3499

Проект Закону про інтерпеляцію

Статус: Проект
Дата реєстрації: 18 травня 2020
Дата введення в дію:
Авторство: Гетманцев Данило Олександрович, Нагаєвський Артем Сергійович, Разумков Дмитро Олександрович, Стефанчук Руслан Олексійович, Герус Андрій Михайлович, Корнієнко Олександр Сергійович, Арістов Юрій Юрійович, Богданець Андрій Володимирович, Наталуха Дмитро Андрійович, Сольський Микола Тарасович

Детальніше про проект закону № 3499

Законопроектом впроваджується механізм контролю депутатів профільного комітету за своїм міністром. Механізм – інститут інтерпеляції.

Його мета – парламентський контроль за діяльністю КМУ шляхом встановлення права народних депутатів України ініціювати проведення обов’язкових слухань з питань діяльності окремого члена уряду та вирішення питання про задовільність його роботи.

Інтерпеляція – це право парламенту сформулювати питання уряду (одному із його членів) стосовно певного аспекту реалізації виконавчою владою внутрішньої або зовнішньої політики держави. В свою чергу таке право тягне за собою можливість притягнути міністра до відповідальності в частині формування ним секторальної політики. Тобто парламент зможе проводити перевірки з метою визначення рівня відповідності діяльності уряду з можливістю застосування як несприятливих наслідків у вигляді санкцій, обов’язкового прийняття рішення, вираження політичної позиції, так і з метою отримання інформації стосовно реалізації схваленої урядом програми діяльності, її оцінки на предмет відповідності прийнятих парламентом законів.

Інститут інтерпеляції використовується у державах з парламентською або змішаною формою правління. Практика свідчить, що польські парламентарі активно використовують належні їм права і на кожному засіданні Сейму звертаються до виконавчої влади в тій чи іншій формі. До порядку денного кожного засідання Сейму його Президія вносить пункт «інтерпеляції і питання по поточним справам». При відповідях на питання в залі зобов’язані бути присутніми члени Ради міністрів, до яких звернені такі питання (або їх представники).

Поріг інтерпеляції різниться у різних країнах: наприклад, згідно зі статтею 61 Конституції Литви, п’ята частина членів Сейму може направляти інтерпеляцію до міністрів (29 депутатів із 141). У Північній Македонії інтерпеляція урядового чиновника може бути ініційована щонайменше п’ятьма депутатами із загальної кількості – 120 депутатів (стаття 72 Конституції); у Нідерландах потрібно 30 з 150 членів парламенту.

В Україні пропонують ініціювати обов’язкові слухання будь-кого із членів КМУ, якщо під цим підписалося 45 нардепів, або профільний комітет.