Максим Мартинюк: Оскільки мораторій продовжено на 1 рік, то, навряд чи щось почнеться раніше 1 січня 2017 року

Уряд продовжив дію мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2017 року. Це означає, що питання ринку землі «повисло» у повітрі. Немає на нього відповіді й у Коаліційній угоді. Експерти кажуть, що вже зараз ринок землі насправді існує у вигляді орендних відносин і не регулюється ні одним державним органом. Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) підготувала пакет законів, які мають врегулювати земельні відносини навіть за умов мораторію. Що вони передбачають та на кого будуть орієнтовані? Скільки українських земель перебуває в тіні? Як позначиться ринок на фермерах та чи готова Україна до його відкриття? Про це AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв’ю поговорив з головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) Максимом Мартинюком.

AgroPolit.com: Розкажіть про свої досягнення на посаді голови Держгеокадастру.

Максим Мартинюк: До моменту мого призначення в Держгеокадастрі майже рік фактично не було керівника, лише виконувач обов'язків. Тобто система не працювала. Це було основною, але не єдиною проблемою, частина з яких залишились і зараз. Але частково ми їх побороли.

Ввели практику відбору керівників усіх територіальних підрозділів через конкурси. Жодній людині, яка після мене займе це місце, не вдасться більше призначати когось із «своїх» 

По-перше, сформували команду. Пріоритетом у кадровій політиці був професіоналізм кадрів. На жаль, ми не досягли 100% результату, у нас і досі є незаповнені вакансії, але ввели практику відбору керівників усіх територіальних підрозділів через конкурси. Жодній людині, яка після мене займе це місце, не вдасться більше призначати когось із «своїх».
Конкурси були максимально відкритими. Ми проводили онлайн-трансляцію, і всі могли подивитися на відповіді кандидатів. Сам факт відкритості зняв дуже багато питань, тому конфліктних ситуацій щодо конкурсів практично немає.
Звісно, малі зарплати не дозволяють сповна залучати якісні кадри, і чиновницький потенціал залишається низьким. Але ми працюємо, щоб створити систему підвищення кваліфікації наших співробітників. Зокрема, плануємо проводити тренінги зі спілкування і клієнтоорієнтованості для своїх працівників.

AgroPolit.com: Тренінги за рахунок Держгеокадастру проводитимуться?

Максим Мартинюк: У Держгеокадастру дуже скромні фінансові можливості. Тренінги будуть спрямовані в основному на побудову якісної комунікації. Донори, які нам можуть допомогти з кадровими питаннями, загальновідомі — Європейська Комісія та USAID.

AgroPolit.com: Чому Ви не просите їх за прикладом патрульної поліції збільшити зарплатний фонд і таким чином боротися з корупцією зсередини? Тренінги — це зрозуміло, але не особливо працює.

Максим Мартинюк: Збільшення зарплати дасть можливість залучити освічені кадри з великим досвідом роботи з приватного сектора економіки. Але для боротьби з корупцією цього не достатньо.

AgroPolit.com: Щоб Ви обрали на місці свого співробітника— тренінги чи краще підвищення зарплатні, щоб не красти?

Максим Мартинюк: Тренінги — це формування навичок. Якщо заїдете у будь-який район, то можете побачити, як іноді непрофесійно наші співробітники спілкуються з громадянами, у них просто не має клієнтоорієнтованості. Простий приклад. Земельні питання пов’язані з необхідністю подавати багато документів. І при цьому години роботи земельщиків були — умовно - з 10.00 до12.00 кожного другого понеділка парного тижня. Для громадян це дуже складно. 

Якщо немає контакту між тим, хто надає адміністративну послугу і тим, хто її отримує, то вся процедура «обезособлена», і немає сенсу давати «відкати». 

Корупцію тренінгами точно не побореш. Я згоден, що зарплатня має бути гідною. У райцентрі головний спеціаліст заробляє близько 2 тис. грн, тобто прожитковий мінімум. Чим ближче до великих міст, і особливо до Києва, тим швидше ця сума перетворюється на мізер. Зарплати треба підвищувати, у цьому немає сумнівів. Ми дуже сподіваємося, що Закон «Про державну службу» дасть таку можливість.

Що стосується корупції, то є хабарники, з якими повинні боротися правоохоронні органи. Я не можу і не буду бігати за кожним співробітником та ловити його за руку. Є системні речі, які знищують саму можливість появу корупції. Якщо немає контакту між тим, хто надає адміністративну послугу і тим, хто її отримує, то вся процедура «обезособлена», і немає сенсу давати «відкати». 

Ми підключили до кадастру нотаріусів, а з 1 березня 2016 року підключимо й органи місцевого самоврядування. Якщо раніше можна було отримати витяг тільки у кадастрового реєстратора, то зараз в абсолютно різних місцях — замовити через Інтернет

Ще один приклад — згідно із законом, звернення громадян розглядаються протягом 15 днів, у складних випадках — до 30-ти. Але немає ніякого реального контролю за цим терміном. Заяви відпрацьовувалися як виходило, іноді взагалі губилися, що давало можливість нечистим на руку чиновникам вимагати гроші за «прискорення». Як тільки почали вводити контроль за дотриманням термінів, то бюрократична система вигадала інші варіанти — просто не реєструє звернення. Тому потрібно вилучати можливості для корупції, знімати непотрібні дозволи, відкривати точки доступу до адміністративних послуг. Так, ми підключили до кадастру нотаріусів, а з 1 березня 2016 року підключимо й органи місцевого самоврядування. Якщо раніше можна було отримати витяг тільки у кадастрового реєстратора, то зараз в абсолютно різних місцях — замовити через Інтернет.

Усього Держгеокадастр надає 16 адмінпослуг. З них 3 уже переведені у цифровий формат, решту плануємо оцифрувати до 1 липня 2016 року 

AgroPolit.com: У яких моментах ще відчувалися позитивні досягнення?

Максим Мартинюк: До позитиву можна віднести оцифровку адмінпослуг Держгеокадастру. Три наймасовіші адміністративні послуги переведено в електронний формат. Громадяни сприйняли це дуже позитивно. Як виявилося, «тіньова» вартість елементарної довідки - витягу із Державного земельного кадастру, у деяких населених пунктах, прилеглих до Києва, коштувала $300—400! А зараз цей документ можна оформити в Інтернет, й додатково платити нікому не треба. Система працює на 100%. Ми щотижня відстежуємо динаміку подачі й опрацювання заявок. Якщо кількість невідпрацьованих збільшується, то реагуємо. Усього Держгеокадастр надає 16 адмінпослуг. З них 3 уже переведені у цифровий формат, решту плануємо оцифрувати до 1 липня 2016 року. У людини з’явиться ще один канал отримання необхідних документів поруч з традиційним.

Важливою реформою стало впровадження екстериторіальності кадастрових послуг. Про що мова? Раніше, якщо у вас була земля у Білоцерківському районі, то за найпростішими довідками на ділянку треба було їхати тільки туди. Нікого не хвилювало, що ви працюєте і у вас немає часу. Зараз, де б ви не були, і де б не перебувала ваша земельна ділянка, усі послуги можете отримати екстериторіально (крім реєстрації).

Держгеокадастр продовжить виконувати роботу, однак не буде монополістом з доступу до Державного земельного кадастру. Передбачено два варіанти доступу органів місцевого самоврядування до ДЗК – в режимі читання, що надасть можливість уточнення інформації про земельні ресурси, а також повний доступ, з можливістю видавати витяги та інші довідки.

AgroPolit.com: Ви сказали, що будете передавати повноваження на місцях з 1 березня. Розкажіть, як це буде відбуватися?

Максим Мартинюк: Фактично будемо ділитися повноваженнями з органами місцевого самоврядування. Держгеокадастр продовжить виконувати роботу, однак не буде монополістом з доступу до Державного земельного кадастру. Передбачено два варіанти доступу органів місцевого самоврядування до ДЗК – в режимі читання, що надасть можливість уточнення інформації про земельні ресурси, а також повний доступ, з можливістю видавати витяги та інші довідки. Органи місцевого самоврядування, в залежності від своїх потреб, обиратимуть варіант, який їм підходить. Підключення буде в обох випадках безкоштовним.

AgroPolit.com: Ви подавали свій законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»?

Максим Мартинюк: Так, наразі він перебуває на стадії узгодження у Кабміні.

AgroPolit.com: Розкажіть детальніше про його зміст.

Максим Мартинюк: Держгеокадастр розробив цілий пакет з шести законопроектів, спрямованих на розвиток земельних відносин, спрощення земельних процедур для громадян, дерегуляцію, демонополізацію адмінпослуг, детінізацію використання земель держпідприємствами і запуск земельного ринку.

На першому дозволять продавати землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які перебувають у розпорядженні Держгеокадастру

AgroPolit.com: Земельний законопроект — найбільший виклик для Вас як керівника відомства. Розкажіть про нього, бо від його наповнення залежить, куди піде країна у майбутньому. По суті Ви зараз пишете майбутнє України. Яким воно буде?

Максим Мартинюк: Ми прекрасно розуміємо міру відповідальності. Законопроект регламентує процедури переходу права власності та користування на земельні ділянки сільгосппризначення. В основі ідеології законопроекту – необхідність запуску купівлі-продажу земель. Для нівелювання соціальних ризиків при відкритті ринку землі пропонуємо запускати його в два етапи.
На першому дозволять продавати землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які перебувають у розпорядженні Держгеокадастру. Продаж —виключно через аукціони, для проведення яких потрібно створити державний майданчик — земельну біржу. Її робоча назва — Державний центр земельних аукціонів. Наразі не принципово, кому це підприємство підпорядковуватиметься, але було б логічно залишити його під управлінням Держгеокадастру. Проте ми готові на будь-яку іншу конфігурацію.

AgroPolit.com: А чи не створить поява цієї біржі монополізації земельного ринку?

Максим Мартинюк: Це не монополіст, а посередник. Він необхідний для уніфікації умов підготовки аукціонів, адже поточна практика доводить, що успішність земельних торгів залежить від того, хто і як їх проводить. Сама підготовка ділянок до аукціонів держслужбовцями не відповідає ринковим потребам, професійно передпродажною підготовкою ніхто не займається. Крім того, державі потрібен інструмент для ринкових операцій з землею. Ми проаналізували європейський досвід, і подібні підприємства працюють у Німеччині, Чехії та багатьох інших країнах Євросоюзу.

AgroPolit.com: Коли, на Вашу думку, повинен розпочатися перший етап, який період зайняти і який обсяг земельних ділянок охопити?

Максим Мартинюк: З моменту прийняття закону «Про обіг земель» десь півроку необхідно на підготовчі роботи, після чого можна стартувати. Оскільки мораторій продовжено на 1 рік, то, зрозуміло, що навряд чи щось почнеться раніше 1 січня 2017 року.
Загалом у державній власності є близько 2 мільйонів гектарів землі, які потенційно можуть виставлятися на продаж. З них реальний попит матимуть до 1 млн га. Їх продаж на першому етапі буде дослідженням ринку. Саме так можна отримати розуміння реальної ціни: $300 за 1 га або $7 тис., якою буде поведінка гравців, як використовуватиметься земля, яка приблизна клієнтська база потенційних покупців. Зрештою це дозволить сформувати ціновий діапазон загалом у країні. Уже на першому етапі можна дозволяти пайовикам продавати їх землі державі за ціною, встановленою на аукціонах у їх місцевості.
Цей етап триватиме 2 роки. За його результатами стане зрозуміло, як змінювати законодавство. Зокрема, за цей час потрібно буде зрозуміти, як врегулювати процедуру консолідації земель, щоб не було ексцесів у вигляді захоплення окремих ділянок для блокування роботи і тиску на власників. Наразі – скажу відверто - розуміння, як це зробити, немає. Тому окремо буде виписаний закон «Про консолідацію земель», у якому буде визначений механізм роботи з міноритарними власниками паїв на окремо взятому полі.

На першій хвилі відкриття ринку землі буде лише 20% охочих її продати. Ціна за 1 га становитиме близько $1 тис 

AgroPolit.com: Чи не ринуть у разі відкриття ринку землі агрохолдинги скуповувати всю землю?

Максим Мартинюк: Такі побоювання є, але, чесно кажучи, при нинішній моделі агрохолдинги не будуть у великому захваті від того, що їм потрібно вкладати гроші у придбання земель. Вони ними й так користуються.
Я розмовляв із представниками агрохолдингів, які висловлювали бажання частково викуповувати свій земельний банк. За моїми оцінками, на першій хвилі відкриття ринку землі буде лише 20% охочих її продати. Ціна за 1 га становитиме близько $1 тис.

AgroPolit.com: Не згодна з Вами, що холдинги не захочуть купувати землю. Адже приватна власність — це автоматичне підвищення капіталізації їхніх компаній, тоді як орендні відносини для більшості їх міжнародних акціонерів — фактор ризику.

Максим Мартинюк: Так, вони швидше за все готові купувати землі, але загалом не в захваті від ідеї відкриття ринку землі сьогодні. Крім того, у кожного холдингу є своя стратегія, а від цього залежать і плани щодо земельного банку. Хтось працює, щоб заробити швидко, хтось прийшов надовго, хтось думає, що назавжди... Саме остання категорія власників вкладатиме фінанси у придбання землі.

Є чітке політичне рішення про те, що іноземці не можуть бути власниками земель сільгосппризначення 

AgroPolit.com: Чи не боїтеся, що під час цього «експерименту» за $1 тис. за 1 га китайці скуплять Україну оптом?

Максим Мартинюк: Є чітке політичне рішення про те, що іноземці не можуть бути власниками земель сільгосппризначення. Це записано у нашому законопроекті і таку тезу озвучив прем'єр-міністр.

AgroPolit.com: Прем'єри змінюються.

Максим Мартинюк: Згоден. Але дозвіл чи заборона іноземцям купувати землі сільгосппризначення — це 100% політичне рішення. Якщо звернутись до досвіду ЄС, то у них так само був закритий ринок землі для іноземців. Утім, вони зобов’язалися відкрити його протягом певного періоду.

AgroPolit.com: Що має зробити Держгеокадастр, якщо цей пілотний проект із введенням ринку землі відторгне сам ринок? Знову введуть мораторій?

Максим Мартинюк: Якщо земельний мораторій знімуть, то назад не повернуть. Усе залежить від того, наскільки адекватною буде реакція ринку. Аграрії можуть просто проігнорувати відкриття і не купувати землі, хоча в цьому я сумніваюся.

У 70% купувати землі будуть ті, хто займається сільським господарством, інші 30% — у кого є вільні гроші 

AgroPolit.com: А хто, за Вашими очікуваннями, купуватиме землю? Іноземцям заборонено, фізичні особи без грошей...

Максим Мартинюк: Тут є один нюанс. У законопроекті прописано, що власниками земель можуть бути тільки громадяни України. Так вчинили, щоб посилити обмеження для іноземців, які через юридичні особи можуть теоретично виходити на ринок. Думаю, що в 70% купувати землі будуть ті, хто займається сільським господарством, інші 30% — у кого є вільні гроші.

AgroPolit.com: Скільки гектарів зможе сконцентрувати одна фізособа?

Максим Мартинюк: Спочатку ми вирішили, що одна людина зможе володіти не більше 200 га. Але згодом дійшли висновку, що максимальний розмір в одні руки — 1 тис. га.

AgroPolit.com: Тобто Ви пишете закон під фермерів?

Максим Мартинюк: Ми не пишемо земельну реформу під когось конкретного, просто намагаємося поставити «запобіжники» в соціальних питаннях. Щоб не повторилася ситуація з приватизацією заводів, коли сертифікати обмінювалися на мішок цукру. Не можна допустити повторення цієї практики в селі, бо гірше, ніж безземельні селяни, немає нічого.

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель зупинив земельну реформу, і Україна отримала агрохолдинги 

AgroPolit.com: Ви розумієте, що для уникнення ризиків «лендлордизації» України необхідно закрити такі «лазівки», як схема дарування, або інші, які сьогодні дозволять з маленьких господарств зробити великих хазяїв, у яких є гроші, але немає совісті?

Максим Мартинюк: Ми виставляємо обмеження за кількістю купленої землі в одні руки. Тобто будь-які дарчі не спрацюють. Якщо фермер, який володіє 800 га землі, отримає у дарунок або спадщину ще 500 га, тоді він зобов'язаний продати все, що понад 1 тис. га.
Мораторій на продаж сільськогосподарських земель зупинив земельну реформу, і Україна отримала агрохолдинги. Не можу сказати, що це дуже погано, але так є. Робота агрохолдингів супроводжується певними проблемами, порушенням сівозмін тощо.
У фермерів інші слабкі місця. Але особисто я переконаний, що українські аграрії виживуть у будь-яких умовах, навіть без дотацій і пільг. Тому обмеження кількості землі в одних руках сприятиме розвитку фермерського руху.

AgroPolit.com: Чи згодні Ви з думкою, що фактично ринок землі вже існує, тільки у формі орендних відносин?

Максим Мартинюк: Так, ринок землі існує у вигляді орендних відносин. Хоч і немає закону, який би його регулював, але є інші закони, що не дозволяють цьому обігу «вийти з берегів».
Якщо влада вирішить продовжити мораторій, то необхідно прийняти в повному обсязі закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Але у перехідних положеннях прописати, що пункти, які стосуються купівлі-продажу, набувають чинності після зняття мораторію.

AgroPolit.com: Як вийшло, що ринок оренди нерегульований, що тут може зробити Держгеокадастр?

Максим Мартинюк: Закон прив'язали до мораторію — і це інституційно неправильно. Скажу більше, крім унікального ринку оренди, існує нелегальний ринок купівлі-продажу.

AgroPolit.com: А які там ціни?

Максим Мартинюк: Кажуть, що за 1 га сільськогосподарської землі на тіньовому ринку дають $1—2 тис. Але там дуже великі ризики, бо існують схеми, зав'язані на владу. Наприклад, земля, передана як пай, віддається державі, яка далі передає її якимось людям, але вже у власність. Або інша схема: якийсь громадянин купує 50 соток, ділить на 50 частин і обмінює кожну сотку на паї в розмірі 2—3 га. За чинним законодавством, це називається «взаємним обміном земельними ділянками», а по суті схемою продажу сільськогосподарської землі в обхід мораторію.

До 5% сільгоспземель перебуває в «тіні»… якщо «тінню» вважать операції купівлі-продажу паїв, то – до 1%. 

AgroPolit.com: Скільки земель перебуває в «тіні»?

Максим Мартинюк: Важко сказати, гадаю, що до 5% сільгоспземель перебуває в «тіні». В основному це ділянки, близькі до обласних центрів. Хоча цифра може коливатися. Наприклад, якщо «тінню» вважать операції купівлі-продажу паїв, то – до 1%.

Про те, чому сьогодні ніхто не контролює використання державних земель

AgroPolit.com: Якщо дивитися на Коаліційну угоду, тоїї 11 розділ «Про розвиток сільського господарства» в частині земельних питань виконаний не дуже. Хто заважає приймати земельні закони?

Максим Мартинюк: У Коаліційній угоді небагато йдеться про земельне законодавство. Що стосується виконання цих благих намірів, то скажу відверто, якби я брав участь у створенні коаліційної угоди, то деякі речі написав би по-іншому, а деякі додав би.
Цей документ, наприклад, оминув питання зняття земельного мораторію. Як наслідок, влада «підвісила» питання з понад 6 млн власників і їх паїв, які «ні туди, ні сюди».
Пункт про передачу земель за межами населених пунктів Держгеокадастр поки не виконав, але законопроект виписаний і перебуває на узгодженні. Є і інші законопроекти, що регулюють це питання, — №3510 і №3510-1. Вони фіксують, що об'єднання територіальних громад отримують землі в комунальну власність. При цьому Держгеокадастр отримує контрольні функції за процесом розпорядження ними.
Ми знайшли ще одну проблему, яку наразі ніхто не бачить: промоніторивши лише один район Київської області, виявили там 1 тис га землі, за використання якої ніхто не платить в бюджет. Їх виведення із «тіні» генерувало б для місцевого бюджету додаткові 2 млн гривень – тобто стільки ж, скільки складає зараз вся його доходна частина. За цим мала б стежити Держсільгоспінспекція, але цей орган перебуває в «коматозному» стані вже більше півроку. Та навіть і в кращі для себе часи Держсільгоспінспекція ніколи комплексно не підходила до питання здійснення земельного контролю.

AgroPolit.com: Чому тоді не забрали собі її функції?

Максим Мартинюк: Просили, але чомусь їх віддали екологічній інспекції. Я переконаний, що вони не будуть ефективними в контролі за землями.

AgroPolit.com: Виходить, що зараз у країні ніхто не контролює використання сільгоспземель?

Максим Мартинюк: Де-факто так.

AgroPolit.com: Тобто держава сама по собі створює механізм для корупції?

Максим Мартинюк: Держава не займається контролем, це не механізм, а просто можливість для корупції.

AgroPolit.com: Гадаєте, що її не використовують?

Максим Мартинюк: Ще й як використовують. Можливість для виправлення ситуації є – наприклад, у законопроекті №3510 міститься норма про передачу нам контролюючих функцій. 

У кадастрі міститься інформація про 68% території України 

AgroPolit.com: Наскільки заповнений Державний земельний кадастр?

Максим Мартинюк: У кадастрі міститься інформація про 68% території України. Мінус 30% інформації — це дані про ліси, поля, річки. Є дуже великі об'єкти та площі, які ще не внесені у нього. Якщо їх винести за дужки, то кадастр готовий на 90%.

AgroPolit.com: Експерти кажуть, що після відкриття реєстрів про земельні ділянки необхідність у Публічній кадастровій карті зникла. На їхню думку, має лишитися тільки кадастр. Ви з цим згодні?

Максим Мартинюк: Публічна карта дозволяє працювати з кадастром, це історично сформований елемент, який містить доступну для широкого загалу інформацію.
Зараз на Публічну кадастрову карту зав’язані наші електронні послуги – через цей функціонал можна замовити витяг про нормативно-грошову оцінку, отримати інформацію про право власності на землю, тощо. Ми свідомо й поступово йдемо до транспарентності у земельних відносинах, публікуючи всі свої накази про виділення земельних ділянок - знов таки, доступ до цих даних здійснюється через Публічну кадастрову карту. Поки що цей пілот працює у Миколаївській та Чернігівській областях, але через 2—3 тижні запрацює по всій Україні — і це хороший механізм контролю за діями чиновників.

AgroPolit.com: Тобто Ви вважаєте, відмовлятися від неї не треба?

Максим Мартинюк: Публічна карта і кадастр — це нерозривні речі.

AgroPolit.com: Група експертів, яка працювала над створенням «Стратегії 2020 року», пропонує запустити відмінний від вашого земельний експеримент у деяких областях. Що ви думаєте про це?

Максим Мартинюк: Думаю, що це не робоча схема. Тому що Чернігівська, Закарпатська та Херсонська області— абсолютно три різні регіони. Під час довгої дискусії з експертами при Мінагрополітики я не отримав відповіді на питання: за яким принципом ми відбиратимемо регіони для експерименту? І в цьому проблема. Важко спрогнозувати, як поведе себе ринок в умовах тестування різних районів. Саме тому Держгеокадастр виступає за поетапне введення земельного ринку. Це і є той самий експеримент, тільки він рівномірно поширюється на всю територію країни і ми зрозуміємо регіональну особливість цього ринку.

AgroPolit.com: Ви, напевно, знайомі з практикою, коли бізнес здає в районні органи влади на реєстрацію договори оренди і вони припадають пилом. Чому ніхто не виступить з ініціативою ввести принцип «мовчазної згоди», щоб 10 днів на оформленні, не встигли бюрократи — «До побачення!»? Це автоматично закриває одну з найбільших корупційних «годівниць» для районних земчиновників.

Максим Мартинюк: Згоден, що це вирішує питання корупції, але, напевно, потрібно правильно прописати механізм цієї «мовчазної» згоди. Звісно, можна сказати «10 днів» і якщо не зареєстрували — все автоматично вирішено. Але від цього у Реєстрі речових прав автоматично запис про реєстрацію договору не з'явиться.

AgroPolit.com: Як ставитеся до думки про те, що слід змінити норму Земельного кодексу України про те, що кожна людина має право на безкоштовне виділення в одні руки 2 га землі під ведення особистого селянського господарства (ОСГ)? За оцінками юристів, саме ця схема — одна з найкорумпованіших сьогодні, і приклад виділення землі АТОшникам показав, що на практиці вона не діє.

Максим Мартинюк: Оскільки ця норма працювала тривалий час, її скасування призведе до порушення конституційних прав громадян. Юридично скасувати її неможливо, ось у чому проблема.

Необхідно знизити поріг передачі землі під ОСГ принаймні вдвічі 

AgroPolit.com: Це ж «годівниця» для чиновників.

Максим Мартинюк: Сьогодні існує дві великих корупційних дірки: виділення землі фермерам без аукціону та безоплатна приватизація земель. Якщо встановити мінімальний термін користування державною землею —7 років під оплату 8% річних, то кількість охочих стати фермерами зменшиться, оскільки зараз багато з них отримують ці землі, щоб передати далі. Наш законопроект №2279 закриває цю можливість. 

Щодо 2 га під ОСГ. На нашу думку, необхідно знизити поріг передачі землі під ОСГ принаймні вдвічі. Навіть, якщо б це не було «схемою», до цього змушує життя, бо народжуються нові українці, а з ними зростає і кількість людей, які мають права отримати у власність землю. А земель більше не стає. 

AgroPolit.com: Коли очікуєте вихід 6 земельних законопроектів?

Максим Мартинюк: Дуже сподіваємося, що скоро. Деякі позиції вимагають обговорень з Мін'юстом, Мінекології, Мінагрополітики – уже було проведено більше десятка узгоджувальних нарад. Фінальне слово ми чекаємо від уряду. 

Немає загальної земельної стратегії розвитку. І одне із завдань Держгеокадастру — сформулювати позицію держави у сфері розпорядження сільгоспземлями. Законодавство гармонізувати не так важко, як знайти визначення того, куди ми рухаємося

AgroPolit.com: Чи можна досягти законодавчого компромісу в земельному законодавстві? Як врегулювати невідповідності між Земельним і суміжними кодексами?

Максим Мартинюк: У 2013 році Держземагентство отримало функції розпорядження землями державної власності, що передбачено законом «Про розмежування земель». Держава дала відомству повноваження, але не дала ніяких директив та вказівок щодо бажаної моделі їх реалізації. Тобто проблема в тому, що немає загальної земельної стратегії розвитку. І одне із завдань Держгеокадастру — сформулювати позицію держави у сфері розпорядження сільгоспземлями. Законодавство гармонізувати не так важко, як знайти визначення того, куди ми рухаємося.

AgroPolit.com: Ви за об’єднання мін'юстівського Реєстру речових прав та Вашого Реєстру кадастрових номерів на земельні ділянки?

Максим Мартинюк: Ні, я проти цього. Я бачу подальший розвиток кадастру в тому, що він повинен стати базою для національної інфраструктури геопросторових даних. Я б хотів, щоб кадастр був доповнений візуальною інформацією, у тому числі про забудови, під які ми б підтягнули дані Мін'юсту про власників земель. Але просто звести два реєстри в один і повернути реєстраційні функції —неправильно.

AgroPolit.com: Ви себе вважаєте людиною чиєїсь команди: прем'єра або Президента?

Максим Мартинюк: Я себе вважаю чиновником, а не політиком. А що, у нас у прем'єра і Президента різні команди?

AgroPolit.com: А Ви не знали?

Максим Мартинюк: Ні.

AgroPolit.com: Кажуть, що Ви людина, яка прийшла з команди Президента, і Вас привів Геннадій Зубко. Тобто у Вас пряма президентська лінія. 

Максим Мартинюк: Мені важко сказати, я людина держави Україна.

AgroPolit.com: Що заважає Держгеокадастру приймати закони?

Максим Мартинюк: Бюрократія. Рішення у державі приймаються дуже повільно. Ми починаємо засилати проекти законів, проводимо наради, на які кожен раз від одного й того самого міністерства приходить інша людина, якій ми змушені знов пояснювати вже проговорені тези і дискусія стає абсолютно безплідною. І це загальнодержавна проблема.

AgroPolit.com: Яких законодавчих рішень чекаєте від парламенту?

Максим Мартинюк: Ми б хотіли, щоб наш пакет з 6 законопроектів був розглянутий і прийнятий. Так само хочемо, щоб документи залишили свій первісний вигляд, оскільки між першим і другим читанням законопроекти можуть змінитися дуже сильно.
Хотілося б більш тісної та плідної взаємодії між парламентом та Урядом та відповідно Держгеокадстром, як підпорядкованим Кабміну відомством. Тому що зараз маємо ситуацію, коли депутати подекуди вносять законопроекти, виходячи з локальних інтересів. А коли є 450 центрів прийняття рішень, ніякої стратегії не може бути.

AgroPolit.com: До Вас не чіпляються з «тіньовими» пропозиціями холдинги, депутати?

Максим Мартинюк: У нас немає такої землі, яку хотіли б отримати холдинги.
Що стосується депутатів, то йдеться про нормальну співпрацю - ми не можемо не прислухатись до них та не враховувати їхню позицію, оскільки вони представляють округ і громадян.

Абсолютна більшість хабарів пов’язана з тими корупційними лазівками в законодавстві, про які я вже згадував - передача землі без аукціону або при виділенні 2 га під ОСГ. 

AgroPolit.com: На Вас тисне агролобі?

Максим Мартинюк: Ні. Насправді потрібно приймати важливі для суспільства рішення, зважаючи на всі групи інтересів.

AgroPolit.com: Хабарі пропонують?

Максим Мартинюк: Ні. Не спілкуюся з людьми, які можуть таке пропонувати. І на моєму рівні це не дуже актуально — я не розподіляю землі, не знаю, де вони розташовані. Але хабарі присутні в нашій системі, на жаль. Абсолютна більшість хабарів пов’язана з тими корупційними лазівками в законодавстві, про які я вже згадував - передача землі без аукціону або при виділенні 2 га під ОСГ.

AgroPolit.com: Ви б купили собі земельки? Чи у Вас уже є?

Максим Мартинюк: Є. Це не пайова земля, я не займаюсь агровиробництвом. Але, напевно як будь-який українець, хотів би щось вирощувати – тому недавно посадив сад.

AgroPolit.com: Дякуємо за цікаву бесіду!

Наталія Білоусова, Наталія Ключникова, AgroPolit.com