Україна має всі можливості для нарощування виробництва рису, – Шеремета
Україна має всі можливості для нарощування виробництва рису, – Шеремета

Україні необхідно розвивати галузь рисівництва, щоб повністю забезпечувати власні потреби, а у перспективі – наповнювати зовнішні ринки. Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час засідання бюро Президії Національної академії аграрних наук України, повідомляє пресслужба Мінагрополітики

«Україна – одна з провідних країн світу за експортом зернової продукції. Проте, імпорт такого корисного і дієтичного продукту, як рис значно перевищує експорт. На сьогодні лише два регіони (Одеська та Херсонська області) займаються вирощуванням рису. Враховуючи кліматичні зміни, в України є всі можливості для збільшення посівів рису для забезпечення як власних потреб, так і у перспективі – освоєння нових ринків збуту», – відмітив Віктор Шеремета.

Заступник міністра зауважив, що перспективними ринками збуту є азіатські країни, де найбільше споживають рис, і відбувається приріст населення. Також Віктор Шеремета додав, що вирощування рису має важливе значення і як фактор ефективного використання малопродуктивних земель для поліпшення їх родючості, меліоративного стану, а також для одержання в рисових сівозмінах високих урожаїв інших зернових, технічних і кормових культур.

Під час засідання учасники отримали змогу висловити свої міркування щодо основних стримуючих факторів розвитку галузі рисівництва. Йдеться про високі витрати на воду, електроенергію, зрошення, конкуренцію імпортованих видів рису з вітчизняними тощо.

Також зазначено, що Інститутом рису НААН проводяться дослідження зі створення нових високопродуктивних сортів рису, удосконалюються технології вирощування рису з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища та на краплинному зрошенні, розробляються енергозберігаючі технології вирощування у рисових сівозмінах супутніх культур, вивчаються нові засоби захисту, що дасть можливість збільшити ефективність системи захисту з 60-70% до 97-100%, а кількість збереженого врожаю – до 50%. Окрім того, проводяться інші дослідження, спрямовані на отримання високих та якісних урожаїв сільськогосподарських культур за їхнього вирощування у рисових сівозмінах при зниженні енерговитрат.

Нагадаємо, що у Херсонській області через подорожчання води для зрошення аграрії значно скоротили площі для вирощування рису та сої.

 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 липня 2020
Субсидію на 1 га угідь окрім фермерів платитимуть середнім та великим виробникам, – Віктор Шеремета
Субсидію на 1 га оброблюваних угідь платитимуть середнім та великим виробникам за умови ухвалення законопроєкту №3131 «Про внесення змін до...
8 травня 2019
Експерт розповіла, як залучити кошти на розвиток напрямків рослинництва, виноробства та землеробства
Банки кредитують тільки платоспроможних позичальників. І щоб довести свою платоспроможність, фермер має вести бізнес прозоро, а його звітність...
17 квітня 2019
На Херсонщині перебуває під ризиком зриву посівна рису
На Херсонщині – під загрозою зриву посівна рису, оскільки Держводагентство підняло  тариф на воду на 30%. Про це повідомляє...

Вибір редакції

15 січня 2021
Аграрний експорт України — 2018-2020 роки: сировина, харчова продукція, зерно, рослинництво, молочка, тваринництво
Аграрний експорт України за 9 місяців 2020 року у грошовому вимірі зменшується у порівняні з 2019 роком, але його частка у загальній експортній...
11 січня 2021
Як уберегти власну земельну ділянку чи свій аграрний бізнес від «реєстраційного» рейдерства?
Як власнику паю уберегти власну земельну ділянку чи свій аграрний бізнес від «реєстраційного» рейдерства - розповідає керівник Офісу...
1 січня 2020
Головні виклики АПК у 2021 році: ринок землі, посуха, зрошення, експорт, фермерство, елеватори, зовнішні ринки, додана вартість, форварди, залізниця, кредитування
Агросектор у 2021 році має ряд перехідних невирішених задач, які доведеться вирішувати уряду, Мінагрополітики та парламенту, якщо вони хочуть...