Землі за межами населених пунктів ‒ держава думає, як поділити (не) порівну?
Мар’ян Заблоцький ,економіст, Голова ГО "Українське товариство економічних свобод", Голова ГО "Центр ефективного законодавства", заступник Голови "Української аграрної асоціації"

Тема передачі на місця повноважень із розпорядження землями за межами населених пунктів  широко обговорюється в суспільстві та політикумі вже декілька років.

Прагнення передати розпорядження землею від призначених у Києві чиновників до органів, обраних людьми, було висловлено багатьма політичними силами. Цю норму навіть закріплено в коаліційній угоді.

На цю тематику зареєстровано цілу низку законопроектів, кожен з яких викликав бурхливу дискусію. У травні 2016 року знайшли варіант вирішення проблеми, який, начебто, влаштовував усіх. Законопроект №4355, розроблений аграрним комітетом ВР спільно з Держгеокадастром та підписаний 46 народними депутатами з усіх політичних сил, проголосували нарешті у першому читанні.

Невдовзі, на початку вересня минулого року, законопроект підготували й затвердили в аграрному комітеті до другого читання. Проте його розгляд на пленарному засіданні ВР із невідомих причин досі так і не відбувся.

Читати до теми: Реформа децентралізації в Україні зацікавила МВФ

І от 18 вересня уряд вносить до парламенту інший законопроект на таку ж тематику – №7118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад». Яка причина розробки цього документа, і чим він відрізняється від законопроекту №4355, поцікавилися у одного з його авторів, члена ради Асоціації «Земельна спілка України» Сергія Біленка.

За його словами, головною відмінністю законопроектів є масштаби децентралізації.

Фото взято з: goradm.gov.ua 

«Уряд бачить законопроект щодо земельної децентралізації стимулом для об’єднання громад, і вважає, що тільки ті громади, які об’єднались і визнані на урядовому рівні як спроможні, мають отримати «цукерку» у вигляді земель за межами населених пунктів. Ідеологія законопроекту №4355 – землями за межами населених пунктів мають розпоряджатися органи, обрані людьми. І неважливо, представляє цей орган об’єднану громаду чи звичайну», ‒ пояснив Біленко.

Таким чином, у разі прийняття законопроекту №4355 право розпоряджатися державними землями за межами населених пунктів одержать усі громади, без винятку! У разі ж прийняття нового урядового законопроекту, такі повноваження одержать лише об’єднані громади (і то, не всі, а лише ті, які включені до затверджених Кабміном перспективних планів об’єднання громад). Більш того, повноваження щодо розпорядження левовою частиною державних земель збереже Держгеокадастр, районні та обласні державні адміністрації.

Читати до теми: Чого чекають об’єднані громади від держбюджету-2018 — лист Асоціації ОТГ

В принципі, обидві точки зору мають право на життя, і вирішувати, яку з них втілювати в життя, має парламент. Який би з двох законопроектів не було прийнято, для держави це буде лише користь.

Водночас зауважу, що законопроект №4355 готувався як комплексний документ, котрий переносить важелі впливу у сфері земельних відносин із центрального на місцевий рівень. Передача повноважень щодо розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів – лише невелика його частина.

Крім того, органам місцевого самоврядування базового рівня передаються повноваження з контролю за порушеннями земельного законодавства. Зокрема, функції з розгляду адміністративних справ щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням, самозахоплення землі, використання її без правоустановчих документів.

Фото взято з: oda.zt.gov.ua

З іншого боку, запроваджувалася система державного нагляду за здійсненням місцевим самоврядуванням контрольних повноважень. Що ж до нарікань стосовно корумпованості місцевих рад, законопроектом запроваджувалась публічність рішень цих органів щодо передачі земельних ділянок у безаукціонному порядку з висвітленням інформації в інтернеті.

Законопроект передбачав також суттєве розширення площі земель комунальної власності, й не лише за рахунок державних земель за межами населених пунктів. Зокрема, було, нарешті, детально виписано механізм поступової  передачі у комунальну власність «нічийних земель» колишньої власності колективних сільськогосподарських підприємств. Зазначу, що кількість таких земель в цілому по державі складає близько півтора мільйона гектарів, і їхнє використання здебільшого відбувається в тіні.

Було передбачено й розширення повноважень місцевих рад у сфері планування використання території. Функції затвердження планів детального планування та планів зонування території за межами населених пунктів передбачалося передати від голів районних державних адміністрацій сільським, селищним, міським радам.

Читати до теми: Як передати землю громадам: аналіз нового законопроекту Мінрегіонбуду?

Пропонувалися зміни й у повноваженнях органів місцевого самоврядування у податковій царині. Так, із районного на місцевий рівень мали передати повноваження щодо затвердження нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів, яка є базою оподаткування земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Це є абсолютно логічним, адже плата за землю надходить саме до сільських, селищних, міських бюджетів, а отже, саме ради базового рівня мають визначати базу оподаткування. Поряд із цим, запроваджувалися й інструменти від свавілля деяких місцевих рад – принцип мовчазної згоди при затвердженні нормативної оцінки. 

Дуже суттєвою новацією законопроекту №4355 був детально розписаний у законопроекті порядок встановлення, зміни та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі території місцевих рад. У принципі, цей законопроект, нарешті, надавав межам офіційний статус. Сьогодні одержати стовідсотково достовірну офіційну інформацію про те, де закінчуються межі однієї ради і починаються межі іншої, дуже важко. А після передачі «земельних» повноважень за межами населених пунктів органам місцевого самоврядування це питання буде поставати дуже часто, і  спори щодо цих меж будуть непоодинокими.

Усього цього немає у новому законопроекті уряду. Він не є комплексним, а лише таким, що вирішує невелику «точкову» проблему.

Який саме законопроект буде прийнято, наразі спрогнозувати важко. Нас чекають дуже непрості дискусії щодо цього в парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин. Маю надію, що ці дискусії пройдуть в конструктивному руслі, та, головне, матимуть результат, який принесе користь країні.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 жовтня 2017
Реформа децентралізації в Україні зацікавила МВФ
Уперше місія Міжнародного валютного фонду цікавиться реформою децентралізації. Про це повідомляється на сайті Кабінету Міністрів України. Це саме та...
29 вересня 2017
Представлено порівняльний аналіз законопроектів про земельну децентралізацію
Три роки тому децентралізація почала крокувати шляхом реформ семимильними кроками, поки не спіткнулася об камінь-законопроект №4355, яким планувалося...
9 вересня 2017
Планується децентралізація спиртової галузі
Міністерство аграрної політики розробляє методику децентралізації управління підприємствами спиртової галузі. Про це заявив перший заступник...
4 серпня 2017
За три роки децентралізації місцеві бюджети зросли на 100 млрд грн
Фінансова децентралізація почалася шляхом ухвалення змін до Бюджетного та Податкового кодексів та за три роки реформи показала результати —...
29 вересня 2017
Між двох законопроектів ― у що впирається фінал децентралізації
Три роки тому децентралізація почала крокувати шляхом реформ семимильними кроками. Аж поки не спіткнулася об камінь — законопроект №4355, яким...
21 березня 2017
«Олійну пляму» децентралізації запущено по Україні, або Про шанс для слабких сіл вижити
Законопроект №4742 прийнято парламентом і підписано Президентом. Його чекали давно, щоби надати нового імпульсу адміністративно-територіальній...