В парламенті ініціюють створення міжвідомчої робочої групи для боротьби з наслідками посухи
В парламенті ініціюють створення міжвідомчої робочої групи для боротьби з наслідками посухи

В парламенті ініціюють створення міжвідомчої робочої групи за участі представників Мінекономіки, Мінфіну, НБУ, народних депутатів, експертних кіл та аграрних асоціацій задля напрацювання спільної дорожньої карти у боротьбі з наслідками посухи. Про це у коментарі для AgroPolit.com повідомив народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу Олег Тарасов.

«Цей рік неприємно вразив аграріїв не лише через пандемію коронавірусу і економічне падіння. До цього «набору нещасть» додався ще й загрозливий фактор кліматичного характеру — нещадна посуха. Протягом весняно-літнього сезону до народних депутатів зверталися тисячі фермерів, які бідкалися через цей природний катаклізм. У когось втрачено посіви пшениці, не зав‘язалися плоди кукурудзи, у декого постраждали цукрові буряки, інші зіткнулися із жахливими втратами урожаю овочів. Слід не забувати, що не тільки через посуху наші фермери втрачають або отримують суттєве пошкодження врожаю. До переліку несприятливих погодних умов відносяться також і пилові бурі, зливи, град тощо. Забаганки природи застали наше сільське господарство доволі у непростий час і цим ще більше актуалізували проблему підтримки аграріїв у випадку отримання збитків від такого роду непрогнозованих погодних явищ», — зазначив Олег Тарасов.

Він переконаний, що уже зараз необхідно спільними зусиллями формувати механізми протидії наслідкам посухи. По-перше, уже в цьому році варто запровадити механізм компенсації державою збитків аграріям за втрачені посіви за бюджетний рахунок.

По-друге, потрібно надалі розвивати аграрне страхування за участі провідних страхових компаній нашої країни. Паралельно варто передбачити бюджетну програму компенсації вартості страхових премій аграріям при страхуванні свого врожаю. На сьогодні ринок страхування готовий запропонувати нашим фермерам різноманітні програми для убезпечення від втрати своїх посівів унаслідок природних катаклізмів. Завдання держави лише у тому, щоб популяризувати та зробити його максимально доступним для сільського господарства за рахунок бюджетної підтримки», — повідомляє Олег Тарасов.

По-третє, необхідно не забувати про підтримку зрошення у Південній Україні. У цих регіонах волога є надзвичайно цінним ресурсом для аграріїв. Проте, питання її достатності з кожним роком постає все гостріше.

У 1990-му в Україні налічувалося близько 2,3 млн га зрошуваних земель, при тому, що загальна зволоженість території була до 30% вища, ніж зараз. За останні ж 25 років площа сухої та дуже сухої зони в Україні зросла на 7%, а площа перезволоженої скоротилася на 10%. Загалом же уся зрошувана площа українських сільськогосподарських угідь скоротилася до 487 000 га», — вважає нардеп.

За висновками Інституту водних проблем і меліорації, із 31 млн га української ріллі близько 60% (18,65 млн га) сьогодні належить до площ із дефіцитом вологого забезпечення. А близько 3 млн га угідь степових регіонів — у зоні з критичним дефіцитом вологи (тобто у посушливий рік вегетація на них взагалі неможлива). Тому запровадження програм державної підтримки зрошувальних систем має стати одним із пріоритетних напрямів бюджетної політики в агросекторі на найближчі роки.

Окрім цього, доречним видається надання фіскальних пільг для аграріїв, що постраждали від несприятливих погодних умов. Наприклад, як ніколи актуальною є проблема нарахування податкового зобов‘язання зі сплати ПДВ за товари/послуги, які були придбані для вирощування загиблих посівів та ПДВ із вартості яких було включено до податкового кредиту. Саме такою є офіційна позиція Державної податкової служби. Проте, при повній втраті урожаю додаткове нарахування ПДВ ставить аграріїв у дуже скрутне становище. Тому такий підхід фіскалів варто переглянути. Окрім того, слід надати постраждалим товаровиробникам пільги чи навіть повне звільнення від сплати єдиного податку 4-ої групи або податку на прибуток у 2020 році», — коментує Олег Тарасов.

Він додав, що кліматичний фактор у 2020му році став значно відчутнішим за наслідки карантину чи коливання курсу гривні. Величезні площі посівів опинилися у заручниках опадів, багато.

На даний час через несприятливі погодні умови гостро постала проблема загибелі врожаю в українських аграріїв. Внаслідок посухи, злив, повеней тощо посіяний врожай було втрачено, внаслідок чого аграрії зазнали катастрофічних збитків.

Виключно для таких аграрії, що зазнали збитків, необхідно передбачити постійну норму у Законі про державну підтримку сільського господарства України, що дозволяла б Уряду надавати окрім безповоротної державної підтримки аграріям, також і державні гарантії для надання банками кредитів таким аграріям. Така зміна подана до законопроекту 3295, який минулого тижня було прийнято у першому читанні на початку вересня», — вважає Олег Тарасов.

Також в частині агрострахування, важливо, щоб аграріям на прийнятних умовах надавалися страховки не на урожай, а на обсяг можливої виручки від майбутнього врожаю, страхові платежі за якими також би частково компенсовувалися за певною бюджетною програмою.

Тобто, аграрій, який втратив посіви, або врожай, зможе звернутися в банк за кредитом, на який можливі державні гарантії, окрім того, є страховка виручки від майбутнього врожаю (як забезпечення виконання кредитного договору), кошти для посіву і вирощення якого він хоче взяти у банку.

Ще слабким місцем більшості фермерів є фінансова звітність. Тому для надання аграріям можливості на отримання професійної аудиторської допомоги, також можна передбачити часткову компенсацію витрат на ці цілі, зокрема з коштів, що передбачені на дорадництво», — підсумував нардеп.

Нагадаємо, AgroPolit.com звернувся із запитаннями до представників МЕРТу із запитанням, як аграріям компенсуватимуть збитки від посухи. Відповіді на ці запитання читайте за посиланням.

Як вирішити проблему посухи - розповіли експерти. Про це читайте у матеріалі: Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія.

Раніше повідомлялося, що AgroPolit.com проаналізував ситуацію зі зрошенням в країні та зібрав поради, як правильно запускати цей проєкт.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 січня 2021
Названо три варіанти розпорядження державою іригаційними каналами, водосховищами та насосними станціями України пропонують
Є три найоптимальніші варіанти подальшого поводження уряду з наявними у державній власності іригаційними каналами, водосховищами та насосними...
12 жовтня 2020
З Києва рушає зерновоз із насінням для фермерів Бесарабії
Сьогодні, 12 жовтня, Всеукраїнський конгрес фермерів (ВКФ) зерновозом через Київ везтиме посівний матеріал аграріям Бесарабії. Про це повідомив...
23 вересня 2020
Українські виробники скаржаться на рекордно низький урожай буряків
Цьогоріч урожай буряків буде рекордно низьким. Про це у інтерв'ю для Latifundist.com повідомив засновник групи компаній I&U...

Вибір редакції

1 березня 2021
Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн...
2 березня 2021
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2015-2020 роках: експорт, імпорт, квоти, економічні досягнення та провали
Ключові економічні показники дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 2015 по вересень 2020 року – Європейський Союз все більше стає...
23 лютого 2021
Іван Чайківський: Першочергове завдання для парламенту – ухвалити пакет земельних законів, аби дати старт безпечній земельній реформі
Парламент якнайшвидше має прийняти два важливі земельні закони (2194 та 2195), аби з 1 липня 2021 року стартував цивілізований вільний ринок землі....