Зрошення, меліорація та іригація — план проведення водної реформи в Україні
Наталія Білоусова головний редактор сайту АgroРolit.com

На цей рік запланована реформа зрошення, меліорації та іригації сільськогосподарських земель в Україні. Один з ключових її елементів (законопроект 5202-д ухвалено у парламенті). Далі за планом — запуск державного оператора з питань води НАК «Вода України», створення об’єднань водокористувачів та передача мереж власникам землі або орендарям. 

Дивитися до теми: Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реконструкції, модернізації та відновлення меліоративних систем

Зрошення: стан справ в Україні

Загалом в Україні обліковується 5,47 млн га меліорованих земель. При цьому у 2021 році системи зрошення працювали лише на 25% меліорованих сільськогосподарських угідь. Також вУкраїні обліковується 2 млн 178 тис. га зрошуваних земель, але по факту у 2020 році зрошували лише 551,4 тис. га, тоді як у 1990 — понад 2 млн га. Через зміни глобального клімату близько ⅔ території нашої держави — в ризикованій зоні землеробства. 

Що зроблено?

В Україні є затверджена урядом Стратегія зрошення та дренажу до 2030 року. Її мета — збільшити площі зрошуваних земель і дренажних систем, реформування системи державного управління ними. 

2021 рік:

виплата урядом фінансової компенсації фермерам з Бессарабії на Одещині через завдані збитки природою.

2022 рік:

  • ухвалено законопроєкт № 5202-д — передбачає чіткі правила, як інвестувати у розвиток, модернізацію меліоративної інфраструктури.
  • запущено агрострахування посівів, що дозволить формувати кластери зрошення для фермерів.

Реформа зрошення — за що відповідатиме Мінагро, МЕРТ та Міндовкілля?

Завдання з проведення реформування зрошення розподілена між трьома відомствами: Мінагрополітики, МЕРТ та Міндовкілля.

Міністерство аграрної політики відповідає за:

  • рівень роботи об’єднання водокористувачів (це стало можливим із прийняттям закону)
  • державну підтримку аграріїв
  • розвиток меліоративних систем саме на низовому рівні.

МЕРТ:

  • буде займатися господарською частиною — реконструкції магістральних каналів, робота з базовими насосними станціями
  • формування нових інфраструктурних об’єктів.

Міністерством довкілля:

  • в частині очистки каналів — за забезпечення якості води через запровадження системи моніторингу
  • застосування штрафних санкцій
  • взаємодія з промисловими підприємствами.

 Читати до теми: Державна підтримка АПК 2019-2022 роки 

Загальний курс розвитку зрошення в Україні

У затвердженій РНБО стратегії розвиту зрошення та меліорації в Україні (є у розпорядженні AgroPolit.com) є низка цікавих заходів.

Перший — зокрема, пропонується створити державного оператора води — НАК «Вода України».

Другий — далі має відбутися передача інженерної інфраструктури до НАК «Вода України» .

Третій — розробка та ухвалення Закону України «Про розмежування функцій управління водними ресурсами і інженерною інфраструктурою».

Четвертий — проведення інвентаризації меліоративної інфраструктури.

П’ятий — проведення аудиту меліорованих земель.

Шостий — розвиток виробничих потужностей . 

 

Реформа зрошення — три напрямки

Підтримка реформи зрошення в Україні відбувається на трьох рівнях.

Перший — підтримка ОВК з точки зору модернізації насосної станції. Адже це основний актив, який об’єднує аграріїв. Насосна станція качає воду на поля аграріїв.

Другий — Міністерство аграрної політики вперше за 30 років ухвалило постанову про державну підтримку меліорованих земель. Аграрій, який вкладає в гектар зрошення, отримує компенсацію до 18 тис. грн на гектар при купівлі обладнання вітчизняного виробництва. Вітчизняні ж виробники зрошувального обладнання (є цілий перелік таких заводів) отримають від держави 25 % компенсації на виробництві кожного такого агрегату обладнання.

При цьому нижня межа реформи — регіональні зрошувальні системи — будуть фінансуватися саме аграріями та ОВК як за власні кошти, так і в рамках озвучених програм. Верхня складова (магістральні канали та основні канали водні — рухаються від Дніпра на південь України) залишається на балансі Держводагентства України, яке забезпечує фінансування, реконструкцію магістральних каналів та їх роботу.

Третє — пільговий тариф на електроенергію. 

Ми зараз переговоримо з Міністерством енергетики з точки зору тарифної сітки саме для Держводагентства. Є успішний приклад державної корпорації Укрзалізниця, яка напряму в «Енергоатому» закупила річні обсяги електроенергії і сьогодні забезпечує для перевезень нижчий тариф, аніж він є на ринку. Зараз точно за цією самою системою координат ми відпрацьовуємо механізм Держводагентства з Міністерством енергетики через відповідні господарські установи. Провели відповідне контрактування, щоб дати низьку тарифну сітку з електроенергії. А також — передбачити компенсаційний механізм зі споживання електроенергії. Але давати лише тим компенсаційний механізм, хто продовжує вкладати в реконструкцію, в оновлення і продовжує працювати над економічною доцільністю розвитку зрошення. Для нас це головний стимул саме в формуванні об’єднання водокористувачів», — розповів Роман Лещенко.

Закон про об’єднання водокористувачів (ОВК) — деталі 

Мета закону — передача функцій з утримання та управління меліоративною інфраструктурою нижнього рівня (міжгосподарські та внутрішньогосподарські системи) водокористувачам (власник або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення), що об'єдналися в ОВК.

Саме ОВК займатимуться інвестуванням у ці мережі.

Закон дозволяє підвищити ефективність використання меліоративних систем: аграріям пропонується самостійно вирішувати долю зрошення на власних господарствах шляхом організації інституту організації водокористувачів. По суті це кооператив, в рамках якого аграрії об’єднуються та збільшують площі поливу. Ніхто не створює монополію на водні ресурси, бо всі рішення приймають спільними зусиллями. Крім того, держава дає змогу аграріям отримувати підтримку з бюджету на розвиток таких об’єднань водокористувачів.

Мотивація вступати в ОВК — можливість брати участь в процесі встановлення тарифу для водокористувачів та спільно розвивати інфраструктуру об’єкту, планувати, ставити пріоритети. Умовно – щоб саме до мого конкретного поля як учасника ОВК в першу чергу провели відповідну систему зрошення.

Важливий момент: вступ в ОВК є добровільним, і вартість тарифу на воду від ОВК членам об’єднання водокористувачів і іншим аграріям є рівною. Об’єднання водокористувачів не має права відмовити в наданні послуги водокористувачу, що розташований безпосередньо на території обслуговування самого об’єднання і не є членом ОВК.

Для порятунку галузі в законопроєкті прописали децентралізовані механізми управління меліорацією в Україні. Цим законом парламентарі заклали основи реформування меліоративної галузі України, без якого можна було б забути про ефективне та ощадливе зрошення. Відтепер усі водокористувачі мають змогу згуртуватися в юридично зареєстровані об’єднання, брати на баланс об’єкти зрошувальних систем та управляти ними через колективні рішення. У цих об’єднаннях буде важливий та впливовий голос кожного водокористувача. Саме така форма управління галуззю спроможна вивести її із занепаду. Зрошувальні системи повинні бути в управлінні саме тих, хто безпосередньо від них залежить та ними користується. Це — аграрії, землекористувачі та землевласники. Це точно не чиновники у Києві чи в регіоні. Закон закладає на довгу перспективу подальший розвиток сільського господарства, дає можливості реагувати на кліматичні зміни, зберігати ґрунти та запроваджувати енергоощадні технології. Від імені Міністерства дякую всім, хто доклався до цього історичного рішення. Іригаційна реформа — це продовження реформи земельної», — заявив у коментарі AgroPolit.com Роман Лещенко.

Читати до теми: Поки грім не гряне, або Питання зрошення українських земель 

Як відбуватиметься взаємодія з ДЗК?

  1. Вводиться термін «меліоративна мережа» (сукупності технологічно пов'язаних між собою об'єктів нижнього рівня меліоративної системи, які забезпечують меліорацію).
  2. Далі до Державного земельного кадастру (ДЗК) вносяться відомості про меліоративну мережу, складові такої мережі та її територію обслуговування (земельні ділянки, їх частини, масиви земель, меліорацію на яких мережа може забезпечувати)
  3. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно включаються відомості про речові права на меліоративну мережу, її окремі складові (насосні станції, гідранти, трубопроводи тощо).

Читати до теми: Потреба зрошення в Україні: інвестиції, протидія наслідкам посухи, фінансова складова

Як діятимуть ОВК

  • ОВК створюється для використання, експлуатації, обслуговування об’єктів інфраструктури меліоративних систем з метою надання послуг з гідротехнічної меліорації земельних ділянок на території обслуговування такої ОВК.
  • ОВК забороняється провадити будь-яку діяльність, що не пов'язана із меліорацією, крім права на реалізацію побічної продукції, якщо отримані кошти спрямовуються на фінансування основної діяльності ОВК (наприклад, реалізація надлишку е/е від сонячних батарей тощо).
  • Засновниками та членами ОВК можуть бути водокористувачі, які безпосередньо обробляють земельні ділянки с/г призначення (є їх власниками чи користувачами), що входять до території обслуговування ОВК.
  • Членство в ОВК не є обов’язковим, але воно є відкритим — ОВК зобов'язана прийняти в члени будь-якого водокористувача з території свого обслуговування.
  • ОВК є неприбутковою організацією та не може розподіляти прибуток чи майно між членами, мета її діяльності — розвиток меліорації, а не отримання прибутку.

Основним джерелом фінансування діяльності ОВК є внески членів (вступні, цільові) та плата за послуги ОВК, яку сплачують усі водокористувачі з її території обслуговування. Дозволяється також залучення інших джерел фінансування (позики, кредити, поворотні внески членів тощо).

Читати до теми: Міністр аграрної політики Роман Лещенко озвучив план дій для боротьби з посухою на півдні України

Ухвалення рішень в ОВК та захист інтересів малих аграріїв.

Впроваджується принцип «двох ключів» під час голосування на загальних зборах: для ухвалення рішення на загальних зборах ОВК необхідно, щоб за таке рішення проголосували одночасно:

  • більше ніж 50 % усіх членів ОВК (основні голоси) та члени ОВК, які сукупно обробляють більше ніж 50 % земель, які включені до території обслуговування ОВК (додаткові голоси);

  • для окремих рішень (внесення змін до статуту, припинення ОВК тощо) передбачений збільшений відсоток голосів — 2/3

Для утворення ОВК визначені особливості для ухвалення рішень:

  • застосовується той самий принцип «двох ключів», але голоси рахуються від водокористувачів, які взяли участь в установчих зборах.

Якщо на установчих зборах рішення про створення ОВК не ухвалено, меліорація продовжує забезпечуватися державними установами.

 

Передача в ОВК об'єктів меліоративних систем нижнього рівня та умови їх використання

  1. ОВК передаються у власність об'єкти меліоративної мережі, які перебувають у державній або комунальній власності чи є безхазяйними. Передаються лише ті об'єкти, що забезпечують меліорацію території обслуговування ОВК.
  2. У разі ліквідації ОВК її майно передається у власність іншій ОВК за її згоди, а у разі відсутності такої згоди — майно ОВК, що ліквідується, передається у державну власність.
  3. ОВК не може відчужувати, передавати у користування, заставу тощо майно, безоплатно отримане у власність. У разі проведення заміни застарілих чи зіпсованих об’єктів (їх окремих складових) на нові, ОВК може відчужувати «старі» об'єкти, а на нові (замінені) об'єкти поширюються зазначені обмеження

Читати до теми: Порядок та напрямки отримання держпідтримки українським виробникам зрошувальної техніки – офіційно
 

Гарантії доступу водокористувачів до меліорації

  •  ОВК зобов'язана надавати послуги всім водокористувачам (як членам, так і нечленам) з території обслуговування на рівних умовах.
  • У разі неможливості через маловоддя або аварійні ситуації задовольнити попит на воду всіх водокористувачів організація в першу чергу задовольняє попит на воду своїх членів.
  • У разі наявності надлишку потужності насосної станції та пропускної здатності мережі ОВК зобов’язана прийняти у члени власника (користувача) суміжної з територією обслуговування ділянки за його зверненням та розширити територію свого обслуговування. Витрати на таке розширення покриваються за рахунок цієї особи.
  • У разі будівництва нової меліоративної мережі замовник будівництва зобов'язаний погодити умови надання послуг з власниками/користувачами земельних ділянок, які сукупно володіють/обробляють не менше ніж дві третини земельних ділянок, меліорація яких забезпечуватиметься мережею.

 Читати до теми: Тимчасова комісія ВР з розслідування земельних питань – пугач для громад чи ефективний інструмент контролю?

ВАЖЛИВО:


  • Наявність чинного дозволу на спецводокористування є умовою для набуття членства в ОВК, а скасування такого дозволу є підставою для виключення водокористувача із складу членів ОВК
  • Особа набуває статусу членства в ОВК лише після фактичної сплати вступного внеску, якщо рішенням загальних зборів передбачено обов’язковість його сплати. ОВК забезпечує ведення актуального переліку членів організації.
  • У разі реорганізації ОВК його правонаступником (правонаступниками) може бути виключно інше ОВК (інші ОВК).
  • Створення ОВК на базі декількох точок водовиділу можливе, якщо такі точки розміщені на одному джерелі зрошення.
  • Передача в ОВК об'єктів меліоративної системи нижнього рівня не вважається державною допомогою та не потребує отримання згоди Антимонопольного комітету України як на допустиму державну допомогу.
  • Експлуатація ОВК отриманих у власність наявних об'єктів меліоративної системи нижнього рівня не потребує проведення оцінки впливу на довкілля, якщо не розширюється проєктна потужність таких об'єктів щодо площі зрошення.
  • ОВК має право вимагати встановлення безоплатного сервітуту від власників (користувачів) земельної ділянки, на якій розміщені об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що передані у власність ОВК, для обслуговування таких об'єктів
  • Державні водогосподарські установи зобов'язані укладати з ОВК, іншими приватними власниками меліоративних систем, водокористувачами договори на транспортування (постачання) води на однакових (недискримінаційних) умовах (з питань розміру та порядку оплати тарифу на воду, виконання технічних вимог тощо), по відношенню до інших осіб, яким надаються аналогічні послуги.

Міфи та реалії закону про ОВК

Міф 1
Магістральні канали передадуть великим агровиробникам у власність, а ті позбавлять малих агровиробників доступу до води

Магістральні канали є каналами державного значення, а тому, згідно з положеннями законопроєкту, не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності.

Міф 2

Міжгосподарську інфраструктуру передадуть великим агровиробникам у власність, а вони її розберуть та продадуть

Міжгосподарську інфраструктуру передадуть не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/землекористувачі в межах території̈ ОВК незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення зобов'язана їх повернути у державну власність.

Міф 3

Насосні станції можуть так і не передати організаціям водокористувачів

Передача насосних станцій обов’язково буде здійснена за бажання ОВК їх обслуговувати та модернізувати, оскільки така передача прямо передбачена Проєктом та є необхідною для формування обґрунтованого та прийнятного для водокористувачів тарифу на послуги ОВК.

Міф 4

ОВК зможе забирати земельні ділянки водокористувачів, які не внесли плату за надані послуги

 Єдиний захід реагування ОВК на боржника — це припинення надання послуги зі зрошення за прострочення її оплати.

Міф 5

Після прийняття проєкту сфера зрошення залишиться без державного регулювання та контролю, адже в проєкті відсутні відповідні повноваження органів державної влади.

Обсяг державного регулювання та контролю жодним чином не змінюється, адже відповідні повноваження органів влади врегульовані в інших спеціальних законодавчих актах (Водному кодексі, Земельному кодексі, Законах України «Про меліорацію земель», «Охорону земель» та інших), у зв’язку з чим дублювання цих норм у цьому проєкті є недоцільним з огляду на необхідність дотримання принципу правової визначеності.

Ключові повноваження держорганів з управління водними ресурсами та контролем за їх використанням — встановлення дозволенного для використання обсягу води, навпаки, посилюються. ОВК ставиться в обов’язок контролювати додержання її членами лімітів дозволу на спецводокористування.


Міф 6 

Канали позбавляються статусу водних об'єктів, отже, не діятиме державне регулювання та контроль за використанням води


Канали державного значення залишаються водними об'єктами із відповідним державним регулюванням. Канали ж на зрошувальних і осушувальних системах, так само як і трубопроводи, каналізаційні колектори, є штучними інженерними об’єктами, що транспортують воду, та за своєю сутністю не є водними об’єктами, оскільки не є елементом довкілля. Зокрема, в неполивний сезон всі вони повинні бути порожніми, щоб запобігти зайвим витратам води на інфільтрацію та випарювання задля проведення ремонтних робіт з метою запобігання перемерзання русла. Крім того, без їх вилучення із переліку водних об’єктів було б неможливо надати можливість аграріям самостійно будувати нові меліоративні системи, а це є одним із головних завдань законопроєкту.

 Міф 7 

Проєкт дозволяє використовувати воду без дозволу на спеціальне водокористування, адже ОВК не зобов'язана отримувати такий дозвіл. 

Проєкт жодним чином не змінює регулювання в частині використання води на підставі відповідних дозволів на спецводокористування, а лише належним чином впорядковує фактичні відносини, що склалися. Тобто й надалі після утворення ОВК відповідний водокористувач, що використовує воду для цілей зрошення, має отримати дозвіл на спецводокористування, а ОВК, так само як і відповідні державні водогосподарські установи сьогодні не є суб’єктом спеціального водокористування, адже не використовує воду для своїх цілей, а лише транспортує її для потреб водокористувачів, оскільки такі дозволи отримують лише ті хто використовують воду на власні потреби.


Міф 8

Проєкт скасовує державний контроль за використанням ОВК води для потреб гідротехнічної меліорації

Державний контроль за обліком та використанням води повністю зберігається, адже належним засобом для здійснення такого контролю є видача Держводагентством водокористувачам дозволів на спецводокористування, визначення в них лімітів забору (використання) води та здійснення контролю за дотриманням ними вимог, визначених у таких дозволах. При цьому із створенням ОВК такий контроль лише посилюється, адже ревізійна комісія ОВК зобов’язана встановити, чи відповідає об’єм поставленої водокористувачу води ліміту, який встановлений в його дозволі (ч. 5 ст. 14), а водокористувач зобов’язаний повідомляти ОВК про закінчення або скасування наданого йому дозволу чи внесення до нього змін в частині зменшення ліміту використання води (ч. 4 ст. 20).

Міф 9

Держава має «подарувати» ОВК меліоративні об'єкти нижнього рівня, а могла б їх продати шляхом приватизації


Продаж меліоративних об'єктів нижнього рівня приватному власнику є неприпустимою. У такому разі виникне приватна монополія на постачання води, власник якої буде керуватися не інтересами всіх водокористувачів, а особистим інтересом отримання максимального прибутку за рахунок підвищення ціни послуг на постачання води. Також приватизація є недоцільною, адже метою законопроєкту є спрямування наявних у аграріїв обмежених грошових ресурсів саме у розвиток меліоративної системи, зараз же цей тягар покладений на державу, тому відповідне майно створює лише додаткові витрати державного бюджету.

Безоплатна передача ОВК об’єктів меліоративної системи нижнього рівня державної та комунальної власності є також необхідною передумовою для залучення коштів водокористувачів у їх модернізацію (розвиток) задля скорочення втрат води та підвищення енергоефективності. При цьому проєктом визначаються відповідні запобіжники щодо цільового використання таких об’єктів та їх збереження (ОВК не має права відчужувати такі активи у жодний спосіб).

Міф 10

Проєкт є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, адже містить «привілеї» для ОВК, які призведуть до втрат для держави

Обслуговування та підтримка в робочому стані відповідних об’єктів вимагає від держави додаткових витрат та не приносить доходу. Водночас, відповідно до цього проєкту, на ОВК повністю перекладається тягар фінансування експлуатації та розвитку отриманих меліоративних об'єктів нижчого рівня, при цьому ОВК не має права на їх відчуження в будь-якому вигляді, а у разі припинення діяльності ОВК — зобов'язана повернути такі об'єкти державі. Тому твердження про втрати для держави та суспільства внаслідок передачі відповідних об’єктів ОВК не відповідають дійсності.

Міф 11

Проєкт створює значні екологічні ризики, адже ОВК не зобов'язана робити оцінку впливу на довкілля

Законопроєкт не скасовує необхідності проведення оцінки впливу на довкілля у тих випадках, які прямо визначені у Законі України «Про оцінки впливу на довкілля», а лише уточнює, що експлуатація ОВК наразі наявних об’єктів в межах наявної проєктної потужності щодо площі зрошення не потребують проведення ОВК оцінки впливу на довкілля. Ці зміни обґрунтовані тим, що не є доцільним зобов’язувати ОВК проходити процедуру оцінки впливу на довкілля стосовно наявних об’єктів, адже формальна зміна їх власника без жодних змін їх проєктних потужностей жодним чином не може створити додатковий вплив на довкілля. Водночас будь-яке розширення планової діяльності (збільшення площі зрошення, збільшення проєктної потужності шляхом реконструкції (будівництва) нових об’єктів меліорації) потребуватиме обов’язкового проведення ОВК оцінки впливу на довкілля.

Міф 12

ОВК не зобов'язана дотримуватися вимог містобудівного законодавства під час будівництва меліоративних об'єктів, адже відповідні норми виключаються із Закону про меліорацію

Питання у сфері забудови регулюються законодавством про містобудівну діяльність. Повноваження органів влади, які виключаються із Закону про меліорацію, реалізуються цими органами не на основі такого Закону, а відповідно до повноважень, наданих іншими спеціальними законами. Отже, питання здійснення будівництва повинно регулюватися та регулюється спеціальним законодавством, а тому висновок про те, що такі повноваження виключаються, є безпідставним. Норми проєкту лише виключають дублювання цих питань в Законі України «Про меліорацію земель», адже таке дублювання не узгоджується із принципом правової визначеності.

Міф 13

Проєкт скасовує державний контроль за охороною земель, оскільки із Закону України «Про меліорацію земель» виключаються відповідні повноваження державних органів

Питання контрою за використанням земель регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Земельним кодексом, Законом України «Про охорону земель», а обсяг відповідних контрольних повноважень уповноважених державних органів цим проєктом не зменшується. Цей проєкт лише виключає відсилочні та дублюючі норми із Закону України «Про меліорацію земель», адже таке дублювання норм не узгоджується із принципом правової визначеності.

Міф 14

Передбачене проєктом погодження особою, що планує будівництво нової меліоративної системи, умов постачання води з власниками (користувачами) земельних ділянок, меліорацію яких забезпечуватиме така система, є втручанням у свободу договору та протирічить Цивільному кодексу

Ця норма проєкту є важливою гарантією захисту прав та інтересів аграріїв та забезпечує дотримання балансу інтересів власника меліоративної мережі, який отримує превалюючу ринкову силу через контроль за монопольним ресурсом — меліоративною системою, та власників (користувачів) земельних ділянок, меліорацію яких забезпечує відповідна мережа, в тому числі у випадку, якщо вони не погодили такі правила на етапі їх погодження, але мають потребу в постачанні води або її відведені.

Досягнення такого балансу також дозволяє мінімізувати ризики будівництва паралельних меліоративних мереж, яке веде до марнотратства ресурсів суспільства та буде стримувати розвиток меліорації.
Встановлення на рівні закону певних особливостей та вимог до укладання господарських правочинів є звичайною практикою (така можливість також прямо передбачена ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України).

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

10 лютого 2022
Проєкт зрошення на півдні України увійшов до пріоритетних уряду – Мінекономіки
Наразі Міністерство економіки готує до запуску низку проєктів, які мають високий економічний мультиплікатор та соціальне значення. Вони є...
24 січня 2022
Лещенко озвучив основні проблеми в галузі меліорації та зрошення в Україні
Розкрадання інфраструктури, застаріле обладнання та недофінансування галузі — основні проблеми української галузі меліорації та зрошення. Про...
7 січня 2022
Озвучено два завдання уряду щодо зрошення сільськогосподарських земель у 2022 році
У 2022 році уряд має виконати два важливих завдання щодо зрошення та меліорації сільськогосподарських земель. Про це у блозі на...

Вибір редакції

1 липня 2022
Ринок землі – перший рік роботи: ціна землі, купівля продаж, області лідери
З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 105 грн. За цей період було...
21 червня 2022
Ольга Шевченко: Експортери зерна отримали спрощення оформлення фітосанітарних заходів та процедур
Санітарно-ветеринарний контроль за експортом українського зерна в умовах війни, мораторій на перевірки бізнесу та виключення із цього правила,...
24 червня 2022
Микола Сольський: Існує великий ризик скорочення, як мінімум на 30% посівних площ під озиму пшеницю
Війна і агросектор – як в умовах військової агресії годують країну та світ сільгоспвиробники та чого чекати їм надалі? Про це в ексклюзивному...