Аграрна зона вільної торгівлі з ЄС 2014-2020 рр. від «А» до «Я»: досягнення, провали та завдання для України

2020 рік – це вікно для формування нових торговельних можливостей між Україною та Євросоюзом. Протягом року країна має право переглянути умови зони вільної торгівлі з єврозоною, укладені 5 років тому. AgroPolit.com проаналізував всю історію торговельних стосунків із ЄС та пропонує вам згадати, з чого ми починали, який зараз вигляд має експортно-імпортна структура, що відбувається з адаптацією законодавства та інші деталі.

Перша п’ятирічка

Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом і його державами-членами — з іншого, сприяла розвитку зовнішньої торгівлі між сторонами. З 1 січня 2016 року почала функціонувати поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) України з Євросоюзом.

Читайте до теми: Євроінтеграція – загальмувати чи прискорити: вплив на аграрний ринок подальшого торговельного зближення з ЄС

Цьому передувало підписання політичної (21 березня 2014 року) та економічної (27 червня 2014 року) частини Угоди про асоціацію між сторонами. А з квітня 2014 року ЄС в односторонньому порядку надавав Україні преференції, тобто лібералізував умови доступу на свій ринок для вітчизняних експортерів. У результаті, за п’ять років (із 2015-го по 2019 р.) взаємний оборот зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією виріс із $5,9 млрд до $10,6 млрд. Також більшою стала і частка Європейського Союзу в загальному обороті зовнішньої аграрної торгівлі України.

Ще одним підтвердженням позитивних тенденцій у вітчизяному експорті аграрної продукції до ЄС стало постійне нарощування його вартісних обсягів. Хоча паралельно фіксували й зростання імпорту в Україну, додатне сальдо для нас увесь час збільшувалося, сягнувши $4,3 млрд за підсумками 2019 року.

За період із листопада 2018 року по жовтень 2019 року Україна посіла третє місце в переліку найбільших постачальників продукції аграрного сектору до країн Євросоюзу, експортувавши на суму 7,3 млрд євро.

Країни ЄС посідають друге місце після країн Азії в географічній структурі українського агропродовольчого експорту. У 2019 році на них припало 33,5% від вартості всього експорту продукції АПК, здійсненого нашими підприємствами. Більш того, за даними щомісячного моніторингу аграрної торгівлі, який здійснює Європейська комісія, за період із листопада 2018 року по жовтень 2019 року Україна посіла третє місце в переліку найбільших постачальників продукції аграрного сектору до країн Євросоюзу, експортувавши на суму 7,3 млрд євро. Випередили нас лише Сполучені Штати Америки (12,3 млрд євро) і Бразилія (11,7 млрд євро), тоді як ми залишили позаду себе, з-поміж інших, Китай, Аргентину, Швейцарію, Туреччину, Індонезію.

Варто зазначити, що із 28 країн-членів ЄС головними партнерами для України з року в рік залишаються 6 країн: Нідерланди, Польща, Іспанія, Німеччина, Італія і Франція. Їхня спільна частка у взаємній торгівлі сільськогосподарськими товарами з нашою країною завжди перебуває в межах 70%. Наприклад, у 2019 році вони охопили майже 73% всієї аграрної торгівлі України з Євросоюзом. Водночас із абсолютною більшістю країн цього інтеграційного угрупування ми маємо позитивне зовнішньоторговельне сальдо.

В цілому залишається незмінною і товарна структура наших експортних поставок до Європейського Союзу. Вона значною мірою збігається із загальною, а найбільші доходи експортерам приносять продажі зернових і олійних культур, олії та залишків переробної промисловості. У 2019 році перераховані групи продукції разом зайняли більше 83% у структурі українського аграрного експорту до країн ЄС.

Читайте до теми: Експортна стратегія – як Україна має реагувати на втрату ринків

Що стосується аграрного імпорту з ЄС в нашу країну, він не так чітко структурований, хоча виділяються продукти переробної промисловості та з доданою вартістю, зокрема напої, різні харчові продукти, залишки переробної промисловості (здебільшого корми для тварин) і тютюнові вироби. У 2019 році на ці товарні групи припало всього 36% від загального аграрного імпорту з ЄС.

Конкуренція та нові гравці на ринку харчового виробництва, змушують здійснювати модернізацію виробничого устаткування та удосконалення виробничого процесу.

Шанс для експортерів

З моменту підписання Угоди про асоціацію у 2014 р. експорт аграрної продукції у ЄС збільшився більш ніж на третину (на 37% із 4,5 млрд у 2013 до 6,1 млрд у 2018 + 6,6 млрд. за 11 місяців 2019). Аграрна продукція залишається однією з ключових товарних позицій у загальному українському експорті до країн ЄС — понад 30%. У структурі експорту превалюють такі товари, як зернові, олійні культури та олії. Але за цей період також зріс експорт цілої низки інших аграрних та харчових продуктів, що вплинуло на зростання нашого експорту. Зокрема, це м'ясо птиці та субпродукти, плоди та горіхи, кондитерські вироби, яйця тощо. Окрім цього, країни ЄС є ключовими покупцями нашої органічної продукції. Кількість підприємств, які мають дозвіл на експорт до ЄС: 308 виробників тваринницької продукції, з них – 128 виробників харчових продуктів для споживання людиною, зокрема м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Конкуренція та нові гравці на ринку харчового виробництва, змушують здійснювати модернізацію виробничого устаткування та удосконалення виробничого процесу.

Динаміка агропромислової торгівлі між Україною та ЄС

За результатами січня-листопада 2019 року частка експорту продукції агропромислового комплексу та харчової промисловості до ЄС склала 34,5% від загального експорту України. 

ЗТО 11-2019: $ 9,1 млрд (↑20,6% у порівняні з аналогічним періодом 2018 р. та на ↑38,4% з січнем-листопадом 2014 р.); 11-2018: $7,6 млрд (↑14,8% у порівняні з аналогічним періодом 2014 р.); 11-2014: $6,6 млрд.

Експорт  11-2019: $6,6 млрд (↑52,0% у порівняні з січнем-листопадом 2014р.):

зернові культури – 34,6% (↑39,5%); насіння та плоди олійних рослин – 22,2% (↑72,1%) ; жири та олії – 21% (↑88,0%); залишки та відходи харчової промисловості – 7,3% (↓11,0%).

11-2018: $5,4 млрд (↑23,9% у порівняні з січнем-листопадом 2014 р.):

зернові культури – 33,8% (↑11,3%); насіння та плоди олійних рослин – 20,6% (↑30,3%) ; жири та олії – 18,7% (↑36,2%); залишки та відходи харчової промисловості – 8,5% (↓15,8%).

11-2014: $4,4 млрд:

зернові культури – 37,7%; насіння та плоди олійних рослин – 19,6%; жири та олії – 17,0%; залишки та відходи харчової промисловості – 12,5%. 

Імпорт 11-2019: $2,5 млрд (↑12,0% у порівняні з січнем-листопадом 2014 р.):

алкогольні й безалкогольні напої та оцет – 12,0% (↑59,5%); різні харчові продукти – 11,3% (↓2,2%); тютюн – 9,4% (↑275,5%); залишки й відходи харчової промисловості – 6,8% (↑8,1%); какао та продукти з нього – 6,4% (↑40,7%); продукти із зернових культур - 6,0% (↑64,7%).

11-2018: $2,18 млрд (↓2,9% у порівняні з січнем-листопадом 2014 р.):

алкогольні та безалкогольні напої та оцет – 12,8% (↑46,9%); різні харчові продукти – 12,2% (↓7,7%); залишки і відходи харчової промисловості – 7,4% (↑1,9%); тютюн – 7,4% (↑88,7%); какао та продукти з нього – 7,3% (↑40,3%); м’ясо та харчові субпродукти – 6,7% (↓10,3%).

11-2014: $2,24 млрд:

різні харчові продукти – 12,9%;  зернові культури – 11,2%; алкогольні й безалкогольні напої та оцет – 8,4%; м’ясо та харчові субпродукти – 7,2%; залишки і відходи харчової промисловості – 7,1%; їстівні плоди і горіхи; цитрусові – 6,6%. 

Сальдо 11-2019: $4,1 млрд; 11-2018: $3,2 млрд; 11-2014: $ 2,1 млрд.

Україна має право здійснювати експорт до ЄС:

• мед бджолиний;
• бджолині матки,
• колонії та матки джмелів;
• риба морська (для людського споживання);
• м’ясо птиці та продукти з нього;яйця та яєчні продукти;
• молоко та молочні продукти;
• жаб’ячі лапки та равлики;
• оброблені шлунки, міхури та кишки;колаген;
• продукти тваринного походження не для людського споживання. 

Станом на 1 лютого 2020 року право експорту своєї продукції на територію ЄС мають 333 українських підприємств (153 підприємстввиробників продукції для споживання людиною, 180 – підприємств-виробників нехарчової продукції). Для порівняння – у січні 2019 року правом експорту до ЄС користувалося 308 українських підприємств.

Серед українських підприємств, які мають право експорту до ЄС продукції для споживання людиною:

• 22 виробники молока та молочної продукції;
• 7 виробників м’яса птиці;
• 1 виробник продуктів із м’яса птиці;
• 27 виробників рибопродуктів;
• 5 виробників яєць та яєчної продукції;
• 72 виробники меду; 
• 1 виробник харчового колагену;
• 1 виробник кишкової сировини;
• 17 виробників равликів.

Серед українських підприємств, які мають право експорту до ЄС нехарчової продукції:

• 42 виробники казеїну технічного;
• 60 виробників пухо-перової сировини;
• 32 виробники шкірсировини;
• 24 виробники кормів для непродуктивних тварин;
• 11 виробників субпродуктів нехарчових;
• 5 виробників інших нехарчових продуктів тваринного походження;
• 5 виробників покращувачів ґрунтів;
• 1 виробник племінного матеріалу.

Держпродспоживслужбою та ЄС погоджено форми міжнародних ветеринарних сертифікатів: 

• на експорт термічно обробленого молока та молочних продуктів з держав-членів ЄС в Україну;
• для експорту з Європейського Союзу в Україну желатину та/або колагену;
• для ввезення в Україну яєчних продуктів з Євросоюзу;
• для ввезення в Україну м'яса птиці з Європейського Союзу.

Прийнято 7 Законів України:

1. «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» №1602-VII від 22.07.2014;
2. «Про безпечність та гігієну кормів» №2264-VIII від 21.12.2017;
3. «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» № 2639-VIII від 06.12.2018;
4. «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» № 2042-VIII, поточна редакція – від 04.10.2018;
5. «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» № 287-VIII, поточна редакція – від 19.10.2016;
6. «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» № 2496-VIII від 10.07.2018;
7. «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність з європейськими та міжнародними нормами і стандартами» № 864-VIII від 08.12.2015.

Читайте до теми: Податки-2020: основні зміни для АПК від уряду та парламенту

Фітосанітарні заходи

Відповідно до плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами — з іншого, який затверджено постановою КМУ від 25 жовтня 2017 року №1106, передбачено виконання 1943 завдань. За напрямами сільське господарство та санітарні та фітосанітарні заходи Мінекономіки визначено головним виконавцем 571 завдання (29,4% від усіх завдань передбачених планом заходів).

Моніторинг реалізації Угоди про асоціацію з ЄС свідчить (згідно з аналітикою системи «Пульс угоди», що реалізація плану заходів з її виконання наразі має такі показники:

• «Сільське господарство» — прогрес виконання завдань на 2019 рік становить 63% за 9 місяців 2019 року. 
• «Санітарні та фітосанітарні заходи» — прогрес виконання завдань на 2019 рік становить 43% за 9 місяців 2019 року.

Напрям «Санітарні та фітосанітарні заходи» на 2020 рік (64 заходи): 

• Реєстрація засобів захисту рослин (34 заходи);
• Здоров'я рослин (12 заходів);
• Захист прав на сорти рослин (7 заходів);
• Харчові продукти тваринного походження (4 заходи);
• Здоров'я тварин (3 заходи);
• Опромінювання (іонізація) (2 заходи);
• Хвороби тварин (1 захід);
• Встановлення вимог до безпечності харчових продуктів та кормів (1 захід);
• Новітні харчові продукти (1 захід);
• Контактуючі матеріали та вироби (1 захід).

На 2021 рік (3 заходи):

• Здоров'я рослин (1 захід);
• Композитні продукти (1 захід);
• Добрива (1 захід).

Напрям «Сільське господарство» на 2020 рік (202 заходи):

• Стандарти торгівлі рослинами (хміль, насіння, виноград, розсадництва: овочеві культури, фруктові рослини, садивний матеріал декоративних рослин, конопля (138 заходів);
• Політика якості (виноробство) 26 заходів; 
• Стандарти торгівлі тваринами (молоко, свинячі туші) 14 заходів;

Стандарти торгівлі на 2021 рік (135 заходів):

• Стандарти торгівлі тваринами (врх — ідентифікація, маркування, забій, м'ясо яловичини) — 24 заходи;
• Яйця, інкубаційні яйця; класифікація туш: свині, корови; вимоги до боєнь; маргарин, спред, жири, м'ясо птиці – 72 заходи;
• Стандарти торгівлі рослинами (хміль — імпорт експорт, сухі корми, лісоматеріали, оливкова олія – 54 заходи;
• Політика якості: спиртні напої – 9 заходів.

Квотування

Ситуація з використанням Україною безмитних квот на експорт окремих агропродовольчих товарів хоча й покращується, але досить повільно. За час дії зони вільної торгівлі Україні вдалося з 2017 року отримати додаткові преференційні квоти на мед, виноградний сік, оброблені томати, ячмінну крупу, овес, пшеницю, ячмінь і кукурудзу. Також наприкінці 2019 року Європарламентом було ухвалено рішення про загальне збільшення квот на безмитне ввезення Україною курятини до 70 тис. тонн на рік до 2021 року. Загалом по деяких продуктах квоти закриваються щорічно, але щодо більшості не використовуються навіть наполовину. Зокрема, у 2019 році вітчизняними експортерами були повністю закриті квоти на мед (основна і додаткова), цукор, ячмінну крупу і борошно, оброблений крохмаль, консервовані томати, яблучний і виноградний соки, кукурудзу (основна і додаткова), пшеницю, м’ясо птиці, вершкове масло, оброблену продукцію із зернових та крохмаль. На початку 2020 року нашим підприємцям вже вдалося закрити основну річну квоту на мед в обсязі 5800 тонн.

Порівняльний аналіз умов ЗВТ з ЄС для України та Росії