Торгівельні мережі просять відв’язати ціни в умовах війни
Торгівельні мережі просять відв’язати ціни в умовах війни

Ритейлори просять уряд скасувати державне регулювання цін з граничними надбавками на соціально значущі продукти та збільшити термін розрахунків із постачальниками української продукції з десяти до 30 днів. Про це ідеться тексті Меморандуму від ритейлу, який має у своєму розпорядженні AgroPolit.com. Меморандум презентували у парламентському підкомітеті комітетe регуляторної політики з питань економічного розвитку за участі представників уряду, бізнесу (виробників-переробників) та ритейлу.

Нагадаємо, що для постановою №160 від 26 лютого 2022 року уряд запровадив для торговельних мереж та магазинів максимальний строк розрахунків за поставлені продовольчі товари (соціально значущі продукти) 10 днів. Відлік встановлюється від моменту виставлення постачальником таких продуктів рахунка для оплати за поставлену продукцію. Ритейлори кажуть, що в умовах війни це сильно б’є по них і підставляє під удар спосживача.

Меморандум від ритейлорів: що чекає виробників та якими буть цінии на соціальні продукти

Позиція ритейлорів – з початку війни вони зазнають значних збитків, відбулось падіння ліквідності компаній, мережі несуть додаткові збитки в наслідок відключень електроенергії. Аби вистояти і уникнути перебоїв з постачанням і подорожчанням продуктів учасники роздрібного ринку на період воєнного стану просять підписати Меморандуму. 

Основні положення Меморандуму:

1) встановлення строків розрахунків не більше 30 календарних днів на «базові харчові продукти» (окрім органічних):

  • крупи (гречана, ячна, перлова, пшенична, горохова)
  • борошно пшеничне
  • хліб (в тому числі  батон)
  •  молоко (окрім тривалого зберігання)
  •  яйця курячі (нефасовані)
  •  м’ясо (свинина, курятина)
  •  цукор-пісок (буряковий)
  • макаронні вироби з м’яких сортів
  • сир кисломолочний
  •  овочі нефасовані (картопля, морква, буряк, цибуля ріпчаста, капуста білокачанна)

2) поширити дію Меморандуму на товари, вироблені в Україні;

3) застосовувати граничні строки розрахунків у разі належного оформлення пакету первинних документів постачальником, зокрема, за умови вчасної реєстрації податкових накладних.

Натомість ритейл прагне, аби Кабмін скасував державне регулювання  на соціально значущі продукти, закріплене у постанови уряду № 160 та положення постанови № 1236 в частині граничної роздрібної надбавки.

Якщо цього не зробити, то на думку представників рітейлу буде наступне:

  • подальше вимивання оборотних коштів з ритейлу, що у майбутньому призведе до погіршення фінансового становища багатьох підприємств галузі, які наразі належно виконують свої обов’язки перед постачальниками;
  • виникнення дефіциту окремих товарів через неможливість здійснити достатні запаси продуктів харчування на випадок форс-мажорних обставин (обстрілів агресором, відключення електроенергії тощо);
  • підвищення цін через зростання вартості логістики з огляду на перехід до закупівлі товарів меншими партіями;
  • зменшення асортименту, скорочення нових позицій, попит на які не вивчений;
  • вимушене зменшення закупівлі товарів у малих та середніх постачальників (оскільки робота із ними більш витратна);
  • зменшення кількості торгових точок у організованого ритейлу, а як наслідок – зменшення сум сплачених податків до бюджету;
  • збереження обмежених можливостей по відновленню роботи магазинів на деокупованих територіях з огляду на необхідність значних  фінансових інвестицій.

 

Уряд: можливий компроміс по граничній надбавці на продукти 


Позицію бізнесу в уряді почули і відповіли вустами директор директорату розвитку реального сектору економіки Мінекономіки України Романа  Кропивницького. На його думку, ділог можливий, але за його рамки слід винести такі продукти першої необхідності як вода мінеральна, олія, масло вершкове, яйця фасовані. А перш ніж скасовувати граничну торговельну надбавку, каже він, слід подивитися як поведе себе інфляція. Але розмір самих надбавок, за словами представника Мінекономіки, уряд готовий переглядати.

 Держстат: ціни на продукти в Україні зростають 

 Тим часом Державна служба статистики оприлюднила Оприлюднено дані про середні споживчі ціни в Україні в жовтні 2022 року. Наприклад яйця порівняно з вереснем  подорожчали на 62,5% до 57,0 гривень за десяток, сало на 11,9% до 167,6 гривень за кілограм, свинина на 6,2% до 174,5 гривень за кіло. Деякі сенноі овочі здешевшали: капуста – на 18,9% (15,1 гривень за кілограм), яблука – на 10,0%  (16,5 гривень), картопля – на 8,6% (9,9 гривень), а крупа гречана – на 7,9% (82,7 грн).  

Тенденції по цінах у тому ж тваринництві не втішні, бо за час війни Росія знищила 6 млн голів української худоби.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 листопада 2022
У Мінагро прокоментували ціни на харчові продукти
Ціни на соціальні харчові продукти в Україні значно нижчі за європейські, завдяки існуючим внутрішнім запасам сировини для їх виробництва. Таку думку...
3 листопада 2022
Мінагро та Союз птахівників озвучили план дій щоб знизити ціни на яйця
Мінагрополітики та Асоціацією «Союз птахівників України» домовились стабілізувати ціни на курячі яйця та не допустити перевищення...
28 жовтня 2022
В Україні на 35-40% збільшать поголів’я курей, аби знизити ціни на яйця – Висоцький
В Україні на 35-40% збільшать поголів’я курей аби знизити ціни на яйця, адже коли збільшиться поголів’я курей-несучок, ціна знизиться до...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...