Борошномели проти експортерів зерна: хто кому не дає спекти хліба
Соціальні сорти хліба можуть подорожчати в Україні через дорогий газ і зменшення обсягів продовольчої пшениці на внутрішньому ринку

Асоціації борошномельної галузі України (Всеукраїнська асоціація пекарів, «Борошномели України», «Укрхлібпром») вимагають від влади провести моніторинг наявності харчової пшениці врожаю 2021 за якісними показниками і просять забезпечити їх «пільговим» газом для стабільності виробництва. Причина – дороговизна газу і  ризик нестачі продовольчої пшениці (сировини) для випічки хлібу через активність трейдерів, які вивозять продукцію на експорт. Відповідну ініціативу борошномели озвучили у листі до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля та у зверненні до президента Володимира Зеленського. AgroPolit.com разом з експертами розбирався в актуальності проблеми та шляхах її вирішення.

Читати до теми: Меморандум з учасниками зернового ринку – майданчик для переговорів

Запаси продовольчої пшениці зменшуються
 

Обмеження експорту пшениці та дешевий газ

Експерти ринку зернових вважають, що частка продовольчої пшениці в урожаї 2021 року не перевищує 45%, пшениці 2-го класу (борошномельної) — не більше ніж 20%. З огляду на це, переробники запропонували встановити граничний обсяг експорту пшениці на рівні 25 млн т з обов'язковим розподілом у співвідношенні продовольчої і фуражної пшениці 45:55.

Це б дозволило збалансувати потреби споживання на внутрішньому ринку і зовнішньому. Разом з тим трейдерами був запропонований обсяг експорту пшениці на рівні 25,3 млн т без розподілу на продовольчу і фуражну. Це фактично нівелює мету Меморандуму і створює умови для повної відсутності добровільного врахування інтересів громадян України в споживанні базового продукту. Це може призвести до дефіциту продовольчої пшениці на внутрішньому ринку, що суттєво вплине на зростання цін на борошно і борошняних виробів», — зазначено в листі.

Представники борошномелів і пекарів просять Дениса Шмигаля дати доручення Мінекономіки та Мінагро провести оперативний незалежний моніторинг наявності пшениці врожаю 2021 за якісними показниками з поділом за класами. За результатами моніторингу розробити механізм коригування експорту продовольчої пшениці 2 класу з урахуванням потреб внутрішнього ринку. Також пропонується, щоб підприємства борошномельної галузі скористалися наявними доступними кредитними ресурсами, щоб закупити до кінця 2021 року не менше ніж 700 тис. т пшениці 2 класу для внутрішніх потреб країни.

Відповідний лист підписали директор союзу «Борошномели України» Родіон Рибчинський, президент ВАП Юрій Дученко і голова об'єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко.

У свою чергу, в Мінагрополітики заявили, що цього року Україна отримала рекордний врожай – лише ранніх зернових зібрано 46 млн т. Вперше в історії зібрано 33 млн т пшениці, що на 26% більше, ніж минулого року та перевищило попередні прогнози Мінагрополітики.

Внутрішня потреба споживання пшениці складає 7,5 млн тонн, з яких близько 5 млн тонн якісної пшениці

Внутрішня потреба споживання складає 7,5 млн т, з яких близько 5 млн т якісної пшениці. За умови формування оптимальних перехідних запасів можливості експорту оцінюються у розмірі 25,3 млн т.

Посиленого експорту пшениці немає – це міф. У рамках Меморандуму ми закріпили спільну стратегію щодо забезпечення прогнозованого режиму експорту зерна, який гарантує продовольчу безпеку держави. Він довів свою ефективність у попередні роки, адже дає прогнозованість дій всім учасникам аграрного ринку, постійний моніторинг ринку забезпечує прогнозованість експорту зернових та стабільність ринку всередині країни», – зазначив Тарас Висоцький.

Читати до теми: Зростання ціни на газ – причини та наслідки газового шоку для АПК

У свою чергу, трейдери звітують, що на сьогодні близько 14 млн т пшениці відправлено на експорт, наразі під завантаженням в портах – 420 тис. т, на рейді – 232 тис. т, і очікується підхід 473 тис. т.

Загалом до кінця грудня буде експортовано приблизно 15,5-16 млн т зернових проти зафіксованих у меморандумі 25,3 млн т. Тобто з січня до червня Україна може вільно експортувати ще близько 10 млн т. Щодо пропозиції пшениці – наразі продажі дійсно сповільнюються, і це, звісно, тривожний сигнал для власників млинів, особливо тих, що не забезпечили покриття сировиною хоча б до лютого 2022 року, коли очікується пожвавлення продажів», – повідомив Богдан Костецький.

За його словами, виробники обмежують продажі з кількох основних причин, зокрема:

  • достатня забезпеченість обіговими коштами і відсутність потреб у додатковому фінансуванні на тлі високих ризиків знецінення гривні;
  • сезонне зниження активності продажів;
  • стан озимих – гірший, ніж минулого року, виробники хочуть переконатися, що умови зимівлі будуть задовільними, перед тим як продовжувати продажі;
  • високий попит на зовнішніх ринках, обмеження експорту Росією і постійне зростання цін на експортному напрямку.

Щодо газу позиція наступна: за рік ціни на газ для бізнесу зросла майже вдесятеро – у січневому контракті вона сягнула 52 тисяч грн за тисячу кубів.

Читати до теми: Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України: хліб, олія, цукор, яйця, м'ясо, борошно

За рік ціни на газ для виготовлення хлібу зросла майже вдесятеро – у січневому контракті вона сягнула 52 тисяч грн за тисячу кубів

Внутрішній ринок зерна – скільки продовольчої пшениці?

В Україні не найкращим чином налаштований збір інформації для аналізу ситуації з кількістю та якістю зернових запасів. Якби в країні вівся нормальний облік зерна на рівні ДП «Держреєстр України», ми б чітко розуміли, скільки і чого ми маємо, і скільки нам ще потрібно зерна. Ми б мали сертифіковані зернові склади, звіти про те, що перебуває там на зберіганні. Однак з цим проблема, розповідає один з представників Мінагро на правах анонімності.

Сьогодні у нас власники зерна (у господарствах та на елеваторах) мають регламентувати його кількість, таким чином народжується якась звітність, однак повною мірою ця інформація не відображається, збирається довго і не точно. Це спричиняє чимало проблем і служить джерелом народження різних чуток, які, у свою чергу, можуть вплинути на стан ринку», – пояснює співрозмовник. Це все має свої наслідки як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. І реагувати на сучасні експортні виклики ми не можемо оперативно та адекватно.  

Наприклад, сьогодні Туреччина, яка є найбільшим у світі експортером борошна (експортують щороку +/- 3,5 млн т борошна в зерновому еквіваленті), відчуває дефіцит зерна. Турки зменшують обсяги експорту борошна, адже Туреччині завжди не вистачало власної пшениці, і вони закуповували її на ринках сусідніх країн (виробників пшениці) – в Україні та Росії. Через Чорне море невеликими партіями (по 3-5 тис. т) вони перевозили пшеницю на власні виробництва. В останні роки Росія підняла експортне мито на вивіз пшениці, що спровокувало зростання цін на цю продукцію, і Туреччина зменшила обсяги закупівлі зерна з РФ.

Нагадаємо, що у період із липня по вересень 2021 року експорт пшениці з України до Туреччини склав 834,7 тис. т, що в 3,2 разу перевершує аналогічний показник сезоном раніше (261,1 тис. т) і на 5% вище за результат за підсумками всього 2020/21 МР (794,0 тис. т). Про це повідомляє AgroPolit.com із посиланням на ІА «АПК-Інформ».

Однією з причин збільшення закупівель в Україні є очікуваний приріст імпорту пшениці до Туреччини через зниження власного виробництва зернової продукції. Згідно з оцінками експертів USDA, імпорт пшениці до Туреччини поточного сезону може скласти близько 10 млн т, що на 24% перевищить показник попереднього МР. При цьому у виробництві турецької зернової прогнозується зниження відносно 2020/21 МР на 10% – до 16,5 млн т при очікуваному прирості внутрішнього споживання на 2% – до 21,0 млн т», – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що ключовими експортерами пшениці до Туреччини традиційно є Росія та Україна, які в 2020/21 МР сумарно забезпечили 95% поставок, при цьому частка Росії склала 86%, тоді як України – лише 10%.

Тож у Туреччини виник дефіцит муки на експорт, і їхні колишні покупці прибігли в Україну за мукою, а в нас її не вистачає. Адже ставку на додану вартість, зокрема, і виробництво борошна і досі заміняє гасло уряду «сировиною єдиною».

Однією з причин збільшення закупівель в Україні є очікуваний приріст імпорту пшениці до Туреччини через зниження власного виробництва зернової продукції

Депутат парламенту Микола Кучер пояснив в коментарі AgroPolit.com, що експортний ажіотаж навколо вивозу пшениці поки ще не набув якихось критичних форм, однак керівництву держави варто звернути увагу на процеси, які можуть виникнути на внутрішньому ринку.

Сьогодні в Україні немає дефіциту борошна для випічки хлібу. Однак борошномелів стурбувала тенденція активного вивозу пшениці другого та третього класу на експорт. Варто зауважити, що в Україні вимога до якості пшениці, яка йде на муку для випічки хлібу – 27-28% клійковини. Світові експортери шукають пшеницю з показниками 30-31 % клійковини. У нас такої пшениці фактично ніколи не було і зараз немає. Однак це не скасовує побоювань борошномелів, які звертають увагу керівництва країни на експортну динаміку», – заявив Микола Кучер.

За його словами, статистика вивозу зернових – досить умовна, адже ми бачимо загальний вал продукції, а от щодо її класифікації – це трохи складніше. Оскільки вивозиться не лише пшениця другого та третього класу, а й, наприклад, шостого, що на загальному тлі експортних постачань може не враховуватися, і ми побачимо лише загальні обсяги.

Нам варто звернути увагу на експортну динаміку і не допустити ситуації, коли ми вивеземо харчову пшеницю, а потім доведеться самим її купувати. Однак я вважаю, що поки що уряду не потрібно втручатися у ситуацію з якимись експортними обмеженнями, хоча саму ситуацію потрібно пильнувати», – заявив Кучер.

Сьогодні українські виробники пшениці 2-3 класу постачають продукцію борошномелам із заниженими показниками якості 

Читати до теми: Динаміка розвитку українського АПК та експорту за 30 років

Чи допоможе встановлення експортного мита внутрішньому виробнику

Оцінюючи ситуацію на внутрішньому ринку, учасники ринку наголошують, що зараз вітчизняні виробники починають «махлювати» з якістю зерна, коли заходить мова про постачання продукції на внутрішнє виробництво.

Сьогодні українські виробники пшениці 2-3 класу постачають продукцію із заниженими показниками якості. І через це ми не можемо задовольнити попит на якісне борошно. Я не можу стверджувати, що цього року у нас не було зібрано високоякісного зерна у відповідній кількості, однак можна точно констатувати, що великий обсяг цієї продукції було вивезено на експорт. Тому постачаючи продукцію за форвардними контрактами чи за іншими формами домовленостей, ми все частіше бачимо розбіжності між замовленою якістю зернових і постачанням продукції по факту. І саме тому наші борошномели та інші споживачі б'ють на сполох», – зізнаються вони у приватних бесідах.

Якщо ситуація буде наближатися до критичної, одним з варіантів виходу з неї може бути введення експортного мита на вивіз продовольчої пшениці. Це дозволить забезпечити всі переробні підприємства сировиною за помірними цінами. Якщо ж цього не вдасться зробити і виникне нестача сировини для переробних підприємств, то Україні доведеться шукати додаткові обсяги продовольчої пшениці на зовнішніх ринках.

Читайте до теми: У 2020 році Україна найбільше експортувала продукцію з високою доданою вартістю, виготовлену із зернових, до Європи та Близького Сходу

Як прокоментував ситуацію голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, ситуація навколо борошна та експорту зернових не є якоюсь несподіванкою, про це вже досить багато говорили.

Обмеження експорту певного класу пшениці, щоб впала ціна для внутрішнього виробника – це допоможе борошномелам, однак вдарить по фермерам. Хоча зараз допомогти борошномелам – важливіше. На цю тему було багато дискусій, адже ціни могли впасти десь на 40 %, і фермери могли б зазнати втрат на рівні до 7 млрд грн. Однак це дало б можливість заробити борошномелам. Я вважаю, що у цій ситуації потрібно скористатися досвідом розвинених країн – це інтервенційні запаси, які можна використати для стабілізації рівня цін. Маючи такий державний інструмент, можна не боятися вивозу на експорт тих чи інших видів продукції», – пояснив Леонід Козаченко.

За словами Козаченка, не маючи необхідної кількості зерна, борошномелам доведеться купувати необхідні обсяги на ринку, однак тут на них чекає наступна неприємність – відсутність коштів.

«А ви спробуйте сьогодні звернутися до банку, щоб взяти кредит і закупити на пів року вперед необхідні ресурси. Ні, звернутися ви зможете, але варто пам'ятати, що навіть Нацбанк днями збільшив ставку рефінансування, і взяти сьогодні кредит менше, ніж під 15 % річних ви не зможете. Тому вартість відсотків вам доведеться закладати в ціну продукції. До того ж зберігати зерно і не знати, піде ринкова ціна вверх чи вниз – це також ризик. А унеможливити ці ризики можна за рахунок державного резерву, доступних кредитів та хеджування ризиків. Жодного інструменту з перерахованих ми сьогодні не маємо. А ті, хто має цим займатися, можуть навіть термінології такої не знати», – заявив Леонід Козаченко.

На думку експертів, встановлення обмежень у вигляді мита на вивіз зернових, як це зробили наші північні сусіди – це удар по аграріях

За його словами, обмежити експорт – це найпростіше, що можна зробити, однак цей точковий крок допоможе в одному місці, але нашкодить в десяти інших.

«Встановлення обмежень у вигляді мита на вивіз зернових, як це зробили наші північні сусіди – це удар по аграріях. Адже, якщо вони не зароблять на експорті (у разі обмежень) чи віддадуть ці кошти в бюджет (у вигляді мита) – це все одно «удар по кишені». Хоча у випадку введення мита хоча б держава отримає зиск. Просто варто пам'ятати, що у нас фермерів у 27 разів більше за борошномелів. Ось і вся математика», – констатує Козаченко.

Читайте до теми: Майже половина усього експорту України за 2020 рік – аграрна продукція

Державний резерв зернових – як утримати ціни на хліб

Щоби мала зробити в таких умовах держава? Забезпечити мінімальну страховку продовольчих резервів зерна. Хто має це робити? За логікою державного апарату, наразі є 4 структури: Державний резерв України, ДПЗКУ, ДБСУ «Аграрний фонд» та АТ «Аграрний фонд». Але тут не все так просто. Перша установа на шпагаті – попередній міністр економіки Олексій Любченко анонсував перезавантаження резерву, але він пішов, а з ним і цей намір. Лишилася лише слава установи, де миші з’їли 800 т зерна. ДПЗКУ теж у статусі «без відповіді», адже у січні 2022 року постане питання руба перед урядом – що далі робити з цією компанією. ДБСУ «Аграрний фонд» – мертвий банкрот, який вже не рухається. Лишається АТ «Аграрний фонд» – він задіяний під форвардну програму закупівлі зерна. Він єдиний з усіх них міг би взяти на себе завдання формування зернового продрезерву, але держава має дати йому на це команду і додаткові виробничі потужності, які вже не потрібні іншим держустановам (як от КХП, елеватори). Наразі компанія за власний кошт забезпечує свою діяльність і фінансову комунікацію з аграріями на ринку.

Читати до теми: Продовольча безпека України на чотирьох – як її гарантують ДПЗКУ, Держрезерв, ДСБУ «Аграрний фонд» і АТ «Аграрний фонд»

Аби забезпечити країну необхідними обсягами зернової продукції, за оцінками опитаних експертів, на рік потрібно близько 3 млн т продовольчого зерна у резерві. Для уникнення ж весняного дефіциту продовольчого зерна варто закупити в межах держустанови 600 тис. т, чого буде достатньо для забезпечення внутрішньої потреби і згладжування якихось коливань на ринку.

Тож уряду вирішувати – як бути. Але зрозуміло одне: зважаючи на ситуацію, яка склалася у випадку із борошномелами, не варто рубати з плеча і приймати незважені рішення. Адже український АПК – це багатогранна структура, що потребує обережного відношення і де кожне рішення може спричинити критичні наслідки, невидимі на перший погляд. Обмеживши експорт зерна, можна відчутно нашкодити виробникам. Залишивши борошномелів без ресурсу – можна отримати зростання цін на продукти першої необхідності та соціальні хвилювання. Інструменти для вирішення проблеми є, просто потрібно ними помірковано та виважено користуватися.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 грудня 2021
В Україні спостерігається дефіцит якісного борошна, через це хліб дорожчатиме – експерт
В Україні уже з’являються перші ознаки дефіциту якісного борошна для випікання хліба і хлібобулочних виробів: борошномели попереджають, що...
30 листопада 2021
У ВРУ запропонували комплексні заходи, які значно знизять ціни на продукти харчування
Комплексні заходи для підтримки сільгоспвиробника та покупця дадуть суттєвий ефект щодо зменшення цін на продукти харчування. Одне лише зниження ПДВ...
17 вересня 2020
Українська пшениця – дорожча за пшеницю із країн ЄС на біржах
Ціни чорноморської продовольчої пшениці (до групи якої входить і пшениця українського виробництва) на зовнішніх ринках виросли до 230 $/т FOB та...

Вибір редакції

21 січня 2022
Продовольча безпека України, або гасіння пожежі без жодної стратегії
Зростання цін на енергоносії, добрива, продукти харчування та інше вкотре змушує замислитися про готовність України до нагальних викликів та...
18 січня 2022
Микола Сольський: У 2022 році ціна землі може збільшитися на 10-15%
Аграрний комітет цього року зосередиться на трьох речах – розпорядження державними землями на балансі держпідприємств у постійному...