Названо дві найбільші помилки земельного закону, поданого до фінального голосування в Раду 

Уряд припустився двох суттєвих помилок при розробці законопроекту про ринок землі 2178-10. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com заявив український політик, екс-нардеп аграрного комітету Ради попереднього скликання Іван Мірошніченко.   

На його думку, є дві базові помилки у земельному законопроекті 2178-10, які можна виправити ще доки законопроект не проголосований Радою у другому читанні та не підписано. Президентом.

«Перша стосується іноземців. Звісно, не можна їх було пускати одразу на ринок землі України, тільки через певний, наприклад, 10-річний період. Чому? Випускати проти українця без грошей дешевий капітал від західного, американського або китайського інвестфонду чи пенсфонду, де дантист вклав гроші, щоб вони швиденько все оприходували та скупили?», — каже він.

Мірошніченко підкреслює, що треба було жорсткіше виписати контроль за іноземцями і їх діяльністю на ринку землі України.

Наприклад, через заборону права суборенди: українцю – 10 тис. га надавати, іноземцю – тільки 500 га, або 1,5 тисячі у випадку, якщо іноземець вирішить колись продати, то надати українцям чи громадам пріоритетне право при викупити в нього і т.д. Але... Це буде несправедливо. Тому моя позиція була і є: обмежити іноземців, але пустити їх через 10 років, коли українці куплять частково вже землю, економічно посиляться, малий і середній бізнес підросте і економіка оклигає. Тоді їх потрібно пускати, бо іноземний капітал на ринку землі – це капіталізація бізнесу, капіталізація землі, яка вже буде належать українцям. Висока капіталізація, як в Європі або США – це доступ до кредитів, можливість розвиватися, мати довгі фінансові ресурси. Не послухали, зробили по-своєму – ламають через коліно, розвели ґвалт серед фермерів та загалом учасників ринку», — пояснює він.

Друга найбільша помилка та несправедливість авторів земельного закону – відсутній внутрішній фінансовий ресурс та його надання українцям, щоб вони були покупцями, а не спостерігачами. 

Найбільший головний біль земельної реформи Гончарука – українцям не дали, не забезпечили, не пояснили та не гарантували через відповідні закони та рішення уряду програми кредитування протягом 5-6 років від початку дії закону «Про обіг земель с/г призначення» та достатньо коштів для придбання землі українцями після відкриття ринку землі. Оце дуже погано, нечесно і не справедливо. Уряд мав би надавати через державні банки або спеціально створену фінансову установу (не обов’язково державну), можливе залучення іноземних фондів та банків для надання земельної іпотеки, або прямих кредитів на 7-10 років на умовах іпотеки в пропорції 20/80 чи 30/70 під ставку 5-6, можна навіть 8% річних у доларах. Цього немає. Є тільки 4 млрд грн у бюджеті на 2020 для компенсації ставок за кредитами, яких як кіт наплакав, та з такою пропозицією точно не буде довіри до влади від аграріїв», — вважає він.

Те, що зараз розповідають та пояснюють аграріям, на думку Івана Мірошніченка,  «історія для бідних і спроба випустити українського фермера на вільний ринок землі без грошей і без штанів».

Більше читайте у інтерв'ю.

Нагадаємо, що на сайті Ради опубліковано текст законопроекту про ринок землі 2178-10, який аграрний комітет схвалив до другого читання у сесійній залі парламенту. 

Історію розгляду законопроекту про ринок землі читайте у матеріалі «Бій за землю переноситься на січень: чи збереться Рада на позачергове засідання, щоби прийняти земельний закон?».