Агросектор – стратегія виживання

Як житиме агросектор у наступному році? Про експорт зерна, неповернуту в країну валютну аграрну виручку,  державну підтримку АПК та ринок землі говорили під час п’ятого агрополітичного форуму «Агросектор 2022-2023: Стратегія виживання». AgroPolit.com пропонує вам найцікавіше із виступів представників влади.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України

Основна робота – щоб агросектор та аграрії максимально вивозили зерно. Це основне джерело коштів для них. Найбільше роботи в цьому напрямку проводиться. Також відбувається спрощення процедури експорту зерна на всіх кордонах та зміна порядків роботи ДПСУ. За вересень 6,9 млн т вивезено зерна. Інші учасники займаються тим, щоб зерновий коридор було продовжено. На західних кордонах з ЄС ведеться робота із забезпеченнями зерновозами та автомобілевозами.

Триває діалог із ЄС щодо збільшення парку зерновозів та парку автомобілевозів, дотування виробництва та зменшення ціни для бізнесу, в тому числі й України, щодо їх придбання на наступний рік.

Також Україна і Польща працює над проектом будівництва труби від Яготина до Гданська для транспортування соняшникової олії з України.

Паралельно керівництво України та інші учасники переговорної групи працюють над подовженням дії зернового коридору.

Ще один напрям діяльності Мінагрополітики – забезпечення державної допомоги для фермерів, насамперед малих та середніх.

Започатковано декілька ініціатив: виплата на гектар обролювальних с/г угідь (уже верифіковано заявки на близько 1 млрд грн) та за утримання корів. Також розпочався прийом заявок у ДАР на безкоштовне отримання рукавів для тимчасового зберігання врожаю. 

Тарас Висоцький, заступник міністра агарної політики та продовольства України:

Фонду ліквідації наслідків агресії та Фонд відновлення України

Для забезпечення постійного доступу фермерів до засобів виробництва ще в березні ухвалено пакет законів про повну дерегуляцію. Крім того, держава подбала, щоб аграрії мали постійний доступ до пільгового фінансування в рамках програми «5-7-9».

Окремий напрям роботи буде пов'язаний із компенсацією наслідків втрат. Адже аграрний сектор уже зазнав прямих втрат на мільярди доларів. Так, передбачається створення Фонду ліквідації наслідків агресії, який формуватиметься з конфіскованих активів держави-агресора рф. Також буде створено Фонд відновлення України, який наповнюватимуть і яким управлятимуть партнери-донори України, фінансуючи розвиткові проекти для України, зокрема й аграрний комплекс. Тваринництво, садівництво, переробка, зрошення, біоенергетика (біогаз, біоетанол, біодизель)  – це основні напрямки нової агрополітики, яку ми пропонували нашим партнерам міжнародним.

В бюдежті на 2023 рік закладено 1,37 млрд грн на продовження грантів по закладці садів та теплиць для аграріїв. Ще 20 млрд грн — програма «5-7 9», тобто кредитування залишиться доступним.  І третє – фінансування через озвучені два фонди.

 Чи відкладуть ринок землі для юридичних осіб на час військового стану?

Наступний етап відкриття ринку землі – 1 січня 2024 року. Про цю дату всі пам’ятаємо, але вважаємо, що приймати кінцеве рішення треба пізніше… Зараз приймати кінцеве рішення критичної потреби немає.

Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці»

 З початку війни (у березні 2022 року) обсяг перевезення зерна по УЗ складав 416 тис. т, у вересні маємо абсолютний рекорд – 3,4 млн т зерна. Тобто у 7,7 рази виріс експорт зерна по «Укрзалізниці». Із них 2,2 млн т – у напрямку морських портів і 900 тис. т –  західних митних переходів. У нас 13 західних переходів, із яких із зерном працюють 12. Рава-руська наразі не працює. Ми уже вийшли на довоєнний рівень перевезень зерна,  завдяки відкритому зерновому коридору. До війни частка зерна у експорті УЗ складала 9-11%, а зараз – 30%.

Мар'ян Заблоцький, народний депутат, голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету парламент з питань фінансів, податкової та митної політики

На агроринку наразі є дві проблеми. Перша – ПДВ: він не відшкодовується, тому значно менше стимулів купувати зерно без готівки. Шансів, що ПДВ буде нормально відшкодовуватися, мало. Є затримки по часу по відшкодуванню ПДВ.  Не припинено всі податкові скрутки та схеми. Все це далі демотивуватиме купувати агропродукцію з ПДВ і відповідно зменшуватиме ринок безготівкової  торгівлі зерном. Друга – експорт зерна і повернення валютної виручки. Президент доклав багато зусиль, аби розблокувати експорт зерна. Але лише з дуже не великої кількості експортованого зерна в Україну зайде валюта. Основна  проблема «розірваного експорту» почалася у 2014 році. Схема з неповерненням валютної виручки через ринок зерна почалась ще тоді. Нацбанк тоді ввів правило продажу валюти по курсу нижче, ніж ринковий.

Правило Нацбанк відмінив, але схема лишилась. Дуже зручна стала для всіх, кому потрібно поміняти готівку в Україні на безготівку за кордоном. Щороку через цю схему відмивалось в середньому 500 млн доларів. 

Станом на початок серпня НБУ зафіксував понад $5 млрд – сума неповерненої валютної виручки, з яких $4 млрд – від экспорту зерна та олії. Ситуація насправді дуже складана. Побільшості експортованого зерна не слід очікувати повернення в країну експортної виручки і це приводить до девальвації гривні. Припинити ці схеми – це основне завдання нашого комітету.