Сергій Білан: Приблизно третина зернотрейдерів грішить тіньовими оборудками під час закупівлі й експорту зерна

Міністр фінансів закликав якнайшвидше ліквідувати податкову міліцію, яка є "ворогом №1" для бізнесу, та прискорити створення Служби фінансових розслідувань (СФР). Цим питанням в Державній фіскальній службі України (ДФСУ) займається перший заступник  голови – Сергій Білан. Сьогодні виповнюється рік, які він працює на цій посаді. Минулого року саме йому «випала честь»  приводити до порядку зернотрейдерів, які часто зухвало грішать відшкодуванням ПДВ. Як сьогодні ДФСУ бореться з аграрною «тінню»? Чи є зрушення у роботі зернотрейдерів? Коли з’явиться нова СФР? Про це та про багато іншого AgroPolit.com поспілкувався з першим заступником голови ДФСУ Сергієм Біланом:  

AgroPolit.com: Міністр фінансів однозначно висловився — податкову міліцію треба розігнати. Що скажете: коли?

Сергій Білан: Питання постійно підіймається нами. Створено концепцію Служби фінансових розслідувань (СФР) у рамках ДФСУ. Вона направлена нами у Мінфін ще минулого року. Більше того, два законопроекти, які б легалізували цю Службу, включили у бюджетний пакет законопроектів. Що ними передбачалося? Нові підходи у СФР, аналітика замість силових заходів за прикладом НАБУ. Цього очікує суспільство. Але депутати законопроекти не прийняли перед Новим роком. Втім, це нас не зупинило. Адже ми не чекали зміни законодавства й одразу паралельно з введенням електронного декларування поступово почали змінювати правила влітку 2015 року.

Щодо ліквідації податкової міліції і слів міністра, що це «ворог №1», думаю, він мав на увазі підходи старої репресивної «машини», створеної ще за прем’єрства Азарова та Януковича. Це був такий важіль тиску на конкурентів чи політичних опонентів.

AgroPolit.com: Тобто у податкової міліції «оболонка» стара, а підходи нові?

Сергій Білан: Так. На вимогу Мінфіну ми зробили кадрову селекцію і звільнили людей, які мали корупційний шлейф або не відповідали посаді. В нас було кілька етапів скорочення. Останній у жовтні-листопаді — на 30%.

Щодо Служби фінансових розслідувань: у державі має бути спеціальний орган з контролю за сплатою податків, який бореться з тими, хто від цього ухиляється. Потрібен борець, котрий викриватиме «тіньові» схеми. Адже детінізація — це той резерв, який допоможе суттєво збільшити державний бюджет.

Ми також намагаємось інформувати людей про те, що робимо. Рік тому, коли наша команда прийшла до Мінфіну, щомісячний збір ПДВ складав близько 6—7 млрд грн, сьогодні ж збираємо 12 млрд грн. Тобто + 5 млрд грн! Це і є економічний ефект. І це не «заслуга» інфляції чи девальвації. Удвічі збільшились збори з ПДВ до бюджету. Як? Це цілий комплекс заходів: електронне адміністрування ПДВ, робота податкової міліції з детінізації та попереджувальна робота.

AgroPolit.com: Я аж уявляю, як приходить податкова міліція і проводить цю «попереджувальну» роботу… 

Сергій Білан: Це відбувається інакше. Коли є конвертаційний центр, який надає послуги великій кількості підприємств, зокрема й з відомими іменами. Є компанії із реального сектору. У них на кінець місяця «вилазить» великий прибуток, тому потрібно зменшити базу оподаткування. Тут і з’являється посередник, який надає послуги отримання фіктивного податкового кредиту. Ми такі випадки чітко відстежуємо і кажемо такому платнику: «Ти скористався фіктивною послугою, тому, будь ласка, проведи відповідні корегування і доплати у бюджет те, що мінімізував». 

AgroPolit.com: Ви хочете повністю переставити на нові рейки Службу фінансових розслідувань. Та бізнес цього боїться, адже бачить у ній «палицю», якою його «виховуватимуть» і стимулюватимуть платити більше у бюджет. Як бути з цим?

Сергій Білан: Створення Служби фінансових розслідувань повинно базуватись на передовому досвіді провідних країнах світу. Ми маємо передусім формувати у свідомості громадян бажання добровільної сплати податків, по іншому кажучи — як запобіжник, що їх спонукає до цього. Якщо ж людина свідомо ухилилась від сплати податків — має наступити відповідальність та покарання — фінансове, адміністративне або кримінальне.

AgroPolit.com: Як уникнути того, що зведення всіх цих функцій в один орган завершиться банальним збільшенням сум хабара перевіряльникам?

Сергій Білан: Якщо є політична воля, то до кожного виконавця дійде, що потрібно працювати на бюджет держави, а не на свій власний. Ще 5 травня 2015 року я сказав, що моя мета — створення чіткої управлінської вертикалі та наповнення бюджету. За рік це вдалося зробити. Звісно, що доводиться боротися з проявами корупції всередині структури. Але ж за кожним працівником не поставиш наглядача з батогом.

AgroPolit.com: Як мінімізувати ризик корупції у СФР?

Сергій Білан: Дати гідну оплату праці.

Зараз податковий міліціонер отримує заробітну плату меншу, аніж патрульний поліцейський. Приблизно 3,5 тис. грн. А мало б бути не менше, ніж у НАБУ

AgroPolit.com: На скільки її потрібно збільшити?

Сергій Білан: Зараз податковий міліціонер отримує заробітну плату меншу, аніж патрульний поліцейський. Приблизно 3,5 тис. грн. А мало б бути не менше, ніж у НАБУ. Адже співробітники податкової міліції щоденно розслідують злочини на мільйони, а то й мільярди гривень. Ми постійно ведемо дискусію з цього питання з Мінфіном.

AgroPolit.com: Яка сума потрібна на нормальне фінансування служби розслідувань?

Сергій Білан: Наразі фонд заробітної плати працівників податкової міліції на 2015 рік — 420 млн грн. Скільки потрібно? Цифру не прораховували. З новим міністром про це ще не говорили.

AgroPolit.com: Який економічний ефект від вашої служби?

Сергій Білан: Податкова міліція відшкодувала бюджетові 2,5 млрд грн «живими» грішми та ще 2,5 млрд грн — сума конфіскованих товарів, вилучених із тіньового сектору…

Треба розуміти, що податкова міліція не є інститутом наповнення в’язниць. Утримання одного ув’язненого обходиться державі у 43 тис. грн в рік. Що важливіше: посадити, щоб держава годувала, чи накласти штрафні санкції, щоб порушник відшкодував збиток у розмірі 300% і поповнив таким чином бюджет?

AgroPolit.com: АПК називають найбільш тінізованим ринком економіки. Де основні схеми?

Сергій Білан: Суть тіньового ринку однакова для усіх секторів — розвивається за принципом «водяного» матрацу. Ви десь притисли «тінь» і вона вилазить в іншому місці. У тіні заторів одна мета — не платити, або мінімізувати сплату податків. Як це робити? Найперше – через конвертаційні центри. Раніше ця схема діяла у будівельній сфері. Ми притисли цю «тінь» там, тож вона перейшла у сільське господарство.

У чому було питання із АПК? Підприємці скуповують продукцію у населення за готівку, а показують фіктивний прихід від інших підприємств, які не мають в обробітку землі, працюючих, навіть палива не закуповують. Якщо трейдер продає на експорт тисячу тонн зерна, то за півроку він мав купити пальне, орендувати трактори, показати затрати на роботу, відзвітуватися. І цим користуються ділки тіньового бізнесу, прокручуючи різноманітні схеми. Ми досить активно з цим боремося. 

AgroPolit.com: Тобто основні схеми заробляння в АПК через спецрежим ПДВ?

Сергій Білан: Не тільки. Є різноманітні схеми: формування фіктивного податкового кредиту, заниження податкових зобов’язань.

У 2015 році за матеріалами оперативних підрозділів розпочато 81 досудове розслідування, котрі пов’язані з неправомірним використанням сільськогосподарськими підприємствами ПДВ-пільг. Сума встановлених збитків – 1 млрд 133 млн грн

AgroPolit.com: Які масштаби цієї проблеми були? І які вони зараз?

Сергій Білан: Минулого року 17,046 тис. сільськогосподарських підприємств (користувачі спецрежиму ПДВ) отримали на свої спецрахунки 82,861 млн грн. Із них 1369 не мали ані землі в обробітку, ані найманих працівників! Тобто, вони безпідставно отримали 2,853 млн грн податкового кредиту. Тож у 2015 році за матеріалами оперативних підрозділів розпочато 81 досудове розслідування, котрі пов’язані з неправомірним використанням сільськогосподарськими підприємствами ПДВ-пільг. Сума встановлених збитків – 1 млрд 133 млн грн (детальніше дивись табличку).

AgroPolit.com: Хто найбільше зловживає фіктивними схемами: холдинги чи середні виробники?

Сергій Білан: Найбільше «тіньові» схеми в АПК використовує середня ланка виробників. Є, наприклад, великі зернотрейдери. Частина з них самостійно вирощує продукцію, яку потім експортує. Але більшість — закуповує на ринку. Оскільки вони дають нормальну закупівельну ціну, то є ті, хто їм формує дрібні партії. Саме ці посередники домовляються з дрібними сільгоспвиробниками про закупівлю 5, 100 чи 1000 тонн. З ними ніхто жодних угод не укладає, купують за готівку. Коли ми збирали зернотрейдерів у ДФСУ восени минулого року на зустріч, то вони самі погодилися, що потрібно, щоб не було у кінцевому ланцюгу таких пустих документів. Експортуючи, вони не можуть надати підтверджуючих документів на митниці, відтак змушені шукати чи створювати фіктивні фірми, або банально підробляти документи. Коли такий зернотрейдер починає вивозити зерно і подає документи на митницю, то ми бачимо у своїх базах подібні дуті фірми. І, згідно з КПК, змушені задавати питання трейдерам.

Навіть якщо політика міжнародних трейдерів правильна, то ніхто не застрахований від огріхів менеджменту на місцях.  

AgroPolit.com: Багато зернотрейдерів грішать такими схемами? 

Сергій Білан: Такі випадки зустрічаються часто. Приблизно третина зернотрейдерів грішить тіньовими оборудками під час закупівлі й експорту зерна. Навіть якщо політика міжнародних трейдерів правильна, то ніхто не застрахований від огріхів менеджменту на місцях. 

AgroPolit.com: Яка участь агрохолдингів у цій справі? 

Сергій Білан: Вони, як і зернотрейдери, частково беруть участь у цьому. Виростив зерно, продав чи згодував тваринам. Раніше це все було дуже просто: плати гроші й усе вивозь. З нами такий варіант не проходить. Ми почали активну роботу із системного аналізу цих системних ланцюгів в АПК. Зібрали їх і показали реальну ситуацію. Вони нас абсолютно підтримали. Ми створили роботу групу з цього питання. 

AgroPolit.com: Які результати? Що треба зробити, щоб відбілити ринок закупівель українських холдингів і зернотрейдерів? 

Сергій Білан: Дійшли до того, що вони на своєму рівні контролюють тих, у кого купують. А ми їм у цьому допомагаємо (інформація щодо контрагентів тощо).

AgroPolit.com: Яка результативність цих дій?

Сергій Білан: По-перше, зросла сума відрахувань ПДВ. По-друге, ризикованіше стало займатися переведенням у готівку валюти. Звісно, ми не можемо сказати, що перемогли увесь конвертаційний бізнес. Ще партизанять. Але менше. Якщо у травні такі послуги коштували на ринку 6,5% від потрібної суми, то зараз —12%. Ми зробили це завдання більш ризикованим Наша мета збільшити вартість обготівковування до 18%. Тоді займатися цим стане просто невигідно.

AgroPolit.com: У намальованій вами схемі велика роль належить малим псевдофермерам. Як бути з цим?

Сергій Білан: На місцевому рівні потрібно перевірити у кого з фермерів є свідоцтво ОСГ, чи є зареєстрована у власності або ж оренді земля, документи про підтвердження зібраного врожаю та витрат на його вирощування та збір. Адже в чому ще є проблема? Наприклад, працює «білий» фермер з 1000 га землі в обробітку. Він зібрав урожай і продав його перекупникам: виписав документи фірмі А, Б, В, Г. У нас був рекордсмен у Західній Україні, який виписав аж 26 пакетів документів!

Щоб прибрати «тінь» з аграрного сектору, потрібно провести масштабну податкову інвентаризацію за участю всіх органів місцевої влади, які мають стосунок до АПК. 

AgroPolit.com: Хто має провести цю інвентаризацію?

Сергій Білан: В першу чергу — місцеві органи державної влади, тобто держадміністрація через управління сільського господарства, бо вона отримує земельний податок. Водночас із податкової міліції ніхто не знімає відповідальності. Тобто має бути симбіоз усіх органів. Щоб прибрати «тінь» з аграрного сектору, потрібно провести масштабну податкову інвентаризацію за участю всіх органів місцевої влади, які мають стосунок до АПК.

AgroPolit.com: Чому цього не зробили раніше: всім байдуже до АПК чи звикли брати свій «шматок»?

Сергій Білан: Я вважаю, що тривалий час існували старі схеми, за яких усім було комфортно.

AgroPolit.com: Як на загальному фоні виглядає агросектор?

Сергій Білан: У нашій державі взагалі немає культури сплати податків. Агросектор, зокрема великі агротрейдери, вони не бідують.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com