Україна і Китай – агросектор бере курс на харчову та продовольчу безпеку
Україна і Китай – агросектор бере курс на харчову та продовольчу безпеку

Україна та Китай мають багато точок торговельного дотику за низкою позицій: кукурудза, пшениця, соняшникова олія, соя, шрот, яловичина, продукція птахівництва (курятина і яйця), мед, фрукти. Про те, як їх посилювати, говорили в рамках новоствореного бізнес-майданчика на базі Української аграрної конфедерації (УАК) та кількох китайських компаній. AgroPolit.com був учасником цієї дискусії і пропонує найцікавіші думки з події.

Нагадаємо, що, за даними Держстату України, за 2020 рік двосторонній товарообіг між Україною та Китаєм склав $15,4 млрд. При цьому експорт товарів з України до Китаю склав $7,1 млрд (+98,0%), імпорт китайських товарів в Україну – $8,3 млрд (-9,8%). Негативне сальдо для України за цей період -$1,2 млрд.

Наразі Україна та Китай домовляються про зону вільної торгівлі.

«Ще минулого року ми домовилися з Китаєм про спільне дослідження економіки обох країн на предмет основних положень для Угоди про вільну торгівлю. Ми підписали відповідну спільну заяву під час україно-китайської комісії в 2020 році щодо проведення оцінки потенціалу можливої Угоди про вільну торгівлю між нашими країнами», – відзначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України Тарас Качка.

За його словами, у грошах частка імпорту Китаю в усьому аграрному експорті – 16% (3,5 з 21,7 млрд). 

Потенціал на китайському ринку мають всі без винятку українські продукти. Тому чим більше нашої продукції продається без мита туди — тим краще. Адже сьогодні це може бути кукурудза, інші зернові, м'ясо курки тощо. А завтра заморожені ягоди. Поле для торговельної гри з Китаєм дуже широке», – сказав Качка.

Читати до теми: Китай – потужний бізнес-партнер чи загроза для України

В перспективі за 3-5 років Китай прагне подвоїти обсяги поставок харчових продуктів з України

Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації

Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації

Китай – найбільша країна в світі. Там проживає півтора мільярди населення. І звичайно, ця держава потребує суттєвих постачань продовольства, бо їхнє сільське господарство не спроможне забезпечити потреби внутрішнього ринку. Основною продукцією, яка їм потрібна, вони вважають зерно, м’ясо, молоко, олію (соняшникову, ріпакову, соєву), м’ясо птиці, мед, деякі овочі, фрукти. Країна є надійним торговельним партнером. У цій конференції взяли участь представники китайської сторони від органів державної влади, асоціації малого й середнього бізнесу та керівники трьох найбільших земель, які напряму хочуть встановити контакти з українськими експортерами. 

Якщо говорити в цифрах, то Україна є сьогодні практично найбільшим постачальником продовольства до Китаю. В перспективі за 3-5 років Китай прагне подвоїти обсяги постачань харчових продуктів з України. За останні 5 років постачання до Китаю продукції зростало на 17% в середньому щороку.

Нарощенню співпраці між нами сприятиме і той дефіцит продовольства, який виник через конфлікт у політичних стосунках між Китаєм та Австралією, коли Австралія практично зупинила постачання кукурудзи, пшениці у цю країну.

Читати до теми: Недописана експортна стратегія: як Україні використати аграрний потенціал і не втратити ринки Китаю, ЄС, США, Канади та Ізраїлю

На $3 млрд експортували агропродукції саме в КНР

Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики та продовольства України

КНР є стратегічним партнером у торгівлі і в імпорті сільськогосподарської продукції з Україною. Це підтверджується цифрами. Якщо ми подивимось на експорт сільськогосподарської продукції в Україні за перші 9 місяців (3 квартали 2021 року), то на $3 млрд експортували агропродукції саме в КНР. Китай – це №1 торговельний партнер з агропродукції для України. Фактично близько 15 % або всього українського аграрного експорту цього року їде в КНР. В нас є гарна взаємодія за класичними культурами, такими продуктами, як, наприклад, кукурудза, ячмінь чи соняшникова олія. Нам також важливо і ми готові робити необхідні заходи, щоб інші культури мали постійний доступ до експорту в Китай (пшениця, соя, соєвий чи соняшниковий шрот).

Звісно, ми б з радістю розвивали співпрацю за напрямками з доданою вартістю, такі як тваринництво. Уже є успішний результат, і ми вдячні, що нам вдалося відкрити доступ по ринку споживання яловичині. Понад рік яловичина успішно експортується в КНР.

Ми також готові відновити та нарощувати експорт продукції курятини в КНР. А також розвивати співпрацю в садівництві (наприклад, постачання яблук).

Читати до теми: Куди котиться ДПЗКУ – у прірву дефолту чи під гору реструктуризації з китайцями?

Тільки за 8 місяців 2021 року експорт до КНР склав приблизно $6 млрд

Владислава Магалецька, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Владислава Магалецька, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Тільки за 8 місяців 2021 року експорт до КНР склав приблизно $6 млрд, й імпорт був майже таким самим. Тобто ми маємо абсолютну паритетність. 

Для нас є дуже важливим відкриття для українських виробників ринків борошна, пшениці, ріпаку та сорго, комбікормів і кормів для домашніх тварин, лохини, яблук та інше.

Ми дуже чекаємо на погодження відповідного сертифікату також щодо експорту українського меду. Акредитацію українських підприємств, які мають на меті експортувати до КНР яловичину. І обов’язково підписання протоколу між Україною та Китаєм з метою безперебійної торгівлі м’ясом птиці між державами.

В Пекіні є вільна економічна зона, і ми наразі з нею проводимо перемовини про створення експозиційного залу, присвяченого українським продуктам харчування

Ву Хунюй, генеральний секретар Робочого комітету «Один пояс, один шлях» Китайської асоціації малих та середніх підприємств

Ми дуже задоволені підписанням нашого меморандуму з «Аграрною конфедерацією України». І дійсно ми провели велику кількість роботи за цей період. У нас справді є великий потенціал у співпраці ще в нових напрямах між Україною і Китаєм.

Китай – величезний. Я впевнений, що Китай буде продовжувати залишатися найбільшим партнером України в співпраці із сільського господарства в найближчі роки. Ми, звісно, дуже сподіваємося розширити палітру імпорту товарів з України. Пшениця, збільшення експорту сої – над цим ми хотіли б зараз сконцентрувати наші зусилля. Крім того – яловичина і курятина: сподіваємося, якомога більша кількість компаній зможуть отримати допуск на китайський ринок.

Багато потужних китайських підприємств, постачальників продуктів харчування на внутрішній ринок ще жодного разу не співпрацювали з Україною. Саме таких гравців ми б хотіли привести в Україну.

У нас в Пекіні є вільна економічна зона, і ми наразі з нею проводимо перемовини про створення експозиційного залу, присвяченого українським продуктам харчування

Нам дуже хочеться підписати фітосанітарні протоколи з Китаєм по пшениці.

Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації

Цьогоріч ми очікуємо отримати рекордний урожай на рівні 105-107 млн т зернових і олійних. І безумовно, це буде рекорд. При цьому експорт зернових і олійних ми очікуємо на рівні 68 млн т. Нам дуже хочеться підписати фітосанітарні протоколи з Китаєм по пшениці. Це дозволило б для нас відкрити взаємну торгівлю по пшениці.

Українська продукція птахівництва може стати і повинна стати однією з гарантій продовольчої безпеки Китаю

Сергій Карпенко, директор асоціації «Союз птахівників України»

Сергій Карпенко, директор асоціації «Союз птахівників України»

Ми чітко усвідомлюємо, що співпраця в сфері сільського господарства з  КНР – це найпріоритетніший напрямок двосторонніх відносин. Адже Китай – це один з найбільших ринків споживання агропродукції в світі, і він буде кількісно тільки зростати.

Українська продукція птахівництва може стати і повинна стати однією з гарантій продовольчої безпеки Китаю. Нам здається, що це набуватиме все більшої важливості в контексті погіршення епізоотичної ситуації в світі. Зокрема, через поширення таких хвороб як пташиний грип. Сьогодні Україна експортує м’ясо птиці у більш ніж 80 країн світу. Яйця і яєчні продукти – у більш ніж 35. Якість і безпечність продукції птахівництва підтверджена не лише впровадженням сучасних світових систем сертифікації продукції, а й тим, що українські підприємства мають право експорту до країн Європейського Союзу, і щорічно це право підтверджується під час аудитів Європейської комісії.

Крім відповідності підприємств високим стандартам, в нас є забезпечення контролю з боку державного компетентного органу з питань ветеринарії.

Україна сьогодні активно адаптує своє законодавство не лише до норм європейського союзу, але й міжнародних вимог. Ухвалено базові закони про корми, про ветеринарну медицину, про безпечність і якість продукції харчування, благополуччя отримання птиці і багато інших.

Наша ініціатива із започаткування процесу доступу до ринку Китаю була продиктована не лише бажанням українських експортерів розширити ринки збуту, а й тим, що китайські імпортери були зацікавлені в співпраці з нашими виробниками.

Навіть сьогодні я бачу в чаті є пропозиції від китайських компаній про те, що вони готові купувати українську продукцію птахівництва. Ми сподіваємося, що найближчим часом будуть усунуті всі бар’єри, які заважають сьогодні двосторонній торгівлі м’ясом птиці. Буде фіналізований і затверджений протокол про інспекцію, карантин та ветеринарно-санітарні вимоги до імпорту-експорту між Україною і Китаєм. І продовжиться плідна робота щодо узгодження документів для відкриття ринку яєць і яєчних продуктів, ми вже започаткували цей процес відкриття.

Важливо також прискорити наступні етапи, які йдуть за підписанням протоколу, це і акредитація підприємств, і визнання все-таки зонування за хворобами птиці. Це буде сприяти розвитку двосторонньої торгівлі.

Дякую всім за можливість бути присутнім на цій важливій події і підтверджую готовність нашої асоціації надалі сприяти в розширенні двосторонньої торгівлі та співпраці в сфері сільського господарства між нашими країнами.

Якщо ми не потрапляємо в реєстр Китаю до першого січня 2022 року, то в принципі ми не зможемо постачати свою продукцію

Степан Капшук, директор асоціації «Укроліяпром»

Сьогодні Україна постачає в Китай більше ніж 1 млн т олії. Питання №1 – це реєстрація компаній чи виробників рослинних олій саме митною службою Китаю, які ми разом з нашою Держпродспоживслужбою, з нашим посольством у Китаї направили в митну службу. Ми не знаємо, на якому етапі перебуває розгляд. Якщо ми не потрапляємо в реєстр Китаю до першого січня 2022 року, то в принципі ми не зможемо постачати свою продукцію. І не тільки олії, але й інші продукти харчування.

Для нас це дуже важливо. Тому що цього року ми очікуємо рекордний врожай по соняшнику, який перевищить 16 млн т, і відповідно виробництво рослинної соняшникової олії – 7 млн т.

Кожна третя тонна олії соняшникової, яка виробляється в світі, належить Україні. А кожна друга тонна соняшникової олії, яка сьогодні продається на зовнішніх ринках, належить Україні.

Ми також постачаємо і рапсову олію, і соєву олію, і відкриттям минулого року був для нас ринок рапсового шроту. Це перспективний напрям. Щоб ми розуміли все, що експортується з України. Так от структура експорту олійно-жирової продукції в Україні складає 20 %.

Наша соняшникова олія сьогодні експортується в 125 країн світу. І я був 5 років тому в Китаї, в Шанхаї на конференції, і для мене було приємно почути, що наша соняшникова олія для Китаю – це золото, корисне для здоров’я. Це дуже утішно, і це дійсно сьогодні так. Тому що ми маємо прекрасні кліматичні умови, ніде в світі ви сьогодні не знайдете ліпшої олії, аніж робить сьогодні Україна.

Ми дуже сподіваємося, що в 2022 році відкриємо ринок Китаю для доступу на нього українського гороху

Антоніна Скляренко, президент ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України»:

Україна серед найбільших лідерів експорту зернобобових культур. Наприклад, у 2020 році Китай імпортував 2,9 млн т гороху, що на 6 % більше, ніж за аналогічний період 2019 року. Також Україна збільшила посівні площі під соєю цього року, і понад 50 компаній акредитовані саме на постачання зернобобових, сої до КНР. Тож я впевнена, що Китай та Україна мають великі можливості для спільного розвитку і для нарощування обсягів зернобобових культур.

В цьому ключі хочу сказати: ми дуже сподіваємося, що в 2022 році відкриємо ринок Китаю для доступу на нього українського гороху. З української сторони і з китайської сторони ми вже пройшли дуже багато процедур. Зараз перебуваємо на фінальній стадії.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

10 листопада 2021
Агроринок не підтримує варіант приватизації ДПЗКУ китайцями – опитування
Аграрний ринок не підтримує варіант приватизації Державної продовольчої зернової компанії України (ДПЗКУ) китайською стороною. Про це ідеться у...
15 жовтня 2021
ДПЗКу не має грошей на чергову виплату китайського кредиту
Грошей на чергову виплату китайського кредиту у ДПЗКУ недостатньо. Про це повідомив в.о. голови правління АТ «ДПЗКУ» Василь Коваленко на...
26 березня 2021
Китай та Україна домовилися про спільні заходи щодо співпраці у сільському господарстві
Відбулась робоча зустріч заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торгового представника України...

Вибір редакції

25 листопада 2021
Держпідтримка АПК на 2022 рік
У Мінагрополітики розробили попередній план напрямів держпідтримки для аграрного сектору на 2022 рік. Зважаючи на той факт, що невдовзі Верховна Рада...
23 листопада 2021
Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України: хліб, олія, цукор, яйця, м'ясо, борошно
Протягом 2021 року аналітики та пересічні громадяни помічають зростання вартості низки товарів харчової продукції, виготовлених в Україні. Насамперед...
16 листопада 2021
Державна продовольча зернова корпорація – стратегічна карта антикризових дій з реорганізації зернотрейдера
План реструктуризації китайського кредиту Державної продовольчої компанії зернової компанії України (ДПЗКУ) мають презентувати в уряді 18-го...