий фактор кліматичного характеру — нещадна посуха. Протягом весняно-літнього сезону до народних депутатів зверталися тисячі фермерів, які бідкалися через цей природний катаклізм. У когось втрачено посіви пшениці, не зав‘язалися плоди кукурудзи, у декого постраждали цукрові буряки, інші зіткнулися із жахливими втратами урожаю овочів. Слід не забувати, що не тільки через посуху наші фермери втрачають або отримують суттєве пошкодження врожаю. До переліку несприятливих погодних умов відносяться також і пилові бурі, зливи, град тощо. Забаганки природи застали наше сільське господарство доволі у непростий час і цим ще більше актуалізували проблему підтримки аграріїв у випадку отримання збитків від такого роду непрогнозованих погодних явищ», — зазначив Олег Тарасов.

Він переконаний, що уже зараз необхідно спільними зусиллями формувати механізми протидії наслідкам посухи. По-перше, уже в цьому році варто запровадити механізм компенсації державою збитків аграріям за втрачені посіви за бюджетний рахунок.

По-друге, потрібно надалі розвивати аграрне страхування за участі провідних страхових компаній нашої країни. Паралельно варто передбачити бюджетну програму компенсації вартості страхових премій аграріям при страхуванні свого врожаю. На сьогодні ринок страхування готовий запропонувати нашим фермерам різноманітні програми для убезпечення від втрати своїх посівів унаслідок природних катаклізмів. Завдання держави лише у тому, щоб популяризувати та зробити його максимально доступним для сільського господарства за рахунок бюджетної підтримки», — повідомляє Олег Тарасов.

По-третє, необхідно не забувати про підтримку зрошення у Південній Україні. У цих регіонах волога є надзвичайно цінним ресурсом для аграріїв. Проте, питання її достатності з кожним роком постає все гостріше.

У 1990-му в Україні налічувалося близько 2,3 млн га зрошуваних земель, при тому, що загальна зволоженість території була до 30% вища, ніж зараз. За останні ж 25 років площа сухої та дуже сухої зони в Україні зросла на 7%, а площа перезволоженої скоротилася на 10%. Загалом же уся зрошувана площа українських сільськогосподарських угідь скоротилася до 487 000 га», — вважає нардеп.

За висновками Інституту водних проблем і меліорації, із 31 млн га української ріллі близько 60% (18,65 млн га) сьогодні належить до площ із дефіцитом вологого забезпечення. А близько 3 млн га угідь степових регіонів — у зоні з критичним дефіцитом вологи (тобто у посушливий рік вегетація на них взагалі неможлива). Тому запровадження програм державної підтримки зрошувальних систем має стати одним із пріоритетних напрямів бюджетної політики в агросекторі на найближчі роки.

Окрім цього, доречним видається надання фіскальних пільг для аграріїв, що постраждали від несприятливих погодних умов. Наприклад, як ніколи актуальною є проблема нарахування податкового зобов‘язання зі сплати ПДВ за товари/послуги, які були придбані для вирощування загиблих посівів та ПДВ із вартості яких було включено до податкового кредиту. Саме такою є офіційна позиція Державної податкової служби. Проте, при повній втраті урожаю додаткове нарахування ПДВ ставить аграріїв у дуже скрутне становище. Тому такий підхід фіскалів варто переглянути. Окрім того, слід надати постраждалим товаровиробникам пільги чи навіть повне звільнення від сплати єдиного податку 4-ої групи або податку на прибуток у 2020 році», — коментує Олег Тарасов.

Він додав, що кліматичний фактор у 2020му році став значно відчутнішим за наслідки карантину чи коливання курсу гривні. Величезні площі посівів опинилися у заручниках опадів, багато.

На даний час через несприятливі погодні умови гостро постала проблема загибелі врожаю в українських аграріїв. Внаслідок посухи, злив, повеней тощо посіяний врожай було втрачено, внаслідок чого аграрії зазнали катастрофічних збитків.

Виключно для таких аграрії, що зазнали збитків, необхідно передбачити постійну норму у Законі про державну підтримку сільського господарства України, що дозволяла б Уряду надавати окрім безповоротної державної підтримки аграріям, також і державні гарантії для надання банками кредитів таким аграріям. Така зміна подана до законопроекту 3295, який минулого тижня було прийнято у першому читанні на початку вересня», — вважає Олег Тарасов.

Також в частині агрострахування, важливо, щоб аграріям на прийнятних умовах надавалися страховки не на урожай, а на обсяг можливої виручки від майбутнього врожаю, страхові платежі за якими також би частково компенсовувалися за певною бюджетною програмою.

Тобто, аграрій, який втратив посіви, або врожай, зможе звернутися в банк за кредитом, на який можливі державні гарантії, окрім того, є страховка виручки від майбутнього врожаю (як забезпечення виконання кредитного договору), кошти для посіву і вирощення якого він хоче взяти у банку.

Ще слабким місцем більшості фермерів є фінансова звітність. Тому для надання аграріям можливості на отримання професійної аудиторської допомоги, також можна передбачити часткову компенсацію витрат на ці цілі, зокрема з коштів, що передбачені на дорадництво», — підсумував нардеп.

Нагадаємо, AgroPolit.com звернувся із запитаннями до представників МЕРТу із запитанням, як аграріям компенсуватимуть збитки від посухи. Відповіді на ці запитання читайте за посиланням.

Як вирішити проблему посухи - розповіли експерти. Про це читайте у матеріалі: Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія.

Раніше повідомлялося, що AgroPolit.com проаналізував ситуацію зі зрошенням в країні та зібрав поради, як правильно запускати цей проєкт.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

12 жовтня 2020
З Києва рушає зерновоз із насінням для фермерів Бесарабії
Сьогодні, 12 жовтня, Всеукраїнський конгрес фермерів (ВКФ) зерновозом через Київ везтиме посівний матеріал аграріям Бесарабії. Про це повідомив...
23 вересня 2020
Українські виробники скаржаться на рекордно низький урожай буряків
Цьогоріч урожай буряків буде рекордно низьким. Про це у інтерв'ю для Latifundist.com повідомив засновник групи компаній I&U...
23 вересня 2020
В Україні прогнозують дефіцит питної води
Інститут водних проблем і меліорації прогнозує, що вже до 2050 року Україні доведеться імпортувати питну воду. Про це повідомляється на...

Вибір редакції

28 жовтня 2020
Деталі Меморандуму про взаєморозуміння між МЕРТ та учасниками зернового ринку щодо виконання форвардних контрактів
Мінекономрозвитку спільно з депутатами, аграріями та трейдерами розробило меморандум дій (і додаток до нього) для вирішення ситуації з невиконанням...
26 жовтня 2020
Невиконання форвардних контрактів – вирок фермерам чи шлях до діалогу з трейдерами?
Аналіз осінніх ринкових цін на зернові, а також динаміка виконання форвардних контрактів українськими фермерами демонструє, що український АПК...
20 жовтня 2020
Роман Лещенко – про передачу державних земель народу, інвентаризацію, корупцію, детінізацію, безоплатну приватизацію та реформу Держгеокадастру
Голова Держгеокадастру, уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в інтерв'ю Latifundist.com розповів про те, як передаватиметься...