Перезавантаження Держрезерву та Стратегія продовольчої безпеки України – чи є контакт?
Перезавантаження Держрезерву та Стратегія продовольчої безпеки України – чи є контакт?

Уряд оголосив конкурс на обрання голови Державного агентства резерву (Держрезерву) – структури, яка своєю назвою натякає на забезпечення країни запасом першочергових ресурсів. Кабінет Міністрів України опублікував відповідне розпорядження 25 березня 2021 року. Справа потрібна, але не менш потрібне справжнє перезавантаження цієї структури і підходів у її роботі. Адже в Україні стали вже звичними регулярні скандали з корупційним підґрунтям, коли йдеться про державні підприємства, за участю Держрезерву в тому числі. Варто згадати недостачу зерна, пального та харчових продуктів на суму понад 800 млн грн, які були виявлені під час аудиту цієї структури; або виявлення необлікованого зерна на підприємствах Держрезерву.

Читати до теми: Меч над Держрезервом України. Як довго проіснує державна компанія?

Паралельно в уряді нещодавно затвердили «Стратегію продовольчої безпеки України». Вона передбачає упродовж всього періоду її реалізації спільну та скоординовану діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування у партнерстві з науковими установами, інститутами громадянського суспільства, міжнародними організаціями та бізнесом. 

AgroPolit.com розпитав фахівців і спробував розібратися, які наразі ключові завдання у питанні продбезпеки перед Україною та яка роль в цьому Держрезерву? А також – яких заходів слід вжити для забезпечення продбезпеки та перезавантаження Держрезерву?  

КОМЕНТАРІ

Одне з рішень, яке має бути пропрацьовано та ухвалено негайно, – це наведення порядку з контрабандою готових продовольчих товарів з-за кордону

Іван Чайківський, народний депутат України, член депутатської групи «Партія “За майбутнє”», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Зараз склалася ситуація, коли держава повинна своїми функціями регулятора принести користь вітчизняним товаровиробникам. Дефіцит кукурудзи на світовому ринку призводить до її відтоку з ринку України і, як результат, до зростання ціни на кукурудзу, до збільшення вартості кормів, а в подальшому – м’яса, молока, яєць та інших продуктів тваринництва та птахівництва.

Влада має розуміти, що тваринництво та переробка – це галузі, що продукують додану вартість та несуть на рівні з державою соціальне навантаження: створюють робочі місця на селі та формують податкову базу для новостворених громад.

А скорочення поголів’я ВРХ та свиней набуло загрозливої тенденції: за останні роки кількість худоби зменшувалася на 5-6,5% щорічно.

Зараз важливо підтримати галузь тваринництва та переробників, оскільки це питання напряму стосується продовольчої безпеки нашої країни та відпускних цін на соціально важливу продукцію.

Це можна зробити кількома шляхами:

  • Держава в особі структур Держрезерву продає кукурудзу виключно на підприємства з виготовлення кормів, на тваринницькі і птахокомплекси;
  • Держава підтримує представників галузі цільовими коштами з бюджету.

За таких обставин ми маємо думати про наслідки, які настануть і після яких на відновлення цього напряму економіки можуть піти роки. Скорочення поголів’я – найбільш критичний, оскільки відновлення його потребуватиме не стільки грошей, скільки часу. А зараз ми не маємо ні одного, ні іншого.

Якщо ж говорити глобально, то уряд має не допускати критичних ситуацій та реагувати на них завчасно. Одне з рішень, яке має бути пропрацьовано та ухвалено негайно, – це наведення порядку з контрабандою готових продовольчих товарів з-за кордону. Саме контрабанда не дає можливості розвивати власну переробку через неконкурентність в ціні. І замість того, щоб латати проблеми, уряд мав би усувати причини цих проблем!

Читайте до теми: Аналіз поточного стану та проблем Держрезерву України

Дуже важливо, щоб усе, що закуповується Держрезервом, проходило через відкриту процедуру, таку, яку може забезпечити система РroZorrо чи до неї подібна.

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації. Народний депутат України 8-го скликання

Кілька слів про державну установу, що має назву Держрезерв України.

Це важлива установа, яка створена для того, щоб зберігати матеріальні ресурси, які необхідні для забезпечення потреб людей в складних умовах (війна, стихійне лихо, тощо), для збереження функціонування деяких галузей економіки, а також діяльності наших збройних сил. Ця установа відповідає за зберігання певних видів продукції: продовольства, нафтопродуктів, енергоносіїв, медичних препаратів та іншого.

Що потрібно зробити, щоб ця установа була ефективною і щоб вона була сучасною?

По-перше, нам необхідно провести професійну дискусію стосовно кількості та типу продукції, яка має там зберігатись. Вона не повинна бути в тій самій кількості, яка була за радянських часів. Зараз, на жаль, ми майже не змінили ні її перелік, ні кількість.

Ситуація в нашій державі вже дещо інша, ніж у 80-ті роки минулого століття, тому відповідно до цього необхідно переглянути і обсяги, і найменування продукції.

По-друге, треба врахувати досвід наших країн-сусідів, в першу чергу ЄС. Там практично немає такої установи, в деяких країнах є інституція під назвою «мобілізаційний резерв», і там зберігають значно менший перелік та кількість продукції. Ми повинні врахувати цей досвід.

Я підкреслюю, треба провести професійну дискусію і змінити сучасний статус цього підприємства, а також обсяг й найменування продукції, яка там зберігається.

Дуже важливо, щоб усе, що закуповується Держрезервом, проходило через відкриту процедуру, таку, яку може забезпечити система РroZorrо чи до неї подібна.

Не повинно бути жодних тіньових схем. Важливо, щоб щороку проводився професійний аудит діяльності цієї установи і у випадках виявлення втрат продукції, як це відбувається постійно, відповідальний був покараний, а інформація щодо цього питання була оприлюднена.

Важливо, щоб сьогодні були відкриті процеси, пов'язані з призначенням людей на посаду керівника цієї установи. Це не має бути висунута кандидатура лише від політичної сили, яка прийшла до влади. Це повинна бути незалежна професійна людина, яка призначена на певний період часу, і її діяльність може бути продовжена, якщо в результаті аудитів не було виявлено жодних порушень.

Тому, ще раз повторюю, має бути відкрита процедура призначення цієї людини, яка має досвід роботи у цій сфері та бездоганну репутацію у суспільстві.

Якщо це буде зроблено професійно – тоді ми зекономимо значні державні кошти та створимо інструмент, який забезпечить нам безпечне життя і процвітання.

У Держрезерві повинен бути сформований стратегічний запас того, що нам треба: пальне, агропродукція, маски та інше

Іван Мірошніченко, голова ради ГО «Бізнес – Варта», народний депутат 8-го скликання («Об'єднання Самопоміч»)

Головне, щоб туди прийшла нормальна, професійна людина, яка повністю має цей Держрезерв переформатувати. Тобто мати Держрезерв всього і вся на рік вперед – це дорого, і ми за це все платимо, а вони звідти крадуть. Тому, дивіться, будь-який резерв має забезпечувати життєдіяльність країни і людей із розрахунку на 2-3 місяці. Коли чогось не вистачає, щоб можна було взяти і привезти все це і вирішити питання в найкоротший строк.

Я не настільки глибоко знаю структуру роботи Держрезерву, але я розумію, що у них там чимало збіжжя та продуктів: від медичних масок і до зерна. Тому, як я кажу, у Держрезерві повинен бути сформований стратегічний запас того, що нам треба: пальне, агропродукція, маски та інше. Наприклад, виникла критична потреба у пальному. Пальне треба? Так треба. Скільки? Ну, на 2 місяці. Чому 2? Тому що ви за 45 днів будь-який вид пального привезете. Аналогічна ситуація з борошном. Ну, давайте зробимо запаси на 3 місяці, а не на два, перестрахуємося, бог з ним. І тут важливими критеріями для формування запасів є категорії: пальне, медикаменти і т.д.. Філософія має бути така: стільки треба, щоб перший корабель, який ти купив, або вагон, або контейнер, приїхав до України, а зважаючи на розташування нашої країни – це займе максимум 2 місяці.

А вони зберігали запаси рік, півтора, а потім – миші з’їли. Тож для реформування структури потрібно призначити до Держрезерву (за конкурсом чи поза конкурсом) професійну, нормальну людина, і дати їй повноваження мінімум на 2-3 роки, щоб навести там лад.

Сьогодні максимально важливо, щоб Держрезерв зіграв на випередження в ситуації із загрозою продовольчої кризи.

Олег Тарасов, народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу

На мій погляд, сьогодні потрібно перезапустити таку структуру, як Державне агентство резерву України – так званий Держрезерв. У нинішніх умовах до його функцій повинна входити не тільки закупівля медичних товарів для протидії вірусу, а й активізація наповнення запасів продуктами першої необхідності. При цьому зараз для цього існують чи не найкращі умови.

Потрібно профінансувати його для закупівлі низки продовольчих товарів і палива.

Сьогодні максимально важливо, щоб Держрезерв зіграв на випередження в ситуації із загрозою продовольчої кризи. Агросектор – аж ніяк не остання галузь української економіки. Це 13% ВВП, 39% експорту і валютної виручки, 3 млн зайнятих працівників. І в контексті світової економічної та продовольчої кризи він може стати рятувальним кругом для нашої держави. Нам слід лише зіграти на випередження і використовувати свої можливості по максимуму.

5 кроків перезавантаження Держрезерву

Ярослав Погорілий, ексголова Державного агентства резерву

Сьогодні ключове завдання Держрезерву – вижити. Бо за тим сценарієм, що розвивається останні пів року – скоро це перетвориться на повноцінний смітник. Більш оптимістична задача – перезавантаження, реформування. На виділення коштів з бюджету не варто чекати, тому потрібні креативні і сучасні підходи. Я вам про них розповідав у інтерв’ю влітку. Я нагадаю – їх 5.

Перший крок – забрати потужності Держрезерву в тих, хто зацікавлений у його банкрутстві

Усі думають, що керівник Держрезерву має керувати, сидячи на золотих пагорбах. Таке амплуа у цієї посади історично склалося. Насправді, зараз там все інакше, якщо працювати по совісті. Щодо реформи, треба підходити стратегічно. Давайте розглянемо всі ці потужності. Ми побачимо, що цікаво для держави, що для інвестора. Дивитися на майбутнє Держрезерву потрібно комплексно. Наприклад, елеватори – їх 11, причому 4 виставлені на продаж. Чи правильно відібрано ці 4 на приватизацію? Питання. Я побачив, коли прийшов, що є директори, які по 20 років працюють там. Вони не сприймають ці підприємства як державні, швидше як свої. І коли розуміють, що скоро пенсія, останні роки спеціально занижуються фінансові показники, банкрутують підприємства, роздувається кредиторка, щоб виставити це як неліквідне. Хоча технічно це досить пристойне підприємство, просто хтось хоче його під себе зробити. Є те, що мертве, а є те, що може бути потенційно цікавим інвестору.

Другий крок – запровадити систему електронного обліку й нагляду за майном.

Світ іде в напрямку диджиталізації, програмування, тому я пропонував концепцію, де реформований Держрезерв мав стати системою електронного контролю. Агентство мало стати майданчиком для формування резервів різних відомств, міністерств, служб. Подібно з нафтою та зі складами зберігання. У нас склади по всій Україні. Потрібно переформатувати їхню роботу під систему електронного контролю. А для цього створити певний єдиний електронний майданчик, змінити законодавство.

Третій – запровадити фондову торгівлю зерном для фінансування подальшої діяльності Держрезерву.

Якщо ми говоримо про зерно, яким займається резерв, то це мала бути фондова торгівля. Навіщо чекати 10 років, щоб замінити зерно? Достатньо рік-два для освіження запасів. Чому не можна постійно обертати зерно і на цьому заробляти? Враховуючи логістичні можливості Держрезерву, за кілька років можна було б зробити державну компанію – найбільшого оператора на ринку зерна в Україні.

Четвертий – змінити номенклатуру продукції залежно від роду форс-мажору в країні.

Зміна номенклатури продукції Держрезерву залежно від виду форс-мажорів загальнодержавного рівня. Після розмови з ДСНС, військовими та багатьма іншими стало зрозуміло, які стихійні лиха можуть відбуватися в Україні, де Держрезерв може та має допомагати, враховуючи розміри країни та її демографічний стан. Структура наповнення оновленого Держрезерву мала б бути досить регіонально-різноманітною та надавати відповідь на питання, як вижити людям в умовах тих чи інших надзвичайних ситуацій. Інша частина – комерційна робота Держрезерву, яка б постійно приносила структурі та державі прибуток, який направлявся б на закупівлю продукції, потрібної для швидкого реагування на природні, ринкові чи інші зміни.

П’ятий – створити умови для ефективної співпраці держави та бізнесу.

Робимо ефективну структуру з огляду на кількість підвідомчих структур та організацій. Це все об’єднується до єдиного аграрного хабу, якому підпорядковані декілька елеваторів, складів зі зберігання продукції. І вже на рівні держави цей єдиний елеваторний оператор міг би йти до великих, наприклад, агрокомпаній чи трейдерів і казати: «У нас елеватори по всій країні, у вас потреба у зберіганні дуже розгалужена – давайте співпрацювати централізовано». Так можна було б комерціалізувати ці активи та заробляти за допомогою них. Аналогічно щодо нафти. Держрезерв може стати найбільшим оператором зернових і нафтових продуктів України.

Система державного управління агросектором в Україні також розбалансована.

Микола Кучер, народний депутат України, член депутатської групи «Довіра». Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Нещодавно USDA опублікувало прогноз, у якому очікуваний обсяг зернового експорту з України становить 25 млн т. Такий прогноз хіба що «розігріє» попит на світовому ринку на українське зерно, і відповідно — підвищить темпи експорту продукції нашого агросектору. Уже є підстави побоюватись, що для українських тваринників може не вистачити запасів кукурудзи. Вони б’ють на сполох і через профільні організації закликають уряд втрутитися в неконтрольований експорт кормових культур. Розмови про збільшення квот на імпорт кукурудзи урядом Китаю лише поглиблюють панічні настрої поки що лише агровиробників, але у випадку підвищення цін на товари споживчого кошика українця незадоволених буде значно більше.

Система державного управління агросектором в Україні також розбалансована. Влада взяла курс на загальну ліквідацію чи приватизацію державних агропідприємств. Але чи варто цю політику реалізовувати так бездумно і поспішно?

У Фонді державного майна України дуже переймаються миттєвим закриттям бюджетних дір за рахунок приватизації, але в результаті такі дії можуть поглибити кризову ситуацію в країні. В період глобальної економічної кризи розпродаж важливих для продовольчої безпеки підприємств, та ще й за безцінь, може спричинити втрату державою контролю над продовольчою ситуацією. При цьому Україна, як влучно зазначив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, може і має взяти участь у вирішенні глобальних продовольчих проблем. Та чи зможе вона це зробити за відсутності у держави інструментів та установ для вирішення поставлених завдань? Переконаний, що за окремими державними агропідприємствами варто переглянути рішення, щоб вони не йшли на ліквідацію чи приватизацію, а виконували свою роль — забезпечення продовольчої безпеки України.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

31 липня 2020
Меч над Держрезервом України. Як довго проіснує державна компанія?
Урядовці мають намір ліквідувати Держрезерв України. Про це уже лунали заяви міністра економрозвитку Ігоря Петрашка. Мовляв, у країнах ЄС так багато...
23 червня 2020
Ярослав Погорілий: Настільки вичерпаний Держрезерв і важкий технічний стан, що завданням є виживання до нового сезону
Державний резерв України – велика бездонна бочка, в яку багато років вкладали ресурси, а потім вони зникали у невідомому напрямку. Власне ці...
22 червня 2020
Продовольча безпека України на чотирьох – як її гарантують ДПЗКУ, Держрезерв, ДСБУ «Аграрний фонд» і АТ «Аграрний фонд»
Під час засідання в ООН генеральний директор ФАО Цюй Дуньюй заявив, що в умовах оголошеного в усьому світі карантину для запобігання поширення...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...