Шах і мат, чи зможе Конституційний Суд поставити крапку в земельному питанні?
Шах і мат, чи зможе Конституційний Суд поставити крапку в земельному питанні?

Знімати чи ні земельний мораторій? Народний депутат від БПП Олексій Мушак пообіцяв цього тижня звернутися до Конституційного суду, щоб він дав вичерпну законодавчу відповідь. Які юридичні підстави для такого кроку підготував ініціатор подання? Скільки депутатів та з яких політичних сил зголосилися поставити свій підпис під документом, який за 6 місяців може перевернути земельну епопею у 26 років? Та які наслідки це матиме для ринку? Деталі — читайте далі.

 Олексій Мушак розповів деталі в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com. За його словами, поштовхом до цього стало продовження мораторію ще на рік у минулому році. «Я думаю, що можу пробути у Верховній Раді 5 років — і нічого не зміниться. Ми знову будемо говорити про важливу реформу, яка не на часі. Тому я вирішив щось змінити. Першим кроком було створення законопроекту №5535, другим – подання до Конституційного суду… Вже зібрано 54 підписи народних депутатів, а непублічно мене підтримує більше половини агарного комітету (всього комітет складається із 30 осіб, з яких наразі свої підписи дали троє — Іван Мірошніченко, Сергій Хлань і, власне, сам Мушак. – Авт.). Підписи під поданням уже є депутатів від «ББП», «Народного фронту», Радикальної партії та «Самопомочі», — розповідає Мушак.

Серед підписантів: Кірш О., Вітко А., Різаненко П., Пинзеник П., Чумак В., Арєв В., Черненко О., Кишкар П., Журжій А., Миркевич Я., Мірошніченко І., Данченко та інші. Детальний список Олексій Мушак поки що не хоче озвучувати.

Єдині, до кого він не звертався — «Батьківщина». Цікавимося, чому. «Я не хотів їх підставляти. Я не звертався до представників цієї політичної сили, бо розумію, що там є люди, які підтримують запровадження ринку, але є позиція лідера», — так каже він.

Подання ґрунтується на порушенні 8 статей Конституції, продовжує розповідати деталі «батько» конституційного способу запуску земельної реформи.

Зокрема, право власності, обмеження прав та свобод громадян, державна визначеність (мораторій вводився на 4 роки, а далі його зробили безстроковим), європейська практика (подання в ЄСПЛ), право людини на гідне життя (маю актив, але не можу ним користуватися) тощо», — пояснює він. Мушак розуміє, що Конституційний Суд може відмовити у поданні, але для цього він мусить знайти серйозні порушення. «Якщо ж прийме подання, тоді за 6 місяців Конституційний Суд буде вирішувати це питання. Розгляд повинен підштовхувати депутатів у Верховній Раді робити рішучі кроки, щось врешті-решт вирішувати», — бачить одну з основних вигод цього кроку Олексій Мушак.

Що ж думають про це самі депутати і політичні табори? Думки розділилися.

ЗА

Народний депутат від «Народного фронту» Віктор Романюк розповів AgroPolit.com, чому поставив свій підпис під зверненням:

Ми звернулися до Конституційного Суду, щоб на земельну проблему нарешті звернули увагу та почали не лише говорити, а й щось робити… Я бачу, що з кожним роком країна біднішає. А для українців питання землі – ментально важливе. Потрібно створювати клас дрібної і невеликої буржуазії на землі. Банк землі повинен бути консолідований навколо тих, хто живе і працює на цій землі… Якщо дію мораторію скасують, політики почнуть приймати законодавчі акції. Ми із 2001 року не можемо вирішити питання землі. Держава не може вирішити 15 років це питання, але ж погодьтеся, що це абсурд. Вона, як і Радянський Союз, відбирає у людини право приймати рішення і робить її безвідповідальною».

У двох аграрних депутатів мотивація схожа.

Один із «центрових» депутатів в аграрному комітеті, представник «Самопомочі» Іван Мірошніченко розповів нам, що не в захваті від механізму Конституційного Суду. Але наразі іншого виходу не бачить.

Ринок треба запроваджувати, але в цьому має бути поетапність. Я — за рух вперед, а не за продовження безпідставного мораторію. Я розумію, що розгляд Конституційного Суду буде дуже тривалим, неефективним і непродуктивним, але підписав, бо дія мораторію – це дійсно порушення прав людей і такий крок стимулюватиме усіх сідати за один стіл і шукати модель, яку приймуть люди, парламент і політики… Очікую, що КС розглядатиме справу не в першу чергу та досить довго», — прогнозує він.

Його колега по аграрному комітету народний депутат від БПП Сергій Хлань також вважає, що суд прискорить вирішення земельної дилеми.

Негативних наслідків після прийняття Конституційним Судом рішення не буде. З’явився додатковий стимул для того, щоб Верховна Рада відкинула всі спекулятивні норми і політичні гасла та приступила до роботи. Це подання – встановлення справедливості. Нам потрібно або змінювати Конституцію, або робити якісь рішучі кроки… За земельною реформою стоїть майбутнє України. Тому депутати різних фракцій повинні брати активну участь у вирішенні цієї проблеми. Чи підтримає це весь аграрний комітет? Говорити не можна. Однак до його складу входять великі латифундисти, які блокують відкриття ринку землі. Щороку це питання відкладається», — наголошує він.

ПРОТИ

Втім, більшість опитаних депутатів проти цього.

Олексій Мушак не погоджував із колегами з аграрного комітету таку ініціативу, розповідає тимчасово виконуючий обов’язки голови аграрного комітету Олександр Бакуменко.

Це його особиста ініціатива. Комітет ніяк на це не реагуватиме. Він має право. Я — не підтримую», — уточнив він.

Голова підкомітету з питань земельних відносин парламенту, народний депутат («Відродження») Олег Кулініч теж не в захваті від такого розвитку подій.

Я не буду підтримувати це подання. Якщо припустити, що Конституційний Суд розтлумачить цю норму (я не впевнений, що це станеться), тоді взагалі в Україні не буде ніяких обмежень і на ринку сільгоспземель взагалі настане хаос. Без чітко прописаних «запобіжників» (хто може купувати землю – резиденти, не резиденти, фізособи чи юрособи, кількість площі в одні руки тощо) позитивне рішення цього суду може відкрити скриньку земельної Пандори. На мій погляд, звернення депутатів до Конституційного Суду – не вихід, питання землі слід вирішувати в Раді», – пояснив він. Депутат додав, що чинне земельне законодавство дозволяє юрособам (зокрема, створеним іноземцями) бути власниками землі сільськогосподарського призначення. Саме це й вимагає не просто зняття мораторію, а прийняття виваженого рішення з урахуванням вищеназваних «запобіжників».

Ще один народний депутат, колега Мушака по фракції, Микола Кучер теж засуджує вчинок свого колеги:

Спочатку потрібно розібратися у тому, що відбувається: де ми знаходимося в питанні землі, що потрібно та можна зробити… Якщо суд погодить і зніме мораторій, то це призведе до хаосу, соціального «бунту». За моїми підрахунками, люди будуть готові до відкриття ринку землі за два роки. Лише тоді більшість хотітиме продати свій пай».

Поняття «хаос» детальніше розшифрував народний депутат від «БПП», власник агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит» (спеціалізується на молочному тваринництві) Петро Юрчишин. 

Мораторій ніхто зняти не може, бо немає закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Наша депутатська група аграріїв зараз працює над вирішенням цього питання. Позицію Олексія Мушака я не підтримую… Він молодий і не надто розумний політик. Я думаю, що він керувався приватними інтересами. Якщо на нього хтось вплинув, то він через це постраждає. Звертатися до суду йому ніхто не забороняє. Але я не думаю, що Конституційний Суд поставить крапку у ситуації… Я аграрій-практик, для мене важлива думка людей, а вони поки що не хочуть відкривати ринок землі», — каже він.

Народний депутат (входить до парламентської групи «Воля народу»), власник Vitagro Сергій Лабазюк називає ще один можливий ризик.

Такий необдуманий крок призведе до сильного хвилювання у суспільстві та розвитку рейдерства на ринку землі. Це було зроблено не в інтересах держави і людей, а для тих, хто сидить сьогодні на валізах із грошима і чекає вдалого моменту, щоб скупити землю за безцінь. Чому? Конституційний Суд приймає рішення (зняти — не зняти), а механізмів роботи ринку він не дає. Тому після відкриття ринку землі у такий спосіб — наш найголовніший виробничий ресурс (земля) буде зростати в ціні. Тому той, хто має гроші, може зробити на цій темі непоганий бізнес і отримувати від цього щорічно дивіденди. Скоріш за все, цим займатися будуть різні інвестиційні фонди. І навіть якщо земля, яку вони придбають, не буде оброблятися, за декілька років, коли ціна на неї підніметься, вони зароблять гроші. А мета України – стати житницею Європи, відкрити та завоювати нові ринки», — пояснює він у розмові з AgroPolit.com.

Нардеп переконаний, що рішення цього суду спровокує неприємну тенденцію – землю будуть купувати й оформлювати, хто як захоче. І від цього програють, у першу чергу, українські аграрії. «Сьогодні тільки 3-4 компанії з іноземними інвестиціями готові купувати землю. Підприємства з українськими інвестиціями, не спроможні виходити на ринок. У них є кредити, їм не вистачає коштів на власні потреби та розвиток», — підсумовує Лабазюк.


У нетрях родинного «спрута» Веревського?


Є ще один нез’ясований момент: він виплив під час аналізу списку депутатів, які офіційно підтримали подання в Конституційний Суд. Так Олексій Мушак підтвердив нам, що серед підписантів є один радикал — Вітко.


Натомість лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив AgroPolit.com, що жоден із його депутатів не має стосунку до цієї ініціативи.

Немає у нас такого депутата, Вітка. Це колишній депутат-«тушка», куплений Порошенком і його оточенням. Роздавали гроші, намагалися розколоти нашу фракцію і купили кількох депутатів… Влада намагається продати землю замість того, щоб наводити лад у країні…. Вони хочуть протягнути рішення через Конституційний Суд про відміну мораторію. Ці афери влади спрямовані на одне — позбавити українських селян землі. Ми їм цього не дамо», — емоційно резюмував він.

Але виявилося, що це ще не всі пояснення у Радикальній партії.

Вітко — вийшов із РП. Про це була позначка на сайті Ради. Усі знають, що Радикальна партія виступає за продовження мораторію. Тому інформація про те, що представники партії підписали подання Олексія Мушака – це брехня і відкрита маніпуляція… Мушак виступив із даною ініціативою, оскільки він – родич аграрного магната (Андрія Веревського)... Він намагається таким чином відвоювати ідею продажу землі для великих аграрних магнатів, таких, як Веревський. Мушак реалізовує ідею свого родича», — доповнив свого лідера депутат-регіонал Дмитро Лінько у коментарі AgroPolit.com.

Сам Мушак визнає, що «так, він родич Веревського», але у нього «немає конфлікту інтересів». І каже, що заява Лінька — вигадка. «Коли у людей немає фахових контраргументів, вони переходять на особистості. Я справді родич Андрія Веревського, але він не виходив до мене з проханням пролобіювати це питання… Ідея із Конституційним Судом від початку до кінця моя», — заявив Мушак у коментарі AgroPolit.com.

Версію ж про «тінь» холдингів у свої ініціативі він теж спростовує. Мовляв, коли у 2001 році запроваджувався мораторій, то не було великих агрохолдингів, а зараз вони є. І саме в умовах мораторію, вони збільшують свій земельний масив.

Для них мораторій – це як живильна основа... Великі компанії насправді не зацікавлені в тому, щоб ринок землі відкривався. Зараз у них є дешева оренда на 20-30 років. Навіщо їм купувати землю за шалені гроші?», — каже він.

Депутат Мушак переконує, що наразі оренда 1 га землі обходиться агробаронам в 50 доларів за 1 га в рік. «Якщо ринок землі відкриється, один гектар землі буде коштувати близько $2000 тис., а вартість залучення капіталу зараз – 10%... У першому випадку ви платите 50 доларів за оренду, а у другому – 200 доларів лише за відсотки без повернення тіла кредиту. Тому відкриття ринку – дорожче, і воно не вигідне великому бізнесу», — підсумовує він.

 

Поступка МВФ?

Як твердять джерела AgroPolit.com в уряді та парламенті, «конституційний» варіант вирішення питання землі — це спроба уряду задовольнити одну з ключових вимог МВФ – прискорити відкриття ринку землі. Найбільше це потрібно першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства Максимові Мартинюку, який офіційно відповідає за земельну реформу та якого називають людиною прем’єра Володимира Гройсмана. Останньому і звітувати за успішність цього перед МВФ. За даними наших співрозмовників, подання в Конституційний Суд – дуже на руку пану Мартинюку, адже це одним махом може вирішити законсервовану проблему. Офіційно пан Мартинюк це питання ще не коментував. Але на форумі в м. Хмельницькому, де обговорювалася земельна тема, він натякнув, що можна до безкінечності обговорювати способи відкриття ринку землі, але подання в Конституційний Суд може призвести до того, що питання буде вирішено без врахування думки самих аграріїв.

Тож земельна гра на шахівниці завмерла в очікуванні чергового кроку «гросмейстера»-Мушака та інших «фігур» (Президента, прем’єра, лідерів фракцій, власників найбільших агрохолдингів): «шах» і «мат», чи лише перше? Якщо Конституційний Суд візьме до розгляду звернення депутатів, то оцінюватиме підстави введення мораторію за фактом — було порушення закону чи ні, і на базі цього — залишати чи знімати мораторій. Жодних механізмів урегулювання земельного ринку не буде ним визначено! Неважко здогадатися, чим це обернеться в умовах відсутності закону «Про обіг сільськогосподарських земель». Два в одному – «шах» і «мат». З іншого боку, розуміючи особливості української судової політики і весь історичний бекграунд прийняття Конституційним Судом рішень у резонансних справах, можна сподіватися половинчастої відповіді, або й відмови розглядати цю справу. Тоді обійдемося лише «матом».

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus