Висновки МЕРТ про введення квот на імпорт добрив – необгрунтовані, – народний депутат
Висновки МЕРТ про введення квот на імпорт добрив – необгрунтовані, – народний депутат

Висновки Мінекономіки, на яких базується пропозиція про введення квот на імпорт добрив містять низку помилок і не відповідають дійсності. Це буде удар по українському агросектору на користь групи «Остхем». Про це після наради у МЕРТ, присвяченій обговоренню запровадження квотування на імпорт добрив, у facebook написав народний депутат Олег Тарасов.

«Від учасників ринку пролунала інформація (з посиланням на дослідження АМКУ), яка вказує на високу рентабельність компанії «Остхем» у попередні роки. Відповідно до неї до 2016 року збитки заводів були фіктивними, а прибуток із них просто виводився на саму групу «Остхем» за допомогою поставки газу за завищеними цінами. При цьому, за даними Мінекономіки, після 2016 року вартість хімічної продукції групи зросла, а витрати – зменшились. Тобто прибуток мав додатково вирости. За розрахунками присутніх на зустрічі, які зроблені на базі публічних даних конкурентів «Остхем», рентабельність компанії становить близько 40%, а ціни внутрішнього ринку перевищують світові на 15-30%», – написав Тарасов.

Він додав,що «аграрії всю цю арифметику розуміють, тому на цій зустрічі виступили проти квотування і чітко про це сказали Тарасу Качці», наголосивши, що висновки Мінекономіки на яких базується пропозиція про введення квот, містять низку помилок і не відповідають дійсності. Це буде удар по українському агросектору на користь групи «Остхем».

Підтримую позицію агросектору проти запровадження квотування на імпортні добрива. Адже це суттєво звужує конкуренцію на ринку добрив. Якщо ж держава хоче подбати про внутрішнього виробника добрив, то врегулювати це лише питанням фіксованої рентабельності не вдасться. Тут має також наводити лад АМКУ. А взагалі найкращий інструмент у цій ситуації – рівні правила гри для всіх та жодних преференцій комусь одному. Тоді аграрії проголосують своїм гаманцем за ті добрива, якість і ціна яких для них оптимальна. Це називається ліберальний ринок і ринкова економіка», – додав нардеп.

Нагадаємо, що запровадження квот на імпорт добрив може викликати зростання цін на внутрішньому ринку для аграріїв більше як у 3 рази, вважає народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 липня 2020
Для фермерів відкрили «гарячу лінію» з питань  охорони ґрунтів
ДУ «Держґрунтохорона» відкрив телефонну «гарячу лінію» для фермерів щодо обстеження ґрунтового покриву, розрахунку потреби...
6 липня 2020
Україна  може створити якісну систему управління ґрунтовими ресурсами, – експерт
В Україні є всі можливості створити зразкову систему управління ґрунтовими ресурсами. Про це заявили науковці Інституту ґрунтознавства та...
26 травня 2020
Україна та Грузія обговорили питання імпорту добрив, – посольство
Посол України в Грузії Ігор Долгов обговорив із заступником міністра економіки та сталого розвитку Грузії Геннадієм Арвеладзе питання подальшого...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...