Що буде з аграрним кредитуванням?
Олена Коробкова,виконавчий директор Незалежної асоціації банків України

Проблема фінансування АПК виникає щороку. Потреби сільгоспвиробників у кредитах та інших фінансових інструментах стабільно високі. Сьогодні аграрна галузь як ніколи цікава банкам. Вона демонструє зростання на тлі падіння економіки в умовах поточної кризи. Інтерес пояснюється значними досягненнями. За 9 місяців 2015 агросектор створив 14% ВВП, обсяг експорту зріс до $10,4 млрд, позитивний баланс торгівлі сільгосппродукцією склав $7,6 млрд. Це дозволило Україні зайняти хороші місця у рейтингах основних світових експортерів: №1 — за продажем  соняшникової олії, №3 — кукурудзи, №4 — ячменю, №6 — пшениці, №7 — сої, №8 — м’яса птиці. За даними Міністерства сільського господарства США, Україна входить до трійки найбільших експортерів зернових за підсумками 2014/2015 маркетингового року. Сьогодні є банки, які готові фінансувати агровиробників, тому пропонують ринку свої продукти. 

Але, на жаль, кредитні можливості фінустанов сьогодні істотно обмежені. За останній рік ситуацію погіршили декілька факторів:

- відтік вкладів, скорочення ресурсної бази та ліквідності;

- збитки внаслідок анексії Криму і війни на сході країни;

- вихід з ринку багатьох банків.

При цьому залишаються проблеми, які гальмували кредитування і в минулі роки. В їх розв’язанні криється величезний резерв зростання.

До таких традиційних факторів, які обмежують зростання з точки зору виробника належить:

- нестача майна для надання у заставу (вимоги банків високі, оцінка вартості майна занижена);

- кредити занадто дорогі.

З точки зору банків до традиційних обмежуючих факторів належить:

- дорога ресурсна база (депозити);

- права кредитора не захищені, погашення кредиту або його стягнення за рахунок застави можна чекати роками (яскравий приклад — агрохолдинг «Мрія»);

- іноді час на реалізацію прав банку на заставу перевищує термін придатності такої застави;

- втрати під час продажу заставного майна можуть становити більшу частину його вартості.

Всі ці фактори закладаються в оцінку застави і вартість кредиту.

Відсутність якісної застави змушує банки формувати великі страхові резерви під видані кредити. Резерви — це збитки банків, через які вони зменшують свій капітал. Чим менший капітал, тим менше кредитів може видати банк. Виконання цих нормативів контролює НБУ.

 Як збільшити кредитні можливості банків? За рахунок розширення переліку прийнятних видів застави та поліпшення їх якості. У табличці дивіться, які активи використовуються для цих цілей у світовій практиці, що заважає застосовувати їх в Україні і як це можна виправити.

 

Також необхідно знижувати інші ризики у діяльності агровиробників. Їх декілька. Перший — втрати врожаю. Забирається шляхом розвитку агрострахування (за участю держави також) і створення страхового пулу. Другий — валютний, який з’являється при імпорті насіння, добрив, техніки, експорті продукції. Позбутися його допоможе використання інструментів хеджування ризиків за експортно-імпортними контрактами і поява експортно-гарантійного агентства. Третій — ціновий (зниження закупівельної вартості майбутнього врожаю). Його мінімізація вимагає розвитку інфраструктури (елеватори, переробка), а також — інструментів хеджування цін (на закордонних біржах також)

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 квітня 2016
Степан Кубів: Я ініціюватиму разом з міністром фінансів цільове рефінансування для АПК
Чи допомагатиме дешевими грішми агросектору банківська система України? Про це в ексклюзивному бліц-інтерв’ю AgroPolit.com розпитав першого...
23 лютого 2016
Відкрите звернення до НБУ, або Чи стануть аграрні розписки на крок ближчими до сектору?
Цього тижня Незалежна асоціація банків Україні (НАБУ) звернеться з відкритим листом до НБУ, щоб поширити використання аграрних розписок у фінансовому...
22 лютого 2016
Олена Волошина: Хотілося, щоб у 2016 році ми профінансували $300 — $400 мільйонів. Але реально, я вважаю, що буде менше...
Україна потребує підтримки міжнародних фінансових організацій. Варто поглянути на валютний курс і пригадати фінальну цифру золотовалютних резервів...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...