Антимонопольний комітет вирішив примусово розділити OSTCHEM Фірташа
Антимонопольний комітет вирішив примусово розділити OSTCHEM Фірташа

Антимонопольний комітет України ухвалив рішення про примусовий розподіл групи компаній OSTCHEM Дмитра Фірташа у частині виробників азотних мінеральних добрив. Про це повідомляє прес-служба комітету.

Комітет встановив, що група компаній у складі заводів-виробників ПАТ "Азот", ПрАТ "Рівнеазот", ПрАТ "Сєвєродонецьке об’єднання Азот" та оптової торговельної компанії ТОВ "НФ Трейдінг Україна" зловживала монопольним (домінуючим) становищем на ринку первинної реалізації азотних мінеральних добрив впродовж 2014-2017 років.

Оскільки реалізація добрив за межі групи відбувалась через торговельну компанію ТОВ "НФ Трейдінг Україна", на цю компанію накладено максимально можливий відповідно до діючого законодавства штраф у розмірі 107 млн грн.

АМКУ вважає, що якби три основних вітчизняних заводи-виробники азотних мінеральних добрив конкурували між собою, а не діяли як один суб’єкт – група OSTCHEM, зловживання були б неможливими.

Тому, з урахуванням тривалості та істотності порушення, його негативного впливу на аграрний ринок держави, та з метою ефективного припинення зловживання монопольним становищем до заводів групи застосовано санкцію у вигляді примусового поділу, який має відбутися впродовж 9 місяців з дати одержання цього рішення", — йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, група OSTCHEM була заснована в 2010 році як керуюча компанія Group DF українського бізнесмена Дмитра Фірташа.

Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції визнано:

- Систематичний перепродаж всередині групи за завищеними цінами природного газу, який є основною сировиною при виробництві добрив, що призвело до встановлення необґрунтованої собівартості їх виробництва та, як наслідок, до завищення вартості реалізації добрив.

- Зупинку заводами з березня по червень 2017 року (час сезону весняно-польових робіт) виробництва азотних мінеральних добрив, що призвело до недопоставки товару аграріям. «Підставою» для зупинки заводів стало свідоме не проведення розрахунків за поставки газу і навіть не витребування вже оплаченого групою газу із сховищ. Водночас з покупців було взято передоплату за виробництво добрив.

Оскільки реалізація добрив за межі групи відбувалась через торговельну компанію ТОВ «НФ Трейдінг Україна», на цю компанію накладено максимально можливий відповідно до діючого законодавства штраф у розмірі 107 млн грн.

АМКУ вважає, що якби три основних вітчизняних заводи-виробники азотних мінеральних добрив конкурували між собою, а не діяли як один суб’єкт – група OSTCHEM, встановлені зловживання були б неможливими. Тому, з урахуванням тривалості та істотності порушення, його негативного впливу на аграрний ринок держави, та з метою ефективного припинення зловживання монопольним становищем до заводів групи застосовано санкцію у вигляді примусового поділу, який має відбутися впродовж 9 місяців з дати одержання цього рішення.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 травня 2020
Мінекономіки лобіює інтереси хімічних підприємств Фірташа
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонуватиме запровадити квоти на імпорт добрив. Про...

Вибір редакції

1 березня 2021
Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн...
2 березня 2021
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2015-2020 роках: експорт, імпорт, квоти, економічні досягнення та провали
Ключові економічні показники дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 2015 по вересень 2020 року – Європейський Союз все більше стає...
23 лютого 2021
Іван Чайківський: Першочергове завдання для парламенту – ухвалити пакет земельних законів, аби дати старт безпечній земельній реформі
Парламент якнайшвидше має прийняти два важливі земельні закони (2194 та 2195), аби з 1 липня 2021 року стартував цивілізований вільний ринок землі....