Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Але, на жаль, кредитні можливості фінустанов сьогодні істотно обмежені. За останній рік ситуацію погіршили декілька факторів:
- відтік вкладів, скорочення ресурсної бази та ліквідності;
- збитки внаслідок анексії Криму і війни на сході країни;
- вихід з ринку багатьох банків.
При цьому залишаються проблеми, які гальмували кредитування і в минулі роки. В їх розв’язанні криється величезний резерв зростання.
До таких традиційних факторів, які обмежують зростання з точки зору виробника належить:
- нестача майна для надання у заставу (вимоги банків високі, оцінка вартості майна занижена);
- кредити занадто дорогі.
З точки зору банків до традиційних обмежуючих факторів належить:
- дорога ресурсна база (депозити);
- права кредитора не захищені, погашення кредиту або його стягнення за рахунок застави можна чекати роками (яскравий приклад — агрохолдинг «Мрія»);
- іноді час на реалізацію прав банку на заставу перевищує термін придатності такої застави;
- втрати під час продажу заставного майна можуть становити більшу частину його вартості.
Всі ці фактори закладаються в оцінку застави і вартість кредиту.
Відсутність якісної застави змушує банки формувати великі страхові резерви під видані кредити. Резерви — це збитки банків, через які вони зменшують свій капітал. Чим менший капітал, тим менше кредитів може видати банк. Виконання цих нормативів контролює НБУ.
Як збільшити кредитні можливості банків? За рахунок розширення переліку прийнятних видів застави та поліпшення їх якості. У табличці дивіться, які активи використовуються для цих цілей у світовій практиці, що заважає застосовувати їх в Україні і як це можна виправити.
Також необхідно знижувати інші ризики у діяльності агровиробників. Їх декілька. Перший — втрати врожаю. Забирається шляхом розвитку агрострахування (за участю держави також) і створення страхового пулу. Другий — валютний, який з’являється при імпорті насіння, добрив, техніки, експорті продукції. Позбутися його допоможе використання інструментів хеджування ризиків за експортно-імпортними контрактами і поява експортно-гарантійного агентства. Третій — ціновий (зниження закупівельної вартості майбутнього врожаю). Його мінімізація вимагає розвитку інфраструктури (елеватори, переробка), а також — інструментів хеджування цін (на закордонних біржах також)
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!