Олександра Шереметьєва: Єдина реформа, яка вдалася в Україні ­– реформа децентралізації
Олександра Шереметьєва, голова Омельницької сільської громади, голова Полтавського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад.

Минуло вже понад два роки, відколи в Україні стартувала реформа децентралізації. Сформовані на місцях громади вже отримали більше повноважень і, що чи не найголовніше, – контроль над власним бюджетом. Водночас на місцях люди й досі по-різному сприймають таке нововведення. Комусь вдається легше зорганізуватися і призвичаїтись до нових умов роботи, комусь – складніше. Однак, є в Україні селища, де реформу розпочали задовго до її офіційного впровадження, – тож узаконення такої моделі роботи лише полегшило роботу для місцевих органів влади.

Серед них  – Омельницька об’єднана територіальна громада, яка знаходиться в Кременчуцькому районі Полтавської області. До її складу входить 20 сіл, адміністративним центром територіальної громади є село Омельник. Сьогодні до Омельницької об’єднаної територіальної громади належать чотири об’єднання. Це Омельницька територіальна громада (включає села Омельник, Варакути, Путсовіти, Литвиненки, Федоренки), Демидівська внутрішня територіальна громада (села Демидівка, Гуньки, Ковалі, Найденівка, Радочини, Щербухи, Яремівка), Рокитненська (села Рокитне, П’ятихатки, Романки, Онищенки, Щербаки) та Запсільська (із селами Запсілля, Крамаренки та Степівка). Загалом у нашій громаді налічується майже 5,5 тис. чоловік.

Головним драйвером змін у Омельницькій ОТГ є Олександра Шереметьєва. За її плечима – 11 років роботи в районній адміністрації, зараз вона є головою Омельницької сільської громади й одночасно головою Полтавського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад.

Займатися організацією громади жінка почала ще задовго до самої реформи. Просто через щиру любов до рідного місця. «Я не можу без свого села. Я знаю тут кожну людину, я не можу без них. Часом йду і згадую, як малою на конях тут каталася. Тут у мене було перше кохання, і тут я вийшла заміж. Тут всі знають, що я Шурка та що я Івана Мироновича. Часом навіть моя донька жартує, що я для громади зробила більше, ніж для рідної сім’ї», – зізнається Шереметьєва.

За минулий рік територіальна громада із центром в Омельнику реалізувала 30 проектів на загальну суму понад 13 мільйонів гривень. І сьогодні на кожного жителя громади частка витрат на розвиток соціальної інфраструктури становить 2580 грн.

Про те, як організувати одну із найпрогресивніших громад в Україні, Олександра Шереметьєва ділилася досвідом із AgroPolit.com.

AgroPolit.com: Із якими показниками Омельницька об’єднана територіальна громада закінчила 2016 рік?

Олександра Шереметьєва: Минулого року ми почали реалізувати 30 проектів на загальну суму понад 13 млн грн. В основному, це проекти водовідведення, ремонти приміщень для садочків чи інших адміністративних установ, реконструкція вуличного освітлення, доріг.

Також ми вже надаємо послуги в соціальній громаді. У нас працює відділ фронт-офіс нашого відділу служби соціального захисту. Наші адміністратори розробили організаційні та технологічні карти надання соціальних послуг і просто на місцях у людей забирають пакет документів на соціальну допомогу. Потім у бек-офісі – у відділі управління – їх перевіряють, а передають на управління соцзахисту. Ще ми підписали договір із Пенсійним фондом. Тепер збиратимемо усю необхідну їм інформацію, й коли їм буде щось потрібно, то вони нам на електронну пошту надсилатимуть запит, а ми вже людям будемо доносити інформацію.

У селі Щербаки ми зробили ФАП. Купили хату для лікаря, відремонтували її та взяли його на повну ставку. Вже виконали поточний ремонт кабінету математики й інформатики у Рокитному. Купили меблі, інтерактивні дошки.

AgroPolit.com: Де берете кошти на фінансування проектів?

Олександра Шереметьєва: В минулому році ми отримали від бюджетів різних рівнів 9,5 млн грн. Зокрема з місцевого бюджету – майже 2 млн грн, державна субвенція ОТГ склала близько 5 млн грн, кошти ДФРР – майже 2 млн грн, з обласного бюджету – 234,9 тис. грн і 600 тис. грн – це кошти освітньої субвенції за програмою «Шкільний автобус».

Також ми отримали понад 996 тис. грн на реалізацію проектів від GIZ, від DESPRO – 1,3 млн грн, від ПРООН/ЄС за програмою «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІІ» – 126,7 тис. грн, ще 10 тис. грн отримали від  КРГО «Спільна праця» і, врешті, 878 тис. грн – від ПАТ «Укртатнафта».

AgroPolit.com: Розкажіть, будь ласка, як починали організовувати людей у себе в районі?

Олександра Шереметьєва: Я закінчила інститут із червоним дипломом і вийшла заміж, у нас було двоє дітей. А потім сталося так, що я залишилась сама. Тоді я пішла в колгосп на роботу, а після смерті батька стала головою сім’ї. І коли 1994 року почалися вибори, до мене прийшли наші ветерани та сказали, що це мій час. Так у 1994 році мене всенародно, всією областю, обрали головою районної ради.

Але, будучи в районній раді, я не могла бачити того, що відбувалося на місцях. Наприклад, коли я дізналася, що в сільському клубі тече дах уже шість років, то запросила сільського голову й запропонувала йому виділити 12 тис. грн на ремонт. Але за умови, що сільська рада теж знайде 12 тис. грн.  Вони витратили мої гроші, а свої не вклали… Тобто, на тій посаді я пропрацювала 11 років, але конкретно нічого не могла зробити.

У 2005-му, коли прийшла Юля, нас усіх звільнили. І вже згодом я стала сільською головою.

У нас люди хороші, я їх люблю. Вони на мене плюють, а я їх усе одно десь підштовхую, заявляю про них, тягаю за собою, розповідаю щось, приводжу їм людей цікавих. Та ми повинні дуже подякувати, що 2010 року до нас прийшов Володимир Шейгус із ІСАР «Єднання». Він запропонував нам створити благодійний «Фонд громади Омельника». Вже після його створення ми підписали Меморандум із 5 сільськими громадами, які знаходяться поруч. Разом написали програму місцевих ініціатив, виділили під цю програму невеликі гроші. У перший рік це було 2,5 тис. грн. Потім почали думати, де ще можемо взяти гроші. Тоді я запропонувала депутатам і членам виконкому кількох сільських рад здати по 10 грн у цей фонд, щоб ми могли реалізовувати мікропроекти. Думаєте, всі дали? Доводилося сюди викликати й розповідати кожному особисто. Як я можу переконати пересічного громадянина, коли депутат, як ініціативна особа, не може дати 10 грн? Із горем пополам ми зібрали ці кошти.

На наступний рік написали проект і через благодійний фонд Корпусу миру взяли волонтера зі США. Він у нас проводив англійський клуб. А коли у 2013 році почалася Революція Гідності, то його відкликали. Цей хлопець почав говорити, що таким методом громаду не навчиш, тому пізніше ми виграли тренінги.

Таким чином, 2012 року в нас було 8 тренінгів, а в 2013 році, до цих всіх перипетій, ми провели ще 6. Та головне – у нас були тренери – дуже цікаві люди. До нас приїжджав Василь Крашевський, Олександр Волошинський, Віктор Борберенко. Приїжджали зі Львова Ігор Абрамів, Ірина Мануха із КМА.

AgroPolit.com:  На яких умовах ви проводили об’єднання громад?

Олександра Шереметьєва: По-перше, ми домовилися, що всі люди залишаться працевлаштованими. Ми змінили їм місце роботи, але всі у нас працевлаштовані. Одного співробітника, наприклад, вивчили на водія.

По-друге, домовились, що всі гроші ділимо на кількість населення. Після цього, до 1 червня, кожна громада повинна подати проекти. Хто не подав – у них гроші забирають і віддають громаді, яка подала проекти. Тому минулого року ми дуже по-різному розподілили ці гроші. Омельник отримав 6 млн грн, Рокитне – 2,7 млн. грн.. Але це їхня вина, вони не написали проекти. Демидівці та Запсіллі – понад 1 млн грн. Але вони й таких грошей ніколи не бачили.

Намагаємося ставитися до всіх справедливо. Якщо, наприклад, у минулому році Рокитнянська рада перевиконала бюджет на 90 тис. грн., то цьогоріч ми ці гроші в них забрали. Цю суму направили у Запсілля. І таке справедливе ставлення до внутрішніх громад знімає усі претензії.

Також ми сказали, що не будемо закривати жодного дитячого садка. Тому що батьки повинні мати змогу дістатися до дітей максимум за 15 хвилин. Тим більше, нехай вони ростуть у своїх селах і цікавляться ними. В одному дитячому садочку ми зробили ремонт, встановили телевізори, тому діти хочуть йти туди. Так діти запам’ятають, яке село у них гарне, іще з дитинства.

AgroPolit.com: А як зі школами?

Олександра Шереметьєва: Школи ми теж не закривали. Але відбувся природній відбір. У нас була стара довоєнна школа, ми зробили там ремонт і діти почали самі приходити. До нас сьогодні просяться навіть з інших районів. І ми будемо возити. у нас є можливість. Запустимо автобус і батьки самі дітей віддадуть до нас. А школи, в які ніхто не ходив, самі закрилися.

AgroPolit.com: Чи всі у вас вміють писати проекти?

Олександра Шереметьєва:  Ми проводили тренінги, де вчили їх це робити. У нас ще начальник відділу економічного розвитку Марія Петухова, вона переглядає ці проекти і мій заступник видає їх на платформу, щоб вони були зроблені. Коли вчора прийшли до нас просити гроші, ми їм запропонували грантодавця і форму для заповнення. Нехай вони самі пишуть заявку й отримують гроші. Тобто у нас в управлінні допомагають писати тим, хто не вміє цього робити. До того ж, проекти у всіх майже однакові. Ми ж то вікна заміняємо, то ремонти проводимо.

AgroPolit.com: Чи важко було реалізовувати весь цей процес об’єднання ОТГ?

Олександра Шереметьєва: Я намагаюся пояснити людям, що робити ми повинні всі разом. Колись наші педагоги жалілися, що я їх змусила розчистити дороги від снігу. Так що, нехай їх діти ходять у снігу по коліна? Чи я маю все сама розчистити? Сільський голова – це менеджер. Тому в мене завдання – організувати цей процес.

Але мені трохи важко. Я завжди кажу «ми» і пояснюю, що тільки ми всі разом можемо це зробити. Зустрічаю багато нерозуміння. Наприклад, вклали дуже багато сил і коштів в відбудову лікарню. Але тепер лікарі самі повинні розуміти, що повинні надавати високоякісні послуги, щоб люди були задоволені. У школі, наприклад, ще інтерактивними дошками не навчилися користуватися, а вже просять на кожного ноутбук.

AgroPolit.com: Як ваша ОТГ вирішує питання із учасниками АТО?

Олександра Шереметьєва: Сьогодні у нас налічується 50 учасників АТО. Ми про них піклуємося. Наприклад, звільнили їх від сплати одноразового внеску на будівництво системи водопостачання в Омельницькій ОТГ, а це 11 тис. грн. Дали щорічну одноразову матеріальну допомогу постраждалим учасникам АТО та сім'ям загиблих на загальну суму 220 тис. грн. Також відшкодували їм 50% вартості комунальних послуг на суму 22,5 тис. грн.

Дітям учасників Антитерористичної операції забезпечили безкоштовне оздоровлення на суму 2 тис. грн. Також у дошкільних навчальних закладах їхні діти забезпечені безкоштовним триразовим харчуванням.

На початок березня 2017 року 16 учасникам АТО ми видали земельні ділянки по 85 соток у межах села. А за межами села два гектари можна брати. Наразі воюємо із Держгеокадастром за те, щоб іще 7 чоловік отримали свою землю. На початку березня підняли клопотання перед Полтавою, щоб погодити ділянку землі для учасників АТО. Але на початку квітня вони віддали цю землю, і її вже виорали зовсім інші люди.

AgroPolit.com: Які проекти заплановані на цей рік?

Олександра Шереметьєва: Цьогоріч ми не робимо масштабних проектів. Наприклад, зараз займаємося капітальним ремонтом системи теплопостачання та першого поверху Омельницького КСК «Дивограй». На першому поверсі після проведення ремонту відкриємо ЦНАП. Для цього нам потрібно залучити 1,147 млн грн. Також запланована реконструкція адміністративно-побутового приміщення для обслуговування населення у с. Рокитне. Там на сьогодні зведений кошторис – 5 млн. грн. Наразі за цим проектом готуємо проектно-кошторисну документацію, яка коштує понад 105 тис. грн. Але ми написали відповідний проект для Ради Європи, вони видають фінансування на медичні заклади. Тому в цьому приміщенні ми ще будемо облаштовувати амбулаторію загальної практики сімейної медицини.

Продовжуватимемо третю чергу реконструкції системи водопостачання та водовідведення в с. Омельник на суму 474 тис. грн. Минулого року виконавець не встиг доробити, бо тендер було оголошено наприкінці осені.

AgroPolit.com: Як ви вважаєте, наскільки успішною є політика держави в питанні децентралізації?

Олександра Шереметьєва: На жаль, керівництво держави неправильно доводить інформацію, коли переконує народ. Об’єднання територіальної громади – це не панацея. Поки не буде економіки, діла не буде.

Якщо в тому році у нас на 1 квітня пішла державна субвенція, а сьогодні вже 1 червня, а її досі нема. В листопаді ремонт уже робити неможливо, тому що його якість буде поганою. Ремонт треба зробити зараз.

Ще у мене є питання до нашого міністра юстиції. Коли ми подаємо всі ці проекти на Раду Європи, оформляти їх потрібно англійською мовою. Чому тоді ми, коли реєструємо свої підприємства, не отримуємо переклад установчих документів іноземною мовою, якщо в ЄС усі користуються цією мовою? Ми перекладемо ці документи. Але я не впевнена, що вони матимуть юридичну силу для європейців.

AgroPolit.com: Є дуже багато критики щодо реформи децентралізації. Зокрема, говорять, що ОТГ – це колишні колгоспи. Як пояснити людям, що це не так?

Олександра Шереметьєва: Хто формує думку на селі? Сільська рада. Якщо поїздити селами, то стає зрозуміло, що там немає жодної громадської організації. Чи потрібно сьогодні сільському голові, який 90% сільського бюджету використовує на утримання сільської ради, тобто, на свою заробітну плату, працювати? Для чого? Він спокійно сидить і тому каже, що реформа – це погано. Але якщо по-людськи до цього поставитися, то реалізувати можна тільки тоді, коли сільська рада візьме це на контроль.

З іншого боку, є люди, які приходять і кажуть, що держава не дає грошей, тому вони нічого не можуть робити. І йдуть додому. А тут гроші є, просто треба з ними працювати. Тим більше, скільки нових функцій тепер на нас покладено – й освіта, й наука, і це все треба створити та прописати функціональні обов’язки, положення розробити, комісії утворити.

Але мій народ задоволений? Ні. Тому що хочуть, щоб робилося більше.

AgroPolit.com: Ви, як успішний менеджер у своїй громаді, що порадили б іншим?

Олександра Шереметьєва: Не потрібно затягувати. В нас чітко було сказано, що у нас є гроші й пропасти їм ми не дамо. Наші старости проходили тренінги, їх там всьому навчили. Якщо вони хочуть, щоб у них щось було, нехай подають проекти.

Терпіти треба, вчитися, працювати наполегливо. У нас в команді 40 осіб, і нам вдається рухати цю глибу. Інколи погано, інколи добре, але робимо.

Чи могли б ми сьогодні зробити ремонт школи вперше за 40 років, якби ми не об’єдналися? Ні. Ми б не змогли знайти цих 26 мільйонів. Головне нині – показати, що ти можеш щось робити. Чи могли б ми думати колись про те, що говоритимемо про створення індустріального парку в якомусь Омельнику? Ні. А в нас сьогодні створений проект. А скільки ми об’їздили країн. Сьогодні від України є 10 осіб, зокрема і я, у конгресі Ради Європи. Минулого року їздила до Італії, де розказувала перед Конгресом про міжмуніципальне співробітництво в Україні на прикладі своєї громади. В Німеччині побувала, у Польщі за рік була двічі.

Зараз ми готуємо біометричні паспорти, щоб працівники медичної та освітянської галузі поїхали й побачили на власні очі.

До мене зараз часто приїжджають і питають, як правильно зробити ОТГ. А в них досі немає штатного розпису і їхній голова взагалі не готувався. Уже коли об’єдналися, то лиш тоді їздять і дізнаються, як потрібно це робити. А все просто – роби за законом. Тим паче, Асоціація міст України видала гарний посібник, де все детально розписано, навіть розказано, як зробити запис у трудовій книжці.

Дарина Козоріз, для AgroPolit.com.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 червня 2017
Названо три умови об’єднання громад
Для успішного утворення об’єднаних територіальних громад в Україні треба виконати три основні вимоги. Про це в інтерв’ю Сільському...
1 вересня 2017
Богдан Балагура: Жодна з місцевих рад не підтримала ідею зняття земельного мораторію в Україні
В Україні запустили земельний міні-референдум. Його ініціатором виступив громадський рух «Кріпак». Два молодих хлопці, які, власне, і є...
31 грудня 2016
Сільський ревізор – Хейлівщина
В грудні Сільський Ревізор «нагострив лижі», щоб поставити ялинку в селі Хейлівщина і порадувати вас заключною сільською ревізією-2016. Верхи на...