Що буде з аграрним кредитуванням?
Олена Коробкова,виконавчий директор Незалежної асоціації банків України

Проблема фінансування АПК виникає щороку. Потреби сільгоспвиробників у кредитах та інших фінансових інструментах стабільно високі. Сьогодні аграрна галузь як ніколи цікава банкам. Вона демонструє зростання на тлі падіння економіки в умовах поточної кризи. Інтерес пояснюється значними досягненнями. За 9 місяців 2015 агросектор створив 14% ВВП, обсяг експорту зріс до $10,4 млрд, позитивний баланс торгівлі сільгосппродукцією склав $7,6 млрд. Це дозволило Україні зайняти хороші місця у рейтингах основних світових експортерів: №1 — за продажем  соняшникової олії, №3 — кукурудзи, №4 — ячменю, №6 — пшениці, №7 — сої, №8 — м’яса птиці. За даними Міністерства сільського господарства США, Україна входить до трійки найбільших експортерів зернових за підсумками 2014/2015 маркетингового року. Сьогодні є банки, які готові фінансувати агровиробників, тому пропонують ринку свої продукти. 

Але, на жаль, кредитні можливості фінустанов сьогодні істотно обмежені. За останній рік ситуацію погіршили декілька факторів:

- відтік вкладів, скорочення ресурсної бази та ліквідності;

- збитки внаслідок анексії Криму і війни на сході країни;

- вихід з ринку багатьох банків.

При цьому залишаються проблеми, які гальмували кредитування і в минулі роки. В їх розв’язанні криється величезний резерв зростання.

До таких традиційних факторів, які обмежують зростання з точки зору виробника належить:

- нестача майна для надання у заставу (вимоги банків високі, оцінка вартості майна занижена);

- кредити занадто дорогі.

З точки зору банків до традиційних обмежуючих факторів належить:

- дорога ресурсна база (депозити);

- права кредитора не захищені, погашення кредиту або його стягнення за рахунок застави можна чекати роками (яскравий приклад — агрохолдинг «Мрія»);

- іноді час на реалізацію прав банку на заставу перевищує термін придатності такої застави;

- втрати під час продажу заставного майна можуть становити більшу частину його вартості.

Всі ці фактори закладаються в оцінку застави і вартість кредиту.

Відсутність якісної застави змушує банки формувати великі страхові резерви під видані кредити. Резерви — це збитки банків, через які вони зменшують свій капітал. Чим менший капітал, тим менше кредитів може видати банк. Виконання цих нормативів контролює НБУ.

 Як збільшити кредитні можливості банків? За рахунок розширення переліку прийнятних видів застави та поліпшення їх якості. У табличці дивіться, які активи використовуються для цих цілей у світовій практиці, що заважає застосовувати їх в Україні і як це можна виправити.

 

Також необхідно знижувати інші ризики у діяльності агровиробників. Їх декілька. Перший — втрати врожаю. Забирається шляхом розвитку агрострахування (за участю держави також) і створення страхового пулу. Другий — валютний, який з’являється при імпорті насіння, добрив, техніки, експорті продукції. Позбутися його допоможе використання інструментів хеджування ризиків за експортно-імпортними контрактами і поява експортно-гарантійного агентства. Третій — ціновий (зниження закупівельної вартості майбутнього врожаю). Його мінімізація вимагає розвитку інфраструктури (елеватори, переробка), а також — інструментів хеджування цін (на закордонних біржах також)

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 квітня 2016
Степан Кубів: Я ініціюватиму разом з міністром фінансів цільове рефінансування для АПК
Чи допомагатиме дешевими грішми агросектору банківська система України? Про це в ексклюзивному бліц-інтерв’ю AgroPolit.com розпитав першого...
23 лютого 2016
Відкрите звернення до НБУ, або Чи стануть аграрні розписки на крок ближчими до сектору?
Цього тижня Незалежна асоціація банків Україні (НАБУ) звернеться з відкритим листом до НБУ, щоб поширити використання аграрних розписок у фінансовому...
22 лютого 2016
Олена Волошина: Хотілося, щоб у 2016 році ми профінансували $300 — $400 мільйонів. Але реально, я вважаю, що буде менше...
Україна потребує підтримки міжнародних фінансових організацій. Варто поглянути на валютний курс і пригадати фінальну цифру золотовалютних резервів...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...