Георгій Гелетуха: Українська біржа біопалива та біомаси на 70% буде зосереджена на сировині аграрного походження
Георгій Гелетуха, к.т.н. голова Біоенергетичної асоціації України

Використання джерел відновлюваної енергії (ВДЕ) в Україні з року в рік набирає популярності. Передусім це пов’язано із суттєвим зростанням ціни на газ. Проте, на тлі зростаючого попиту на використання сонячної та вітрової енергії, ми можемо спостерігати відставання у розвитку такого перспективного для країни виробництва, як виробництво тепло- та електроенергії з біомаси. Розповісти детальніше про стан українського ринку ВДЕ, а саме про використання біогазу (БГ) та біомаси (БМ), редакція AgroPolit.com попросила фахівця, к.т.н. голову Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетуху:

AgroPolit.com: Георгію Георгійовичу, як ви оцінюєте загальний стан українського ринку ВДЕ?

Георгій Гелетуха: На жаль, точних цифр за 2018 рік поки що немає. Ми володіємо статистичними даними лише за 2016 рік. Проте, зважаючи на показники попередніх років, є чітке бачення потреби у використанні ВДЕ на території України і ці показники щороку зростають. Насамперед, цьому сприяє підвищення цін на енергоносії.

До того ж, в Україні вже зараз спостерігається неприродне відставання розвитку виробництва електроенергії з біомаси та біогазу щодо виробництва е/е з інших поновлюваних джерел, зокрема, енергії сонця і вітру, зокрема у порівнянні з тенденціями у країнах ЄС.

AgroPolit.com: У бюджеті на 2019 рік біоенергетику включено до програми держпідтримки с/г товаровиробників – це компенсація вартості обладнання. Як ви вважаєте, ця програма допоможе розвитку вітчизняного сектору ВДЕ?

Георгій Гелетуха: Це вперше, коли до програми компенсації вартості обладнання включена галузь ВДЕ. Сподіваємося, що вона посприяє розвитку вітчизняних підприємств, але основний потенціал для розвитку галузі ми бачимо в іншому.

Читайте до теми: Розподіл видатків Державного бюджету у 2018 та 2019 роках

AgroPolit.com: Розкажіть, будь ласка, детальніше, що має посприяти її зростанню?

Георгій Гелетуха: Ми плануємо запустити в Україні біржу біопалива та біомаси – долучилися до створення законопроекту, який дозволить запустити біржу вже в наступному році. Законопроект уже затверджено в Держенергоефективності й узгоджено з Мінрегіонрозвитком. Нині триває обговорення з Мінфіном, Мінекономіки та іншими профільними органами. На початку 2019 року ми маємо шанс прийняти цей законопроект, а до кінця 2019 року вже має бути запущена біржа. Якщо прийняття закону затягнеться, а без нього просто неможливо здійснити запуск біржі, в цьому випадку запуск зсунеться на 2020 рік.

У рамках біржі ми хочемо ввести відповідальність за постачання продукту

Після ухвалення закону потрібно буде прийняти ще низку підзаконних актів (це займе близько 3 місяців). Але ми вже зараз над цим працюємо, щоби максимально скоротити час на цей процес.

AgroPolit.com:Хто візьме на себе основні функції за торговими оборудками?

Георгій Гелетуха: Ми хочемо прив’язати до біржі тих гравців, у яких буде сертифікат якості на біопаливо. Хоча це тягне за собою додаткові витрати на лабораторні дослідження (щоби знати зольність, фракційність, склад цієї біомаси), але це буде значно цивілізованіший ринок, аніж сьогодні. Адже покупець достеменно знатиме, що він купує. Зараз, купуючи біомасу, ви купуєте кота в мішку: ціна може не відповідати якості тощо. Ми плануємо ввести кілька класів якості по трісці, по агробіомасі й, відповідно, ціна буде прив’язана до класу сировини.

Ще один момент, який ми передбачили в рамках біржі, ми хочемо ввести відповідальність за постачання продукту. Наприклад, якщо ви з кимось уклали контракт через біржу на постачання біомаси, а контрагент продукт вчасно не постачає. Звісно, можна піти до суду, але це буде потім. Адже у вас є котельня, яка повинна обігріти дитсадок чи школу, а вам не підвезли палива. Такі речі неприпустимі. Тому ми пропонуємо ввести в рамках біржі гарантії постачання. Якщо контракт укладено через біржу, а контрагент не виконує взятих на себе зобов’язань, біржа в режимі реального часу постачає біомасу, закриваючи «дірку», а потім через систему штрафів розбирається з порушником.

AgroPolit.com: Якою ви бачите структуру майбутньої біржі?

Георгій Гелетуха: Відповідно до нашого законопроекту, державний регулятор (Державне агентство)  наглядатиме за всіма процесами, зокрема за проведенням тендеру за вибором оператора цієї системи. Фактично, оператор – це одна з наявних бірж, яка вже має досвід у цій сфері, має обладнання для живої торгівлі. Варто зауважити, це все не так просто зробити. Адже обладнання, програмне забезпечення тощо досить дорого коштує.

Аграріям, які захочуть продати солому у вигляді тюків, вже не потрібно буде шукати покупців деінде. Вони зможуть зайти на біржу і вибрати собі контракт, який задовольнить їхні запити.

Зараз декілька українських бірж активно цікавляться цим процесом і вже заявили про свою готовність до участі в тендері з відбору оператора електронної торгівлі. Це Українська аграрна біржа, Українська енергетична біржа та ще низка кандидатів. Серед них буде обрано того, хто запропонує кращі умови. Після цього держава дає оператору право на 5 років роботи і біржа запускається на потужностях оператора згідно з вимогами законодавства. Проводячи торги, біржа буде отримувати певний відсоток за свої послуги, але головне – вона забезпечуватиме біомасою всі котельні, які ми будуємо.

AgroPolit.com: Яку частку цього ринку відведено для біопалива аграрного походження?

Георгій Гелетуха: Близько 70%. Тобто аграріям, які захочуть продати солому у вигляді тюків, вже не потрібно буде шукати покупців деінде. Вони зможуть зайти на біржу й вибрати собі контракт, який задовольнить їхні запити. Там будуть усі ціни, все буде прозоро. Сьогодні багато хто з аграріїв не вірить, що навіть якщо він затюкує цю солому чи стебла кукурудзи, то хтось їх купить. Він не бачить покупців, а покупці не бачать постачальників. І це все відбувається через відсутність ринкового механізму. Наша система електронної торгівлі (біржа) стане каталізатором цього ринку.

Читайте до теми: ЄБРР інвестує в біоенергетику України до €80 млн

До того ж це дасть змогу вирішити питання логістики. Адже контракти будуть передбачати вирішення цього питання, а також рентабельності перевезень. Наприклад, у нас зараз навіть дисертації пишуть і захищають по тематиці транспортування ресурсів. Науковці досліджують увесь ланцюг: від збирання біомаси, від обробки, від транспортування тощо. Врешті обчислюється, скільки енергії було витрачено на процес і перевезення та скільки енергії ми отримали в кінцевому результаті, використавши ресурс.

Вчені обрахували, якщо показник витрат енергії на виготовлення та логістику сировини в 5 разів менший, ніж еквівалент енергії кінцевого продукту – це хороший показник.

Це показник енергетичного агентства світового рівня. Якщо він менший від 2 – це дуже поганий показник. Він узагалі перестає вважатися відновлювальним. Така ситуація склалася з біоетанолом першого покоління. Коли виробляють цей спирт (начебто відновлювальний), там стільки витрачено енергії на його виготовлення (майже стільки, скільки він дає. Показник 1 – 1,2), що він втрачає статус відновлювального. А між 2 та 5 – це перехідний показник. Наші вчені порахували різні варіанти: для вирощування енергетичних культур, для збирання соломи, для заготовки трісок, з гранулюванням/брикетуванням і без нього – різні варіанти. Більшість із них дає показник на рівні 7, 8, 10. Навіть з урахуванням транспортування сировини на кілька сотень км, цей показник залишається вищим від 5.

Залишилася справа за відповідним законопроектом та запуском біржі, на якій це все буде торгуватися.

AgroPolit.com: На які сектори розрахована біржа, хто стане основними гравцями на цьому ринку?

Георгій Гелетуха: Окремий блок питань, над яким ми працюємо, це вивчення секторів, де біопаливо буде використовуватися. Перший – населення. Але населення не піде на біржу – це інший сегмент, воно не використовуватиме тюки соломи. Це будуть або дрова, або пелети, або брикети. Можливо, хтось купуватиме великі партії ресурсів на біржі, а потім продавати населенню, але точно, що населення самостійно не буде виходити на біржу.

Другий сектор – це промисловість. І якраз промисловість буде основним гравцем на ринку біомаси.

І третій (проблемний) сектор – це системи централізованого теплопостачання. Там зараз багато газу використовується, система має всі ознаки монополії. Тобто, кожне теплокомуненерго – це своя генерація, це свої мережі та своє постачання. Якщо хтось прийде зі сторони й запропонує побудувати поряд біокотельню, щоб продавати дешевше тепло через їхню тепломережу, то виникне конфлікт інтересів. Адже монополіст не зацікавлений у конкуренції і буде всіляко цьому пручатися. Монополіст навіть не зацікавлений у здешевленні тепла, що ми сьогодні й можемо спостерігати як споживачі.

890

AgroPolit.com: Який шлях ви пропонуєте обрати для вирішення питання з монополістами в енергетиці?

Георгій Гелетуха: У таких системах потрібно створювати конкуренцію. І ми зараз напрацювали законопроект для систем централізованого теплопостачання, який спростить доступ до мереж теплопостачання іншим гравцям. За умови, якщо постачальник зможе витримувати технічні умови для використання мережі (щодо температури, тиску ттощо). Тобто, має бути інструмент, який дозволить легко підключати гравців до мереж.

Ми маємо самий високий тариф на сонячну енергію і відносно низький тариф на енергію з біомаси

А потім повинен проводитися аукціон: ті, хто підключений до мережі, обирають найвигідніші пропозиції за ціною та кількістю теплової енергії. Хто запропонує найменшу ціну, в того візьмуть все. Хто буде другим за ціною, у нього, можливо, куплять половину. Хто найдорожчий, у того не візьмуть нічого. За рахунок торгів на аукціоні буде знижено вартість для кінцевого споживача. Це такий цивілізований шлях – як теплова енергія, зокрема з біомаси (хоча це стосується будь-якого альтернативного джерела), здешевить вартість послуг для кінцевого споживача.

AgroPolit.com: А які ключові проблеми є у галузі ВДЕ?

Георгій Гелетуха: Сьогодні ми в теплі досить добре розвиваємося, але, на жаль, погано розвиваємося в електроенергії. Якщо поглянути на кількість МВт електричної потужності (на біомасі та біогазі) – її дуже мало. Приблизно 40 МВт на біомасі та 40 МВт на біогазі. У порівнянні з сонцем і вітром це в десятки разів менше. В інших країнах також сонячна енергія та енергія вітру переважає БМ та БГ, але не в десятки разів! Наприклад, у Європі загалом електрика з біомаси приблизно дорівнює електриці з сонця, на відміну від України.

Читайте до теми: Україна може заміщувати 9 млрд кубів газу завдяки відходам АПК – Держенергоефективності

Чому так відбувається? Адже ми не найбільш сонячна країна в Європі. Проте маємо найвищий тариф на сонячну енергію та відносно низький тариф на енергію з біомаси. Свого часу створили такий перекос, так воно й залишається донині. Зараз ми намагаємося переконати уряд, що в нас одні з найвищих тарифів на сонячну енергію у світі, а можливо, що й найвищі. А от щодо біомаси, навпаки – у нас одні з найнижчих тарифів у світі. Якщо у Європі, то ми – 13-ті. Нижче від нас лише 2 країни. Я вважаю, що так не можна: одним – найвищі тарифи, іншим – найнижчі.

AgroPolit.com: Що реально можна зробити, щоб виправити ситуацію?

Георгій Гелетуха: Зараз триває велика дискусія щодо зміни законодавства в частині зелених тарифів, щодо впровадження аукціонів. Ми спробували в рамках цього процесу пояснити, що з сьогоднішнім тарифом – 12,4 євроцента – і подальшим його зменшенням ще на 10% в 2020 році, далеко ми не зайдемо. На жаль, поки що ми не домоглися результату. Ідеї щодо збільшення тарифів на біомасу не сприймаються. Ідеологія у вищого керівництва така: підвищувати тариф нікому не будемо, по сонцю будемо знижувати на 25%, по вітру – на 10%.

Навіть якщо нам вдасться переконати нардепів не понижувати тариф на електроенергію з БМ і БГ, буму на ринку не відбудеться, але це дасть шанс на зростання великим профільним компаніям

Нині ми, під час зустрічі на робочих групах, просимо хоча б не знижувати тарифи по біомасі та біогазу у 2020 році, залишивши все як є до 2030 року. Але на комітеті Верховної Ради, який відбувся на початку грудня, де підтримали остаточний законопроект (зараз він уже зареєстрований і чекає першого читання), залишається норма про зниження тарифу для БГ і БМ на 10%. Це ще не закон, а проект закону, підтриманий комітетом, та гадаю, що саме у такому вигляді він буде прийнятий у першому читанні. У нас все ще залишається шанс, між першим та другим читанням переконати депутатів хоча б не знижувати тариф – це максимум, який ми можемо досягти в електриці сьогодні.

AgroPolit.com: Як прийняття закону про зниження зеленого тарифу вплине на ринок?

Георгій Гелетуха: Мушу зазначити, що навіть якщо нам вдасться переконати нардепів не знижувати тариф на електроенергію з БМ і БГ, буму на ринку не відбудеться. Але це дасть шанс на зростання великим профільним компаніям. Маленьким це точно не допоможе (із таким тарифом), середнім – існує вірогідність (особливо ТЕЦ, де й тепло, й електроенергія), а от великим – цілком. Але це покаже практика.

Єдиний для нас позитив у цій ситуації– якщо вдасться запустити аукціони до 2020 року, ми зможемо добровільно брати участь у цих торгах по БМ і БГ. Якщо ми виграємо торги, то з нами укладатимуть  контракти не до 2030 року (відповідно до закону), а на подальші 20 років. І тоді, хоча ми й отримаємо меншийтариф, ми його отримаємо на 20 років, що дозволить будувати середньо/довгострокові плани. Щоправда, для того, щоб виграти аукціон, потрібно буде ще зменшити тариф відповідно до того, який зафіксовано у законі.

У нас з липня 2019 року повинен запрацювати ринок електроенергії. Та буде ринок пікових навантажень (ранок та вечір), у ці години ціна електроенергії буде вищою.

Наскільки вона буде вищою, ніхто поки що не знає. Але якщо вона буде суттєво вищою, ніж денний тариф, то для БМ і БГ з’являється додаткова робота. Наприклад, класична біостанція, яка протягом доби видає певну кількість електроенергії. Якщо в пікові моменти навантаження тариф на електроенергію буде вищим за середні норми зеленого тарифу, то можна поставити додатковий газгольдер для біогазової установки. Вночі виробляти менше електрики, накопичувати частину газу в газгольдери, а в годину пік видавати більше електроенергії (за рахунок газу з газгольдерів).

AgroPolit.com:  Які це мають бути станції: великі чи малі, адже постає питання зберігання енергії?

Георгій Гелетуха: Зараз мова не про зберігання електричної енергії, адже це більше стосується сонячних та вітрових станцій. Це у них вважається досить перспективним (за умови здешевлення зберігання е/е) – будувати станції, а поряд накопичувачі й використовувати енергію. Поки що це дорого і таке виробництво не набуло масового характеру.

Йдеться про станції, які не будуть накопичувати електроенергію, а натомість зберігатимуть біогаз та теплову енергію, що значно дешевше.

AgroPolit.com: Але ж питання рентабельності все одно стоїть перед такими станціями?

Георгій Гелетуха: Так. Саме тому я й кажу, що цим вигідно буде займатися, якщо ціна в години пік буде суттєво вищою. Або (ми пропонуємо дати це в законі про зелений тариф), якщо тариф рівномірний, потрібно дати додатковий обсяг енергії. Чи вночі, скажімо, дати тариф 0,9 від базового тарифу, а в годину пік +30% від базового тарифу. Виходячи з цього, у станцій з’являється два варіанти: або ти працюєш за рівним графіком, або, якщо виникне бажання заробити більше та маєш для цього потужності, ось тобі другий графік (вночі – 0,9; в години пік – 1,3).

Читайте до теми: Як Україні в рази збільшити виробництво електроенергії з біомаси та біогазу

Власне, ми зараз працюємо над тим, щоб порахувати це в реальних цифрах, визначити реальні коефіцієнти. Щоб це було вигідно інвесторам (які будуть змушені додатково вкласти кошти в обладнання), а також енергоринку. Адже якщо всі працюють у базі або не можуть дати додаткову енергію в години пік, то закриватися ці діри будуть станціями, які працюють на вугіллі. І виникає дилема: що більше ми нарощуємо сонячні та вітрові станції, то більше нам потрібно вугілля як запобіжник. Директор «Укренерго» назвав це сонячно-вугільним парадоксом.

Тому наша пропозиція щодо використання біомаси та біогазу (за достатнього стимулювання галузі) може зайти не просто в години базового навантаження, а й у години пік. Ми пропонуємо: один варіант – це просто ринковий тариф (якщо він буде достатньо високий), або ж підвищення зеленого тарифу в години пік.

AgroPolit.com: Які аргументи у вас до уряду щодо зміни зеленого тарифу?

Георгій Гелетуха: Неприродне відставання виробництва електроенергії з біомаси та біогазу в Україні в порівнянні з іншими європейськими країнами. За природними нашими показниками, ми – країна з потенціалом для розвитку станцій для БМ та БГ. Та чомусь у нас перекос тарифів у бік сонячної та вітрової енергії без жодних на те підстав. І ми намагаємося це пояснити. В принципі, біогаз та біопаливо обходяться дорожче, ніж сонце та вітер, але це стабільна електроенергія. Коли сонячна та вітряна мережа запускається, там потрібні додаткові електростанції, які мусять вирівнювати коливання в мережі. Із БГ та БМ регулюючі станції не потрібні.

Читайте до теми: Підготовлено 300 інноваційних розробок для розвитку вітчизняного агросектору — НААН

До того ж, із біомаси можна виробляти і теплову, й електричну енергію – це теж плюс. Ми можемо одночасно закривати питання з постачання тепла та електроенергії. І можемо давати тепло дешевше, ніж тепло з газу. До речі, одним із факторів супротиву є той факт, що є конкуренти – це великі компанії, які займаються сонцем чи вітром. Біомасу вони сприймають як конкурентів.

AgroPolit.com: Ваші оцінки ринку біомаси в Україні?

Георгій Гелетуха: Зараз в Україні понад 4 тис. га використовується комерційними структурами для вирощування енергетичних культур. Найбільша з цих плантацій становить близько 2 тис. га, вона розташована у Волинській області. Там вирощують вербу. Є ціла низка менших компаній, які розміщені в різних областях України. Такий бізнес вже рентабельний і конкурентоспроможний. Наприклад, тріска, яку отримують зі штучних плантацій, цілком конкурентна з тріскою, яку можна заготовити з лісової біомаси.

Ці компанії працюють без жодної держпідтримки, і хоч не демонструють високу рентабельність, проте їм цілком вистачає ресурсів для поступового розвитку.

Моя думка така. По-перше, через підвищення цін на газ, кількість таких компаній буде збільшуватися. По-друге, такі компанії мають низку проблем, але основна з них – це вартість землі. Такі компанії використовують землю найгіршої якості для вирощування верби чи тополі, а за них просять ціну майже таку, як за найліпшої якості чорноземи.

Читайте до теми: Дохідність вирощування енергетичної верби — понад 30%

Звісно, що такі компанії спочатку відмовляються від таких умов і йдуть. Потім за два-три роки приходять, а земля ще більше зросла у ціні. І тут проблема не тільки в тому, що хтось хоче заробити. У багатьох випадках орендодавця так обклали нормативами, що він просто не може здати ту землю дешевше. І тут питання до керівництва країни.

Якщо та земля простоює десятки років і її ніхто не бере (адже її ціна – як за хорошу ріллю), варто придумати механізм здешевлення цієї землі, щоби стимулювати бізнес і дати поштовх для інвестицій у галузь. Зараз є норматив: від 3% до 8% від балансової вартості землі становить оренда. Якщо раніше їм дозволяли сплачувати мінімальні 3%, то зараз усі виставляють верхній показник у 7-8% та ще й балансову вартість почали по іншому рахувати. Якщо раніше об’єктивніше велись обрахунки (наприклад, якщо земля стояла без діла 5 років, її вартість знижувалася), то зараз вона залишається такою ж дорогою.

Тому, якщо ми хочемо створити сприятливі умови для бізнесу, створити додаткові робочі місця – не потрібно сидіти, як собака на сіні, а варто змінювати ситуацію і робити реальні кроки назустріч біоенергетиці.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 грудня 2018
Рада проголосувала за «зелену» енергетику
Верховна Рада України ухвалила за основу законопроект 8449-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов...
18 грудня 2018
За 4 роки у відновлювану енергетику України інвестували близько €1,5 млрд
Відновлювальна енергетика в Україні за чотири роки отримала інвестицій у сумі майже €1,5 млрд. Про це розповів голова Держенергоефективності...
20 листопада 2018
ЄБРР відмовляється фінансувати проекти у сфері сонячної енергетики через пасивність влади
Європейський банк реконструкції та розвитку припиняє фінансування проектів сонячної енергетики. Про це заявила старший банкір департаменту...

Вибір редакції

9 липня 2019
Ринок м'яса та м'ясопродуктів в Україні за 2017-2019 роки
AgroPolit.com спільно з аналітиками Української аграрної асоціації (УАА) вивчив внутрішню структуру ринку м'яса і з'ясував, скільки ж кілограмів...
11 липня 2019
Продаж державних земель: чи варто починати відкриття земельного ринку саме з цього?
У контексті наближення парламентських виборів і заяви Володимира Зеленського й керівництва партії «Слуга народу» про намір відкрити в...
10 липня 2019
Іван Фурсенко: Дострокові місцеві вибори у 2019-му стануть помилкою, яка відкине країну назад
На шпагаті регіони та все місцеве самоврядування. Це основні 5-річні здобутки розпіареної децентралізації та зміни адміністративного-територіального...