Ціни на зернові — зростання попиту на українську кукурудзу та перспектива дефіциту на внутрішньому ринку
Ціни на зернові — зростання попиту на українську кукурудзу та перспектива дефіциту на внутрішньому ринку

Сезон продажу зернових 2020/21 приніс аграріям чимало сюрпризів. На 18 січня експорт зернових культур (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, соя, ріпак) з України досяг 27,57 млн ​​т, а ціни на зернові продовжують летіти вгору, підігріті зовнішнім попитом.  Однак експерти звертають увагу на той факт, що 22 січня на Чікагській біржі сильно подешевшала соя і кукурудза. Це сповільнить ліквідність в Україні через зниження закупівельних цін торгівельними компаніями, які повинні розпродати накопичені товарні позиції. Пікантності ситуації додає і той факт, що 25 січня відбудеться зібрання експортерів, аграрних асоціацій та керівництва МЕРТу для визначення у рамках зернового Меморандуму окремого рядка про граничну межу кукурудзи з України: наразі звучить цифра в 22 млн т. 

Динаміка експорту Україною зернових  (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, соя, ріпак)

Так, цього сезону експорт зернових на 6,3 млн т (19%) менший за аналогічний період минулого року (33,87 млн ​​т).

Зокрема на звітну дату в розрізі зернових культур з України експортовано:

  • пшениці — 12,75 млн т (на 2,71 млн т менше за аналогічний період 2019/20 МР);
  • ячменю — 3,89 млн т (на 61 тис. т більше);
  • жита — 1,7 тис. т (на 3,3 тис. т менше);
  • кукурудзи — 10,52 млн т (на 3,7 млн ​​т менше).

Таким чином, з України вже експортовано 73% обсягу пшениці, згідно з додатком до зернового Меморандуму (граничний обсяг експорту пшениці становить 17,5 млн т). Вартість зернових культур в Україні пішла в бік збільшення слідом за тенденціями на світовому ринку, що дозволило агровиробникам непогано на цьому заробити.

Нагадаємо, що ситуація з урожаєм у різних регіонах України кардинально різна, але  лідером серед всіх областей України стала Сумщина, яка посіла 1 місце за врожайністю зернових та зернобобових культур, повідомила пресслужба Сумської ОДА. Загалом оцінка валового збору врожаю у 2019/2020 МР оцінюється на рівні 98,3 млн. тонн.

«У галузі рослинництва індекс сільськогосподарської продукції на Сумщині становив 104,5% до відповідного періоду 2019 року. Згідно з попередніми статистичними даними, станом на 1 грудня 2020 року зернові та зернобобові культури в області обмолочено на площі 670,7 тис. гектарів, намолочено 4 856 тис. тонн зерна, що на 9,4 % більше проти відповідного періоду минулого року. Середня врожайність при цьому становила 72,4 ц/га, що на 7,2 ц/га вище за відповідний період 2019 року. При цьому Сумщина посідає перше місце серед регіонів України за врожайністю зернових та зернобобових культур, друге − за врожайністю кукурудзи на зерно (87,0 ц/га) та п’яте − за валовим виробництвом зерна. На площі 278,2 тис. гектарів зібрано 900 тис. тонн соняшнику (5 місце серед регіонів України) при врожайності 32,3 ц/га. Це рекордний показник за всю історію Сумщини», – ідеться у аналітичних даних, які має у своєму розпорядженні AgroPolit.com.

Іншим областям не так поталанило, але загальний прогноз з урожаю зернових доволі оптимістичний.

З початку 2020/21 маркетингового року, станом на 20 січня 2021 року, українські сільгосптоваровиробники експортували 27,942 млн т зернових та зернобобових з продуктами їх переробки, а також борошна. Це на 6,207 млн т менше, ніж на відповідну дату минулого року. Про це повідомляється на Інформаційно-аналітичному порталі АПК України.

Також українські сільгоспвиробники експортували 82,5 тис. т борошна пшеничного та інших видів, що на 124,7 тис. т менше, ніж на відповідну дату минулого маркетингового року.

Загалом у 2019/20 маркетинговому році було експортовано 56,727 млн т зернових та зернобобових.

Вартість фуражного зерна в Україні йде в бік збільшення слідом за тенденціями на світовому ринку. Ціни на фуражну пшеницю на внутрішньому ринку на 20 січня 2021 року зросли на 250-650 грн/т з минулого тижня. Підвищенню сприяло збільшення світових цін на зернові, а також обмежена пропозиція пшениці. За словами аналітиків, тенденція до збільшення цін на пшеницю та інші фуражні культури в Україні найближчим часом збережеться.

Міжнародні ринки на низькому старті –  українське зерно «розірве» експорт 

Привабливі ціни для експортерів зернових створили неабиякий ажіотаж. Насамперед, це сталося завдяки дефіциту зернових на світовому ринку, спричиненому екологічними та епізоотичними факторами: неврожай через посуху, наслідки коронавірусної кризи та спалах АЧС в Китаї, через що той змушений активно закуповувати сировину для кормів відновленого поголів'я.

За словами аналітика компанії Zernotorg.ua Олександра Тищенка, протягом останніх двох тижнів біржові майданчики демонструють вибухове зростання в секції агро. Ф'ючерси на кукурудзу, пшеницю і сою додають у ціні по 2-3% за торговий день. Щоб зрозуміти, чи багато це для денної динаміки цих активів, слід відзначити, що в «спокійні» періоди коронакризи, зростання/падіння становили близько 4-5% на місяць. Очевидно, що ринок стає трендовим, а наявність, з одного боку, великої кількості вільної ліквідності, а з іншого – таких факторів нестабільності, як епідемія коронавірусу і світова криза, що стала її наслідком, а також посилення негативного впливу змін клімату, буде сприяти зростанню волатильності цін на аграрні commodities.

Якщо поглянути на графіки ф'ючерсних контрактів за основними сільськогосподарськими культурами і продуктами їх переробки, чітко видно, що в 2020 році відбувся вихід цін із зони флета, що спостерігалася з 2014-2015 рр. залежно від ринку. З другої половини вже минулого року формується стійкий підвищувальний тренд, який можна бачити, за твердженнями аналітиків Goldman Sachs, і на інших сировинних ринках, таких як метали, енергоносії тощо. З точки зору технічного аналізу можна говорити, що попередній суперцикл зниження цін, що тривав з 2012 року, закінчився», – повідомив Тищенко.

Як пояснив Олександр Тищенко, серед ключових чинників зростання цін на зернові ми можемо бачити наростання впливу кліматичних змін. Україна добре відчула їх в сезоні 2019/20: посушлива осінь, безсніжна зима, посуха і заморозки навесні, що охопили не тільки Чорноморський регіон, а й країни ЄС і США, і знову посуха влітку.

«До речі, тим, хто скептично ставиться до змін клімату, радимо подивитися відео від бразильських фермерів, які зараз «збирають» урожай кукурудзи дисковими боронами. Явище не масове, але поля схожі на наші – у рослин напівсухе стебло і слаборозвинені качани», – зауважує Тищенко.

Він також повідомив, що зараз йде відновлення світової економіки після падіння в 2020 році, а це означає, що відразу стане відчутним зростання попиту на сировинні товари, яке буде  утримувати їх вартість на високому рівні.

«Як це буде відбуватися, добре видно на прикладі Китаю. Демонструючи V-подібне відновлення економіки, КНР буквально почала «пилососити» сировинні ринки, в тому числі ринки сільгосппродукції, нарощуючи імпорт до рекордних значень. До речі, країна, «яка подарувала» нам COVID-19, за результатами 2020 р. краще за всіх впоралася з наслідками коронакризи. Згідно з прогнозом Народного банку Китаю, ВВП 2020 року зросте на 2,1% (і це після падіння на 9,8% в I кв.)», – повідомив Олександр Тищенко.

Китай – локомотив зростання цін на кукурудзу: в очікуванні 12 млн т

Подолання негативних наслідків, які різною мірою відчули майже всі країни світу у 2020 році, створило на міжнародних ринках сприятливу кон'юнктуру для виробників сировини, які отримали змогу продавати свою продукцію за вигідними цінами.

Як пояснив в коментарі для AgroPolit.com партнер в «Барва Інвест» Богдан Костецький, ключовим драйвером зростання цін виступає Китай, який поповнює свої продовольчі запаси після масового вимирання свиней через АЧС. Китай зараз активно відновлює поголів'я свиней, закуповує для них корми, і саме тому там встановилися аномально високі ціни.

«Останні тижні ми спостерігали за потужним ціновим ралі майже на всіх біржах світу: починаючи з Китаю та Європи і закінчуючи Чиказькою біржею в США. За кілька останніх днів ми побачили, що відбулися корегування цін на зернові в бік зниження, і можна лише дивуватися, що це сталося настільки пізно, адже ціни безперервно збільшувалися кілька тижнів поспіль», – заявив Костецький.

За його словами, Китаю потрібно купувати продукцію для забезпечення продовольчої безпеки, і маржинальність при імпорті залишає достатній простір для торгів. Однак складно сказати, чи вже побачили ми в цьому сезоні пікові показники цін і чи підуть вони на спад.

«Наразі, наприклад, якщо кукурудза купується в Україні, то квота вже цими тижнями буде розподілена (зараз відбувається обговорення квот між урядом КНР та виробниками комбікормів та іншими представниками ринку). Якщо взяти до уваги калькуляцію і порахувати поточну ціну на українську  кукурудзу, яка коштує близько $265/т, то при експорті її до Китаю маржинальність (відносно місцевого ринку) складе понад $100 на т», – заявив Костецький.

На думку Костецького, існує й певний скепсис з приводу амбіцій Китаю щодо подальших обсягів завезення продукції.

«Вони 12 млн т мають завезти кукурудзи в цьому сезоні, а існують приватні оцінки, що обсяг може досягти і 20 млн. Однак існують і протилежні оцінки, що китайці можуть скоротити цей попит. Ми бачимо, що Китай не поспішає відкривати власні плани на майбутнє і поводиться досить таємничо у процесі подачі інформації назовні (ми дізнаємося про квоти вже постфактум). Однак Китай зацікавлений в українській кукурудзі, яка на $10–15 дорожча за американську.

Причина зацікавленості в українській кукурудзі полягає в тому, що вона не несе політичних ризиків, на відміну від американських контрактів, а також не містить ГМО. Варто пам'ятати про напруженість у перемовинах між Китаєм та США. Країни можуть використовувати торгівельні важелі у цьому процесі (наприклад, Китай може використовувати як «больову точку» для США ускладнення умов або зменшення кількості імпорту американської продукції до Китаю). Якщо уявити себе на місці приватного китайського імпортера, який купує українську кукурудзу – цим він «бронює» високу маржинальність продукції, і йому доводиться переплачувати на $10–15 більше, однак він знімає політичні ризики і знімає можливі претензії щодо якості товару, адже українська продукція не містить ГМО. Саме тому українська кукурудза зберігає преміальний статус відносно продукції з США», – заявив Богдан Костецький.

Як пояснюють фахівці, окрім китайської складової ми маємо зважати на інші чинники, прогнозуючи стан та динаміку цін на ринку зернових. За словами президента Української аграрної конфедерації (УАК) Леоніда Козаченка, ми сьогодні спостерігаємо глобальні процеси, які впливають на формування цін на зернові культури по всьому світу.

«Одна з ланок цього процесу – збільшення емісії валютних коштів (у США та Європі), адже чимало країн, намагаючись подолати кризу, спричинену пандемією коронавірусу, «надрукували» величезну масу коштів – десятки трильйонів валютних коштів, які мають піти на соціальні виплати, підтримку бізнесу та інші цілі. Такий крок призвів до глобальної інфляції, в тому числі до підвищення цін на сировину. Не варто також забувати про те, що минулого року ми мали досить складні кліматичні умови і відповідні наслідки. Сезон 19/20 року виявився складним майже для всіх країн, крім Австралії та частини Південної Америки, і це позначилося на зменшенні валового збору врожаю зернових та олійних культур та зростанні цін на ринках», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію Леонід Козаченко.

Ще одним фактором, який впливає на формування цін у цьому сезоні і на який також варто зважати – це ситуація з урожаєм в Аргентині.

«Також варто згадати і Південну Америку, яка також впливає на цінову кон'юнктуру. Аналітики відзначили, що там може відбутися дещо подібне до українського сценарію, а саме – посуха і неврожай на частині континенту. Там був досить тривалий посушливий сезон, і хоча останнім часом дощі йдуть, але вони не достатньо інтенсивні, і це відбувається на тлі досить спекотної температури. Тож цілком імовірно, що ми можемо отримати «сюрприз», як це відбулося в Україні, коли минулого року розраховували на врожай ледь не 40 млн т, а опилення пройшло погано, і ми отримали врожай на 10 млн т менше.  Тож проаналізувати, як вплине врожай з Аргентини на ринок зернових, ми зможемо лише за кілька місяців», – прокоментував ситуацію Богдан Костецький.

За словами Леоніда Козаченка, варто пам'ятати, що зростання цін на сировину спричинить зростання цін на інші види товарів та послуг, необхідних аграріям для вирощування врожаю. І якщо сьогодні виробники зернових та деякі переробники заробляють на підвищених цінах, то тваринників та пересічних громадян це підвищення вдарить по кишені, адже нас очікує зростання цін на корми, продукти, електроенергію, газ, транспорт, логістику та інші послуги.

«Вихід з цього становища – потрібен імпульс для розвитку реального сектору економіки: це промисловість, це в цілому розвиток сільського господарства. У результаті позитивного розвитку сценарію ми отримаємо прогнозовані інструменти для наповнення бюджету, з'являться інструменти для підвищення зарплат та соціальних гарантій.  В іншому випадку – варто очікувати на соціальну нестабільність та її наслідки, які досить складно спрогнозувати», – впевнений Леонід Козаченко.

Тваринники проти експортерів

Дефіцит кукурудзи на світовому ринку створив не лише позитивні моменти для експортерів, але й примусив задуматися над умовами роботи вітчизняних тваринників, які навіть звернулися до керівництва країни з листом, у якому попереджають, що надмірний вивіз кукурудзи може негативно позначитися не лише на їхній діяльності, але й на загальному стані цінової політики різних груп товарів та послуг.

Асоціація «Союз птахівників України», Асоціація «Cвинарі України», Корпорація «Тваринпром» та Асоціація «Союз кормовиробників України» просять Кабмін вжити низку заходів з державного регулювання на ринку кукурудзи, аби уникнути дефіциту останньої на внутрішньому ринку.  Про це йдеться у відкритому листі до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра розвитку економіки Ігоря Петрашка та міністра аграрної політики Романа Лещенка, який є у розпорядженні Agropolit.com.

«Просимо Вас, шановний Денисе Анатолійовичу, дати відповідні доручення Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо внесення до додатку зернового Меморандуму, підписаного Мінекономіки із учасниками ринку зерна, узгоджені з учасниками ринку загальні річні обсяги експорту кукурудзи як основної фуражної культури, в розмірі не більше ніж 22,0 млн тонн. В разі перевищення цього обсягу – ввести тимчасові обмеження на експорт кукурудзи для забезпечення внутрішнього споживання в цій культурі в необхідних для збереження тваринництва обсягах», — ідеться у листі.

Автори документу переконані, що існує значний ризик фізичної відсутності кукурудзи для фуражних потреб. У разі виникнення дефіциту фуражних зернових культур на внутрішньому ринку та збереження високих цін на них, ми прогнозуємо масові зупинки підприємств з виробництва комбікормів, скорочення виробництва м’яса птиці та свиней, ще більше зменшення обсягів виробництва яєць, значне підвищення вартості цих базових та соціально значущих продуктів харчування для кожного пересічного українця. Крім того, відсутність кормів призведе до суттєвого скорочення поголів’я птиці та свиней, що збільшує ризики погіршення екологічної, епідеміологічної, епізоотичної та соціальної ситуації в країні.

«Цьогорічна ситуація є вкрай небезпечною, і ми як галузі, що є найбільшими споживачами фуражної кукурудзи, вкрай стурбовані необхідністю правильно сформованого балансу попиту та пропозиції з метою недопущення неконтрольованого експорту та виникнення дефіциту для задоволення внутрішніх потреб тваринництва в культурі. Україна може повторити гіркий досвід 2003 року, коли була вимушена закуповувати зернові за кордоном за набагато вищими цінами, ніж ті, за якими було їх експортовано», — йдеться у листі.

Нагадаємо, з подібною вимогою аграрні асоціації зверталися до уряду й у грудні, але були проігноровані.

Харчова безпека України та високі ціни на зернові – є контакт 

Держава має однозначно моніторити і модерувати цей процес, аби не сталося продовольчого лиха і стрибка цін, вважають на ринку. 

Народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський у коментарі AgroPolit.com заявив, що зараз склалася ситуація, коли держава повинна своїми функціями регулятора принести користь вітчизняним товаровиробникам.

Дефіцит кукурудзи на світовому ринку призводить до її відтоку з ринку України і, як результат, до зростання ціни на кукурудзу, до збільшення вартості кормів, а в подальшому – м’яса, молока, яєць та інших продуктів тваринництва та птахівництва. Влада має розуміти, що тваринництво та переробка – це галузі, що продукують додану вартість та несуть на рівні з державою соціальне навантаження: створюють робочі місця на селі та формують податкову базу для новостворених громад. А скорочення поголів’я ВРХ та свиней набуло загрозливої тенденції: за останні роки кількість худоби зменшувалася на 5-6,5% щорічно. Зараз важливо підтримати галузь тваринництва та переробників, оскільки це питання напряму стосується продовольчої безпеки нашої країни та відпускних цін на соціально важливу продукцію», – заявив Чайківський.

Іван Чайківський запропонував такі кроки, щоб подолати загрозу:

  1. Держава як регулятор обмежує експорт кукурудзи, тим самим залишає її частину для виготовлення комбікормів на внутрішньому ринку, втримуючи баланс потреби;
  2. Держава в особі структур Держрезерву продає кукурудзу виключно на підприємства з виготовлення кормів, на тваринницькі і птахокомплекси;
  3. Держава підтримує представників галузі цільовими коштами з бюджету.

«За таких обставин ми маємо думати про наслідки, які настануть і після яких на відновлення цього напрямку економіки можуть піти роки. Скорочення поголів’я – найбільш критична проблема, оскільки його відновлення потребуватиме не стільки грошей, скільки часу. А зараз ми не маємо ні одного, ні іншого. Якщо ж говорити глобально, то уряд має не допускати критичних ситуацій та реагувати на них завчасно. Одне з рішень, яке має бути пропрацьовано та ухвалено негайно – це наведення порядку з контрабандою готових продовольчих товарів з-за кордону. Саме контрабанда не дає можливості розвивати власну переробку через неконкурентність в ціні. І замість того щоб латати проблеми, уряд мав би усувати причини цих проблем!» – заявив Чайківський.

Дефіциту продовольства в Україні не буде, але запаси зернових – впритул до безпечної межі

Аналогічної думки дотримується й Леонід Козаченко, однак він вбачає і низку проблем, які можуть завадити ефективно вирішити проблему дефіциту сировини для виробників.

«Не варто забувати про зовнішні чинники, які суттєво впливають на багато процесів, в тому числі на цінову політику. Позитивним моментом для України є той факт, що нам не загрожує продовольчий дефіцит, на відміну від низки інших країн. І хоча тваринники, які пропонують призупинити експорт зерна з України, мають рацію у тому, що це призупинить зростання цін на продовольство, не варто забувати про експортні інтереси України. Нам потрібно збільшити перехідні залишки, які будуть знаходитися на складах і тваринники зможуть їх купувати, переробляти і не боятися, що ціни на зерно зростатимуть. Але на практиці це досить складно реалізувати», – заявив Леонід Козаченко.

Він пояснив, що прибутки фермерів, які вони отримали за рахунок продажу зернових за високими цінами, вже у наступному сезоні доведеться витратити, і витратити не на розвиток чи модернізацію підприємств, а на забезпечення додаткових витрат, які виникнуть у 2021 році.

«Якщо зараз зупинити експорт і допомогти тваринникам, то у наступному сезоні фермери це пригадають і, зіткнувшись з проблемами, будуть апелювати до того, що їх позбавили додаткових прибутків. Для вирішення цього питання потрібно для початку знайти спільну мову між агровиробниками, представниками суспільства і запросити аграрних фахівців, які допоможуть змоделювати ситуацію і знайти вихід із ситуації», – зауважив Козаченко.

Варто зауважити, що представники експортерів не поділяють тривог тваринників та інших представників, які виступають за обмеження експорту. Вони заявили, що для обмежень експорту немає жодних причин.

«Сьогодні в Україні ще понад 21 млн тонн кукурудзи нового врожаю, і говорити про будь-який дефіцит недоцільно, так само як недоцільно визначати максимальний обсяг експорту», ​​– заявили в Українській зерновій асоціації (УЗА).

Вони зазначили, що Україна вже пройшла пік експорту кукурудзи, і темпи відвантаження будуть знижуватися. За даними УЗА, станом на 18 січня країна експортувала 10,5 млн тонн кукурудзи, що на 3,5 мільйона менше, ніж на ту саму дату 2019 року.

Урожай кукурудзи в Україні знизився приблизно до 29,3 млн т в 2020 році з 35,9 млн т роком раніше, і виробники побоюються, що великомасштабний експорт може різко скоротити запаси і підняти ціни.

У міністерстві заявили, що Україні необхідно близько 7,5 млн тонн кукурудзи для задоволення внутрішніх потреб. У листопаді минулого року українським свинарям і птахівникам не вдалося переконати уряд встановити максимальний обсяг кукурудзи для експорту в сезоні 2020/21 року на тлі різкого стрибка цін на корми.

Скільки зернових ми можемо продати, та що робити з ринком?

Як прокоментував ситуацію Богдан Костецький, Україна ще не експортувала навіть половини тих ресурсів, які заявлені у мінімальній «безпечній» експортній партії зернових.

«Якщо подивитися на баланс попиту та пропозицій всередині України, ми можемо побачити, що цього року було зібрано близько 30 млн т кукурудзи. За оцінкою вітчизняного профільного міністерства ми можемо експортувати 22,5 млн т кукурудзи, за оцінками ринку (зокрема с/г департаменту США) – до 24 млн т може бути експортовано. Наразі ще навіть половини цього об'єму ми не вивезли (лише 10,5 млн т кукурудзи відправили на експорт), і черги кораблів на завантаження не надто великі у порівнянні з попередніми сезонами в цю пору року. Наразі черга на завантаження становить близько 900 тис. т. – це не надто багато. Україні залишилося 6 місяців активного експорту (до липня), і для того щоб освоїти ті 13 млн т, які спокійно можна вивозити, потрібно щомісяця вивозити понад 2 млн т. Нам як країні, зацікавленій в експортній виручці, важливо, щоб експортні процеси проходили в зрозумілих та прогнозованих режимах», – повідомив Костецький.

За його словами, новина про те, що 25 січня поточного року буде розглядатися меморандум про квоти на експорт зернових між представниками ринку та міністерством, не справила сильного враження на ринок, адже це не жорстке регулювання, а лише діалог між представниками ринку та державою.

«Більш того, коли ми (теоретично) будемо підходити до 22 млн т потенційного експорту – це буде травень-червень, відповідно – це вже буде час, коли на ринок почне надходити врожай нового сезону (ячмінь з півдня країни), і я думаю, що дефіциту у нас точно не буде. Проблема підвищення цін дійсно існує, і найбільш ефективний шлях, як з цією проблемою боротися – інтервенція. Однак, на жаль, у нас сьогодні відсутні ефективні інструменти для цього – немає ні у Держрезерву, ні у Аграрного фонду ресурсів, які б за рахунок бюджету змогли стабілізувати цінову динаміку і запропонувати переробникам якісь дисконтовані обсяги», – заявив Костецький.

На думку Богдана Костецького, шлях, яким пішла Росія, вводячи експортні мита – ввів ринок в параліч, і позитивних моментів для своїх виробників РФ на цьому не виграє.

«Вони ввели експортне мито на пшеницю € 5015 лютого буде € 25, а з 1 березня – € 50). Відтоді як ці новини облетіли світ, ринки просто підвищилися на ці суми. Тобто мета, яку вони переслідували – знизити внутрішні ціни, в першу чергу на продовольчу пшеницю – вони нічого не досягли, адже навіть після сплати мита ціна в рублях залишиться такою самою, як і була. Моя особиста точка зору: це утопічно – втручатися в ринок зерна з певними обмеженнями, адже цей «бумеранг» дуже швидко повертається і б'є по потилиці ініціаторів запуску. Повторю, ефективним шляхом є інтервенційні закупівлі, але в силу певних проблем і обставин у нас відсутній надійний орган, який міг би це здійснювати. Залишається одне – субсидійна підтримка, але тут постає інша проблема – брак коштів у бюджеті для підтримки переробників, щоб здешевити для них вартість сировини», – впевнений Костецький.

Кукурудза, мита в Росії та Аргентині 

У свою чергу менеджер з розвитку бізнесу Maxigrain Олена Нероба наводить власні аргументи поточної ситуації на українському ринку зернових.

«По кукурудзі наклалася ситуація внутрішня і зовнішня. З одного боку – посуха і фізична відсутність зерна під укладені контракти. З іншого – зовнішня кон'юнктура, зокрема, високий попит з боку Китаю, який масово «пилососить» зерно. У них покращилася ситуація щодо АЧС, і вони закуповують сировину на корми і в Держрезерв. Але штука така, що у нас дефіцит кукурудзи, а в світі з цією культурою все нормально», – пояснила Олена Нероба.

Як уточнила Олена Нероба, з урожаю пшениці Україна виходить на середні за останні 5 років результати, і проблем по цій культурі немає. Але, за її словами, пшениці нового врожаю вже залишилося тільки 3,5 млн т – інше вже експортовано або законтрактовано.

«Чому ж зростання? Зараз серед багатьох країн, зокрема, небагатих, ми бачимо високе зростання на низькопротеїнову і фуражну пшеницю. А ми як раз один з топових виробників такого зерна. Ці країни в останні тижні масово оголошують тендери на закупівлю пшениці. Через те що у нас її мало залишилося, всі розуміють, що скоро пшениця закінчиться, і поспішають контрактувати. От і зростає ціна», – резюмувала Олена Нероба.

До того ж, на думку Нероби, коли держава втручається в бізнес, виходить гірше, ніж було «до». «Меркантилісти повсюдно намагаються обгрунтувати необхідність платити зарплати армії чиновників, які вважають за краще йти найкоротшим шляхом вирішення проблеми. Ще таким чином можна істотно збільшити державні доходи або фіктивно підтримати внутрішню промисловість, створивши уявні переваги для вітчизняних товарів за допомогою ціни. Але історія вже багато разів відповідала на це все – Laissez-faire (принцип невтручання. – Прим. ред). Як не дивно, після такої допомоги зазвичай стає гірше. І якщо у випадку з Торговою Війною йшлося про амбіції окремо взятого лідера і зовнішню політику (читай — світове панування), то приклади Аргентини і Росії дуже показові. З одним застереженням — внутрішній політичний устрій не дає громадянам і бізнесу другої активно протистояти», – заявила Нероба.

За її словами, вражає живучість фермерів – вона якась космічна. У тій же Аргентині, незважаючи на проблеми з валютою, митами на все і вся, спроби обмежити експорт кукурудзи (а може, і пшениці) розбилися об банальний страйк фермерів. Як хвилі об кам'янистий берег.

«Російські мита, які видавалися на-гора мало не щодня, ринок ніяк не заспокоїв. Внутрішні ціни, на захист яких цей захід було спрямовано, знижуватися не поспішають. Пшеничний ринок, який спробувала стримати своїм величезним урожаєм Австралія, абсорбував первісну ідею в 25 євро з російської тонни, і тепер ми маємо вже 50 на ближньому обрії. Звісно, левова частка цього тарифу ляже на виробника. Багато хто називає це пилянням сука, на якому самі ж і сидять. Але за великим рахунком, всі ці мита на пшеницю – всього лише м'яка підготовка до повстання з попелу формули Дворковича. Для тих, хто, як і я, новачок на ринку, нагадаю: ще кілька років тому в Росії обнулили експортне мито, але термін обнулення закінчився. З початку сезону повернеться плаваюча формула обчислення розміру мита. Сподіваюся, повстання із забуття буде не в тому вигляді, в якому вона існувала (15% плюс 7,5 євро, але не менше ніж 35 євро). В принципі, її можуть і обнулити знову, якщо внутрішній ринок заспокоїться. Що мається на увазі під заспокоєнням — в задачі не сказано, але рушниця висить на сцені з самого початку вистави. І поки російський ФОБ готовий штурмувати позначку 300, імпортери скасовують тендери», – прогнозує ситуацію Олена Нероба.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

18 січня 2021
Локальний аграрний ринок повинен отримувати зиск від тренду зміни цін на зернові
Локальний ринок потребує ефективні та прості опціональні інструменти захисту від цінових ризиків на зернові з можливістю не тільки захищати певний...
5 січня 2021
Ціни на зернові у світі рекордно підскочили за новорічні свята – цифри і прогноз подальшого зростання
Вартість зернових за 31 декабря — 4 січна 2021 року стрімко зросла на міжнародних торговельних площадка. Про це...
4 листопада 2020
У МЕРТ порахували прогнози екпорту та попиту на зернові та зернобобові у 2020/2021 маркетинговому році
У МЕРТ порахували прогнози екпорту та попиту на зернові та зернобобові у 2020/2021 маркетинговому році. У розпорядженні AgroPolit.com є прогнози у...

Вибір редакції

24 червня 2021
Законопроєкт 5600 – удар по агросфері: уряд хоче підвищити податки для АПК, виключити птахівників з 4 групи платників та змінити норми продажу землі
Всі аграрії та профільні асоціації дуже стурбовані законодавчою ініціативою щодо внесення змін в оподаткування, яке стосується роботи АПК. Зокрема,...
24 червня 2021
Законопроєкт 5600 – удар по агросфері: уряд хоче підвищити податки для АПК, виключити птахівників з 4 групи платників та змінити норми продажу землі
Всі аграрії та профільні асоціації дуже стурбовані законодавчою ініціативою щодо внесення змін в оподаткування, яке стосується роботи АПК. Зокрема,...
16 червня 2021
Порядок та напрямки отримання держпідтримки українським виробникам зрошувальної техніки – офіційно
Представникам АПК відвоювали фінансову підтримку українських виробників зрошувальної техніки з бюджету на 2021 рік. Це випливає із аналізу проекту...