Удар гривнею, або Як позначиться на агросектору зростання курсу долара?
Удар гривнею, або Як позначиться на агросектору зростання курсу долара?

Курс гривні почав потихеньку приходити до тями. Після різкої двотижневої лихоманки вартість пари «долар/гривня» зменшилася. Нагадаємо, що наприкінці минулого року відбувся різкий стрибок курсу долара та євро, що одразу ж позначилося на собівартості аграрної продукції і вилилося у зростання цін, прискоривши інфляцію. У відповідь на це Нацбанк безпрецедентно збільшив облікову ставку за кредитами, що зробило їх значно дорожчими для аграріїв. Найближчим часом слід чекати подальшої стабілізації валютного курсу, кажуть у владі. Але вже в середині року курс може повернутися до рекордно високої позначки 28,5—29 гривні за долар, кажуть  опитані AgroPolit.com експерти. Вони прогнозують, що в результаті зміцнити свої позиції зможуть великі вертикально-інтегровані холдинги, а  страждатимуть, як і зараз, середні та дрібні товаровиробники.

Валютні стрибки

Фото взято з: ukrpress.info

Наприкінці минулого року долар різко виріс у ціні. Якщо 29 листопада 2017-го міжбанк закривався доларом 27,06—27,09 грн і 32,02—32,05 грн за євро, то вже наприкінці грудня зріс до 28,07—28,11 грн (євро — до 33,53—33,58 грн), що наробило немалого переполоху. В цілому, за останні три місяці року долар подорожчав на дві гривні — майже до 29 грн. У Нацбанку, котрий жував поп-корн, спостерігаючи за хвилею паніки, яка здійнялася на ринку, в усьому звинуватили аграріїв, пояснивши, що до знецінення гривні призвів сезонний фактор — скорочення надходжень від АПК.

Читати до теми: В НБУ допускають повторне підвищення облікової ставки

Таку думку, однак, поділяє і шеф-редактор порталу FinClub Руслан Чорний. «На початку січня долар дійсно розкачали агроекспортери. Це було видно з об’ємів міжбанківського ринку, який просів через ненадходження на нього виручки. Тобто, об’єктивних економічних чинників не було ніяких», — сказав він, зазначивши, що економічних чинників для зростання на той момент не було. Він підкреслив, що саме аграрна сфера забезпечує 38% надходжень валюти від експорту.

Додатковий тиск на ринок відбувся і через дії Мінфіну, котрий, не погодивши свої дії з Нацбанком, як і минулого року, викинув на ринок феноменальну цифру 50 млрд грн, що й пішли на бюджетні виплати, каже Чорний.

Наприкінці 2017 року уряд повернув багато гривні з казначейського рахунку в систему (за місяць рахунок зменшився на 49 млрд грн — до 5,1 млрд грн). Унаслідок чого попит на іноземну валюту збільшився, а пропозиція навпаки зменшилася (оскільки в експортерів було багато гривні й вони могли притримувати частину валютних надходжень), це спричинило тиск на валютному ринку. Крім того, було сезонне зниження експортних надходжень аграріїв і зростання попиту з боку імпортерів, котрі формують запаси на новий рік. Більш того, коли курс USD/UAH почав швидко зростати, девальваційні очікування погіршились і сформувався ажіотажний попит на валюту», — розповіла AgroPolit.com виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова.

Таким чином, за словами Чорного, у населення і в чиновників у регіонах опинилося на руках 50 млрд: «Зрозуміло, що не всі, але частина з них пішли купувати валюту, що іще більше розгойдало ситуацію».

На кінець 2017 року інфляція становила 13,7% рік до року, а середня по року склала 14,4%. Аби утримати інфляцію, з 26 січня НБУ безпрецедентно підвищив облікову ставку за кредитами до 16% із 14,5%. До цього НБУ підвищував облікову ставку з 12,5% річних до 13,5% річних 27 жовтня 2017 року і потім до 14,5% річних із 15 грудня 2017 року. До того ж, 16% це найнижчий показник, а в реальності кредити будуть набагато дорожчими, цікаво, наскільки? Слід додати 1,5 відсоткових пункти до нинішніх кредитних програм, сказав виданню експерт Київської школи економіки Олег Нів’євський: «Зростання облікової ставки може мати значний вплив і на постачальників матеріально-технічних ресурсів, які кредитуються в Україні й будуть змушені піднімати ціни через подорожчання кредитів».

Як коливання курсу вплинули на агроринок?

Фото взято з: dniprograd.org

Експерт Олег Нів’євський зазначив, що найбільше на аграрний ринок вплинула саме доларова волатильність. «Для аграріїв найбільш помітні, звичайно, коливання долара та, меншою мірою, євро, оскільки міжнародна торгівля в більшості випадків відбувається в доларах. Хоча не можна говорити, що курс євро зовсім не має значення. Єврозона — це величезний ринок, поряд із нами. Також ситуація з валютним курсом впливає на вартість матеріально-технічних ресурсів», — зазначив експерт.

За валюту аграрії закуповують засоби захисту рослин, пальне, мінеральні добрива — коливання курсу призводять до подорожчання операційної системи. Це здорожує фінансування технологій і призводить до підвищення собівартості. Водночас пропорційно (до збільшення собівартості) піднімати ціни на кінцеву продукцію ми не можемо, тому що обмежені купівельною спроможністю населення, а також купівельною спроможністю контрагентів», — сказав генеральний директор «Української аграрної конфедерації» (УАК)  Павло Коваль.

Читати до теми: Олена Коробкова: Банки прокредитували аграріїв на 60,5 млрд грн

Гендиректор УАК Коваль зазначив, що якщо в нинішній ситуації почнуть падати ще й світові ціни, на фоні високої собівартості скорочуватиметься рентабельність аграрних підприємств. «Вже є прогнози на 2018 рік щодо того, що в певних секторах будемо спостерігати скорочення обсягів виробництва у натуральних параметрах, зокрема й через недостатнє фінансування технологій, внаслідок ситуації, яку наразі маємо. До всього, за прогнозами Інституту аграрної економіки, на 2018 рік очікується скорочення виробництва зернових колосових і зростатиме ефективність та обсяги виробництва технічних структур. Отже, у певний період часу можна навіть чекати впливу ситуації на структуру посівних площ», — сказав Коваль.

Утім, були й ті, хто отримав значні переваги від ситуації, зазначають експерти. В результаті безумовно виграли експортери продукції, яким девальвація гривні тільки на руку, це посилює їхню конкурентоспроможність, говорить Олег Нів’євський. Певна річ, переваги мали ті аграрії, які вирощують експортноорієнтовану продукцію (зважаючи на послаблення курсу гривні). Ті ж, чия продукція (цукор, гречка) традиційно орієнтована на внутрішній ринок, обмежений низькою купівельною спроможністю громадян, почуватимуться значно гірше, сказав гендиректор УАК: «Зміцнили позиції великі вертикально-інтегровані холдинги, котрі самі експортують продукцію. Водночас невеличкі підприємства, які змушені реалізовувати її за гривню посередникам, будуть у значно гіршій ситуації. Але це суто економічний тиск, тут немає якогось лобізму — абсолютно економічні чинники».

За словами Коваля, ще одним наслідком послаблення гривні може бути активізація експорту й, відповідно, зростання цін на внутрішньому ринку.

Зазначу, що за умови зростання об’ємів експорту, внутрішні ціни також підвищуватимуться. Адже активізація експорту, безперечно, веде до зниження пропозиції на внутрішньому ринку. Ми вже бачили в минулому таку ситуацію на прикладі продукції птахівництва. Експорт був вигідний завдяки ціновій кон’юнктурі, а додатково на ситуацію тиснув слабкий курс гривні. Щодо окремих продуктів таку ситуацію ми можемо спостерігати вже зараз. Цього року в нас майже в 3,5 разу зріс експорт картоплі — і це тоді як урожаї останніх років були рекордними. Картоплю експортують в європейські країни. Аналогічну ситуацію ми спостерігали й у сегменті ягідництва, пригадайте ціни на полуницю. Пояснюється це також попитом на продукцію на зовнішніх ринках», — сказав гендиректор УАК зазначивши, що така ж сама ситуація з м’ясом птиці й  особливо гостра зі свининою, ціну якої додало скорочення поголів’я через африканську чуму свиней (поголів’я скоротилося майже на 500 тис. голів).

Що буде далі?

«Загалом ми очікуємо, що траєкторія курсу гривні повторить торішню траєкторію (за умови відсутності нових шоків), оскільки сезонні чинники в Україні залишаються дуже потужними. Наприкінці січня ми вже побачили, що гривня почала зміцнюватися. Частково це було зумовлено зростанням експортних надходжень, а частково — зменшенням ажіотажного попиту. Крім того, підвищення облікової ставки НБУ наприкінці січня збільшило вартість гривні. Отже, спостерігатимемо плавне зміцнення гривні до кінця літа. Щоправда, у цей час можливі періодичні стрибки курсу (наприклад, через зростання попиту на валюту під дивіденди на початку кожного місяця). Також на курс можуть впливати й чималі зовнішні виплати. Восени сезонний чинник знову створить тиск на валютному ринку і курс поступово піде вгору. За нашими оцінками, курс USD/UAH може сягнути 28,5—29 грн до кінця 2018 року. Слід зазначити, що регулятор знижуватиме волатильність, купуючи валюту на ринку в періоди різкого зміцнення гривні та продаючи її зі своїх резервів у періоди стрімкого послаблення національної валюти», — розповіла Олена Коробкова.

Дуже вірогідно, що курс долара найближчим часом впаде до рівня листопада минулого року — 26,4 грн. Потім зі сплеском ділової активності у березні-квітні він знову почне рости. А стрибок курсу можна чекати, як зазвичай, наприкінці серпня — на початку вересня. Тоді відбудеться прогнозоване коливання і долар дійсно може дійти до тих 29, які планував Данилюк (міністр фінансів Олександр Данилюк) на кінець року», — погоджується Руслан Чорний.

Інфляція до кінця першого кварталу 2018 року істотно не знизиться, оскільки інфляційний тиск залишається високим через зростання заробітних плат, підвищення соціальних виплат, зростання цін на продукти харчування та нафту, каже Коробкова: «За нашими оцінками, у березні показник інфляції коливатиметься в межах 13—14%. Для порівняння, у березні минулого року інфляція складала 15,1%».

Читати до теми: Підвищення облікової ставки НБУ не врятує економіку — точка зору

Утім, на думку експертів, облікову ставку НБУ не підвищуватиме. «За нашим базовим сценарієм, НБУ не буде піднімати облікову ставку найближчим часом, оскільки монетарна політика зараз і так відносно жорстка (реальна ставка складає 6—7%). До кінця року регулятор може навіть знизити ставку на 1—2 відсоткових пункти. Водночас, у разі посилення інфляційних ризиків, монетарна політика може стати й жорсткішою», — сказала Коробкова.

Наразі Нацбанк, підвищивши облікову ставку, абсорбував грошову масу. Тому що ці 50 млрд грн, які Мінфін відвантажив на ринок, не тільки валютну ситуацію розкачали, а й інфляцію. Та з іншого боку, за такої облікової ставки як зараз, сповільниться ріст економіки, тож, аби цього не допустити, НБУ буде змушений у певний період знизити ставку, щоб залучити на ринок кошти і забезпечити хоча б мінімальний зріст ВВП, якого очікує уряд, у 3%», — сказав Руслан Чорний.  

Він зазначив, що нинішня ситуація є наслідком слабкості економіки в Україні: «Будь-який, навіть незначний тиск викликає такі загострення, як ми спостерігаємо. Це ж насправді не така вже й велика сума — 50 млрд грн, але вона, вихлюпнувшись на ринок, одразу додала три гривні в курсі валют. У попередні роки відбувалося те ж саме, але трохи менше».

Аграрні кредити та розписки

Фото взято з: soscredit.ua

Українські банки поки що вкрай мало кредитують аграріїв, але ситуація може змінитися в поточному році й об’єм кредитів може вирости в середньому на 15%, прогнозує Чорний. «Минулого року банки, за нашими розрахунками, прокредитували аграріїв лише на 12,5 млрд грн. Всього лише! До 2014 року, зазначу, це були значно більші цифри», — сказав експерт.

Чорний жалкує, що наразі кредитування галузі стримується неефективним виконанням державної програми компенсації ставок за кредитами. Минулого року зі 140 млн грн, передбачених у бюджеті, на покриття відсотків за кредитами реально було спрямовано лише 70 млн грн. При цьому багато хто з гравців ринку звертався за цією компенсацією до Мінагрополітики, але реально задовольнили тільки 1—2%, уточнює експерт.  

На тлі зростання світових цін, фінансові показники аграріїв були непоганими, що зумовило активне кредитування цього сектору. Крім того, деякі великі банки мають спеціальні програми кредитування аграріїв, що й не дивно, адже це один із головних секторів економіки України. Так, підвищення ставки може пригальмувати зростання кредитування аграріїв у гривні, оскільки ці кредити для деяких виробників будуть занадто дорогими. Однак для деяких експортерів кредити в іноземній валюті можуть стати привабливішими, і ми побачимо їхнє зростання. Тим паче, що цьогоріч планується розпочати багато цікавих програм для аграріїв з компенсацією процентної ставки, зокрема й державні. Що, у свою чергу, позитивно вплине на сектор в цілому», — говорить Коробкова.

Але, знову ж таки, найменше негативний вплив відчувають великі підприємства. «Для великих підприємств, особливо для агрохолдингів, кредитування не є великою проблемою. Вони можуть залучати кредитні кошти на зовнішніх ринках. Це проблема більше для середніх і малих агропідприємств. Дрібні ж підприємства загалом не мають доступу до банківського кредитування, адже з ними, особливо з невеличкими фермерськими господарствами, банки взагалі неохоче працюють», — сказав Олег Нів’євський.

Частково, в ситуації здорожчання кредитів через підняття облікової ставки рятівним колом для аграріїв міг би бути такий важливий інструмент, як аграрні розписки. Відсоток за розписками на декілька процентних пунктів нижчий, ніж за кредитами, і механізм розписок не потребує основних засобів як заставного активу. Він передбачає заставу ходових експортноорієнтованих аграрних культур або молодняка худоби, відзначив Павло Коваль. З ним погодився і Чорний: «Аграрні розписки — це дійсно дуже хороший продукт, який із часом, напевно, зможе частково замінити кредитування аграріїв».

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

17 січня 2018
Аграрії отримали понад мільярд через аграрні розписки
Перспектива аграрних розписок як нового фінансового інструменту однозначно є. Про це повідомила заступник міністра з питань державної реєстрації...
3 грудня 2017
Гройсман пообіцяв на наступний рік 9% інфляції
Інфляція в Україні уповільнюється. Про це прем'єр заявив на засіданні уряду. Нагадаємо, що ціни на деякі продукти виросли за рік майже на третину. ...
26 вересня 2017
Нацбанк називає аграріїв «крайніми» у зростанні інфляції
Національний банк звинувачує в прискоренні інфляції зростання цін на тютюн, молоко, овочі та м'ясо. Таку думку висловив заступник голови НБУ Дмитро...
20 вересня 2017
Аграрні розписки стануть доступними для малого та середнього бізнесу по всій Україні
Аграрні розписки, як один із інструментів фінансування, можуть стати доступними для дрібних фермерів на території всієї України вже наступного року....
3 травня 2017
Аграрні розписки поширять на тваринництво
Використання аграрних розписок в Україні поступово розширять на сільгоспвиробників,  які займаються тваринництвом. Такий прогноз висловив...
13 квітня 2017
Олена Коробкова: Аграрії погасили 51 розписку і немає жодного дефолту
Запроваджений Мінагрополітики та IFC механізм аграрних розписок працює успішно і демонструє позитивні результати. Про о це в інтерв'ю...
27 грудня 2017
Олена Коробкова: Банки прокредитували аграріїв на 60,5 млрд грн
Аграрний портфель банків зростає. За даними НБУ,  спостерігається хороша динаміка гривневих кредитів для аграріїв: приріст 24,1%, а проблемними...
6 липня 2016
Олексій Омеляненко: Головне завдання на цей рік ― впровадження Реєстру аграрних розписок по всій території України
Нещодавно українська делегація перебувала в Бразилії, де знайомилася з досвідом впровадження аграрних розписок. Це вже другий візит наших фахівців до...
4 березня 2016
Владислава Рутицька: Проект «Аграрні розписки» має хороші перспективи у масштабах України
«Не питання, що краще, а що гірше. Фермер сам може обирати, але наше завдання — дати якомога більше можливостей». Так моя...
14 червня 2016
Бразильський досвід застосування аграрних розписок. Що в нас не так?
Аграрний сектор – один із найважливіших в Україні, бо саме він забезпечує зайнятість 15% працездатного населення. Формує 10% доходів державного...