Бразильський досвід застосування аграрних розписок. Що в нас не так?
Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України

Аграрний сектор – один із найважливіших в Україні, бо саме він забезпечує зайнятість 15% працездатного населення. Формує 10% доходів державного бюджету й становить майже 15% ВВП. В Україні працює 45 тис. сільськогосподарських підприємств та майже 90% з них – малі та середні, для яких отримати класичний кредит інколи просто неможливо.

Чотири роки знадобилося, щоб прийнятий в 2012 році закон «Про аграрні розписки» з мертвого документа перетворився в реальний інструмент доступного фінансування для малих і середніх фермерств. До цього часу видано лише 57 розписок, то ж говорити про його масовість поки не доводиться. За заморожених масштабних проектах кредитування, банки не наважуються інвестувати в малі та середні агропідприємства через недостатність у них майна, яке могло б послужити гідною заставою. Реальним виходом із цього замкнутого кола могли б стати аграрні розписки. Про їхні фантастичні можливості фінансовий та аграрний світ говорить уже кілька років поспіль. І це дійсно так.

Метою аграрних розписок є надання банком малим і середнім фермерствам доступних кредитів під заставу майбутнього врожаю. Проте, для цього необхідна дієва інфраструктура, яка включає наявність Реєстру аграрних розписок і Земельного кадастру. Реєстр аграрних розписок створено і він працює, хоча не так, як нам хотілося б. Кожна аграрна розписка повинна вноситися до цього Реєстру. Заставою щодо неї виступає майбутній урожай, який виросте на конкретній ділянці землі. Ця земля повинна бути внесена до Земельного кадастру. Кадастровий номер цієї ділянки також вноситься до Реєстру аграрних розписок. Там же фіксується відповідна інформація, якщо аграрій не виконує свої зобов’язання перед банком. Інформація є публічною і доступною будь-якому користувачеві Реєстру. Це важливо, щоб фермер не зміг взяти кілька кредитів під один і той же майбутній урожай. Більше того, під час зміни орендаря або власника землі, на якій вирощено урожай, майнові права на нього зберігаються за кредитором за аграрними розписками.

Аграрні розписки в Бразилії дозволяють фермерам залучати понад 25 млрд дол. США щорічно. Українці про такий обіг поки можуть лише мріяти. Та ситуація може змінитися зовсім скоро. Нещодавно Міжнародна фінансова корпорація (IFC) організувала робочу поїздку до Бразилії. В першу чергу нас цікавили питання оподаткування, примусового виконання, механізм резервування в банках та торгівля аграрними розписками.

Успіх аграрних розписок в Бразилії полягає у зручності та швидкості отримання фінансування агровиробниками. Це надійна застава й гарантія для кредитора. У Бразилії діє ефективна система забезпечення прав кредиторів, за якої неможливо застосувати обставини форс-мажору для невиконання зобов’язань по кредиту. А також існує можливість передачі прав.
Під час спілкування з банкірами із BancoIndusval, ItauBBA та Rabobank з’ясувалося, що аграрні розписки можуть бути доволі надійним інструментом та прийнятним забезпеченням для банків. Проблемність аграрних розписок у Бразилії не перевищує 5% і взагалі складає 0,35%.

Для успішного впровадження розписок в Україні бракує визначення порядку їхнього оподаткування на рівні Податкового кодексу, і цю проблему треба усунути найближчим часом.

Успішна реалізація аграрних розписок також передбачає прискорений механізм примусового виконання. Тобто, якщо боржник за розпискою не виконує своїх зобов’язань, кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого припису, який підлягає негайному виконанню. На його підставі державний виконавець протягом семи днів забезпечує передачу кредитору предмета застави. Це дасть можливість не допустити вивезення врожаю без дозволу кредитора.

Щоб аграрні інструменти все ж стали реальністю, НАБУ спільно з IFC розробила рекомендації щодо проведення операцій з аграрними розписками.

З досвіду Бразилії: для успішної реалізації аграрних розписок потрібні політична воля і бажання усіх зацікавлених сторін. Останнє є, а над першим треба попрацювати.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 лютого 2018
Удар гривнею, або Як позначиться на агросектору зростання курсу долара?
Курс гривні почав потихеньку приходити до тями. Після різкої двотижневої лихоманки вартість пари «долар/гривня» зменшилася. Нагадаємо, що...
1 травня 2017
Аграріям знайшли «джерело» для кредитів в $500 млн
Агросектор України демонструє позитивні темпи використання аграрних розписок і за 5 років вони значно зростуть. Такий прогноз висловив заступник...
28 травня 2016
Аграрні розписки: шлях запровадження
Застава майбутнього врожаю за класичними договорами застави розглядається виключно як додаткове забезпечення, що практично не впливає на ціну...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...