Боротьба за екологію чи піар? Як активісти мітинг під Черкаською облрадою проводили
Боротьба за екологію чи піар? Як активісти мітинг під Черкаською облрадою проводили

Український медіапростір днями облетіла звістка про проблеми з кредитуванням від ЄБРР у одного з найбільших агровиробників – компанії «Миронівський хлібопродукт», які нібито виникли через екологічні питання. Обидві установи одразу спростували цю інформацію. Втім, на Черкащині вирішили скористатися нагодою і підняти цю тему на регіональному рівні. Так, у ФБ на сторінці громадської активістки Катерини Онопрієнко з’явився анонс акції біля стін Черкаської обласної ради «проти знищення екології Черкащини курятниками Косюка». AgroPolit.com відвідав місце акції, щоб розібратися у ситуації.

Позиція протестувальників

9 ранку. На сходах Черкаської обласної ради зібралося близько 10 активістів з плакатами, на яких були заклики відновити екологію області та припинити діяльність підрозділів МХП. Поряд з будівлею адміністрації були присутні ще з десяток чоловіків з емблемами організації «Національний корпус», але вони не надто активно демонстрували підтримку організаторам мітингу, згуртувавшись невеликими групами неподалік від основних активістів.

Намагаємося встановити зв’язок з учасниками акції і дізнатися мету активістів, їхні вимоги до представників Черкаської облради та конкретні факти порушень екологічних норм з боку МХП. За поясненнями звернулися до одного з активних учасників події – голови ГО «Чигиринська народна рада», голови ГО «Народна варта Черкащини» Павла Івановича Романенка.

На наше запитання про мету акції, Павло Романенко продемонстрував резолюцію, яка від імені низки громадських організацій мала бути озвучена на початку роботи облради.

«Першим пунктом йде підтримка курсу команди президента на знищення корупційної системи», – почав зачитувати пункти резолюції Романенко. Якої саме корупційної системи та яке це має відношення до екології – нам ніхто з активістів пояснити не зміг.

Другий пункт – кадрова політика.

«Привертаємо особливу увагу президента та його команди до кадрової політики в регіонах. Ми вважаємо недопустимим призначення голів адміністрації без погодження з громадськістю», – заявляють другим пунктом своєї резолюції активісти.

Можна припустити, що ода на честь нової влади, мала би посприяти ініціативам активістів у екологічній боротьбі. Однак після оголошення другого пункту резолюції ситуація з екологічними проблемами області так і не прояснилася.

Аж раптом… : «Висловлюємо рішучий протест проти намірів власника «Наша Ряба» Юрія Косюка побудувати нові потужності на теренах Черкащини. Наш край перенасичений об’єктами птахівництва», – це третій пункт заяви.

На запитання до представників ГО, які прийшли вимагати зупинки бюджетоутворюючих підприємств в області, «А що натомість?», вони видали рецепт – усім працівникам, які залишаться без роботи, зайнятися фермерством у власних садибах та почати розбудову тепличних комплексів. Це стосується і бухгалтерів, економістів та харчових технологів.

«Вимагаємо від Юрія Косюка на діючих об’єктах «Наша Ряба» ввести очисні системи та дотримуватися всіх існуючих санітарних норм. А від усіх екологічних служб – чесного дотримання всіх параметрів та, в разі їх порушення, жорсткого негайного реагування (закриття підприємств, тощо)», – заявили наступну вимогу активісти.

Озвучена Павлом Романенком інформація щодо відсутності очисних систем та недотримання санітарних норм викликала у нас певні сумніви і ми попросили продемонструвати факти на підтвердження сказаного. Однак ні документів, ні будь-яких інших доказів у активістів не виявилося. «Таких документів при собі ми не маємо», — каже голова ГО «Чигиринська народна рада», голова ГО «Народна варта Черкащини» Павло Романенко.

Відсутність документації та висновків спеціалістів не завадила активістам стверджувати наступне:«Я можу сказати, що всі або майже всі об’єкти птахівництва побудовані з грубими порушеннями санітарних норм. На жодних, або у більшості підприємств немає очисних систем», – сказав Романенко.

Позиція МХП

На перший погляд, досить резонансна заява Романенка при детальнішому розгляді виглядає не такою однозначною. Перед поїздкою на акцію, ми ознайомилися з фактажем по темі і побачили, що історія цього питання у активістів давня. МХП закиди активістів неодноразово спростовувала. Багато інформації про екологічність об’єктів  МХП в ЗМІ: про очисні споруди підприємства, щотижневий моніторинг скидів у водойми, забір води, про курс на екологічність.

«За період з 2016 до 2019 року «Миронівська птахофабрика» інвестувала 4 млн грн на реконструкцію своїх очисних споруд… Крім того, в 2018 році була проведена реконструкція ключового вузла очисних споруд насосної станції. Ми повністю модернізували насосне обладнання, трубопроводи та запірно-регулюючу арматуру», – розповідала раніше про екологію на виробництві начальник очисних споруд «Миронівської птахофабрики» Світлана Новицька. Із останнього набору екологічних заходів компанії, який ми знайшли в публічній площині, — на початку літа підприємствам МХП підтвердили відповідність європейським екологічним стандартам ISCC EU.

На наше запитання про те, як тоді видали ці сертифікати, якщо у компанії не дотримуються екологічних норм, Романенко заявив: «Я не знаю, як ці підприємства отримали європейські сертифікати відповідності. Це питання до правоохоронних органів».

Насправді ці питання мали б адресуватися організаціям, які власне займаються проблемами екології. Навряд чи облрада чи правохоронці компетентні у вирішенні питань, пов'язаних із загрозою навколишньому середовищу.

На цей нюанс ще до початку акції звернули увагу активістів самі екологи. Так, під повідомленням про початок акції завідуючий лабораторією екології та відновлення пошкоджених земель Національного університету біоресурсів і природокористування України Юрій Попа написав: «Екологічні проблеми в Україні мають вирішувати екологи».

У ЄБРР претензій немає

Дивним виглядає і те, що у Павла Романенка з цієї теми відсутні запитання до міжнародного кредитора (ЄБРР), який фінансує будівництво птахофабрики, спираючись на висновки про екологічність об’єкту та дотримання екологічних норм компанією МХП. Під час акції ми так і не почули жодного разу апеляцій до претензій з боку ЄБРР по темі екології до будівництва птахофабрики.

Ось що з цього приводу нещодавно заявив старший радник із зовнішніх зв'язків в країнах Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії ЄБРР Антон Усов: «У зв'язку з появою у вітчизняній і зарубіжній пресі публікацій на тему співпраці між ЄБРР і ПрАТ«Миронівський хлібопродукт» ми хочемо повідомити наступне:робота над спільним проектом триває. Очікується, що рада директорів ЄБРР розгляне його в кінці жовтня 2019 року, а заяви про припинення співпраці безпідставні».

За екологію без екологів

Не побачивши документів про екологічні порушення, ми вирішили поспілкуватися із мешканцями селищ, де будують птахофабрику, а також – екологами. З’ясувалося, що серед учасників акції немає ні перших (окрім самої Онопрієнко), ні других.

Організатори порекомендували поспілкуватися з фахівцем з екологічних питань Володимиром Литвином. Цікавимося у нього конкретними фактами екологічних порушень МХП. Знову та сама історія – нічого немає. «Я не еколог, я представник громадської організації. Та й акція проводиться не тільки по МХП. У нас є багато підприємств, чия діяльність несе загрозу для навколишнього середовища. Наприклад, у Городищенському районі, Черкаської області відбувається видобування деревного вугілля шляхом випалки. Для цього використовують близько 200 бочок-реторт. Були кримінальні справи але їх то відкривали, то закривали. Одним словом, місцева влада їх кришує», – розповідає нам  Литвин.

Без конкретних фактів про екологічні порушення, без мешканців (за виключенням одного), де будують птахофабрики, та екологів– таким ми побачили акцію протесту під Черкаською облрадою. Тільки плакати і багато слів. Дивним і розмитим нам здалося і фінальне пояснення, а чого ж конкретно прагнуть протестуючі під стінами облради?

«Це не перший і не останній захід, який проводиться. Влада, звісно, візьме до уваги наші вимоги але яке рішення буде прийнято – невідомо. Влада вичікує. Варто пам’ятати, що Юрій Косюк та інші відомі бізнесмени – це представники сили Петра Порошенка. Оскільки зараз обраний інший президент і до влади прийшли інші сили, звісно зараз почнеться перерозподіл власності. Чим цей перерозподіл завершиться – неясно. Але вже по наслідках цього перерозподілу, будемо казати відверто, між паном Коломойським і паном Порошенком, буде зрозуміло на які результати варто розраховувати і по «Нашій Рябі». Ми з одної сторони – очікуємо на розвиток подій, а з іншого боку – привертаємо до себе увагу», – пролив світло на мету акції один з активних учасників події Анатолій Паливода.

Тож що це було: піар заради піару, велика політика з перерозподілом влади в нових політичних реаліях та де у цьому всьому екологія?

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

15 жовтня 2019
Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв
Аграрії потерпають від ревальвації гривні та прогнозують мільярдні збитки сектору до кінця року. Зміцнення гривні, яке почалося влітку поточного року...
14 листопада 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...
10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...