Мінімальне податкове зобов’язання на землю – підводні камені: платити чи відкласти?

Мінімальне податкове навантаження на гектар землі – це механізм в Податковому кодексі України (закон 1914-ІХ), яким задекларовано мету справедливого оподаткування всіх власників і користувачів сільськогосподарських угідь (зокрема, ріллі, сіножатей, пасовищ). Механізм повинен запрацювати з 1 січня 2023 року, а підставою для його введення законодавці називають необхідність подолання тіньового обороту земель сільськогосподарського призначення. В довоєнний період він оцінювався в 12 млн га і призводив до щорічних втрат бюджетів усіх рівнів у 20 млрд грн. Основу цих втрат називають ухилення від оподаткування орендної плати сільгоспугідь і доходів від реалізації сільгосппродукції.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

За 2022 і 2023 роки мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) на гектар землі розраховуватиметься сільськогосподарськими товаровиробниками–юрособами за ставкою 4% від нормативно-грошової оцінки (НГО) кожної земельної ділянки, на яку зареєстроване право власності або користування. Для фізичних осіб-одноосібників МПЗ обчислюватиметься органом державної податкової служби і відповідне податкове рішення надсилатиметься на податкову адресою такої фізособи.

Наприклад, МПЗ з земельної ділянки в 4 га при НГО 1 га 28 тис. грн становитиме 4480 грн. Але сплаті підлягатиме лише сума перевищення МПЗ над сумою податків, сплачених власниками або користувачами сільгоспугідь (податок на прибуток, єдиний податок, ПДФО і ВЗ із заробітної плати працівників, ПДФО і ВЗ із орендної плати пайовикам, земельний податок, рента за спецводокористування, 20% плати за землю і орендної плати за землю юросіб).

Інфографіка до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата

За 2022 і 2023 роки МПЗ не обчислюватиметься на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окуповані, а для сімейних фермерських господарств розрахунок проводитиметься у половинному розмірі (2% від НГО).

Наприклад, підприємство здійснює обробіток 2 тис. га сільськогосподарських угідь, права користування якими зареєстровані згідно чинного законодавства. НГО 28 тис. грн – мінімальне податкове зобов’язання на землю складе 2.24 млн грн. За 2022 рік було сплачено єдиного податку 4-ї групи 570 тис. грн, ПДФО і ВЗ по працівниках 235 тис. грн, ПДФО і ВЗ по ЦПД – 185 тис. грн, ПДФО і ВЗ по орендній платі за землю комунальної власності (20‰) 48 тис. грн. Позитивна різниця 102 тис. грн підлягає сплаті в бюджет в строки, визначені Податковим кодексом. Наприклад єдинник 4-ї групи сплачуватиме цю суму поквартально в пропорції: 10, 10, 50 і 30%.

В такому вигляді, в якому механізм мінімального податкового зобов’язання на землю передбачено зараз, на нашу думку, запроваджувати не можна, адже він по суті передбачає зменшення суми МПЗ на суму сплачених податків. Сільгосптоваровиробники сплачують ПДВ, ЄСВ, податки на нерухомість і транспорт, екологічний податок та інші. Ці суми не будуть зменшувати величину мінімального податкового зобов’язання, так само і 80% плати за землю і орендної плати за землю юросіб.

Крім того, суми позитивної різниці МПЗ, наприклад, сплачені у 2023 році, не зменшуватимуть суму мінімального податкового зобов’язання, розраховану у 2024 році. Хоча для цілей штрафів ця позитивна різниця МПЗ на землю вважається податковим зобов'язанням і за її неправильне визначення з відтермінуванням на рік передбачені штрафи.

Читати до теми: Військові втрати агросектору – російська агресія завдала непрямих збитків у $34,25 млрд

Volodar

Отримати консультацію досвідчених фахівців — захистити своє право власності на землю

Таким чином, для малих, середніх і великих суб'єктів господарювання на першому етапі впровадження МПЗ (при 4-х‰) не виникне додаткових фінансових витрат, а для суб'єктів мікропідприємництва – це можливо. Через 2 роки ставка підніметься до 5‰ і більша кількість менших суб'єктів господарювання понесуть додаткові витрати. Цілком можливо, що з часом ставка може бути піднята і до 10-15%, тоді лише великі суб'єкти господарювання не понесуть додаткові витрати, адже вони й так сплачують більші суми податків, зборів.

Економічний ефект від впровадження мінімального податкового зобов’язання можна буде оцінити у першому півріччі 2023 року, коли в бюджет надійдуть перші суми позитивної різниці МПЗ. Проте, вже зараз є інформація про те, що через війну площі озимих культур під урожай 2023 року скорочені на 40%, що означає потенційні втрати аграріїв в 120 млрд грн. Втрати ж цього року в рослинництві через зменшення врожаю оцінюються в 40 млрд грн, в тваринництві через загибель тварин і руйнування ферм в 2 млрд грн.

Читати до теми: Мінімальне податкове навантаження на 1 га сільськогосподарської землі: що підготували власникам паїв та орендарям у законопроєкті №3131-д?

Якщо допустити, що в тіньовому обороті в період воєнного стану залишається 10 млн га сільгоспугідь, а інші тимчасово непридатні, засмічені внаслідок бойових дій, і від кожного гектару очікуються 1120 грн МПЗ-надходжень, то вже в 2023 році бюджет має отримати 11,2 млрд грн.

Зважаючи на складний фінансовий стан, проблеми з реалізацією продукції, кредитуванням досить сумнівно отримати такий результат у період війни.

На нашу думку, в такому вигляді і в період війни МПЗ-механізм вводити передчасно з таких міркувань:

• не включені всі податки і збори, які реально сплачуються товаровиробниками, а суму МПЗ не зменшують;
•  ускладнене адміністрування МПЗ (нові форми податкової звітності, ризики нових помилок);
• постійні перебої електроенергії і інтернет-зв'язку (нові штрафи за несвоєчасну подачу звітності і сплату податкових зобов'язань).