Законопроект №2194: на крок ближче до ринку землі та земельної децентралізації
Андрій Мартин, доктор економічних наук, старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету міністрів України

На крок ближче до ринку землі в Україні та земельної децентралізації став парламент, прийнявши законопроект №2194 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Мета документа №2194 – комплексне реформування системи управління у сфері земельних відносин та ліквідація штучних бюрократичних перешкод, які спричиняють масову корупцію у земельних відносинах та перешкоджають економічному зростанню. Це один з елементів підготовки до прозорого ринку землі в Україні.

Документ об’єднав майже три десятки окремих реформаторських ініціатив, які спрощують доступ до земельних ресурсів для звичайних громадян та бізнесу:

·        давно обіцяну реальну децентралізацію управління землями та розширення повноважень громад;

·        системне реформування повноваження державних органів земельних ресурсів, котрі перетворюються на сервісну службу, основним завданням якої буде ведення земельного кадастру та інтеграція державних геоінформаційних систем;

·        ліквідація більшості джерел хабарництва та корупції у земельних відносинах, що пов’язані з багатократним дублюванням процедур перевірки документації із землеустрою;

·        прибираються непрацюючі бюрократичні обмеження у доступі до земельних ресурсів для населення та бізнесу, зокрема, погодження КМУ та парламенту;

·        забезпечення повної відкритості земельних відносин через надання усій документації із землеустрою в країні статусу публічних, відкритих і загальнодоступних даних;

·        спрощення проведення оцінки землі.

Доступ іноземців на ринок землі

Попри, по суті, технічний характер законопроекту, його обговорення виявилося доволі бурхливим, адже окремі політичні сили, які ще не «випустили пар» після голосування за законопроект про обіг сільськогосподарських земель, тепер схильні вбачати «зраду» у будь-якому земельному законопроекті, навіть у тому, котрий напрацьовувався понад рік, увібравши в себе законодавчі ініціативи попереднього парламенту, на реалізацію яких у попереднього керівництва країни не вистачило політичної волі.

Наприклад, окремі депутати намагалися обурювалися правкам до Земельного кодексу України, які нібито дозволяли купувати сільськогосподарські землі іноземцям після відкриття ринку землі в Україні. Та водночас, як часто буває, всі починають читати порівняльну таблицю до законопроекту, не читаючи сам Кодекс, де заборону купувати землю іноземцям на ринку землі прописано декілька разів, а іноземці та іноземні юридичні особи в принципі виключені з кола покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Особливо цінні землі

Іншу дискусію викликав перегляд концепції «особливо цінних земель», яка закріплена у статті 150 Земельного кодексу України. Адже, попри дуже гарну як для пересічного громадянина назву та формальну спрямованість на забезпечення благих намірів – охорони земель, в останні десятиріччя це поняття стало одним із вагомих джерел корупції. Так, за наявними дослідженнями, відповідно до закріплених у Кодексі критеріїв площа «особливо цінних земель» сягає майже 9,4 млн га. При цьому питома вага особливо цінних земель у загальній площі ріллі за різними областями України варіюється від 8,2% у Волинській до 56,6% у Полтавській. Особливо цінними вважаються більше половини земель Харківщини. У Сумській, Черкаській та Кіровоградській області питома вага ґрунтів, котрі визнані особливо цінними, становить понад 40%. У Київській, Вінницькій, Тернопільській, Закарпатській, Одеській, Миколаївській областях та АР Крим питома вага особливо цінних ґрунтів – понад 30 %.

На практиці це означає, що у багатьох областях кожне третє відведення ділянки для несільськогосподарських потреб, а у п’яти областях – практично кожне друге, формально має погоджуватися із Верховною Радою України, що відверто ненормально та нелогічно. Але беручи до уваги, що за останні три скликання український парламент не спромігся прийняти жодного рішення про вилучення особливо цінних земель, діюча процедура себе повністю дискредитувала і фактично, не виконуючи жодних корисних функцій для суспільства, стримує економічне зростання на величезних територіях та створює величезні проблеми для мільйонів громадян – власників ділянок. Таким чином, сьогодні наявність «особливо цінних ґрунтів» на земельній ділянці означає лише одне – власник або користувач земельної ділянки при розміщенні несільськогосподарських об’єктів має вдаватися до корупційних дій.

Звичайно, розглянутий у парламенті законопроект потребуватиме техніко-юридичних правок і доопрацювання до другого читання, адже він дійсно є досить широким і комплексним, але загальний висновок беззаперечний – його ухвалення дозволить суттєво скоротити корупцію у сфері земельних відносин, реформувати Держгеокадастр, розширити матеріальну базу місцевого самоврядування, зменшити вартість робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних із проведенням землеустрою. Ну й найголовніше – інвестиційний клімат в Україні має стати кращим.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

26 лютого 2020
Нардеп назвав десять новацій законопроєкту №2194 про дерегуляцію у сфері земельних відносин
Законопроєкт №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та...
21 листопада 2019
Дострокові місцеві та парламентські вибори-2020 за новим сценарієм – влада готує бекґраунд
Місцеві вибори органів влади 2020 року влада хоче провести за новою моделлю, як і дострокові парламентські. Законодавче підґрунтя для обох варіантів...

Вибір редакції

17 вересня 2020
Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки
Декілька років поспіль українські аграрії страждають від несприятливих погодних умов і наслідків зміни клімату. Особливо дістається фермерам півдня...
14 вересня 2020
Розвиток українсько-китайської співпраці: загрози й можливості
Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог із КНР уже не такий динамічний,...
11 вересня 2020
Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія
Ще навесні 2020 року у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України анонсували надання грошової компенсації...