Олексій Мушак: Якщо і далі продовжити мораторій, то ми просто підтримаємо холдинги у скупці українських земель задешево
Олексій Мушак, народний депутат

Аграрне лобі у Верховній Раді – одне з найбільших. У парламенті зібралися представники найрізноманітніших напрямків, проте молодого покоління не так і багато. Цікава фігура аграрного комітету – Олексій Мушак – один із наймолодших депутатів, проте його законодавча діяльність свідчить про активну роботу – 33 поданих законопроекти, з яких 5 стали законами. Багато з цих документів стосуються «нішевих» напрямків у сільському господарстві: органіки, рибного господарства, біоенергетики та інших, у той час, коли колеги, в основному, відстоюють інтереси більш традиційних секторів, як рослинництво. Чи додасть свіжий погляд конструктиву у галузь та як новітнє покоління парламентаріїв бачить майбутнє аграрної політики AgroPolit.com розпитав у народного депутата Олексія Мушака:

AgroPolit.com: Розкажіть про своє враження від роботи народного депутата. Як Ви оцінюєте політику?

Олексій Мушак: Якщо відповідати на запитання, чи став я більш щасливим глобально, то ні.

AgroPolit.com: Тобто це для Вас служба?

Олексій Мушак: Робота у Верховній Раді – це не служба, а скоріш представництво інтересів. Є відповідальність і обов’язки народного депутата – дбати про добробут громадян, захищати інтереси виборців та держави.

Робота у Верховній Раді – це не служба, а скоріш представництво інтересів

AgroPolit.com: Ви йшли до парламента з певними цілями. Чи вдалось їх досягти? Ви дуже активно подавали законопроекти, більше 33 документів, з яких тільки 5 стали законами. У чому, на вашу думку, проблема прийняття рішень?

Олексій Мушак: Цілі, які я ставив на перший рік роботи в парламенті, практично досягнуто. Насамперед, було необхідно, щоб мене сприймали як людину з позицією. По-друге, вдалося реалізувати плани по законопроектам, які мав розробити і подати. Кількісні показники виконано, а от якісні - ні, якщо оцінювати по критерію чи змінили ми кардинально щось у державі.

На моє бачення, реформи мали би рухатись більш швидко. Варто стимулювати впровадження новітніх технологій в тих сферах, де є велике відставання. Зараз це все не так легко, тим паче, і суспільство ще не готове до таких радикальних кроків і виходу із «популістичної кабали». Багато часу у парламенті витрачається на розподіл ресурсів і посад, під емоційні розповіді окремих політиків про те, як вони люблять український народ. Насправді, це триває всі 25 років, і це одна з причин, чому прориву немає.

Стратегія "3+5" - модифікована, але приблизно на 70% - старі напрацювання 

За півтора року 5 законопроектів, де я є автором та співавтором, прийняті і стали законами. Об`єктивно, це хороший показник ефективності для народного депутата. Один із законопроектів, яким пишаюсь - №2558-А — про дерегуляцію в АПК. Це один з найпрогресивніших законів, які взагалі були прийняті у минулому році. І він значно економить державі кошти.

Далі з практичних кроків, які хотілося б реалізувати цього року, - валютна лібералізація, запуск ринку землі і прийняття нового Податкового кодексу. Наступні пріоритети – економічні закони, направлені на збільшення прозорості і конкуренції різних ринків, перехід на електронні технології.

Суспільство ще не готове до таких радикальних кроків і виходу із «популістичної кабали»

AgroPolit.com: Як аграрне лобі діє на сільське господарство? Як взагалі бачите аграрну політику в Україні?

Олексій Мушак: Оскільки аграрна сфера дуже велика, то є різні бачення, як сільське господарство має розвиватись з точки зору стратегії. Аграрне лобі сильне, проте, воно не єдине. Всередині аграрного лобі існує конкуренція. Умовно кажучи, є представники інтересів рослинництва, тваринництва, традиційних ключових галузей. Але а є і нові ринки, які ще поки не зовсім помітні, і я збираюсь їх просувати – “нішеві” виробництва, як от органіка, біоенергетика, рибна галузь. Думаю, тут зусилля з підтримки будуть більш успішними, тому що не буде серйозного спротиву з боку різних гравців. І це вже моя задача як народного депутата консолідувати таку підтримку.

Аграрне лобі сильне, проте, воно не єдине

AgroPolit.com: Існує думка, що розвиток сільського господарства неможливий без представництва єдиної профільної партії у парламенті. Чи потрібна така партія Україні?

Олексій Мушак: Якщо є запит на такого роду ідеологію, то це відображається в партійних проектах. Відповідно, чим більше буде цих партій, тим краще. Працює Аграрна партія, і до цього треба ставитися, звичайно, позитивно. Тут треба розуміти, що сільське господарство – це не тільки селянин. Наступні 20 років аграрний сектор чекає дуже сильна роботизація, з розвитком технологій, наприклад, поля будуть оброблятись без участі людини. До цього виклику теж треба бути готовим, ми від цього нікуди не дінемось. І відповідь на це має давати цілісна стратегія.

Рибна галузь може бути дуже перспективною, але тривалий час знаходиться у «заручниках» браконьєрів, з якими легальний бізнес не може конкурувати

AgroPolit.com: Ви працювали над «Стратегією розвитку АПК до 2020 року», вірно? Можете порівняти «Стратегію до 2020 року» і «3+5»?

Олексій Мушак: Так, як раз за напрямком органіки, рибної та біоенергетичної галузі і екологічних стандартів. Стратегія «3+5» також має розділ органіки, крім того, там сказано про відкриття ринку землі. Також є позиція з приватизації державних компаній для того, щоб позбутись надлишкового контролю і функцій. Окрім того, державні підприємства, окрім корупційних доходів, реально нічого не генерують.

Нова стратегія модифікована, але десь 70% - старі напрацювання.

Сільське господарство – це не тільки селянин. Наступні 20 років аграрний сектор чекає дуже сильна роботизація, з розвитком технологій, наприклад, поля будуть оброблятись без участі людини

AgroPolit.com: Ви казали, що будете займатись земельним питанням. Розкажіть про свої кроки.

Олексій Мушак: Є чотири складові земельних документів, що знімають бар’єри: законопроект про відумерлу спадщину – його вже прийняли; законопроект про передачу земель органам місцевого самоврядування, який  буде розглядатись у другому читанні; закони про земельний масив і про обіг земель сільськогосподарського призначення, і їх ще треба прийняти.

Я вважаю, що у 2017 році ми маємо запустити ринок землі, і це реально зробити за один рік парламентської роботи.

Вважаю, що відсутність ринку землі – це серйозна перепона для розвитку аграрного сектору. Тим паче, фактичний тіньовий ринок землі вже існує – через емфітезвиси на 150 років, простий обмін земельних ділянок або «безоплатну» приватизацію.

Фермери повинні знаходити свою нішу. Вони не зможуть бути конкурентними, вирощуючи технічні культури

Ми маємо тіньовий, деформований ринок, який грає в інтересах великих агробізнесів та корумпованих чиновників. Не треба лякати людей, що після того,  як відкриють ринок землі, її  хтось скупить. Цей процес уже триває не один рік. В результаті, підприємства, які володіють найбільшим земельним банком, – це іноземні компанії. Усі великі агрохолдинги належать іноземцям, навіть якщо вони українські. Зверніть увагу, що ці компанії були створені в умовах чинного мораторію на продаж земель. Якщо і далі продовжити мораторій, то ми просто підтримаємо холдинги у скупці українських земель задешево.

Для того,  щоб відкрити ринок землі, треба пройти процедуру, у тому числі розпочати пілотні конкурси з продажу державних земель у кожному районі для того, щоб зрозуміти, насамперед, яка буде реальна ціна в ринкових умовах.

У 2017 році ми маємо запустити ринок землі, і це реально зробити за один рік парламентської роботи

AgroPolit.com: З якої землі треба починати пілотні проекти земельної реформи?

Олексій Мушак: Пілотні проекти треба починати з державної землі. Державні підприємства потрібно приватизувати, оскільки їхні землі обробляються орендарями за спільними договорами, за якими формуються тіньові доходи.

Чому був такий спротив законопроекту про передачу земель органам місцевої влади? Позиція аграрного комітету полягає у тому, що гроші, отримані за користування землею, повинні іти у місцеві бюджети. А виходить так, що громада не отримує те, на що заслуговує.

AgroPolit.com: На Вашу думку, сам народ не стане саботувати ринок землі?

Олексій Мушак: Питання готовності людей до ринку землі чітко пов’язане із ціною. Якщо сказати, що земля буде продаватись по $10 тис. за гектар, то 70% людей підтримають відкриття ринку землі. Якщо казати за $500 за гектар, тоді великої підтримки не буде, хоча у нас історично земля завжди була приватною власністю, за винятком деяких періодів.  Тому треба зняти питання дешевизни. Для цього у нас є 2-3 роки пілотного проекту, коли побачимо ціни, підготуємо людей та законодавчі передумови.

Фактичний тіньовий ринок землі вже існує – через емфітезвиси на 150 років, простий обмін земельних ділянок або «безоплатну» приватизацію

AgroPolit.com: Яка на Вашу думку має бути система оподаткування АПК?

Олексій Мушак: Перш за все, пільги не можуть діяти 20 років. Вони, як правило, вводяться на 5-7 років. Коли встановлювався спецрежим ПДВ, була зовсім інша ситуація у аграрному секторі. Зараз ринок досить конкурентний. Слід було б залишити пільги для тваринництва і садівництва, тому що виробникам дійсно тяжко, до того ж, ці сектори мають тривалий період окупності інвестицій. Крім того, потрібно встановити мінімальне податкове навантаження на 1 га землі.

AgroPolit.com: Чи правильно, що великі компанії, такі як Укрлендфармінг, Кернел, Астарта, Сварог та інші допомагають сільській інфраструктурі? Чому компанії роблять те, що мала б виконувати держава?

Олексій Мушак: Зараз у всьому світі є такий компонент бізнесу, як соціальна відповідальність. Вона досить розширена по своїм напрямкам. У широкому розумінні цього поняття соціальна відповідальність передбачає не тільки чесну сплату податків, а й пряму підтримку розвитку сільських територій коштом великих компаній. Тому я вважаю, що бізнес робить це правильно.

Згодом перехід землі в управління місцевої влади наповнить місцеві бюджети, і це буде колосальна вигода і для бізнесу, і для села. Коли запрацює цей механізм, громади зможуть фінансувати свої соціальні потреби і розвиток інфраструктури самостійно або залучати спонсорські кошти.

Гроші, отримані за користування землею, повинні іти у місцеві бюджети. А виходить так, що громада не отримує те, на що заслуговує

AgroPolit.com: Як ви бачите розвиток фермерства? Чи потрібно виділяти бюджетні кошти на малі підприємства?

Олексій Мушак: Фермери повинні знаходити свою нішу. Вони не зможуть бути конкурентними, вирощуючи технічні культури. Доступ до ресурсів обмежений, вони не зможуть експортувати. Адже для них є сенс займатись органічним виробництвом, рентабельними можуть бути для фермерів  і садівництво, вирощування біоенергетичних культур.

Власне, система підтримки через дотації є завжди корупційною, але запровадження пільгового режиму господарствам до 100 га вже має сенс.

AgroPolit.com: Ви подавали декілька законопроектів щодо рибної галузі. Чи бачите тут перспективу розвитку?

Олексій Мушак: Я уже більше 5 років, у тому числі і за свої кошти, відновлюю популяцію риб в акваторії Дніпра та інших рік. Це більше моє хобі. Насправді рибна галузь може бути дуже перспективною, але тривалий час знаходиться у «заручниках» браконьєрів, з якими легальний бізнес не може конкурувати. Я подавав декілька законопроектів про виведення рибної галузі з тіні, які підтримав аграрний комітет.

Слід було б залишити пільги для тваринництва і садівництва, тому що виробникам дійсно тяжко, до того ж, ці сектори мають тривалий період окупності інвестицій

AgroPolit.com: Чи дивились Ви на рибну галузь країни глобальніше, маю на увазі відновлення торговельного морського флоту? Адже Україна імпортує дорогу рибу.

Олексій Мушак: Спочатку потрібно навести порядок у внутрішніх водах, а вже потім розвивати флот. Згодом займатись виловом у морях.

AgroPolit.com: Чи вважаєте Ви, що у плані квотування продукції до ЄС уряд не до кінця відстоював інтереси експортерів? Наскільки взагалі перспективна торгівля з ЄС?

Олексій Мушак: Те, що нам виділила Європа – замало. 16 тис. тон курятини для великих виробників – це кілька тижнів роботи…Разом з тим, відкриття європейського ринку стимулює виробників переходити на новітні технології та новий рівень якості.

Все ж таки, вважаю, що перспективний для України ринок збуту – це Китай, з яким є сенс реалізовувати спільні проекти. Крім того, в Китаї є великий відсоток середнього класу, який не споживає продукти внутрішнього ринку. Українська органічна продукція користувалась би там значним попитом.

Згодом перехід землі в управління місцевої влади наповнить місцеві бюджети, і це буде колосальна вигода і для бізнесу, і для села. Коли запрацює цей механізм, громади зможуть фінансувати свої соціальні потреби і розвиток інфраструктури самостійно або залучати спонсорські кошти

AgroPolit.com: Ви говорите про продукцію з доданою вартістю, проте що можна говорити, коли навіть ДПЗКУ проблемно збувати у Китай зернові?

Олексій Мушак: Справа у тому, що після основного контракту ДПЗКУ було підписано багато інших. І зараз це проблема, оскільки для країни це невигідно. Якби все йшло за першим планом, можливо, було б і вигідно.

AgroPolit.com: Які перспективи матиме нещодавно підписана ЗВТ з Канадою? Говорять, що умови вигідні більше саме для них.

Олексій Мушак: Враховуючи те, як легко завозити будь-який товар в Україну, то навряд чи. Крім цього в 21 сторіччі вже неможливо закриватись від світу.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 грудня 2016
Мушак: Від скасування спецрежиму рослинництво не постраждає
Компанії, які займаються рослинництвом, від скасування спецрежиму не постраждають. Про це повідомив член аграрного комітету Верховної Ради Олексій...
4 серпня 2016
Пілотні проекти треба починати з державної землі
Пілотні проекти земельної реформи мають починатись із державних земель. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com повідомив народний...
31 липня 2016
Українська органіка буде користуватись попитом у Китаї
Українська органічна продукція користувалась би у Китаї значним попитом. Про це в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com розповів народний...
26 липня 2017
Земельна реформа — пошук оптимального рішення
Земля в ілюмінаторі: з 2000-х років ринок перебуває у підвішеному стані. Реформа, яка вже давно назріла, гальмується зусібіч. На даний момент у...
12 липня 2017
Земельна реформа на одному розвороті
Земельна реформа – єдина з усіх реформ, яка лагідна до громадян України та відразу позитивно впливає на їхні доходи. Цим вона кардинально...
28 квітня 2016
10 тез Олексія Мушака про приватизацію
1. Кожен українець у 2014 році покрив збитки держпідприємств на 5 тис. гривень із власної кишені. Досить брехати людям, що вони стають багатшими...