Кому вигідний дерибан земель НААН

Досвід усіх розвинених країн доводить, що держава не буде існувати без науки. Це одна із невід’ємних гарантій державності. Не випадково ще 14 листопада 1918 року гетьман Скоропадський створив українську академічну науку, а перед тим (1 листопада) – сільськогосподарський вчений комітет України на чолі (в обох випадках) з академіком В.І.Вернадським. Нагадаю, що це був час революції, громадянської війни, розрухи, голоду, невизначеності та старту створення нової держави.

Що ж  маємо сьогодні,  коли  вже 25 років  незалежності? Невизначеність. Як її позбутися? Слід дати  відповідь на три запитання:

1) Куди йдемо?

2) З ким?

3) З чим і з яким наповненням?

Якщо у Європу, то наповнення національної ідеї – економіка, культура, наука, мораль, подолання корупції, самодостатність людини. Якщо ж у «бананову республіку» з диктаторським режимом, тоді не тільки наука не потрібна і реформатори, а й уряд та парламент.

Читати до теми: Як реформувати землі НААН і не втратити науку?

На жаль, за роки незалежності держава так і не спромоглася чітко визначитися ані з тим, куди ми йдемо, ані щодо академічної науки як такої.

І справа не тільки в кількості залитих в аграрну науку грошей. Їх завжди не вистачало у різні часи і в різних країнах. Ми – не виняток. Біда у тому, що жоден із попередніх урядів, як виявлялося, не могли (не було кому) поставити ці завдання. Незважаючи на закордонні отримані дипломи, знання іноземних мов, стажування в іноземних фірмах. Складається враження, що їх навчили не створювати нове майбутнє для країни, а продавати й ділити. Зараз лишилося продати тільки землю, бо більше нічого немає.

Комусь дуже хочеться знищити вітчизняну аграрну науку. Науку, яка останні десятиріччя виживає не завдяки, а всупереч державі, отримуючи як фінансування «крихти з панського столу».

Читати до теми: Агробізнес проти аграрної науки?

Знаю, є багато проблем, більшість яких виникла багато років тому. В основному, «завдяки» чиновникам і політикам високого рангу. Як результат – кудись «зникли», із 1991-го по 2015 рік, майже 350 тисяч га найцінніших чорноземів.

Та водночас, сьогодні сортами НААН засівається в Україні: 90–95% жита й пшениці; 60% ячменю; 100% проса, гречки, рису. Веденням тваринництва займається 91 господарство НААН: з яких 49 атестовані як племінні; щорічно вирощуються для племінної реалізації понад 3000 голів ВРХ; більше 12000 голів свиней, 2200 голів овець...

Хвилює інше. Критикують аграрну науку ті, хто дуже хоче зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Це зрозуміло. Для чого тоді новим власникам, в основному іноземним, вітчизняна наука? Коли буде завезено іноземне насіння – сміття ГМО, тваринництво, овочі, фрукти...

Думаймо.