Торговельний безвіз з ЄС скасовується: що буде з українським агроекспортом?

Єврокомісія не має наміру продовжувати діючий до 5 червня регламент торгівлі з Україною про одностороннє скасування митних зборів на агропродукцію. Євросоюз запровадив «торговельний безвіз» з Україною у 2022 році після повномасштабного нападу рф, але тепер Україні доведеться налагоджувати експорт без нього. AgroPolit.com розповість про можливі наслідки такого рішення європейців.

Мита повертаються, або як Україна торгуватиме з ЄС після припинення торговельного безвізу?

Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен анонсував угоду в рамках торговельної угоди (DCFTA), яка є частиною Угоди про асоціацію між ЄС та Україною 2016 року. Мова не йде про повернення до довоєнних правил торгівлі.

Такий підхід у перспективі може принести величезні втрати для України, яка значно збільшила експорт до ЄС. Йдеться про угоду в рамках Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка передбачає взаємну лібералізацію торгівлі, але без виключень на користь України.

Читати до теми: Відновлення, Ukraine Facility, Євросоюз: Кабмін ухвалив план дій на 2025 рік

Співвласник, операційний партнер торгово-аналітичної компанії «Barva Invest» Богдан Костецький не вважає, що наслідки від повернення мит на українську продукцію відчують на собі аграрії.

Не очікуємо прямого впливу», – зазначив експерт в коментарі AgroPolit.com.

Ще далі в описі позитивних сторін відмови від безвізу зайшли європейські посадовці. За їх словами, зазначене рішення піде на користь, як українським, так і європейським компаніям. На практиці мова йде про встановлення квот на аграрну продукцію з України, яку в ЄС вважають чутливою та нові захисні положення.

Угода в рамках Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі передбачає, що Україна повинна адаптуватися до стандартів безпеки харчових продуктів і добробуту тварин, які діють в Євросоюзі. В Єврокомісії запевняють, що перехід слугуватиме поступовій інтеграції України до єдиного ринку з метою її майбутнього членства в ЄС.

Більшість міністрів сільського господарства ЄС висловилися за більш стабільну угоду про ПВЗВТ, а не за продовження нинішній «безвіз». До 5 червня 2025 року діє постанова про одностороннє призупинення Євросоюзом мит на українську агропродукцію, до якої ввели кількісні обмеження та запобіжні заходи – після гучних аграрних протестів у Польщі та сусідніх з Україною країнах.

Єврокомісія почала переговори з Україною щодо нової угоди, але поки що на технічному рівні, щоб підготувати самі переговори, які незабаром мають розпочатися. В ЄС вважають, що настав час зменшити рівень підтримки України, ще більше знизивши квоти на ввезення агропродукції.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, щоб отримати підтримку Польщі, може піти на обмеження. Раніше і голова Єврокомісії, і тодішній комісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс виступали за солідарність з Україною. Тоді як протестуючі європейські фермери вимагали кількісних обмежень на українські товари, такі як зерно, яйця, кукурудза, мед, м’ясо птиці та цукор.

Зараз комісаром з питань торгівлі є Марош Шефчович із Словаччини. Він відповідатиме за переговори щодо нової угоди з Україною. Міністри сільського господарства ЄС дали початкові вказівки щодо того, як діяти в рамках угоди про асоціацію, але міністри, відповідальні за торгівлю, ще не зайняли позиції.

Перехід до Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ)[MOU1]  потребує визначення нових обсягів експорту та імпорту. Йдеться не лише про кількість, але й про якість та безпечність продуктів. В Єврокомісії визнають, що переговори щодо угоди є дуже чутливими, оскільки за цим питанням уважно спостерігатимуть фермери ЄС, а в Україні продовжується війна і їй необхідні найкращі умови торгівлі.

Чи вгамуються поляки після припинення повного торгового безвізу?

Через припинення безмитної торгівлі з Україною Польща втратить гроші, як головний торгівельний партнер України, який заробляв на переробці української аграрної продукції, але протести на кордоні мають зникнути, оскільки українські експортери працюватимуть на рівних з представниками інших країн ЄС.

Польща відмовлялася від співпраці з Україною поступово. Через вимоги фермерів та блокування кордону вона спочатку сама заборонила імпорт деяких аграрних товарів з України, а згодом домоглася обмежень на рівні ЄС.

Читати до теми: ЄС відреагував на торгову війну Трампа власними заборонами.

Від заборони на імпорт української аграрної продукції, Польща вже втратила не лише дешеву сировину для власного виробництва, наприклад, тваринництва, але й почала втрачати транзитні переваги, які розвивалися у 2022 році та на початку 2023.

Спочатку через війну експорт Чорним морем зменшувався, а транзитні потужності в Польщі – особливо для перевезення та зберігання зерна – розширилися завдяки інвестиціям українських компаній та європейських партнерів України.

Загалом, Польща хоч і залишиться торговельним партнером №1 для України, експорт українських товарів до неї значно знизиться. Як би там не було, мрія польських протестувальників може здійснитися.

Альтернативні експортні ринки для України

Міністерство закордонних справ (МЗС) та Мінагрополітики постійно працює над відкриттям нових ринків для вітчизняної продукції поза межами Європи, щоб знизити навантаження на європейський ринок. Особливого прогресу посадовцям вдалося досягти у налагоджені торгівлі з країнами Африки та Азії.

Спочатку аграрні асоціації вирішують, куди б їм хотілося постачати вітчизняні товари. Потім посадовці допомагають позбутися бюрократичних обмежень. Між країнами вдається підписати ветеринарні сертифікати, виключити взаємні ввізні мита і зняти всі торгові бар’єри.

За підрахунками міністра Віталія Коваля, Африка у 2024 році спожила 2,8 млн т української аграрної продукції при потенціалі від 5 млн т. Україна планує і надалі розбудовувати експорт в ці країни. Торік Україна експортувала в ЄС 57% всієї агропродукції, а у 2023 році — 61%.

Розподіл поставок української аграрної продукції поза межами ЄС виглядає так:

• Близький Схід – експорт на $3,5 млрд;
• країни Африки – експорт на $2,6 млрд;
• Південно-Східна Азія – експорт на 2,2 млрд;
• Азія – експорт на 1,8 млрд.

Для багатьох країн цих регіонів продовольча безпека є критично важливим питанням, а поставки української продукції мають стратегічне значення», – зазначив Віталій Коваль.

В Мінагро хочуть вирішити проблеми експорту завдяки переробці
Наразі основую аграрного експорту України є сировина. Її середня ціна $315 за тонну. Щоб зберегти конкурентоспроможність на ринку ЄС в нових умовах в Мінагро планують підняти цей показник до $315 за тонну. На думку аграрного міністра Віталія Коваля, це можливо, якщо постачати на зовнішній ринок не сировину, а продукцію переробки.

Маємо працювати з нашою експортною стратегією, орієнтованою на продаж сировини. Вона діє і заводить валюту в країні, але ще є над чим працювати. Україна торік експортувала 78,3 млн тонн продовольчих продуктів на $24,5 млрд: зерна, борошна, олії, курятини тощо. Середня вартість тонни експортованої продукції склала лише $315. Я не зупинюся, поки ми не піднімемо цю цифру хоча б до $1000/тонна», – зазначив Віталій Коваль.

За його словами, на трансформацію знадобиться не менше п’яти років. Міністр визнав, що питому вартість агроекспорту піднімати складно і за 2023 – 2024 роки цей показник в Україні виріс лише на $6 з т.

При трансформації агросектору Коваль пропонує взяти за основу європейський підхід. Він розповів, що в ЄС спочатку забезпечують внутрішнє споживання через конверсію фуражного зерна в корми, м'ясо, молоко і інші продукти переробки. Першочергово забезпечують тваринництво, а експортують залишки агросировини.

Згідно з даними інфографічного довідника, створеного фахівцями Latifundist Media та Top Lead за підтримки Креді Агріколь Банку, у 2024 році географія українського експорту була наступною:

• продуктів рослинного походження експортували $11,7 млрд до Румунії, Іспанії, Туреччини та інших країн;
• жирів та олій вивезли на $5,7 млрд до Румунії, Польщі, Іспанії та інших країн;
• готових харчових продуктів продали на $3,3 млрд до Польщі, Литви та Угорщини.
• живих тварин та продуктів тваринництва відвантажили на $1,4 млрд до Нідерландів, Саудівської Аравії та країн Азії.

Детальніше про трансформацію і експортні досягнення українського агросектору вам допоможе дізнатися «Інфобук 2023/24». Він охоплює ключові дані про рослинництво, тваринництво, інфраструктуру та сталий розвиток. Завантажте та дізнавайтесь більше.

Подробиці щодо угоди DCFTA (Поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі)
Скасування «торгового безвізу» поверне в дію угоду про Поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) між Україною та Європейським Союзом, що набула чинності 1 січня 2016 року.

Система регулювання включає:

• мита;
• тарифні квоти;
• вхідну ціну.

Імпортна ліцензія використовується для наступної продукції:

• яловичина;
• м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці;
• свинина;
• яйця та альбуміни;
• вершкове масло та молочні пасти;
• сухе молоко;
• молоко, вершки, згущене молоко та йогурти;
• пшениця м’яка, пшеничне борошно та гранули;
• кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули;
• ячмінь, ячмінне борошно та гранули.

Мито стягується митницею ЄС при надходженні товарів на ринок. Для більшості сільськогосподарської продукції мито на імпорт з України до ЄС було скасоване з 1 січня 2016 року в рамках Угоди про асоціацію.

Для кожного продукту вказано базову ставку ввізного мита та перехідний період, під яким розуміють проміжок часу, впродовж якого ставка мита прямо пропорційно буде зменшена або повністю скасована. Базова ставка мита діє також на продукцію, експортна квота по якій була повністю використана і надалі експортується понад обсяги квоти.

Тарифна квота – це дворівневий митний тариф, пов'язаний з кількістю товару, при якій, задану кількість товару можна експортувати за «пільговою», або «нульовою» ставкою мита протягом певного періоду часу. Після заповнення обсягів тарифної квоти, можна продовжувати експортувати продукт без обмежень, але платити більш високу тарифну ставку  («ставка мита поза квотою»).

Вхідна ціна – це уніфікована процедура, в основу якої покладено визначення цін на внутрішньому ринку, на основі яких розраховуються всі подальші митні платежі. Всі фрукти, овочі, натуральні соки, а також вина з усіх країн за межами ЄС розмитнюється за цією схемою.

Відповідно до цієї системи мито складається із загальної ставки та додаткового митного платежу, розмір якого залежить від того, наскільки ціна товару є нижчою від встановленого ЄС показника. Українські товари мають преференцію у вигляді звільнення від сплати базового мита. Таким чином, стягується лише різниця в ціні, а базове мито не нараховується.

На якому етапі агроітеграція до ЄС

Зміна правил торгівлі, за словами єврокомісара з питань сільського господарства Крістофа Хансена, має прискорити вступ України до ЄС. Факт у тому, що приєднання України до Євросоюзу відкриє для вітчизняного бізнесу доступ до одного з найбільших ринків у світі, але треба з’ясувати, на скільки роботи для цього ще доведеться зробити.  

Європейці вимагають, щоб українська продукція була якісною, доступною, відповідала сучасним європейським запитам на органічність, екологічність, тощо. Ключове завдання економічної інтеграції України до ЄС – адаптація законодавства, регуляторної й дозвільної систем до європейських стандартів.

Читайте до теми: Єврокомісія підтримала блокування агропродукції та добрив із рф та Білорусі.

Ще до отримання статусу кандидата на вступ до ЄС Україна адаптувала майже 70% законодавчих актів, правил, стандартів та норм Євросоюзу. Залишається ще 30 тисяч норм, які належить імплементувати до моменту підписання угоди про вступ до ЄС.

Поміж основних викликів – недостатність інформації про зміни в законодавстві, про його застосування на практиці, особливо при виході на європейські ринки. Компаніям потрібна підтримка для підготовки українського бізнесу до роботи за правилами ЄС, підвищення відповідності галузевим стандартам та законодавчим й регуляторним актам для виходу на ринок ЄС», – зазначив в коментарі Укрінформу заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.

За словами експертів, у просуванні до ЄС, найбільш складними в аграрному секторі можуть стати перемовини з Францією, адже вона є аграрним центром Євросоюзу, який забезпечує значну частину європейського виробництва зерна, цукру, іншої продукції.

У Мінагро є два плани на випадок відмови від торгового безвізу

Міністр аграрної політики Віталій Коваль наголосив, що українська сторона наполягатиме на продовженні безмитної торгівлі до закінчення війни, але розробляється і альтернативний сценарій.

Перший базовий сценарій, який Мінагрополітики артикулює в перемовинах, – війна не закінчилася, тож просимо продовжити режим АТЗ, але зі збільшенням переліку чутливих продуктів, яких зараз сім. Другий сценарій, який обговорюється в кулуарах, — лібералізація торгівлі по 29-й статті, тобто на основі довгострокового планування розширення кількості продуктів, які можуть бути завезені в ЄС» – зазначив Коваль.

Він визнав, що у другому випадку йдеться –про квоти, але переглянуті і суттєво збільшені. Міністр повідомив, що зараз йде підготовка до фінальної стадії переговорів. Коваль наголосив, що незалежно від результатів перемовин, Україна має відкривати нові ринки для своєї продукції і вже має успіхи на цьому шляху.

Ми хотіли б більшої ясності в прогнозах. Поки що бачимо зі сторони Європейської Комісії та Європейського Союзу неоднозначне бачення наших майбутніх торгових взаємовідносин у межах автономних торгівельних заходів (АТЗ). Це нас спонукає рухатись і шукати інші ринки», – підсумував Коваль.

Виходить, що повернення мит на експорт української аграрної продукції до ЄС може відкинути правила торгівлі на багато років назад. Це змушує Україну терміново шукати альтернативні ринки збуту. Але рішення ще не прийнято, Мінагрополітики наполягатиме на продовженні діючих умов і має план на випадок їх відміни. А робота морського коридору дозволяє експортувати продукцію в далекі країни, включаючи Африку так Азію. Враховуючи це, аграрії можуть навіть не відчути наслідків повернення мит і квот ЄС.