Олена Волошина: IFC запускає новий проект щодо підтримки молочного сектору
Олена Волошина, голова представництва Міжнародної фінансової корпорації IFC в Україні

Зовсім нещодавно аграрні розписки почали діяти по всій Україні. Міжнародна фінансова корпорація IFC вирішила не зупинятися на впровадженні інструментів для аграріїв та підготувала новий проект. AgroPolit.com поспілкувався з главою представництва Міжнародної фінансової корпорації IFC в Україні Оленою Волошиною, аби дізнатися який саме проект очікувати, а також куди інвестувала корпорація протягом року, що принесе Україні приватизація та відкриття ринку землі.

AgroPolit.com: Як IFC завершила 2017 рік і які основні події можна виокремити?

Олена Волошина: Наш фінансовий рік завершується 31 червня, тому в грудні можна озвучити лише проміжні результати. В цілому, рік був успішним. Можливо, нам не вдалося реалізувати все, що хотілося б, але закрито низку угод із наявними клієнтами. Також додали новий сектор: виробника упаковок «Укрпластик», з якими підписали кредит наприкінці року.

Читати до теми: Фермери можуть розрахуватися за кредит частиною врожаю

Ми розширили горизонти та серйозно просунулися з кількома муніципалітетами й державними банками за кількома напрямками. Зрушили «з мертвої точки» аграрні розписки. Відтепер інструмент доступний по всій Україні, функціонує реєстр. Просунули питання щодо створення Фонду енергоефективності.

У 2017-му було підписано угода з «М.В. Карго» (спільно з ЄБРР надано кредит у розмірі $37 млн для будівництва нового зернового терміналу компанії Cargill у порту «Южний») та двом концесійним проектам (порти «Ольвія» і «Херсон»). Також, за нашого сприяння, були зменшені на 20% портові збори.

AgroPolit.com: Ви згадали державні банки. З ким працюєте?

Олена Волошина: Наш давній партнер — Укргазбанк. Згідно з програмою, ми перетворюємо його на «зелений банк». Також із ним підписано угоду про торгове фінансування та меморандум про взаєморозуміння. Кінцева мета — досягнути його приватизації, щоби зменшити частку державних банків в загальній структурі. Сьогодні частка державних банків — 55%, і це всіх турбує.

AgroPolit.com: Аграрні розписки «зрушили з місця». Наскільки це добре для агросектору та які ще нові проекти ви підготували на 2018-й?

Олена Волошина: Аграрні розписки сьогодні — ця «дитинка» хоч уже й «ходить», але ще дуже маленька (посміхається). Та мені здається, що такий інструмент має стати досить популярним, оскільки дозволяє аграріям легко отримати доступ до засобів захисту рослин, пального, насіння. І дуже приємно, що такі розписки почали впроваджувати банки. Раніше вони не дуже розуміли, як це працює. Зараз таких банків більшає.

Для того, щоб розписок було не 200, а значно більше, потрібна звичка бухгалтерів, банків. Його слід «розкрутити» і зробити звичним. Сьогодні команда IFC над цим працює. Групи консультантів їздять областями та проводять тренінги для фермерів, нотаріусів.

AgroPolit.com: Є загальна сума, яка виділена на аграрні розписки, чи кожен банк встановлює її сам?

Олена Волошина: Кожен банк визначає для себе. Наприклад ОТР має спеціальну програму. Агропросперіс (котрий перший почав працювати з агророзписками) працює й надалі. За пілотну фазу залучено близько 1,2 млрд грн.

Бізнес-середовище покращується, але зрозуміло, що ми всі чекаємо рішучіших реформ.

AgroPolit.com: Як справи з оподаткуванням? Раніше бухгалтери не надто розуміли цей процес для аграрних розписок… Можливо, маєте пропозиції змін до Податкового кодексу?

Олена Волошина: Ця робота ведеться нашими юридичними та фінансовими консультантами. Наразі триває діалог з Міністерством фінансів. Можливо, потрібно буде вносити зміни й у сам Закон «Про аграрні розписки».

Читати до теми: Названо найшвидший інструмент фінансової підтримки для аграріїв

AgroPolit.com: Чи змінилася бізнес-привабливість України та чи поліпшився бізнес клімат для іноземних інвесторів?

Олена Волошина: Мені здається, що бізнес-середовище покращується. Особливо для клієнтів, які звикли жити за правилами, «грають по-білому» та не займаються «оптимізацією оподаткування».  Але ми всі чекаємо рішучіших реформ. Інвест-клімат в Україні потрібно покращувати. Із насущного: потрібно надіслати іноземним інвесторам кілька сигналів з хорошими історіями. Таких, як останній приклад — Український будинок у Давосі.

Потрібно перезапустити програму фінансування Міжнародного валютного фонду (МВФ). Це також сигнал для інвесторів, адже поки програму призупинено, інвестори сюди не прийдуть. Було б непогано надіслати грамотний приватизаційний кейс. Організувати конкурс, на якому б, в ідеалі, переміг стратегічний інвестор.

Обов’язково слід провести й земельну реформу. По-перше, це потрібно нашим селянам. По-друге, варто показати світу, що ми відкриті для інвестицій та реформ.

Зі Світовим банком напрацьовуємо механізм підтримки малих фермерів зі спеціальними умовами фінансування

AgroPolit.com: Якщо ринок землі відкриють, наскільки збільшиться привабливість України та що взагалі дасть зняття мораторію?

Олена Волошина: Мені здається, що відкриття ринку дасть дві речі. По-перше, реалізацію власниками права власності. Адже так не має бути, що я чимось володію, та не можу його продати. Це порушення моїх конституційних прав. Зняття мораторію дасть нормальне життя для фермера, але лише для того, хто бажає бути дійсно фермером. Він буде на цій землі, можливо, купуватиме інші ділянки. Саме тому ми зі Світовим банком напрацьовуємо механізм підтримки малих фермерів зі спеціальними умовами фінансування.

По-друге — сигнал для залучення інвестицій. І по-третє: я вважаю, якщо люди стануть власниками, то ставитимуться до землі більш дбайливо. Від цього виграють і фермери, і сама земля.

AgroPolit.com: Багато хто побоюється, що землю скуплять агрохолдинги, а фермери програють.

Олена Волошина: Для цього зараз обговорюються обмеження: скільки давати в одні руки юридичним та фізичним особам. Як узагалі провести земельну реформу. Я не думаю, що агрохолдинги все скуплять. Вони, насправді, й зараз прекрасно працюють. Мені здається, що більша перспектива відкриється для середніх і дрібних фермерів.

AgroPolit.com: Є якийсь новий проект, який стартуватиме в 2018-му?

Олена Волошина: Ми заходимо в новий для себе підсектор сільського господарства — молочний. Проект схвалено та буде презентовано на загал протягом місяця. Довгі роки цей сектор страждав, тож сьогодні приємно бачити потенціал. Раніше у цього сектору був «невибагливий» споживач. Росія забирала всю продукцію, яку лише могла. Тепер цей ринок для нас закритий, а наші виробники шукають нові ринки, відтак потрібні нові стандарти.

AgroPolit.com: Що являтиме собою новий проект? Як я розумію, ви більше працюєте з приватним сектором, а чи можлива підтримка кооперації або окремих виробників?

Олена Волошина: З кооперативами будемо працювати. Влаштуємо тренінги та консультації. І вони будуть доступні й кооперативам, і малим фермерам, і великим виробникам.

AgroPolit.com: З 1 липня мають заборонити продаж «домашнього молока». Відміна третього сорту — добре чи погано для України?

Олена Волошина: На все можна дивитися з позиції «склянка наполовину порожня чи повна». Я — оптиміст, тому намагаюся бачити скоріше opportunity, ніж lost (можливість, аніж втрату).

Читати до теми: Аграрії отримали понад мільярд через аграрні розписки

AgroPolit.com: Як справи з гривневим фінансуванням? Шлях був довгим, яка ситуація зараз?

Олена Волошина: Шлях був довгим і, на жаль, сьогодні в нас лише одна угода з гривневим фінансуванням (із компанією Ашан). Шкода, та нині не найкращий час, адже Нацбанк підняв ставку фінансування, а це означає, що вартість ресурсу дорожчає. Тому, все, що ми можемо сьогодні запропонувати ринку, буде задорогим для нього. Потрібно почекати макроекономічної стабілізації, контрольованої інфляції.

Нам природа дала абсолютно приголомшливі природні запаси, географічне положення. Ми маємо моря, поля, 30% світового запасу чорноземів, а найголовніше, є талановиті люди, які можуть виробляти.

AgroPolit.com: Економісти говорять про те, що підвищення облікової ставки на 1,5% не стримає інфляцію, понад те — не дасть поштовх розвитку економіки. Що скажете Ви?

Олена Волошина: Економістам видніше (посміхається)

AgroPolit.com: Чи є країна, яка за бізнес-кліматом схожа на Україну?

Олена Волошина: Іншої такої країни я не знаю У нас є все. Нам природа дала абсолютно приголомшливі природні запаси, географічне положення. Ми маємо моря, поля, 30% світового запасу чорноземів, а найголовніше, є талановиті люди, які можуть креативити та виробляти. Проте, на жаль, ми до сьогодні вважаємо цей потенціал нереалізованим. Ми повинні стати реальною Європейською країною, з якої молодь не схоче виїжджати. Зупиниться «хвиля» міграції, за якої виїжджають найкращі. Фундаментально ми все для цього маємо. Але потрібно якось…

AgroPolit.com: Навчитися пишатися?

Олена Волошина: Так, між іншим, нам цього теж не вистачає. Часто ми самі себе «бичуємо». Чомусь гарно розповідаємо погані історії і погано — хороші. Останнім часом я звертаюся до журналістів із проханням розповсюджувати гарні новини. Розумію, що скандали люди більше люблять чути в новинах, але я пропонувала створити «Канал гарних новин».

AgroPolit.com: Що потрібно для того, аби Україна стала такою країною?

Олена Волошина: Усі мають попрацювати, і кожен мусить розуміти свою відповідальність. Проблема України — ми неефективні. Мені б хотілося бачити менший уряд (деякі міністерства просто не потрібні, або їх слід переглянути). Хотілося б бачити уряд, який отримує реальні зарплати. І головне: щоб не виконувати функцію контролера, нагляду, а надавати сервіс своїм громадянам та бізнесу. Відповідно, хочеться бачити більш ефективний бізнес, який працює відкрито, а не намагається встигнути «там трішки, і там трішки».

AgroPolit.com: Чому так себе поводить бізнес? Ментальність чи невигідні умови праці?

Олена Волошина: По-різному. Інколи власникові так вигідніше, отримати більше сьогодні й зараз. Як правило, ті, хто планує будувати серйозний бізнес, рано чи пізно розуміють, якщо не економити всюди потрошку, то виграєш «в довгу». Адже тоді можна залучити правильне фінансування і менше хвилюватися за репутацію.

AgroPolit.com: Хто найчастіше звертається в IFC?

Олена Волошина: Представники сектору сільського господарства та продуктів харчування. Також ми займаємося банківським сектором і питаннями енергоефективності. Зараз почали активно займатися інфраструктурою.

AgroPolit.com: Ви готуєте списки об’єктів для інвесторів?

Олена Волошина: Цим не займаємося. Це справа інвестиційних банкірів і консультаційних професійних компаній. Але якщо приходить інвестор, то ми обговорюємо проблеми в секторі, ризики, перспективи. Проте, варто розмежовувати інвесторів. Перша група — це ті, які вже зайшли. Їх потрібно берегти, адже вони можуть розповісти світові гарну історію. Друга — стратегічні (на кшталт Соса-Соlа), які заходять тому, що тут є ринок. Так само як, наприклад, великі аграрні трейдери. Вони не можуть тут не бути, адже в Україні виробляються зернові та олійні.

Читати до теми: Сьогодні по всій території України почали діяти аграрні розписки

Є взагалі інший клас — фінансові інвестори. Вони дивляться на прибутковість і ризик, порівнюючи Україну з Малайзією, Польщею, Америкою. Потім вибирають баланс між ризиками та прибутковістю. Україна поки в частині високого ризику та прибутковості. Є інвестори, які беруть на себе ці ризики, але треба дуже добре розуміти ситуацію в країні.

AgroPolit.com: В чому полягає країновий ризик та які ризики для агросектору?

Олена Волошина: В агросекторі просто  — погода.

AgroPolit.com: Рейдерство ще є…

Олена Волошина: Це суто українська штука. Але погода — це глобальний ризик для сектору. Тому працюємо над агрострахуванням. Правильні та серйозні компанії його застосовують. Але в Україні страхування не так розвинуте. Що ж до країнового ризику, то в нас — конфлікт на сході. Коли інвестор сидить у Лондоні чи Гонконзі, то погано розумієш, що він локалізований, а вся інша економіка працює. Друге, за всіма рейтингами ми — країна з високим рівнем корупції. Поки ми не розвіємо це, довіри не буде. Потрібно, щоб інвестори, які вже зайшли в нашу економіку, повертаючись до своїх країн, не розповідали, як на них «наїхали» чергові силові структури.

Зараз нам потрібно виправдовуватися за сформований імідж. Плюс є непередбачуваність. Ось обговорюються нові варіанти оподаткування. Не дуже зрозуміло, яким буде курс валюти.

AgroPolit.com: Щодо агрострахування. Як це працює?

Олена Волошина: Це консультаційний проект. Ми розробили власні продукти для страхових компаній за різними групами продуктів. Намагаємося розробити механізм, за якого б сільгоспвиробник міг прийти до страхової компанії та купити страховку. Так, як купується на авто. Поки цього не відбулося.

AgroPolit.com: Немає компаній, які надають такі послуги?

Олена Волошина: Кілька є, але фермерові здається, що це дорого. Агрохолдинги можуть думати, що його «кинуть», адже в разі страхового випадку сума виплат вагома. Тому для ефективної роботи агросектору потрібні зусилля всіх. Держави, яка знайшла б механізм. Страхових компаній, щоб були реальними, а не «схемними». І дати ринку продукт, чим наразі займаємося ми.

AgroPolit.com: Дякую за відповіді!

Еліна Редіх, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

17 січня 2018
Аграрії отримали понад мільярд через аграрні розписки
Перспектива аграрних розписок як нового фінансового інструменту однозначно є. Про це повідомила заступник міністра з питань державної реєстрації...
16 січня 2018
Сьогодні по всій території України почали діяти аграрні розписки
Аграрні розписки діятимуть на всій території України з 16 січня 2018 р. Про це повідомили на конференції «Впровадження аграрних розписок у...
20 вересня 2017
Аграрні розписки стануть доступними для малого та середнього бізнесу по всій Україні
Аграрні розписки, як один із інструментів фінансування, можуть стати доступними для дрібних фермерів на території всієї України вже наступного року....
16 липня 2016
IFC думає над механізмами кредитування малого і середнього бізнесу ― Волошина
Міжнародна фінансова корпораці IFC бачить кредитування малого і середнього бізнесу одним із основних. Про це повідомляє представник IFC в...
1 травня 2017
Бразильські розписки... «по-українськи»
20 років тому Бразилія першою в світі застосувала на практиці новітній інструмент фінансування сільгоспвиробників ― аграрні розписки. На той час це...
4 березня 2016
Владислава Рутицька: Проект «Аграрні розписки» має хороші перспективи у масштабах України
«Не питання, що краще, а що гірше. Фермер сам може обирати, але наше завдання — дати якомога більше можливостей». Так моя...
22 лютого 2016
Олена Волошина: Хотілося, щоб у 2016 році ми профінансували $300 — $400 мільйонів. Але реально, я вважаю, що буде менше...
Україна потребує підтримки міжнародних фінансових організацій. Варто поглянути на валютний курс і пригадати фінальну цифру золотовалютних резервів...
28 травня 2016
Аграрні розписки: шлях запровадження
Застава майбутнього врожаю за класичними договорами застави розглядається виключно як додаткове забезпечення, що практично не впливає на ціну...
23 лютого 2016
Відкрите звернення до НБУ, або Чи стануть аграрні розписки на крок ближчими до сектору?
Цього тижня Незалежна асоціація банків Україні (НАБУ) звернеться з відкритим листом до НБУ, щоб поширити використання аграрних розписок у фінансовому...