Позачергові місцеві вибори у листопаді 2019-го — міф чи реальність?
Позачергові місцеві вибори у листопаді 2019-го — міф чи реальність?

Восени 2019 року в Україні можуть відбутися дострокові місцеві вибори. Наразі за планом вони призначені через рік, на осінь. Як повідомляють джерела AgroPolit.com в Офісі президента та в партії «Слуга народу», «достроковий» сценарій розглядається і вивчаються механізми для цього. Про підготовку до позачергових місцевих виборів кажуть і в штабах інших політичних сил, щоправда, поки це більше розмови. Цієї теми публічно не коментує ніхто з нової команди президента. Тож будуть вони чи ні — зі 100% впевненістю сказати поки не можна? Давайте подумаємо, в чому необхідність такого сценарію, плюси й мінуси та які наслідки для жителів сільської місцевості вони матимуть.             

По-перше, амбіції нової команди значні, і їх не приховують. Після перемоги «слуги народу» Володимира Зеленського, завдання максимум партії «Слуга народу» — взяти більшість (хочеться конституційну) у Раді. Підстави для цього є (щоправда, далеко не залізобетонні). Але якщо не вдасться, то коаліцію обіцяють ліпити з нових облич: як заявив в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com нам Володимир Зеленський, це «Голос» Святослава Вакарчука. Для повноти влади в країні не вистачатиме одного елемента: своєї місцевої влади.

Читати до теми:  Децентралізація на паузі: 7 викликів президентові Зеленському та його команді

Наразі у міських, районних та обласних радах сидять «старі команди попередників», не факт, що вони будуть союзниками. На перший погляд, ділити їм особливо нічого: бюджет і програми ради самі затверджують і голосують. А от якою буде робота з оновленим головою обладміністрації і загалом політика — головне питання, тому все ж без своїх рад регіональна влада неповна. І питання навіть не в тому, що не поділятимуть погляди нової команди, чи не захочуть «перевзутися на льоту». На це є причина!

Все просто: чинна система обрання голів і депутатів міських, районних та обласних рад побудована на партійній залежності. Вона визначається законом «Про місцеві вибори». Так, у селах та селищах населення обирає голову чи депутата до ради, який може іти самовисуванцем або від якоїсь партії. Тому на найнижчому рівні самоврядування мало політики. У містах, районах і областях самовисуванцем у депутати не можна піти, лише від якоїсь партії. Як це виглядає? Виборці голосують за конкретного кандидата в депутати по своєму округу і, паралельно, за партію. Якщо партія набирає 5%,то її кандидат, який виграв на окрузі за голосами виборців, також проходить до ради, якщо ж ні — не проходить (навіть за умови найбільшої кількості набраних на окрузі голосів) і значок депутат отримує наступної за ним від партії-переможниці. За цих умов «перефарбувати» у своїх симпатиків наявні команди Зеленському буде важко. Якщо хтось із депів місцевих, районних чи обласних спробує змінити колір, або голосувати проти позиції своєї партії, то почне діяти «імперативний мандат» — і його політсила може відкликати його із ради. Тож основне: чекати рік чи спробувати змінити, як з парламентом?

Читати до теми: ТОП-10 подій, або Децентралізація «по-українськи». What is done за 4 роки?

Як можна достроково перезапустити місцеву владу? Рішенням Верховної Ради.

Яка підстава? З цим складніше. В принципі, можна все списати на загальну недовіру народу — і необхідність кардинальних змін. Але це тільки те, що на поверхні…

Чи є на це гроші? В бюджеті 2019-го їх точно не закладали. Пригадаймо, що країна вже пережила президентські (2,3 млрд грн), а попереду — позачергові парламентські (близько 2 млрд грн), звідки ще нашкребти у випадку дострокових місцевих?

Ідемо далі! Якщо й будуть, то коли? На підрахунки парламентських потрібно мінімум 2 тижні, далі формування нової Ради, яка орієнтовно запрацює до 24 серпня. Потім прийняття відповідного закону про перевибори, і тільки тоді включається ЦВК: виборчий процес оголошується за 70 днів до виборів, агітація — за 40 днів. Тож, теоретично, не раніше листопада.

Читати до теми: Уряд запускає механізм примусового об’єднання в громади на базі міст — документ

Чи можуть переобрати не всі місцеві органи влади, а лише в окремих містах? Так! Найцікавіше у такому разі виглядає столиця — місто Київ. Нагадаю, що нова команда може провернути той же трюк, який кілька років тому зробила команда Віктора Януковича з Леонідом Черновецьким: тоді регіоналівського Олександра Попова призначили головою КМДА, а мера Черновецького відправили розносити квіти до пам’ятників на свята. Нещодавно київський мер/голова КМДА Віталій Кличко підтвердив, що такі ідеї нині циркулюють:

Я хочу застерегти від таких кроків, які робив Віктор Янукович. Не маючи кандидата від Партії регіонів, який би виграв вибори мера, вони навмисно внесли правки в закон про столицю, де завжди було прописано, що кияни обирають і законодавчу, і виконавчу владу, яку очолює київській міський голова, який одночасно є і головою адміністрації. Ми пам’ятаємо, як Янукович зробив це, тож місто Київ було без мера понад три роки. Це — знищення місцевого самоврядування. Це будуть ті ж самі методи, якщо вони хочуть іти шляхом Януковича й позбавити Кличка повноважень, аби він міг тільки покладати квіти. Але ж кияни обрали мера й очікують від нього реалізації заявлених планів, подолання тих викликів, які є в нашому місті. Якщо команда президента піде на такі кроки, це буде великою помилкою. І я не знаю, як кияни зможуть це сприйняти — що мера їм призначають».

Читати до теми: Децентралізація в Україні — райони, що зникають, нові області й мегаполіси
 
Що у всьому цьому турбує та які ризики? 

Перший і ключовий — якщо на піку загальних виборчих симпатій українці переоберуть ще й місцеву владу одного кольору, це можу бути як добре, так і погано. Монополія, особливо, політична, це завжди ризик, тому є Антимонопольний комітет. А хто його роль виконуваватиме в політичній площині?

Другий — перевибори без завершення реформи децентралізації та розпочатих змін адміністративно-територіального устрою — це удар в штангу. Від нього потерпатимуть, як сільскі жителі, так і влада в підсумку. Чому? На переправі коней не змінюють. Логічніше було б з новим складом Ради за осінь прийняти закони, яких країна чекає 4 роки (про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, про місцеві вибори, про місцеві ініціативи, про місцевий референдум, про префекта та зміни до закону про КМУ). Це б полеглило життя в сільскій місцевості та загалом цивілізувало регіональну політику, А якщо не сподобається дорога змін (читай, начинка згаданих реформ — таке теж може бути, бо сучасні орієнтири викликають багато питань, як-от про префектів, землі поза межами населених пунктів тільки для ОТГ чи всім громадам, та інше), тоді треба змінювати загальну стратегію реформи. Накидати нові законодавчі координати децентралізації та адмінреформи. І вже на їхній базі проводити перевибори у 2020 році, щоби за рік місцеве самоврядування переварило цей законодавчий порядок і перейшло на інші рейки роботи.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 червня 2019
У Раді зареєстрували законопроект, який узаконить децентралізацію в Україні
У Раді зареєстрували законопроект №10240/П «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів...
13 червня 2019
7 децентралізаційних викликів для команди Зеленського
AgroPolit.com розпитав експертів, якіякі сьогодні основні децентралізаційні виклики та які проблеми треба насамперед вирішити. Про це читайте в...
2 травня 2019
Земельна децентралізація в Україні зупинилася: немає юридичних підстав для передачі земель
Земельна децентралізація в Україні зупинилася. Про це сказав перший заступник керівника виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...